Держава здешевлює імпорт оборонних компонентів. Як це вплине на український ринок?

Українські виробники дронів значною мірою залежать від імпортних комплектуючих: частину компонентів в Україні або взагалі не виробляють, або їхнє виробництво поки не покриває потреб фронту. Імпорт компонентів оподатковується ПДВ та ввізним митом, ставка якого залежить від коду товару. Це напряму підвищує собівартість комплектуючих, а відтак і готових дронів.

Щоб зменшити цей тягар, держава з початку повномасштабної війни запроваджує профільні пільги. Ще в червні 2023 року президент Зеленський підписав закони, які на час воєнного стану звільнили від ПДВ і ввізного мита матеріалів, вузлів, агрегатів та комплектуючих для власного виробництва й ремонту БпЛА. Наприкінці 2024 року парламент продовжив ці пільги ще на рік, поширивши їх також на компоненти для виробництва боєприпасів.

Втім, ці пільги поширювалися лише на комплектуючі для дронів, що закуповуються за рахунок державного бюджету України. На початку вересня 2026 року Верховна Рада ухвалила чергові зміни до Податкового та Митного кодексів щодо ПДВ та ввізного мита. Ці зміни розширили можливості пільгового імпорту комплектуючих для дронів.

Послаблення фінансового тягаря при ввезенні компонентів вигідне виробникам дронів і потенційно дозволить війську отримати більше продукції. Водночас, в останні роки в Україні бурхливо розвивається власне виробництво компонентів – і учасники цього ринку вважають пільги на імпорт неоднозначними. Defender Media проаналізував зміст нового закону, а також поспілкувався з вітчизняними виробниками дронів та компонентів.

Що саме змінилося

Головна проблема, яку вирішує новий закон, — не коло виробників, а джерело фінансування закупівлі. Чинні норми Податкового кодексу однозначно звільняли від ПДВ ввезення компонентів для оборонного виробництва, коли закупівля фінансується з держбюджету — по суті, в межах державного оборонного замовлення.

Але значну частину озброєння, техніки й боєприпасів для України фінансують не з бюджету, а за рахунок міжнародної військової та технічної допомоги. Це можуть бути інвестиції іноземних урядів, кошти міжнародних організацій, зарубіжних програм військової допомоги. Формулювання кодексу не покривало такі випадки, тож на практиці митниця по-різному тлумачила, чи поширюється пільга на закупівлі з інших джерел фінансування.

Новий закон прибирає цю прив’язку до джерела фінансування. Пільга зі сплати ПДВ на ввезення компонентів для власного виробництва озброєння, військової техніки, зброї та боєприпасів тепер діятиме незалежно від джерела фінансування. Головні умови — кінцевим отримувачем товару за сертифікатом кінцевого споживача чи договором мають бути Міноборони, ЗСУ, інші військові формування чи інші суб’єкти сектору безпеки і оборони. Товар має передаватися їм без відшкодування вартості.

Простіше кажучи: якщо раніше пільга однозначно працювала лише для закупівель за бюджетні кошти, то тепер джерело фінансування не має значення, — за умови, що товар безоплатно передається військовим.

Окремо закон звільняє від ПДВ і акцизу ввезення та продаж в Україні квадроциклів і мотовсюдиходів оборонного призначення, а також розширює звільнення від ПДВ на постачання зброї та окремих категорій боєприпасів за державними оборонними контрактами.

Що це дає виробнику дронів

Для виробника готової продукції зменшення вартості імпортних компонентів має безпосередній економічний ефект. За словами представника WIY Industries, навіть якщо імпортні деталі не становлять більшої частини собівартості готового виробу, окремі компоненти можуть бути критично важливими, а швидко замінити їх українськими або європейськими аналогами не завжди можливо.

“Тут важливі два фактори: вартість і швидкість”, — пояснюють у компанії.

Європейські та американські аналоги деяких компонентів, за оцінкою WIY, можуть коштувати в кілька разів дорожче за китайську продукцію зі схожими технічними характеристиками. Для серійного виробництва різниця в ціні ключових деталей безпосередньо впливає на собівартість кінцевого виробу.

Другий фактор — швидкість. Оборонні технології змінюються дуже швидко: виріб може потребувати модифікацій буквально щомісяця. Виробнику потрібна компонентна база, яка дозволяє швидко тестувати нові конфігурації, змінювати конструкцію та масштабувати виробництво.

Тому, на думку спікера WIY, зменшення податкового та митного навантаження на імпорт — це не лише питання економії. Воно дозволяє зменшити собівартість, швидше адаптувати продукцію та виробляти більше систем із тих самих ресурсів.

