Чорне дзеркало #51

Чорне дзеркало #51: антена “Чебурашка”, детектор дронів, офіційне фото “Герань-5” та інші новинки російського miltech

Огляд новинок російського військово-промислового комплексу за третій тиждень березня

Оберіть розмір тексту

A
Маленький
A
Середній
A
Великий
5 хв
Російський важкий бомбер Гекса-кран

Росіяни вперше показали фото реактивної “Герані”, заявили про початок експлуатації мобільного комплексу ППО “Зубр”, спорядженого кулеметами, та розрозбили антену “Чебурашка” для наземних станцій управління дронами. Про ці та інші оновлення російського ВПК — у тижневому огляді “Чорне дзеркало” від Defender Media.

ГУР оприлюднило дані про компоненти російських БПЛА “Ланцет” і “Скальпель”

Головне управління розвідки Міноборони України опублікувало детальну інформацію про російські баражувальні боєприпаси “Ланцет” і “Скальпель” на порталі War&Sanctions. У розділі “Компоненти у зброї” представлено інтерактивні 3D-моделі виробів, їхню внутрішню структуру, електронні компоненти, а також дані про підприємства, залучені до виробництва.

“Ланцет” (виріб-51), який виробляє Zala Aero Group, є одним із найбільш застосовуваних ударних безпілотників РФ. Цей тип БПЛА використовується для ураження техніки, транспорту та позицій на тактичній і оперативній глибині.

Російські дрони Скальпель і Ланцет
Російські дрони Скальпель і Ланцет

Другий виріб — “Скальпель”, розроблений конструкторським бюро “Восток”, має Х-подібну схему крил і позиціонується як компактніший аналог “Ланцета”. Обидва безпілотники керуються оператором у режимі реального часу, однак у “Ланцеті” фіксуються спроби впровадження елементів автономного наведення, зокрема із використанням модулів штучного інтелекту.

Загалом у складі двох БпЛА ідентифіковано 62 електронні компоненти, більшість із яких має іноземне походження — передусім зі США, а також зі Швейцарії та Китаю. Серед них виявлено модулі, придатні для реалізації алгоритмів штучного інтелекту, зокрема на базі платформ Nvidia Jetson.

Росіяни збільшили корпус боєприпасу ОФСП-2 для БпЛА

Російське об’єднання “Технофронт Русвесны” розробило новий корпус авіаційного боєприпасу ОФСП-2, призначеного для скидання з безпілотників. Виріб має масу близько 2 кг і займає проміжну нішу між попередніми моделями “міні-ФАБ” та ОФСП 1.7. Конструкція передбачає збільшений внутрішній об’єм для розміщення уражаючих елементів або термобаричної суміші.

офсп-2 росія
Збільшений корпус для боєприпасу БпЛА

Корпус має діаметр 70 мм і довжину 250 мм, загальний об’єм — близько 700 см³, із яких 350 см³ відведено під бойове наповнення. Передбачено уніфіковані різьбові з’єднання під підривники типу УДЗ і УЗРГМ. Виріб виготовляється методом 3D-друку з подальшим заповненням пластичною вибуховою речовиною.

Офіційне фото реактивного дрона “Герань-5”

У відкритих джерелах уперше оприлюднене “офіційне” фото російського ударного реактивного дрона “Герань-5”. На відміну від інших “Гераней”, цей дрон має класичний фюзеляж і пряме крило. За наявними даними, довжина безпілотника становить близько 6 м, розмах крила — до 5,5 м. Він оснащений турбореактивним двигуном і може розвивати швидкість до 600 км/год. Дальність польоту заявляється на рівні до 1000 км, маса бойової частини — близько 90 кг, з можливістю наведення через супутникові системи або мобільні мережі.

