Чорне дзеркало #77: розширення “Алабуги”, “розпаковка” “Герані-4” та інші новинки російського miltech

Минулого тижня в Москві відбулася виставка зброї, на якій державний концерн “Калашніков” показав нові протидоронові засоби ППО. Крім того, іноземні медіа провели розслідування щодо розвитку центру збирання “Шахедів” у Татарстані, а українські журналісти змогли розібрати трофейну “Герань-4 Seeker”. Про ці та інші новинки російського військово-промислового комплексу читайте в тижневому огляді Defender Media “Чорне дзеркало“.

“Алабуга-Волокно” може запустити нову лінію вуглецевого волокна потужністю до 500 тонн на рік

Підприємство “Алабуга-Волокно” в Татарстані планує до 2029 року отримати нову виробничу лінію потужністю до 500 тонн вуглецевого волокна аерокосмічного класу на рік. Про це стало відомо із розслідування, опублікованого європейськими виданнями POLITICO та The Telegraph.

Вуглецеве волокно використовується в силових елементах і корпусах ударних дронів “Герань”. За словами фахівця Інституту науки і міжнародної безпеки Девіда Олбрайта, додаткових 500 тонн теоретично може вистачити для виготовлення приблизно 28 тисяч корпусів БПЛА на рік. Це розрахунок фахівця, а не заявлений виробничий план підприємства: для порівняння, POLITICO оцінює поточний випуск російських дронів цього сімейства більш ніж у 36 тисяч одиниць на рік.

За словами Олбрайта, вуглецеве волокно застосовується для посилення крила та внутрішніх елементів планера, зокрема конструкцій у районі двигуна і паливного бака.

За інформацією джерел видання, однією з цілей проєкту є зниження залежності від імпортних матеріалів та забезпечення вуглецевим волокном російських стратегічних галузей.

Протидронові комплекси “Зверобой” і “Калитка-КА”

Російський державний концерн “Калашников” публічно продемонстрував комплекси протидії БПЛА “Зверобой” і “Калитка-КА”.

“Зверобой” призначений для цілодобового прикриття важливих об’єктів від мідстрайків типу “Лелека”, “Лютий”, “Бобер” та інших. До складу комплексу входять автоматизоване робоче місце наземної станції управління, оптична система цілевказання, три пускові контейнери, цифровий ретранслятор, технічний відсік із розподільчим щитом і блоком комутації, компас на висувній штанзі та радіолокаційна система.

Як засоби ураження використовуються мультироторні перехоплювачі “Кракен” та “Кракен-Н” – по три перехоплювачі в одному контейнері. Комплекс пропонують як стаціонарний, так і на автомобільному шасі.

Комплекс “Калитка-КА” – це автоматизований дистанційно керований комплекс вогневого ураження, який нібито вже випробували в зоні бойових дій. Це поворотна станина під 7,62-мм кулемет ПКТ, оптико-електронний блок із двома денними камерами та далекоміром, електронний блок управління туреллю та пульт дистанційного керування.

Розгортання навігаційної системи “Ариадна”

Росіяни завершують підготовку до розгортання навігаційної системи “Ариадна”, яка відповідатиме за високоточне наведення засобів ураження та розвідувальних БпЛА в умовах дії РЕБ. За інформацією російських державних каналів, система зможе замінити супутникову навігацію: замість орбітального угруповання використовують наземну інфраструктуру радіомаяків із заздалегідь відомими координатами.

“Ариадну” планують використовувати для цілевказання ударним дронам “Герань”, керованим авіаційним бомбам і крилатим ракетам в умовах відсутності сигналів GPS та ГЛОНАСС. Приймальний пристрій на носії визначатиме власне розташування шляхом трилатерації за різницею часу надходження сигналів від мережі маяків. Заявлена точність позиціонування становить 15–20 см.

Журналісти “Схем” розібрали трофейну “Герань-4 Seeker”

Українські журналісти видання “Схеми” показали елементну базу російського БПЛА-камікадзе “Герань-4 Seeker”, зокрема MESH-модем для формування командно-телеметричних каналів і відеолінків із заявленою дальністю до 300 км із ретрансляцією.

На безпілотнику також встановлені допоміжні 4G-модулі на випадок нестабільності MESH-каналу. Вони можуть забезпечувати передачу відеозображення з турельної оптико-електронної головки самонаведення.

