Чорне дзеркало #72: копія Brave1 Market, модернізація “Гераней” та інші новинки російського miltech

Минулого тижня росіяни показали багато нових модифікацій ударних дронів “шахедного” типу – “Гераней” та “Гербер”, а також адаптували ударний безпілотник БМ-35 до роботи без супутникового зв’язку Starlink. Крім того, серед заявлених розробок – невідомий раніше літаковий дрон “Носитель Дегтярева” і трьохствольна турель у якості елемента ППО. Про ці та інші розробки читайте в тижневому огляді Defender Media “Чорне дзеркало”.

Росія розширює та модернізує лінійку “Гераней” та “Гербер”

Російські безпілотники сімейств “Герань” і “Гербера” отримують нові модифікації та додаткове обладнання. На окремих апаратах виявили системи радіоелектронної боротьби, супутникової навігації, MESH-зв’язку, оптико-електронні комплекси та пасивні радіолокаційні головки.

За минулий тиждень на одному з БпЛА “Герань-2” виявили нову конструктивну деталь у носовій частині — виступ над обтічником. Її призначення наразі не встановлено. Серед можливих варіантів називають встановлення додаткового обладнання, зокрема апаратури супутникового зв’язку або компонентів децентралізованої MESH-мережі. На іншому апараті також помітили маркування “5+0 Спец”.

Окремо ГУР МО України повідомило про виявлення на “Герані-2” компонентів пасивної радіолокаційної головки. За даними української розвідки, такі компоненти використовуються для виявлення та ураження зенітних ракетних комплексів і радіолокаційних станцій.

На інших модифікаціях “Герані” встановлюють бортові комплекси РЕБ для протидії дронам-перехоплювачам. За описом російських військових експертів, система використовує дві камери, одна з яких призначена для наведення на ціль, а друга, ширококутна, встановлена у задній частині та контролює простір позаду дрона. Після виявлення перехоплювача комплекс може створювати перешкоди для його відеоканалу.

Російські військові також показали застосування двох “Герань-4 Сикер” одночасно із системою управління в реальному часі. Для цього дрона заявляється можливість польоту на висоті до 5 км. У його конструкції ГУР України виявило китайську камеру Honpho TS130C-01.

Окремо з’явилася збільшена версія “Гербери”, яку називають “Гербера-2”. За попередніми даними, вона має збільшені габарити, паливний бак на 63 л, оновлену електроніку, нові матеріали планера та потужніший двигун. Повідомляється, що апарат може нести бойову частину масою 20-30 кг або інше корисне навантаження аналогічної маси.

На окремих “Герберах” встановлюють стабілізовані оптико-електронні системи з триосьовою стабілізацією, 40-кратним оптичним збільшенням та функціями автоматичного виявлення і супроводу об’єктів. Також на апаратах виявляли обладнання для MESH-зв’язку та 12-елементні CRPA-антени “Комета-М”, призначені для підвищення стійкості супутникової навігації до радіоелектронних перешкод.

У складі “Гербер” виявляли китайські модулі XK-F358 компанії Shenzhen Xingkai Technology, призначені, зокрема, для робототехніки та безпілотних систем. Раніше “Герберу” також почали використовувати як носія малих безпілотників та ретранслятора відеосигналу.

Реактивний БпЛА БМ-35 розігнали до понад 350 км/год

Російські військові отримали модернізований ударний БпЛА БМ-35 із реактивним двигуном. За заявленими характеристиками, дрон здатний розвивати швидкість понад 350 км/год і долати понад 200 км.

Бойова частина БМ-35 важить 10 кг. Запуск здійснюється з мобільної платформи, підготовка до старту займає кілька хвилин. За твердженням російської сторони, оператор може керувати дроном на будь-якій ділянці траєкторії, зокрема, через супутниковий зв’язок, уникаючи впливу засобів РЕБ.

Раніше швидкість БМ-35 оцінювали приблизно у 200 км/год. У січні 2026 року повідомлялося, що дрон, зокрема, використовував модулі Starlink для наведення на ціль. Після припинення роботи цієї системи безпілотники перевели на інші засоби інтернет-зв’язку.

С-70 “Охотник” розглядають як носій компактних безпілотників

Російський важкий БпЛА С-70 “Охотник”, який створюють для роботи у зв’язці з винищувачем Су-57, можуть використовувати як повітряний носій для компактних безпілотників.

За відкритими оцінками, “Охотник” здатний нести близько 2 т озброєння у внутрішніх відсіках. Російські аналітики допускають розміщення всередині фюзеляжу не лише керованих бомб і ракет, а й засобів повітряного запуску, зокрема “Гераней”, малогабаритних крилатих ракет і ракето-дронів, включно з “Бандеролями”.

“КВН” отримав нові версії з дальністю до 42 км та акустичним датчиком

НПЦ “Ушкуйник” продовжує розширювати лінійку оптоволоконного FPV-дрона “Князь Вандал Новгородський”. Нещодавно під Сумами та в Костянтинівці застосували модифікацію з дальністю до 42 км. Збільшення дальності забезпечується використанням котушок з більшою довжиною оптоволокна, що потребує зміни габаритів апарата, діаметра пропелерів та конструкції загалом.