"офіційне" фото "герань-5"
“Офіційне” фото “герань-5”

Важкий мультикоптер “Гекса-кран”

Росіяни продовжують випробування важкого мультикоптера “Гекса-кран”. Відомо, що тепер безпілотник може нести й скидати протитанкові міни типу ТМ-62. Заявлено, що “Гекса-кран” може нести вантаж до 20 кг. Уперше про застосування “Гекса-крану” стало відомо ще навесні 2025 року. Відтоді розробники “Полдень 21 век” провели ряд модернізацій і доопрацювань: він має тепловізійну камеру, підтримує супутниковий зв’язок, може виконувати роль ретранслятора для інших дронів.

російський важкий бомбер Гекса-кран
Російський важкий бомбер Гекса-кран

Антенний комплекс “Чебурашка-Ц”

Росіяни представили новий антенний комплекс “Чебурашка-Ц”, призначений для наземних станцій управління безпілотниками. Система використовує дві приймальні антени для визначення напрямку сигналу та автоматично орієнтує передавальну антену на БпЛА. За заявами розробників, така схема дозволяє збільшити дальність зв’язку приблизно вдвічі порівняно з базовими рішеннями та забезпечити стабільний канал на дистанції до 20 км від операторського пульта.

російська антена Чебурашка-Ц
Російська антена Чебурашка-Ц

Важкий бомбер “Воробей-15” пішов у серійне виробництво

У Новосибірську розгорнули серійне виробництво важкого безпілотника “Воробей-15”, розробленого КБ “Спектр”. Поточні виробничі потужності дозволяють випускати до 1000 одиниць на місяць. Безпілотник здатний нести до 15 кг корисного навантаження і призначений для виконання ударних завдань.

Російський важкий бомбер Воробей-15
Російський важкий бомбер Воробей-15

Детектор дронів “Алиссум-8”

Російські підрозділи почали отримувати портативні детектори безпілотників “Алиссум-8”, розроблені компанією “Квадро код”. Пристрій працює у діапазоні 300–8000 МГц із можливістю розширення до 12 000 МГц через оновлення.

Портативний детектор дронів Алиссум-8
Портативний детектор дронів Алиссум-8

Детектор здатен класифікувати сигнали за типами (цифрові БПЛА, FPV, Wi-Fi та інші) і визначати напрямок руху цілі. Швидкість повного сканування становить близько 5 секунд. Пристрій підтримує підключення до смартфона через Bluetooth або USB, веде журнал подій до 40 годин і має захист від перевантаження при роботі поруч із засобами РЕБ.

FPV-дрони “Скворец” отримали оптоволоконне управління

Розробники FPV-дронів сімейства “Скворец” представили модель на оптоволоконному управлінні. Заявлена дальність котушок — до 25 км, базова швидкість польоту становить близько 150 км/год, а максимальне бойове навантаження — до 3,5 кг. У сімействі також представлені варіанти для морського застосування та перехоплення повітряних цілей.

російський оптоволоконний дрон Скворец
Російський оптоволоконний дрон Скворец

Комплекс ППО ближньої дії “Зубр”

У Росії розпочали бойову експлуатацію автоматизованого комплексу протиповітряної оборони “Зубр”, призначеного для захисту об’єктів від малорозмірних і низьколітних цілей, зокрема безпілотників. За наявними даними, розробка комплексу тривала близько півтора року, а перші випробування відбулися у 2024 році на полігоні Капустин Яр.

Російський комплекс ППО "Зубр"
Російський комплекс ППО “Зубр”

Комплекс має модульну архітектуру і включає бойовий модуль, систему управління та засоби виявлення, зокрема радіолокаційні станції. “Зубр” може розміщуватися як на єдиній платформі (транспортний засіб, причіп або контейнер), так і у вигляді рознесених елементів. У бойовій конфігурації система здатна автоматично виявляти цілі, супроводжувати їх і передавати дані оператору для прийняття рішення про відкриття вогню.

Як озброєння використовуються кулемети типу ПКТ або авіаційні кулемети ГШГ-7,62. За оприлюдненими матеріалами, система забезпечує роботу в різних погодних умовах і орієнтована на ураження малих повітряних цілей у ближній зоні оборони. Детальні тактико-технічні характеристики комплексу офіційно не розкриваються.