Чорне дзеркало #75: перехоплювачі з донаведенням, mesh-зв’язок, міні-мінувальник та інші новинки російського miltech
Огляд новинок російського військово-промислового комплексу за перший тиждень вересня

Минулого тижня росіяни показали кілька нових та оновлених перехоплювачів, нову РЛС для виявлення малих БпЛА, а також засіб дистанційного мінування. Крім того, військові оглядачі розкрили більше деталей про застосування mesh-мереж під час застосування ударних дронів. Про ці та інші розробки російського військово-промислового комплексу читайте в тижневому огляді Defender Media “Чорне дзеркало”.
Перехоплювач “Заноза-10” отримав ШІ для наведення на ціль
Уральське конструкторське бюро Zanoza drones модернізувало FPV-перехоплювач “Заноза-10”, додавши систему штучного інтелекту для автоматичного донаведення.

Донаведення працює на заключному етапі польоту. Виробник також заявляє, що дрон здатен продовжувати захоплення цілі навіть за повної втрати відеосигналу або за сильних радіоперешкод.
“Заноза-10” — десятидюймовий FPV-дрон. Раніше виробник заявляв дальність польоту до 40 км та корисне навантаження до 3,5 кг. Дрон може розвивати швидкість до 400 км/год.
“Скат 350М” із комбінованою системою спостереження
Концерн “Калашников” представив модернізований безпілотник “Скат 350М”, на якому тепловізор та надчутлива камера встановлені на спільній гіростабілізованій платформі. Апаратуру показали на військовому салоні “Комплексная безопасность” у Казані.

Тепловізор виявляє об’єкти за тепловим випромінюванням, тоді як надчутлива камера може фіксувати джерела видимого світла. Це дозволяє використовувати два канали спостереження одночасно.
“Скат 350М” створений на базі Supercam S350. Максимальна злітна маса апарата становить 15 кг, розмах крила — 3,2 м, тривалість польоту — до чотирьох годин. Заявлена швидкість — від 72 до 120 км/год.
Перехоплювач “Ветер-ПРО” отримав автоматичне донаведення
У Росії представили новий дрон-перехоплювач “Ветер-ПРО”, виготовлений за допомогою 3D-друку.

За даними розробника, перехоплювач зібраний із російських компонентів, за винятком камери. Заявлено, що дрон розвиває швидкість до 260 км/год та може нести до 850 г вантажу. Передбачені ручний і автоматичний режими управління. В автоматичному режимі система самостійно наводить дрон на ціль.
Оператор може перебувати на відстані до 20–25 км завдяки оптичному каналу зв’язку. Повідомляється, що дрон уже випробовували на полі бою.
Магнітний датчик “Атом-М” для дистанційного мінування
Російські розробники представили магнітний датчик “Атом-М”, призначений для дистанційного мінування та реагування на рух металевих об’єктів.

За заявленими характеристиками, пристрій спрацьовує при наближенні автомобіля на відстань до 2,5 м або людини — до 30 см. Також він може активуватися під час спроби зняти або перемістити датчик.
Габарити пристрою — 30×65×36 мм, маса — 70 г. Він працює від напруги 3,6 В, споживає близько 3 мА у бойовому режимі та має акумулятор ємністю близько 4800 мА·год.
У Криму понад 50 мобільних вогневих груп використовують детектори «Набат V.3»
Російські мобільні вогневі групи в Криму використовують детектори безпілотників “Набат V.3” “виробництва компанії GoDrone. За даними російського “Центра беспилотных систем и технологий”, такі ж детектори встановлюють на катерах, які патрулюють акваторію Чорного моря.
“Набат V.3” призначений для виявлення безпілотників на малих висотах, зокрема до 100 м над поверхнею землі, і пеленгує цілі з цифровим або аналоговим каналом зв’язку на відстані понад 11 км.
Також заявлена можливість передавати відео з камер виявлених безпілотників.
Баражувальний боєприпас “УББ” може стати перехоплювачем
Російські оглядачі оприлюднили характеристики безпілотника-перехоплювача “УББ-М”, розробленого “Научно-инженерной компанией” на базі відомого раніше керованого баражувального боєприпасу (“УББ”).

