Чорне дзеркало #81: вміст “Комети”, “Гербера” з бойовою частиною, база бойових відео для навчання ШІ та інші новини російського ВПК

Минулого тижня росіяни розповіли про відновлення та модернізацію цехів для виробництва стратегічних бомбардувальників Ту-160М2 та оголосили про початок навчання ШІ на базі даних відео з зони бойових дій. Крім того, стало відомо про оновлену версію безпілотника “Гербера-2”, яка тепер може нести бойову частину, та про застосування на фронтів дрона з круглим крилом “Князь Владимир Святославович”. Про ці та інші новинки російського військово-промислового комплексу читайте в тижневому огляді Defender Media “Чорне дзеркало“.

Іноземні компоненти та виробництво російських навігаційних систем “Комета”

Головне управління розвідки Міністерства оборони України опублікувало на порталі War&Sanctions інформацію про виробництво російських завадозахищених навігаційних модулів “Комета”.

За даними ГУР, Росія вже масово використовує “Комети” з 16 патч-антенами та працює над організацією серійного виробництва 20-елементних антенних решіток. Також встановлено факт використання CRPA китайсько-алабузького виробництва з 32 антенами.

Класична конструкція “Комети” складається з антенної решітки з патч-антенами та модуля обробки сигналів на базі програмованої логічної інтегральної схеми FPGA Altera Cyclone, яку виробляє компанія Altera, що належить Intel. У російських безпілотниках виявили 37 електронних компонентів іноземного виробництва. Також опубліковано дані про 28 підприємств, залучених до виробництва “Комет” і постачання електронної компонентної бази, та 13 одиниць іноземного технологічного обладнання, що використовується у виробництві.

Навігаційні модулі “Комета” застосовують у російських ракетах, безпілотниках і керованих авіабомбах. Вони використовують антени контрольованого прийому CRPA (Controlled Reception Pattern Antenna), які дають змогу зменшувати вплив перешкод радіоелектронної боротьби завдяки зміні діаграми спрямованості антени та алгоритмам обробки сигналів.

Стійкість системи до перешкод залежить від кількості патч-антен, їхнього розташування та алгоритмів обробки сигналу. Антенна решітка дає змогу визначати просторові характеристики сигналу та компенсувати вплив перешкод.

“Гербера-2” отримала уламково-фугасно-запалювальну бойову частину масою 10 кг

Російський безпілотник “Гербера-2” у новій модифікації отримав уламково-фугасно-запалювальну бойову частину масою 10 кг. Про це повідомили російські військові оглядачі.

У новій конфігурації безпілотник має потужнішу бойову частину, що містить уламкові, фугасні та запалювальні компоненти. Запалювальна суміш розміщена в окремому м’якому пластиковому баку позаду основної бойової частини. Така конфігурація поєднує ураження уламками та вибухом із додатковим запалювальним ефектом.

Раніше безпілотники цього типу або не мали бойової частини, або оснащувалися легшими варіантами ОФБЧ-2 та ОФБЧ-3, переважно для самознищення апарата або створення небезпеки для тих, хто намагався його оглянути.

Дрон має характерне компонування базової моделі: стрілоподібне крило, центральне вертикальне оперення та двигун зі штовхаючим гвинтом у хвостовій частині. Однією з основних змін стала потужніша поршнева силова установка. За оприлюдненими даними, безпілотник отримав двигун із робочим об’ємом близько 275 см³, який становить половину двигуна ударного БпЛА Shahed/”Герань-2″.

За попередньою інформацією, виробництво цих двигунів для російських безпілотників організували на базі Іжевського мотоциклетного заводу.

Реактивні “Герань-4” долетіли до Львова та Луцька з Криму

Протягом минулого тижня російські війська запустили кілька десятків реактивних безпілотників із Криму в напрямку західних областей України. Як пише радник президента Сергій Бескрестнов, дрони рухалися через Одеську область уздовж кордону з Молдовою і подолали 820-880 км від місця запуску.

За наявною інформацією, під час польоту “Герань-4” перебували на висоті 5–6 км і підтримували середню швидкість 320–380 км/год.

