Чорне дзеркало #69: небезпечні маневри біля ICEYE, 500-тонний БЕК та інші новинки російського miltech

Минулого тижня росіяни повідомили про перший випадок керування безпілотниками “Молния” за допомогою “Гербери”, заявили про маневри супутників “Космос” поблизу апаратів ICEYE, а також про нові можливості комплексів РЕБ “Калинка” та “Волна Купол Гарант” для протидії системі супутникового зв’язку Starlink. Крім того, у військовому середовищі РФ обговорювали розширення санкцій Євросоюзу проти виробників російських ударних безпілотників та їхніх постачальників компонентів. Про ці та інші оновлення російського військово-промислового комплексу — в тижневому огляді Defender Media “Чорне дзеркало”.

Боєприпаси з таймером уповільненої дії на “Шахедах”

Російські “Шахеди” можуть нести до 22 боєприпасів, що оснащені таймером та детонатором. Про випадок застосування таких боєприпасів повідомив радник президента України Сергій Бескрестнов.

Перед запуском безпілотника таймер кожного боєприпасу вручну налаштовується на час від 24 годин до 5 діб. Після скиду з “Шахеда” боєприпаси можуть здетонувати будь-якої миті, для їх збору ДСНС використовує спеціалізованих роботів.

Керування “Молніями” через “Герберу”

Росіяни адаптували MESH-модеми, встановлені на “Молниях” та “Герберах” таким чином, щоб оператор “Гербери” міг керувати також і ударними “Молниями”, пише Бескрестнов. Раніше ці модеми не були сумісні між собою через ліцензійні обмеження, хоча й працюють в одному діапазоні.

Оновлений “Бумеранг”

Росіяни оновили FPV-дрон “Бумеранг”: тепер він використовує рознесений прийом сигналу, підтримує швидку зміну частот на антенах та працює з відеосигналом у діапазоні понад 6 ГГц.

“Бумеранг” виготовляється серійно. Одна з його перших версій розвивала швидкість близько 200 км/год і мала заявлену висоту польоту до 1 км. Пізніші моделі застосовували не тільки як камікадзе, але я для скидів, мінування та логістики.

Росія створює безекіпажний корабель водотоннажністю 500 тонн

Про плани побудувати такий корабель заявив головнокомандувач ВМФ Росії адмірал Олександр Моісєєв. За його словами, проєкт вже включено до чинної державної програми озброєнь, а його реалізація перейшла до практичної стадії. Безекіпажний корабель буде призначений для пошуку підводних човнів та інших об’єктів.

Моїсєєв також зазначив, що Військово-морський флот Росії вже має у своєму складі полки безпілотних систем. Зокрема, один такий підрозділ сформовано у складі Північного флоту.

Російські супутники здійснили небезпечні маневри поблизу апаратів ICEYE

Група російських супутників “Космос-2609” – “Космос-2614” здійснила серію орбітальних маневрів і вийшла в одну орбітальну площину із супутниками фінської компанії ICEYE. За різними оцінками, відстань між апаратами скоротилася до менш ніж 13 км, а за окремими даними — до 500 метрів.

У повідомленні зазначається, що супутники ICEYE використовують радіолокацію із синтезованою апертурою (SAR), яка забезпечує отримання зображень земної поверхні з роздільною здатністю до 16–25 см незалежно від погодних умов і часу доби.

У другій половині травня незалежна аналітична компанія Integrity ISR повідомила, що щонайменше чотири російські військові супутники серії “Космос” (“Космос-2610” – “Космос-2613”) виконали маневри зі зміни нахилу орбіти, внаслідок чого вийшли в майже спільну орбітальну площину із супутником радіолокаційного спостереження ICEYE-X36. Аналіз був опублікований 22 травня та базувався на відкритих орбітальних даних.

Супутники “Космос-2609” – “Космос-2614” були запущені 17 квітня 2026 року. Їхнє офіційне призначення не розкривається, однак незалежні аналітики відзначають їхню здатність до активного маневрування та відносять їх до російських військових супутників, призначених для відпрацювання операцій зближення й інспекції інших космічних апаратів.

Російське міністерство оборони, “Роскосмос”, компанія ICEYE та офіційні органи Фінляндії публічно не коментували повідомлення про ці маневри.

ЄС розширив санкції проти виробників російських ударних безпілотників

Європейський Союз розширив санкційний список, включивши до нього десятки компаній, які беруть участь у виробництві й постачанні російських ударних безпілотників, а також керівників цих компаній. Нові санкції спрямовані на обмеження каналів постачання комплектуючих для російських ударних безпілотників, зокрема двигунів та електронних компонентів.

До нового пакета обмежень увійшли дві лінійки безпілотників: “Гарпия-А1” та FPV-апарати сімейства “Бекас”.

Основним виробником “Гарпии-А1” у документах ЄС зазначений Іжевський електромеханічний завод “Купол”. Оскільки підприємство вже перебуває під санкціями, нові обмеження спрямовані на його підрядників. До санкційного списку потрапили “НТТ Восток”, “Техносвязь”, “Орбита” та НПК “Северная Заря”.

За наведеними даними, “Гарпия-А1” виробляється на заводі “Купол” з 2023 року. Безпілотник побудований за схемою “безхвостка” з трикутним крилом, оснащений поршневим двигуном із штовхаючим гвинтом, розвиває швидкість до 185 км/год, має дальність польоту 1500–2000 км та бойову частину масою до 150 кг.