У новій версії, описаній в оприлюднених документах, для використання як перехоплювача змінено конструкцію апарата. Зокрема, пряме крило замінюють на стрілоподібне та зменшують його площу й розмах. Аналогічні зміни внесені до хвостового оперення. Також нова версія отримує акумулятор більшої ємності та потужніший двигун.
Заявлена стартова маса апарата становить 15–16 кг, маса спеціального навантаження — близько 3 кг. Максимальна швидкість заявлена на рівні 300 км/год, тривалість польоту — близько 10 хвилин. Заявлений діапазон висот польоту становить від 20 до 4500 м.
“Ланцет-3” використовує кілька параметрів для розпізнавання цілі
Оновлені алгоритми машинного зору російського “Ланцета-3” аналізують кілька параметрів об’єкта перед фінальною класифікацією цілі. Розробники заявляють, що дрон може перевіряти теплову сигнатуру, геометричні характеристики та особливості руху об’єкта. Алгоритм також має утримувати захоплення при частковому перекритті поля зору або зміні ракурсу.
Оновлене програмне забезпечення, за заявами російської сторони, призначене для роботи по малоконтрастних і частково замаскованих цілях.
Крім того, росіяни заявляють про застосування ударного безпілотника “Ланцет” на відстані близько 196 км із використанням нового каналу управління. Найбільш імовірно, ідеться про використання повітряних ретрансляторів.
У випадку застосування “Ланцета” на півдні України, на відстані близько 196 км, російські оглядачі припускають, що пускова установка могла перебувати на мобільній надводній платформі. Як можливий носій називають катер проєкту 02510 БК-16.
Російські “Герані-5” і “Молнии” переходять на mesh-мережі
Російські ударні безпілотники “Герань-5” та “Молния” отримують mesh-модеми, які дозволяють апаратам обмінюватися даними через спільну мережу. У такій конфігурації окремі БПЛА можуть виконувати роль ретрансляторів для інших дронів у зоні зв’язку. Це збільшує ефективну дальність зв’язку та дозволяє зберігати канал за умов роботи засобів радіоелектронної боротьби.
За попередніми даними, “Молнии” отримують компактні модем із двома каналами потужністю по 5 Вт. Робочий діапазон пристрою становить 1300–1500 МГц. У випадку втрати зв’язку безпілотники перемикаються на режим автопілота.
Mesh-модеми також використовують на “Геранях”, зокрема, тих, якими атакують Київ.
РЛС “Alfa сверхдальность” виявляє дрони на відстані до 7 км
Російське ОКБ “Альфа” показало нову радіолокаційну станцію “Alfa сверхдальность”, яка нібито здатна виявляти малогабаритні безпілотники на відстані близько 7 км. За твердженнями розробників, станція може зафіксувати на такій відстані семидюймові дрони, а для більших повітряних цілей заявлена дальність виявлення збільшується до 30 км.
Відомо, що станцію можна встановлювати на стаціонарних щоглах, дахах будівель або автомобільних платформах. За заявами розробників, РЛС здатна одночасно супроводжувати до 20 цілей, що рухаються зі швидкістю від 10 до 270 м/с. Ще однією особливістю називають можливість виявлення та супроводу літакових і коптерних БПЛА під час польоту безпосередньо біля поверхні землі.
На “Енгельс-2” будують ангари для стратегічних ракетоносців
На російському аеродромі дальньої авіації “Енгельс-2” завершують будівництво великогабаритних захисних ангарів для стратегічних літаків. Розміри окремих споруд становлять близько 63×63 м, а висота — близько 17 м.
Габарити споруд відповідають розмірам стратегічних ракетоносців. Зокрема, Ту-160 має довжину 54,1 м, висоту близько 13,1 м, а розмах крила при мінімальній стрілоподібності — 55,7 м. Довжина Ту-95МС перевищує 46 м, а розмах крила становить близько 50 м.
Поблизу нових споруд помітні захисні вали та руліжні доріжки. Така інфраструктура може використовуватися для розміщення й обслуговування великогабаритних літаків.