Бескрестнов вказує, що ці польоти свідчать про відпрацювання російськими військами маршрутів атак на західні області України з різних напрямків. Експерт також припускає, що для збільшення дальності польоту російські військові зменшили масу бойової частини безпілотника.

Відновлення виробництва стратегічних бомбардувальників Ту-160М

Російська компанія “Туполев” перебудувала ланцюги постачання та модернізувала виробничі потужності для відновлення виробництва стратегічних бомбардувальників Ту-160М. Про це заявив генеральний директор компанії Юрій Абросімов.

На підприємстві оновили обладнання виробничих цехів і льотно-випробувальну базу, також запустили установки електронно-променевого зварювання та вакуумного відпалу титанових агрегатів.

Згідно з заявою виробника, модернізовано 80% систем і обладнання бомбардувальника: повністю замінено бортове радіоелектронне обладнання, системи керування літаком і озброєнням, навігаційні системи, а також модернізовано двигуни.

Загалом у 2016–2024 роках росіяни модернізували близько 10 виробничих підприємств, щоб підготувати їх до серійного виготовлення ключових компонентів. За контрактом на 2018–2027 роки російська армія мала отримати 10 новозбудованих Ту-160М, перший літак із цього замовлення здійснив політ у 2022 році.

Міноборони Росії навчатиме ШІ на базі відеозаписів бойового застосування безпілотників

Міністерство оборони Росії створило сервіс із базою відеозаписів бойового застосування безпілотників. Дані планують використовувати для навчання нейромереж, які розробляють для військових потреб.

За заявою відомства, доступ до сховища нададуть розробникам безпілотників. Крім того, створено єдиний уніфікований класифікатор розпізнавання даних для машинного навчання систем штучного інтелекту. До нього вже підключили понад 40 організацій.

Система передбачає двосторонній обмін даними: розробники передаватимуть власні матеріали до сервісу Міноборони, де їх використовуватимуть для створення та навчання нейромереж. Крім того, уніфікований класифікатор має забезпечити спільні правила позначення та розпізнавання об’єктів.

За функціональним призначенням російський сервіс подібний до українських платформ Avengers Labs і Brave1 Dataroom, які також використовують записи об’єктивного контролю з безпілотників для навчання моделей штучного інтелекту.

16 укриттів для стратегічних бомбардувальників на авіабазі Енгельс-2

Росія зводить 16 великих авіаційних укриттів на авіабазі Енгельс-2 у Саратовській області. Як повідомляє United24 Media з посиланням на супутникові знімки Airbus Defence and Space, будівництво розпочалося на початку вересня 2026 року.

На знімках від 12 жовтня зафіксовано металеві каркаси перших трьох споруд. Для їхнього будівництва підготували бетонні майданчики та проклали руліжні доріжки.

За оцінками OSINT-аналітиків AviVector, розміри основи кожного укриття становлять приблизно 63 × 63 м, висота стін — близько 7 м, а максимальна висота споруди сягає 17 м. Такі габарити дають змогу розміщувати всередині стратегічні бомбардувальники Ту-160 і Ту-95МС.

Позаду укриттів також облаштували земляні вали, які можуть бути призначені для відведення вихлопних газів під час запуску двигунів усередині споруд. Це потенційно дасть змогу запускати двигуни бомбардувальників до їхнього виїзду на аеродром.

Новий майданчик для запуску безпілотників

Західні супутники зафіксували будівництво нового майданчика для запуску безпілотників поблизу міста Міллерове в Ростовській області Росії. За наявними даними, об’єкт звели приблизно за півтора місяця.

Новий майданчик побудований за зразком об’єкта в селі Цимбулове Орловської області і призначений для запуску реактивних безпілотників “Герань-5”.

Інший майданчик для запуску ударних дронів, що розташований на території авіабазви Міллерово, призначений для запуску безпілотників із двигунами внутрішнього згоряння. Відстань між обома пусковими об’єктами – близько 4 км.