Безпілотники сімейства “Бекас” є FPV-апаратами, які використовуються для тактичних завдань на лінії бойового зіткнення.

Роботизована платформа “Омич 3.0”

У Росії під час полігонних випробувань нова версія роботизованої платформи “Омич 3.0” досягла максимальної швидкості 60 км/год. НРК має асинхронний електродвигун і може долати на одному заряді близько 30 км.

НРК із власною масою близько 650 кг здатен перевозити понад 500 кг корисного вантажу на власній платформі, а з причепом — понад 1 тонну; також він здатен буксирувати автомобілів та іншої техніки, що застрягла на складному покритті.

Розробники демонстрували можливість встановлення змінних модулів, зокрема дистанційно керованих систем з озброєнням.

Детектор дронів “Тень” отримав можливість виявляти сигнатури БпЛА Hornet

Російські розробники повідомили про оновлення алгоритмів роботи детектора безпілотників “Тень”, що дозволило пристрою виявляти та перехоплювати сигнатури БПЛА Hornet.

За інформацією розробників, під час моніторингу ефіру та аналізу спектра пристрій здатний розрізняти телеметричні протоколи й аналізувати швидкість переміщення сигналу. У випадку із Hornet росіяни стверджують, що дрон використовує “нестандартні підходи до організації зв’язку”, через що “Тень” та інші детектори не могли розпізнавати його сигнатуру.

У Росії представили плавучу платформу “Плот-47”

У російському Виборзі вперше продемонстрували на воді дослідний зразок плавучої платформи “Плот-47”. Розробка призначена для захисту військово-морських баз, портової інфраструктури та об’єктів паливно-енергетичного комплексу.

За словами губернатора Ленінградської області Алєксандра Дроздєнко, будівництво дослідного зразка завершене, а проєкт уже отримав попереднє схвалення профільного науково-дослідного інституту ВМФ.

Повідомляється, що комплекс також розглядається як засіб протидії безекіпажним катерам. Його тактико-технічні характеристики не розкриваються. На оприлюднених зображеннях “Плот-47” має вигляд невеликої плавучої платформи понтонного типу. На ній встановлені висока щогла з оптико-електронним обладнанням, антени зв’язку та окремий модуль у передній частині платформи

Нові можливості комплексів РЕБ “Калинка” та “Волна Купол Гарант” проти Starlink

Російські комплекси радіоелектронної боротьби “Калинка” та “Волна Купол Гарант” отримали можливість протидіяти супутниковим системам зв’язку Starlink.

За наведеними даними, “Калинка” створювалася для впливу на канали супутникового зв’язку та аналізу роботи сучасних орбітальних мереж. Комплекс “Волна Купол Гарант” призначений для створення спрямованих перешкод у визначених діапазонах частот, які використовують супутникові канали передачі даних.

Повідомляється, що принцип роботи цих систем полягає не у фізичному ураженні супутників, а у зниженні ефективності роботи наземного обладнання шляхом радіоелектронного впливу.

Комплекс РЕБ “Калинка” вперше представили наприкінці 2024 року як систему моніторингу та протидії супутниковому зв’язку Starlink. За заявою розробників, комплекс здатний виявляти, пеленгувати та аналізувати роботу як стаціонарних, так і рухомих терміналів Starlink, а також впливати на їхні канали зв’язку.

Незалежних підтверджень бойового застосування або заявленої ефективності обох комплексів у відкритих джерелах наразі немає.

У Росії запатентували безпілотну систему з дроном-носієм для шести розвідувальних БПЛА

У Новосибирському вищому воєнному училищі розробили та запатентували безпілотну систему, яка дозволяє одному дрону транспортувати та розгортати до шести малих розвідувальних безпілотників.

Повідомляється, що базовий дрон-носій піднімається в повітря, отримуючи живлення та команди від оператора через універсальний кабель. На його борту розміщені польотний контролер, гіроскопи, відеосистема та захист гвинтів. До носія кріпляться від двох до шести малих розвідувальних безпілотників.

Після набору висоти малі апарати відокремлюються за командою, залишаючись з’єднаними з носієм окремими кабелями. За наведеними даними, таке рішення забезпечує захист від засобів радіоелектронної боротьби, безперервне живлення та стабільну передачу відеосигналу.

Після завершення завдання всі безпілотники автоматично повертаються на посадкові місця, кабелі змотуються, після чого система повертається до оператора.

У патенті зазначається, що таке рішення забезпечує збільшення можливостей ведення спостереження за рахунок розширення радіуса спостереження.

Льотні випробування важкого БПЛА “Мотылёк”

У Росії стартували заводські льотні випробування нового важкого мультироторного безпілотника “Мотылёк”, розробленого компанією “Совэлмаш”. За заявленими характеристиками, дрон здатний перевозити до 300 кг корисного навантаження, розвивати швидкість до 100 км/год і долати до 60 км з повним навантаженням.

Проєкт важкого мультироторного БПЛА “Мотылёк” розробляється щонайменше з 2023 року. У попередні роки розробники демонстрували окремі вузли та повідомляли про стендові випробування двигунів: заявлялося, що дрон зібраний повністю із компонентів російського виробництва.

Особливістю дрона, за твердженням розробників, є використання асинхронних електродвигунів потужністю 60 кВт за технологією “Славянка”. Попри заяви авторів розробки, свідчень застосування дрона в зоні бойових дій немає.