Чорне дзеркало #52: дрон із кільцевим крилом, “Герань”-мінувальник, +16 супутників та інші новинки російського miltech

За останній тиждень березня росіяни запустили першу партію супутників зв’язку “Рассвет”, а також показали дрон із кільцевим крилом та оновили відомі раніше безпілотники “Скат 350М” та “Орлан-10”. Про ці та інші оновлення російського ВПК — у тижневому огляді “Чорне дзеркало” від Defender Media.

Супутники зв’язку “Рассвет” компанії “Бюро 1440” виведено на опорну орбіту

Росіяни повідомили про виведення на опорну орбіту 16 супутників низькоорбітального угруповання зв’язку “Рассвет”, розробленого компанією “Бюро 1440”. Космічні апарати відокремилися від ракети-носія та взяті під керування центру управління польотами. Після перевірки бортових систем супутники мають перейти на цільову орбіту.

Угруповання працює на низьких орбітах у Ku- та Ka-діапазонах і забезпечує швидкість передачі даних до 1 Гбіт/с із затримкою до 70 мс. До кінця 2027 року планують розгорнути 292 супутники в межах загальної програми, яка передбачає запуск 383 апаратів, включно з резервними.

У попередніх місіях “Рассвет-1” (червень 2023 року) та “Рассвет-2” (травень 2024 року) було виведено по три апарати, зокрема із функцією лазерного міжсупутникового зв’язку зі швидкістю до 10 Гбіт/с.

Дрони “Герань-2” адаптовано для застосування касетних мін

Ударні безпілотники “Герань-2” отримали можливість застосування касетних мін. Міни розміщуються у контейнерах під крилом; один апарат може переносити до восьми одиниць. Використовуються касети КПТМ-3, споряджені протитанковими мінами ПТМ-3.

ПТМ-3 оснащена магнітним датчиком цілі, який спрацьовує при проходженні важкої техніки, формуючи кумулятивний струмінь. У конструкції передбачено механізм самоліквідації у разі неспрацювання протягом визначеного часу.

Баражувальний боєприпас із кільцевою схемою крила

Науково-виробничий центр “Ушкуйник” представив баражувальний боєприпас “Князь Владимир Святославович” із кільцевою схемою крила. Конструкція передбачає з’єднання кінців консолей, що зменшує інтенсивність кінцевих вихорів та покращує аеродинамічні характеристики апарата.

Додаткова підйомна сила формується за рахунок спрямування повітряного потоку вниз у межах замкнутого контуру. За наявною інформацією, маса бойової частини може становити до 3 кг. Очікувана дальність застосування перевищує 50 км.

Повідомляється, що апарат пройшов випробування та може застосовуватися разом із оптоволоконними FPV-дронами.

Розвідувальний БПЛА СКАТ 350 М отримав систему оптичної навігації

Розвідувальні безпілотники СКАТ 350 М оснащено системою оптичної навігації, яка дозволяє виконувати польотні завдання без супутникового сигналу. У разі втрати навігації БПЛА продовжує політ за попередньо завантаженими маршрутами. Також представлено модифікацію дрона з інфрачервоною HD-камерою та модулем нічного бачення.

РСЗВ БМ-21 “Град” отримала комплекс антидронового захисту

Реактивні системи залпового вогню БМ-21 “Град” модернізовано із встановленням антидронового захисту у верхній проєкції. Металеві конструкції встановлено на напрямних і кабіні. Додатково на даху розміщено три модулі радіоелектронної боротьби.

Крім того, зареєстровано патент на нову захисну конструкцію танків від атак зверху. Інженери військової академії імені А. В. Хрульова розробили каркас із поворотними штангами, до яких кріпиться сітка, а також ланцюги із вантажами по периметру. При наближенні боєприпасу ланцюги можуть ініціювати підрив на відстані, а сітка — зменшувати ефективність ураження або змінювати траєкторію об’єкта.

Конструкція розгортається у бойове положення протягом кількох хвилин і може швидко складатися.

Лазерний комплекс LazerBuzz інтегровано з радіолокаційною станцією

Лазерну систему протидії безпілотникам LazerBuzz інтегровано з радіолокаційною станцією в межах проєкту “Посох”. Комплекс призначений для ураження безпілотників шляхом впливу сфокусованого випромінювання. За наявною інформацією, система здатна уражати цілі на відстані до 1 км. Під час випробувань заявлено ураження маневруючих безпілотників, що рухаються зі швидкістю 130–140 км/год.

Оптимізовано намотування оптоволокна для FPV-дрона “Князь Вандал Новгородский”

НВЦ “Ушкуйник” модернізували конструкцію оптоволоконного FPV-дрона “Князь Вандал Новгородский”. За повідомленням виробника, застосування нових типів оптоволокна та варіантів намотування кабелю дозволило підвищити ефективність системи приблизно на 5%. Оновлення спрямоване на зменшення ризику пошкодження кабелю під час польоту, що впливає на стабільність виконання завдань.

Дрон-перехоплювач “Лис-2” оснащено функцією автоматичного захоплення цілі

Безпілотний перехоплювач “Лис-2” отримав функцію автоматичного захоплення цілі. Система дозволяє апарату супроводжувати повітряні об’єкти та виконувати ураження без постійного втручання оператора.

Запуск можливий із рівної горизонтальної поверхні. Точні технічні характеристики не оприлюднені; подібні апарати цього класу можуть досягати швидкості 200–230 км/год і працювати на відстані до 5 км.

FPV-дрон “Артемида-10” з дальністю до 25 км і навантаженням до 3 кг

FPV-дрон “Артемида” має акумулятори підвищеної ємності й може нести до 3 кг корисного навантаження. Дальність застосування становить до 25 км при роботі через систему зв’язку “Гермес”, а час польоту — до 45 хвилин без навантаження.

Відомо, що “Артемида” запускається з так званих “дронопортів” — носіїв кількох дронів. Один оператор може керувати кількома дронами.

Заявлено, що дрон може використовуватися в засідках, а після виявлення цілі на дистанції до 500 м апарат може продовжувати політ до неї без участі оператора.

Уперше про “Артемиду-10” стало відомо восени 2025 року на одній із виставок, а наприкінці лютого повідомлялося, що дрон готується до серійного виробництва.

Удосконалено боєприпас для ураження БПЛА з підствольного гранатомета

У Новосибірському державному технічному університеті модернізовано боєприпас для підствольних гранатометів, призначений для ураження низьколітних безпілотних апаратів. Боєприпас використовує мережу з міцних ниток, яка розгортається у повітрі. У новій конструкції застосовано запобіжний механізм із задвижкою та стопором, що фіксує капсуль-запалювач перед пострілом і запобігає випадковому спрацюванню.

Після запуску піротехнічний склад згоряє із заданою швидкістю, забезпечуючи визначений момент розкриття. Далі відбувається відокремлення елемента корпусу, а вантажі розходяться по колу, розмотуючи нитки, що забезпечує швидке розгортання мережі в повітрі.