Чорне дзеркало #54: метеостійкі дрони, нові модулі для “Курьера”, система скидання та інші новинки російського miltech

Росіяни оновили модулі для НРК “Курьер”, розробили модуль для роботи безпілотників в умовах високих температур, а також презентували нові набої для снайперських модулів НРК. Про ці та інші новинки російського ВПК – у тижневому огляді Defender Media “Чорне дзеркало”.

Модулі для дронів-“ждунів”

Застосування так званих “дронів-ждунів” стає масовішим. Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов опублікував дані про застосування росіянами модуля гібернації, завдяки якому дрони-“ждуни” можуть залишатися небезпечними понад 24 години.

Експериментальні дані застосування модуля наступні:

• при мінімальній потужності передавача акумулятор розряджається за 12 годин;
• при відключенні передавача через реле дрон після 17 годин може злетіти з вантажем 2 кг і працювати 5 хвилин;
• при повному відключенні бортової електроніки, окрім приймача, — політ триває до 13 хвилин після 17 годин очікування.

Росіяни створюють систему захисту дронів від спеки

Інженерна команда Московського авіаційного інституту представила модуль охолодження для безпілотників літакового типу. Заявлено, що дрони зможуть працювати за температури до +60 °C і підтримувати критичні вузли на рівні близько +30 °C. Модуль має вагу близько 1,2 кг і містить компресор, конденсатор, випарник, розширювальний клапан, холодоагент і датчики тиску та температури. Вартість прототипу оцінюється приблизно у 25 тис. рублів.

Нові модулі для НРК “Курьер”

Для російського НРК “Курьер” представлено кілька нових модулів: мінометний “Багульник”, північнокорейська РСЗВ Type 75 та димова система “Адис”.

Мінометний модуль “Багульник” створений на базі 82-мм міномета та оснащений маніпулятором для заряджання, що дозволяє автоматизувати процес ведення вогню. Комплекс здатен діяти без участі розрахунку: самостійно висуватися на позицію, здійснювати стрільбу та змінювати місце дислокації, знижуючи ризики для особового складу. Заявлена дальність стрільби становить до 6 км, калібр — 82 мм, використовуються стандартні міни типу 3-О-26.

Іншим варіантом озброєння стала інтеграція 107-мм реактивної системи залпового вогню Type 75. Такий гібрид забезпечує мобільність і дистанційне застосування, дозволяючи здійснювати залп із безпечної відстані без присутності екіпажу на позиції. Заявлена дальність стрільби становить приблизно 7,5–9,5 км, залп — до 8 реактивних снарядів за кілька секунд, калібр — 107 мм. Водночас система зберігає характерні обмеження — невисоку точність і обмежений боєкомплект.

Модуль “Адис” призначений для створення димових і аерозольних завіс. Він формує щільне маскувальне середовище, яке ускладнює візуальне спостереження та може впливати на роботу тепловізійних систем, створюючи перешкоди для високоточного озброєння. Точні технічні характеристики не розкриваються, однак система, за наявними даними, здатна швидко формувати димову або аерозольну завісу навколо платформи та створювати перешкоди в інфрачервоному діапазоні.

НРК “Мальвина-М” замінює застарілі модифікації вогнеметів “ТОС”

Росіяни інтегрували пускову установку застарілого вогнемета ТОС-1А на роботизовану платформу й обладнали її модулями автономності. Система призначена для застосування термобаричних боєприпасів на дистанціях до 6 км без участі екіпажу: вона виходить на позицію, здійснює пуски та залишає район. Заявляється, що в групі запуску можуть одночасно працювати кілька НРК. Разом із тим, модуль використовує лише одну направляючу й має невисоку точність.

Заявлена дальність стрільби — до 6 км.

Патент на захист бронетехніки від повітряних атак

Зареєстровано новий патент на захист бронетехніки від повітряних атак. Як і попередні версії, винахід передбачає використання обертових тросів, які створюють захисну зону над машиною. Автор розробки — інженер Анатолій Ухов. Заявлено, що система може розгортатися й складатися під час руху, а також може бути ефективною проти протитанкових ракет. Випробування прототипів очікуються найближчим часом.

“Калашников” розпочав випробування ЗРК “Крона“ для боротьби з дронами

Концерн “Калашников” вивів на випробування новий зенітний ракетний комплекс ближньої дії “Крона”, призначений для ураження безпілотників. Система розрахована на прикриття критичної інфраструктури, міських об’єктів і важливих напрямків.

