Поліграф і психодіагностика: що насправді відбувається на безпековій перевірці в оборонних компаніях

Робота в українській оборонній сфері сьогодні приваблює багатьох: конкурентні зарплати, значуща місія, зростаючий ринок вакансій. Але фінальний етап рекрутингу тут відрізняється від більшості інших галузей — безпекова перевірка, до складу якої, як правило, входять поліграф і психодіагностика. 

Навколо цих методик існує чимало міфів і побутових уявлень, здебільшого далеких від реальності. В попередній статті спецпроєкту Arming with Talents засновниця CORE Team Анна Король розповідала, на якому етапі і як саме оборонні компанії проводять безпекову перевірку потенційних співробітників. Щоб розібратися, як це виглядає на практиці, головний редактор Defender Media Роман Судольський пройшов повний цикл такої перевірки на власному досвіді. Нижче — його спостереження та пояснення експертів.

Як проходить перевірка на поліграфі

Дослідження проводила Національна асоціація поліграфологів України (НАПУ), партнер CORE Team за цим напрямком. Роботу вів Ігор Іщук — психолог, поліграфолог і засновник НАПУ.

Ще на етапі передтестової бесіди експерт зауважив ключову деталь: справжньою метою кандидата було не працевлаштування, а дослідження самого процесу. Це важливо, бо коректний результат поліграфа залежить від того, чи має респондент реальну мотивацію пройти перевірку і чи усвідомлює наслідки провалу. Логіка приблизно така:

“Я не пройду перевірку → мене не візьмуть на роботу → я залишусь без доходу й бронювання”.

Без цього внутрішнього ланцюжка реакції організму не є показовими, а дослідження втрачає сенс. Тож замість повноцінного тестування розмова тривала близько двох годин і була присвячена поясненню методики.

“Оскільки замилити експертові очі мені не вдалося, наступні дві години ми спілкувалися про специфіку досліджень за допомогою поліграфа, а також випробовували його на мені”, — розповідає Роман Судольський.

Масштаб і причини попиту

За словами Іщука, з початку повномасштабної війни ринок досліджень на поліграфі зріс щонайменше у п’ять разів, і основний попит формують саме оборонні компанії. НАПУ на сьогодні — найбільший практичний хаб поліграфологів у Європі.

Дослідження складається з трьох етапів:

1. Підготовка — замовник і поліграфолог визначають, які ризики найбільш чутливі для конкретної компанії.
2. Передтестова бесіда — поліграфолог уточнює перелік питань з урахуванням досвіду кандидата.
3. Основне дослідження — реєстрація фізіологічних реакцій під час відповідей.

Далі — післятестова бесіда та підготовка висновку.

Перелік тем для перевірки варіюється залежно від замовника, але зазвичай охоплює три напрямки:

• Залежності (алкоголь, наркотики, борги)  — ризик оцінюється не за фактом вживання як такого, а за його зв’язком із роботою: чи приносив кандидат речовини на об’єкт, чи продавав, чи виникали через це конфлікти або борги.
• Розголошення конфіденційної інформації. За словами Іщука, абсолютної відсутності порушень NDA практично не буває, оскільки такі угоди формально забороняють будь-яке обговорення роботи. Тому поліграфолог з’ясовує не сам факт розголошення, а чи отримував кандидат за це вигоду й чи передавав інформацію конкурентам.
• Зв’язки з РФ, Білоруссю або тимчасово окупованими територіями — увага приділяється не наявності родичів у цих країнах як такій, а характеру контактів: чи є спільний бізнес або майно, які погляди на війну висловлюють ці родичі.

Відсів ще до кабінету

Один із помітних ефектів методики проявляється ще до самого тестування. За спостереженнями Іщука, з групи кандидатів, серед яких є небажані для компанії, частина просто не приходить на призначену зустріч, з тих чи інших мотивів.

Що фіксує апарат

Під час демонстрації кандидата підключили до типового набору датчиків: дві пневмотрубки для реєстрації дихання, датчики електропровідності шкіри на пальцях, два датчики серцево-судинної активності, мікрофон для фіксації змін голосу та датчик вібрації в кріслі.

Демонстраційне питання будувалося навколо імені кандидата: поліграфолог послідовно називав різні імена, а респондент мав відповідати “ні” на кожне, включно з власним. На шкалі електрошкіряної активності реакція на “чужі” імена поступово згасала — це природна адаптація. Коли пролунало справжнє ім’я, реакція на цій шкалі виявилася найвиразнішою серед усіх запитань.

За словами Іщука, саме такий підхід дозволяє поліграфологу оцінювати не зміст відповіді, а фізіологічну реакцію організму, яку значно важче контролювати свідомо.

“Моя відповідь і реакція організму на неї вказують експерту на те, що я намагався приховати від нього правду”, — зазначає Роман.