“Молния-2” з невстановленим обладнанням

Російські ударні безпілотники “Молния-2” могли вперше застосувати з терміналами нової супутникової системи зв’язку “Рассвет”. Про це повідомили деякі російські військові журналісти. Водночас, логотип, виявлений на обладнанні, тільки частково збігається з лого “Рассвета” – він містить два півкола і зірку, тоді як термінали “Бюро 1440” позначаються двома півколами й суцільною чорною точкою.

Разом із тим, за даними Сергія Бескрестнова, закріплений невідомий предмет не схожий на антену супутникового зв’язку – про це свідчить як форма, так і спосіб кріплення. Бескрестнов зазначає, що, можливо, йдеться про модифікацію із елементами штучного інтелекту, яка не має антен керування.

Вертольоти Ми-8АМТШ-ВН обладнали пусковими установками для крилатих ракет “Дань-Т”

З’явилися фотографії російського вертольота Ми-8АМТШ-ВН, оснащеного пусковими установками для крилатих ракет “Дань-Т”, також відомих під назвою “Бандероль”.

За зовнішнім виглядом пускові установки подібні до тих, які раніше використовували на вертольотах Ми-8 для запуску реактивних мішеней “Дань-М”.

Росгвардія показала спорядження МВГ Москви

На початку жовтня Росгвардія провела виставку-демонстрацію засобів ППО, якими, зокрема, захищають Москву від українських дронів. Пікапи мобільних вогневих груп обладнані турелями різних модифікацій — зокрема, 7,62-мм танковий кулемет Калашникова та чотириствольний 7,62-мм авіаційний кулемет із високим темпом стрільби. Крім того, до спорядження МВГ входять мобільні радари, тепловізійні приціли та дрони-перехоплювачі.

Баражувальний боєприпас “Князь Владимир Святославович” почали застосовувати на фронті

Російські військові почали отримувати баражувальний боєприпас “Князь Владимир Святославович” (КВС), розроблений новгородським НПЦ “Ушкуйник”. Заявлена дальність ураження – до 50 км.

Головною конструктивною особливістю КВС є овальне крило, яке охоплює корпус і групу гвинтів. Після вертикального зльоту безпілотник переходить до горизонтального польоту, використовуючи крило для збільшення швидкості та дальності.

Захисний кожух навколо гвинтів має ускладнювати вплив протидронових сіток і безпілотників-перехоплювачів на гвинтову групу. Компанія-виробник заявила про функцію автоматичного захоплення цілі та продовження роботи в автономному режимі у разі втрати радіосигналу.

Російський супутник “Космос-2612” небезпечно наблизився до ICEYE-X36

Російський військовий супутник “Космос-2612” наблизився до комерційного радіолокаційного супутника ICEYE-X36 на небезпечну відстань 26 метрів. Про це свідчать дані моніторингового сервісу satellitemap.space.

Супутник ICEYE-X36 належить фінській компанії ICEYE, яка співпрацює з Україною та надає супутникові знімки для розвідувальних потреб. За даними моніторингу, станом на 02:06 UTC 19 жовтня “Космос-2612” перебував приблизно за 640 метрів позаду ICEYE-X36 і на 2 км вище за нього. О 16:07 UTC відстань між апаратами скоротилася до 26 метрів. Під час зближення супутники перебували на висоті близько 541 км.

За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), наприкінці вересня 2026 року “Космос-2612” розпочав серію орбітальних маневрів, які дали змогу йому повернутися в ту саму орбітальну площину, що й ICEYE-X36, та наблизитися до його висоти.

12 жовтня російський апарат виконав маневр зі зміною швидкості приблизно на 27,9 м/с, скоригувавши орбіту до висоти близько 555 км. Такі маневри потребують витрат пального, зокрема для зміни орбітальних параметрів. Після виходу на ту саму орбітальну площину подальше зближення з іншим супутником потребує менших витрат на корекцію траєкторії.

Зближення на таку відстань потенційно дає змогу детально спостерігати за іншим апаратом і вивчати його конструкцію. Ще однією версією такого маневрування може бути підготовка до використання протисупутникової зброї.