Уперше про “Крону” стало відомо ще в 2025 році — її показували на виставці як інтегровану систему виявлення, управління та вогневого ураження. Комплекс споряджений десятьма ракетами: шість — “Сосна-Р” та чотири – 9М333. Час розгортання складає близько 10 хв, зона ураження — до 6 км за дальністю та до 3,5 км за висотою.

Lobaev Arms випробувала квазігіперзвуковий патрон для боротьби з дронами

Російська компанія Lobaev Arms запустила в серійне виробництво снайперський модуль “Двойник” та випробувала новий боєприпас до нього. Комплекс і патрон розглядаються як єдина система “зброя + боєприпас”, оптимізована для автоматизованого ведення вогню та роботи в складі роботизованих платформ.

“Двойник” може працювати як під дистанційним керуванням оператора, так і в напівавтономному режимі, коли частину функцій бере на себе програмне забезпечення. Система призначена для встановлення на стаціонарні позиції або мобільні носії, зокрема наземні роботизовані комплекси. Заявлена точність стрільби досягає рівня близько 0,2 МОА.

Конструкція оснащена електроприводами подачі та перезаряджання, підтримує різні калібри, включно з 5,56×45 мм, 7,62×51 мм та 6,5 мм класу Creedmoor і Lapua.

Новий боєприпас для системи має початкову швидкість близько 1530 м/с, адаптований під застосування в автоматизованих і роботизованих стрілецьких модулях, де критичними є мінімальний час реакції та висока повторюваність пострілу.

Детектори “Тень-V4” здатні виявляти дрони з Wi-Fi-зв’язком

Розробники детекторів БПЛА “Тень-V4” заявили про можливість виявлення дронів, що використовують цифрові канали зв’язку, зокрема Wi-Fi. За їхніми даними, такі апарати можуть працювати в діапазонах 2 000–2 300 МГц і 3 300–3 800 МГц із застосуванням технології MIMO 2×2.

Детектор може працювати і в розширеному сегменті 6500–7200 МГц, але в такому випадку дальність детекції обмежена 50 м. У нижчих діапазонах заявлена дальність виявлення становить до 1000 метрів, а автономність роботи — до 10 годин.

У разі виявлення загрози пристрій формує багатоканальні сповіщення — звукові, світлові, вібраційні та голосові. “Тень” також підтримує інтеграцію з додатковими модулями, що дозволяють перехопити або підмінити відео виявленого БПЛА. Виробник також заявляє про можливість фіксації сигналів від мін із датчиками руху.

Складаний FPV-дрон “Матрешка” з термоконтейнером запущено у серію

У Росії розпочато серійне виробництво складаного FPV-дрона “Матрьошка”, який постачається в герметичному контейнері з функцією термоконтролю акумулятора. Контейнер підтримує заряд батареї в робочому стані та активує підігрів за низьких температур. Це дозволяє швидко привести дрон у бойову готовність у польових умовах.

Передбачено модульну архітектуру: оператор може змінювати системи зв’язку або підключати оптоволоконний канал. Для логістики пропонується система зберігання до 29 контейнерів із централізованим живленням.

Нова композитна сітка для протидії безпілотним атакам

Російська компанія Teratex представила композитну захисну сітку, призначену для протидії безпілотним літальним апаратам і механічного захисту об’єктів інфраструктури. Матеріал позиціонується як високоміцне рішення, здатне витримувати навантаження до 10 тонн на квадратний метр і працювати в складних погодних умовах, зокрема в морози, опадах, морській воді та різких перепадах температур.

На доказ міцності виробник заявляє, що сітка витримала снаряд вагою 140 кг.

Сітка виготовлена з композитних волокон із додаванням антипіренових компонентів, що запобігають горінню та виключають виділення токсичних газів під час нагрівання. За заявою розробників, структура матеріалу дозволяє ефективно зупиняти обертання гвинтів безпілотників, а також зберігати цілісність під час механічних навантажень і ударів. При цьому конструкція залишається достатньо легкою та гнучкою для монтажу на складні поверхні.

Росіяни пропонують скидати акумулятори дронів для збільшення дальності польоту

Фахівці російської військової академії імені Петра Великого розробили систему, що дозволяє дронам-камікадзе збільшувати дальність польоту за рахунок скидання використаних акумуляторів. Концепція передбачає послідовне використання кількох джерел живлення з подальшим їх від’єднанням для зменшення маси апарата.

Система включає блок керування живленням, механізм скидання з сервоприводом і спільну шину живлення. Очікується, що це рішення підвищить ефективність застосування безпілотників на великі відстані.