Загальний висновок експерта: “Поліграф — інструмент мінімізації ризиків. Навіть найгірший поліграфолог відсіє найбільш ризикових кандидатів”.

Психодіагностика: що показують тести особистості

Другий елемент перевірки — психодіагностика, набір тестів, спрямованих на оцінку особистісних характеристик кандидата. Це дослідження також було пройдено особисто автором матеріалу.

Основний блок — комплексне тестування з семи частин, яке триває близько двох годин:

• Оцінювання когнітивних здібностей — аналітичне, просторове й математичне мислення, здатність до узагальнення.
• Тест Сонді (проходиться тричі) — методика, за якою вибір фотографій людей, що викликають симпатію або відразу, інтерпретується як індикатор прихованих рис особистості.
• Оцінка міжособистісних потреб — опитувальник на основі теорії Вільяма Шульца, що показує потребу людини в контактах, впливі та емоційній близькості.
• Тест Кетела — оцінка структури особистості за 16 факторами: емоційна стабільність, домінантність, тривожність, самоконтроль тощо.
• Кольоровий тест Люшера — додатковий блок перед завершальним етапом тесту Сонді.

Окремо, в інший день, проводиться діагностика акцентуацій особистості за 11 психологічними шкалами.

Результати та їх точність

У підсумку за результатами психодіагностики сформувався досить цілісний портрет: добре розвинене логічне, абстрактне й просторове мислення, схильність до нестандартних рішень, гнучкість у роботі із завданнями. Разом із тим вона вказала й на зони розвитку – насамперед вплив емоцій на концентрацію та якість прийняття рішень у стресових ситуаціях. Саме поєднання кількох психодіагностичних методик, а не результати окремого тесту, стало основою для такого висновку. 

Підсумковий документ для роботодавця — це звіт на кілька сторінок, який охоплює:

• особливості комунікації та командної роботи;
• ядро особистості й рівень відповідальності;
• орієнтацію на успіх і ставлення до лідерства;
• особливості прийняття рішень і самоконтролю;
• сильні сторони та зони розвитку.

За оцінкою автора, деталізація висновків виявилася значно точнішою, ніж очікувалося.

“Місцями складалося враження, що інтерпретатори результатів дослідження зазирнули мені в душу — і перенесли в текст висновків навіть таке, що я боявся сказати самому собі. В тому числі мова про не дуже компліментарні риси”, — зізнається Роман Судольський.

Що важливо розуміти: ні поліграф, ні психодіагностика не є науковими методами зі стовідсотковою точністю — на відміну, наприклад, від медичних аналізів. Проте на практиці результати цих досліджень доволі точно відображають реальну картину.

Що варто знати кандидату

Кілька практичних міркувань для тих, хто готується до подібної перевірки:

• Фізичний стан має значення. Перед дослідженням варто бути виспаним, не вживати алкоголь чи інші речовини напередодні — вони впливають на фізіологічні показники так само, як і стрес.
• Обізнаність знижує тривожність. Розуміння логіки поліграфічного дослідження й основних методик психодіагностики не гарантує результату, але допомагає почуватися впевненіше.
• Чесність — найефективніша стратегія. Мета перевірки — не знайти ідеального кандидата без минулого, а оцінити конкретні ризики для конкретної компанії. Спроби свідомо впливати на результат зазвичай помітні й радше створюють додаткові питання, ніж усувають їх.

Безпекові перевірки в оборонній галузі — не формальна бюрократична процедура, а спосіб знизити ризики для компанії та людей, які з нею працюють. Розуміння того, як саме вони проходять, робить цей етап рекрутингу менш незрозумілим і, відповідно, менш стресовим.

Коментар засновниці CORE Team

Анна Король, засновниця CORE Team, експерт із проведення спецперевірок:

“Ми ставимося до поліграфа і психодіагностики як до інструментів, а не вироків. Жоден з них не дає остаточної відповіді “брати чи не брати” — він дає компанії додаткові дані для зваженого рішення, поряд із професійним досвідом, рекомендаціями й враженнями від інтерв’ю.

Головна цінність цих методик — у зниженні невизначеності там, де ставки надто високі, щоб покладатися лише на інтуїцію. Коли йдеться про доступ до чутливої інформації чи об’єктів оборонної інфраструктури, компанія має право отримати максимально повну картину — так само, як кандидат має право розуміти, навіщо ця перевірка потрібна і що саме вона оцінює.

Ми свідомо працюємо з поліграфологами й психологами, які пояснюють кандидатам логіку перевірки, а не тримають її в секреті. Прозорість процесу знижує тривожність і водночас не знижує його ефективності — навпаки, чесний кандидат, який розуміє, що відбувається, зазвичай проходить перевірку легше”.