Також на БПЛА встановлений інерціально-навігаційний блок із корекцією за GPS/ГЛОНАСС.

Супутникові термінали “Рассвет”: що нового

Росіяни запустили рекламу супутникового термінала “Рассвет” від “Бюро 1440”, який має забезпечити супутниковий зв’язок за аналогією зі Starlink.

Попри те, що перші спроби вивести супутники “Рассвет” не були цілковито успішними, вони можуть бути доопрацьовані у будь-який час, відзначає радник президента України Сергій “Флеш” Бескрестнов. Росія має для цього достатньо стартових ракет, а Китай може виготовляти й продавати необхідну кількість російських терміналів.

Бескрестнов зазначає, що стабільний супутниковий зв’язок дасть росіянам можливість керувати ударними дронами та та ракетами онлайн, на додачу до систем MESH-зв’язку, який застосовують уже зараз.

Приклад військового застосування супутникової навігації російськими військовими минулого тижня навели журналісти CNN. За даними медіа, 14 російських супутників пролетіли над базою “Принц Султан” у Саудівській Аравії, після чого по базі завдав удару Іран. Унаслідок атаки був знищений літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління (AWACS) Boeing E-3 Sentry. Одним із супутників міг бути “Космос-2573”, призначений для створення точних тривимірних карт Землі для потреб Генштабу ЗС РФ.

Перехоплювач “Лис-2” та “Елка” зберігають позиції основних засобів ППО

Російські військові відзначають ефективність перехоплювачів “Лис-2” та “Елка”. У російських ЗМІ показали підготовку “Лис-2” до бойового запуску.

“Лис-2” – невеликий безпілотник літакового типу, що може запускатися з будь-якої рівної поверхні або з катапульти. Він має карбонову конструкцію, може уражати цілі кінетично або спрямованою уламково-фугасною бойовою частиною.

У дрон-перехоплювач інтегрований штучний інтелект. Заявлена швидкість “Лис-2” становить 230 км/год, дальність — до 15 км, висота польоту — до 4000 м, тривалість польоту — до 30 хвилин.

Росій FPV-дронів на базі “Молнии”

Російські військові створили на базі безпілотника “Молния” носій FPV-дронів разом зі штатною бойовою частиною. За оприлюдненою інформацією, “Молния” в такій комплектації також виконує функції ретранслятора та об’єктивного контролю. Після від’єднання FPV-дрона носій здійснює контроль і продовжує самостійну місію.

“Молния” — дешевий російський безпілотник літакового типу, який, зокрема, використовується як ударний дрон-камікадзе. Вона може нести до 6 кг навантаження та, за офіційними даними, має дальність керування до 60 км.

Застосування кількох ракет “Дань-Т” з одного носія

Росіяни можуть запускати декілька малих крилатих ракет “Дань-Т” з одного повітряного носія або наземної установки. Про це повідомили в ефірі російського телебачення.

За даними росіян, “Дань-Т” летить за заздалегідь прокладеним маршрутом на гранично малих висотах. Під час наближення до цілі формується точне навігаційне рішення, ракета виходить на висоту і здійснює круте пікірування під великими кутами, щоб скоригувати помилки наведення.

“Оса” може уражати малі FPV-дрони із 15 метрів

Російські військові показали комплекс “Оса”, що нібито може гарантовано збивати малі FPV-дрони на відстані 15 м. Основою комплексу є чотиризарядна система, яка використовується з дробом калібром 4 мм.

Боєкомплект розрахований на чотири постріли, після чого комплекс можна перезарядити. Окрім протидронових боєприпасів, “Оса” придатна для використання сигнальних, освітлювальних, світлозвукових і травматичних патронів.

Перше публічне зображення російського повітряного командного пункту Іл-80

У відкритому доступі з’явилося нове зображення російського стратегічного повітряного командного пункту Іл-80, також відомого як Іл-86ВКП. Знімок датований осінню 2026 року.

Повітряний пункт управління створений на базі широкофюзеляжного пасажирського літака Іл-86 і призначений для управління військами та стратегічними силами в умовах повномасштабного ядерного конфлікту.

Від базового літака Іл-80 відрізняється відсутністю ілюмінаторів на фюзеляжі, бортовим РЕБ та системами зв’язку. Заявлено, що Іл-80 може виконувати завдання в автономному режимі та підтримувати зв’язок із підводними човнами, шахтними установками й мобільними наземними комплексами.