У 3D Tech також підтримують подальше спрощення умов імпорту для українських виробників. Компанія зазначає, що чинний пільговий режим дозволяє легально імпортувати визначені законодавством компоненти без ПДВ, а подальше спрощення зменшує адміністративне та фінансове навантаження, допомагає швидше масштабувати виробництво та постачання для Сил оборони”.

Де виникає проблема для українських виробників компонентів

Проблема з’являється там, де українська компанія не просто збирає готовий дрон, а сама виробляє його складові.

За словами СЕО Motor-G Олексія Гребеня, Китай може покривати близько 70% постачання компонентів для БпЛА. Разом із тим значний попит на компоненти для десятків і сотень тисяч безпілотників стимулював і розвиток місцевого виробництва. Наприклад, уже зараз Motor-G використовує в окремих моторах до 85% українських компонентів.

Однак пільговий режим для імпортованих компонентів створює проблему, коли український виробник намагається виготовити аналог такого компонента самостійно.

Гребінь наводить приклад із виробництвом двигуна. Готовий китайський мотор можна імпортувати без відповідного податкового та митного навантаження. Натомість українському виробнику для виготовлення такого самого мотора потрібні окремі складові — підшипники, мідний дріт, магніти, статор тощо. Частина з них не має окремого коду, який дозволяв би класифікувати їх саме як компоненти для БПЛА.

У результаті український виробник може купувати сировину та комплектуючі з ПДВ, тоді як готовий іноземний мотор імпортується без нього.

“Це робить український мотор дорожчим і менш конкурентоспроможним”, — пояснюють у компанії.

У Motor-G зазначають, що сплачений на етапі придбання сировини ПДВ формально може формувати податковий кредит, однак його складно відшкодувати. Через це купувати сировину в Україні для виробника може бути менш привабливо, ніж імпортувати її без податкового навантаження.

Ця проблема, за словами СEO Motor-G, стосується не лише двигунів. Аналогічна ситуація може виникати під час виробництва батарей, камер, металевих деталей та інших компонентів.

Чи не створює пільга перевагу для імпортних компонентів?

Саме тут позиції виробників готової продукції та виробників компонентів розходяться.

Для компаній, які збирають готові дрони, пільговий імпорт допомагає знизити витрати й швидше масштабувати виробництво. Для українських виробників компонентів та сама пільга може означати, що їхня продукція конкурує з імпортом у нерівних умовах.

У кластері оборонних технологій IRON вважають, що вирішенням має бути створення рівних умов для українського та іноземного виробництва. “Потрібно не просто здешевити імпорт, а створити рівні умови для українських та іноземних компонентів”, — зазначає директор з розвитку IRON Андрій Махник.

У кластері пропонують диференційований підхід: якщо українського аналога певного компонента немає, пільгу на його імпорт пропонують зберегти. Якщо ж українське виробництво вже існує або його можна розвинути, компанія пропонує передбачити перехідний період.

Застосування норми може тривати один рік: протягом цього часу виробники готової продукції могли б і надалі користуватися пільгою на імпорт, після чого поступово переходити на українські аналоги. Такий підхід не створить різкого зростання витрат для виробників готової продукції та дасть українським виробникам компонентів час наростити виробництво.

В IRON визнають, що в короткостроковій перспективі такий перехід може збільшити витрати великих виробників готової продукції. Водночас без вирівнювання умов Україна ризикує залишатися залежною від імпорту навіть у тих категоріях компонентів, які вже здатна виробляти сама.

Що пропонують змінити виробники компонентів

Motor-G пропонує інший механізм: не прив’язувати податкову та митну пільгу до конкретного коду товару, а запровадити можливість підтвердження його цільового використання. Тобто виробник компонентів мав би отримувати пільги незалежно від того, чи включили до переліку конкретну гайку, магніт чи підшипник. На думку компанії, це б усунуло переваги імпортних компонентів над українським виробом, виробник якого сплатив ПДВ під час імпорту сировини.

При цьому WIY та 3D Tech наголошують на іншій стороні питання: українським виробникам готової оборонної продукції важливо не втратити доступ до компонентів, які Україна поки не виробляє або не може швидко замінити.

Дискусія не зводиться до того, чи потрібні пільги на імпорт компонентів: учасники ринку погоджуються, що це зменшує витрати та спрощує виробництво. Питання в іншому — як зробити так, щоб ця пільга одночасно не створювала додаткових бар’єрів для розвитку українського виробництва компонентів. Ринок повинен знайти баланс між доступом до компонентів “тут і зараз” і створенням умов для виробництва в довгостроковій перспективі.