Базова версія КВН також зазнала змін, зокрема у програмному забезпеченні. Розробники зазначають, що збільшення дальності підвищує ризик обриву оптоволокна.

Окремо повідомляється про використання КВН як “дрона-слухача”. FPV-дрон із мікрофоном розміщують поза полем зору, наприклад у дворі будинку біля дороги. Після виявлення звуку автомобіля апарат злітає та атакує ціль.

“Молния-2” випробували як носій інших FPV-дронів

Російський літаковий FPV-дрон “Молния-2” випробували як носій інших безпілотників. Інженери Центру спеціального призначення “БАРС-Сармат” продемонстрували три варіанти їх розміщення.

У першій конфігурації два FPV-дрони коптерного типу закріплюються під крилами “Молнии-2”. У другому варіанті під фюзеляжем розміщується швидкісний FPV-дрон для перехоплення повітряних цілей. Третя схема передбачає встановлення одного FPV-коптера безпосередньо на корпусі літакового БпЛА.

За задумом розробників, “Молния-2” доставляє додаткові безпілотники у визначений район, після чого вони продовжують політ самостійно. Раніше аналогічну концепцію демонстрували оператори центру “Рубікон”, використовуючи літаковий безпілотник як дрон-носій.

С-71М “Монохром” із американськими компонентами виявили в зоні бойових дій

Російський засіб ураження С-71М “Монохром” почали застосовувати на фронті. На відміну від попереднього сімейства С-71 “Ковер”, яке наводиться на координати цілі, “Монохром” використовує систему наведення з елементами автономного пошуку.

За описом російської сторони, боєприпас спочатку летить у заданий район, після чого система наведення сканує місцевість та порівнює виявлені об’єкти із заданими ознаками. Після цього ціль може бути атакована автономно або система може запросити підтвердження оператора.

Як повідомило Головне управління розвідки України, в уламках “Монохрома” виявили обчислювальний модуль Nvidia Jetson Orin та камеру, які можуть використовуватися для обробки зображення та автономного наведення.

Jetson Orin — компактний обчислювальний пристрій, призначений, зокрема, для задач комп’ютерного зору та машинного навчання. У поєднанні з камерою він може обробляти зображення безпосередньо на борту, що свідчить про використання алгоритмів машинного зору на кінцевій ділянці наведення.

“Носитель Дегтярева” застосовують у глибокому тилу

Російські військові застосовують новий літаковий БпЛА “Носитель Дегтярева”. Точні тактико-технічні характеристики дрона не розкриваються. Відомо, що апарат належить до класу безпілотників дальньої дії та призначений для роботи в глибокому тилу. Російська сторона заявляє, що дальність апарата дає змогу досягати Харкова та Харківської області.

Основний технічний акцент розробники роблять на стійкості каналів зв’язку та управління до засобів радіоелектронної боротьби.

За кадрами з російських відео можна встановити, що “Носитель Дегтярева” оснащений оптичною системою з денною та тепловізійною камерами.

Трьохствольна автоматизована турель на базі ПКТ

Трьохствольна автоматизована турель на базі кулеметів ПКТ пройшла черговий етап польових випробувань на дистанціях від 100 до 500 м, заявляють російські військові оглядачі. Система отримала автоматичне захоплення цілі в різних ділянках зображення та здатність утримувати ціль за різних швидкостей її руху. Під час випробувань автоматика зберігала супровід цілі за кутової швидкості понад 60 градусів за секунду.

За заявою КБ “Радарт”, на дистанції до 300 м розрахункова похибка не перевищувала 10 см. На 500 м вона була приблизно утричі більшою.

Протидронова ракета “Вихрь”

Концерн “Калашников” повідомив про початок застосування антидронових версій протитанкової керованої ракети “Вихрь”. Ракету оснастили неконтактним підривачем, який дає змогу використовувати її проти повітряних цілей.

За даними концерну, “Вихрь” обрали як основу через серійне виробництво та досвід застосування проти броньованої техніки.

Росіяни запустили військовий “Рой.Маркет”

Спеціалізований маркетплейс для постачання військовим “Рой.Маркет” перейшов від пілотного режиму до повноцінної роботи, повідомив російський Центр безпілотних систем і технологій. Платформа призначена для продажу військових товарів і товарів подвійного призначення із закритим доступом для військовослужбовців різних силових відомств.

Продавці отримали особистий кабінет для самостійного управління асортиментом, цінами та залишками. Серед товарів, які можуть розміщуватися на платформі, — комплектуючі для дронів, оптоволокно, 3D-принтери та інше обладнання.

Логістика побудована за розподіленою моделлю 4PL: товари залишаються у продавця до моменту замовлення.

У ЦБСТ заявляють, що об’єднують понад 500 розробників і виробників безпілотних систем, засобів зв’язку та робототехніки.