Чорне дзеркало #58: модернізації Х-101, начинка “Гераней”, дрони-обманки та інші новинки російського miltech

Минулого тижня росіяни демонстративно запустили реактивний ударний дрон “Герань-5” із заявленою швидкістю до 600 км/год, оновили системи РЕБ для протидії дронам, а на параді в Татарстані показали деякі нові моделі НРК. Про ці та інші розробки російського військово-промислового комплексу – в тижневому огляді Defender Media “Чорне дзеркало”.

“Герань-2” летить до 1800 км, “Герань-5” розганяється до 600 км/год

У російському місті Кронштадт продемонстрували ударний дрон-камікадзе “Герань-2” із бортовим номером Ы80000. Згідно з виставковими матеріалами, маса безпілотника без пального становить 140–155 кг, а з повним запасом пального — 200–250 кг.

Максимальна швидкість “Герани-2” заявлена на рівні 190 км/год, крейсерська — 180 км/год. Максимальна дальність польоту оцінюється у 1800 км.

Також міністерство оборони РФ уперше опублікувало кадри запуску реактивного безпілотника “Герань-5”. На відео апарат стартує з довгої направляючої, після чого від нього відокремлюється розгінний візок.

За раніше оприлюдненими даними, “Герань-5” має довжину близько шести метрів, розмах крила 5,5 метра та здатна доставляти бойову частину масою 90 кілограмів на дальність до 1000 кілометрів.

Російський оглядач Євгєній Поддубний повідомив, що максимальна швидкість апарата становить до 600 км/год, а практична стеля заявлена на рівні 6000 метрів. Якщо “Герані-2” запускають із імпровізованих платформ, наприклад, кузовів пікапів, то довжина пускової установки для “Герань-5” складає близько 80 м.

Виробництво “Гераней” в “Алабузі” продовжує розширюватися

Російський військовий журналіст Борис Рожин повідомив про розширення виробничого комплексу в Алабузі, де виготовляють безпілотники серії “Герань”. За його словами, у південній частині комплексу з’явилися нові великі будівельні майданчики, а також посилено систему протиповітряної оборони навколо об’єкта.

Рожин стверджує, що розширення виробництва свідчить про перехід від дослідно-конструкторських робіт до масового випуску високошвидкісних ударних систем “Герань-4” і “Герань-5”. Припускають також, що Росія може скорочувати виробництво “Гераней-2” на користь реактивних “Гераней-4” і “Гераней-5”.

Міноборони України заявило про чотири етапи модернізації ракети Х-101

Міністерство оборони України повідомило, що Росія щонайменше чотири рази модернізувала стратегічну крилату ракету Х-101 від початку повномасштабного вторгнення. Основними цілями модернізацій були спроби компенсувати ефективність української ППО та посилити удари по цивільній інфраструктурі.

На початку вторгнення Х-101 оснащувалася моноблочною осколково-фугасною бойовою частиною масою близько 480 кг, мала дальність польоту до 2500 км та використовувала інерційну навігаційну систему, супутникову корекцію та оптико-електронну екстремально-кореляційну систему наведення.

Першою великою модернізацією стало встановлення тандемної бойової частини. Частину об’єму паливного бака переобладнали під другу бойову частину, збільшивши загальну масу бойового навантаження приблизно до 800 кг.

Другою зміною стало впровадження касетних бойових частин із кульковими суббоєприпасами. Частина з них містить цирконієві елементи, здатні спричиняти стійке займання після розсіювання.

Третій етап модернізації стосувався системи наведення. Російські фахівці оновлювали алгоритми оптико-електронної екстремально-кореляційної системи для точнішого розпізнавання орієнтирів місцевості на фінальній ділянці польоту.

Четвертою модернізацією стало встановлення комплексу бортового радіоелектронного захисту СП-504 з активними та пасивними засобами протидії. Система здатна створювати хибні сигнатури для радарів, а також автоматично відстрілювати теплові та дипольні пастки.

У Міноборони України також зазначають, що російські стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160 швидко вичерпують ресурс через інтенсивне застосування. За даними відомства, Ту-95МС тепер часто несе лише дві ракети замість шести. Крім того, аналіз уламків збитих ракет свідчить, що Росія виробляє компоненти Х-101 за кілька місяців до застосування, а фінальне складання виконується за один-два тижні до запуску.

БпЛА БМ-35 застосовують як великі FPV

Як пише радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов (“Флеш”), росіяни застосовують безпілотник БМ-35 як великий аналог FPV-дрона для ударів по стаціонарних цілях. Апарат оснащений двопоршневим двигуном внутрішнього згоряння, розташованим у передній частині корпусу, та несе бойове навантаження до 5 кг.

“Раніше БМ-35 запускали у великій кількості, однак згодом використання скоротилося через високий рівень технічного браку. За наявними даними, понад половина безпілотників не долітала до цілей через поломки гвинтів, заклинювання або зупинку двигуна в польоті”, — пише Бескрестнов.

Керування БМ-35 здійснюється через пульт Radiomaster та FPV-окуляри або монітор. Відеосигнал передається у діапазоні 3000–3700 МГц і приймається двома квадратними патч-антенами. Через залежність від прямої радіовидимості російські оператори змушені розміщувати антени управління на височинах або дахах будівель на відстані щонайменше 15 км від лінії бойового зіткнення.

Тактика застосування передбачає атаку цілі з пікіруванням із висоти. Через особливості управління БМ-35 малопридатний для ураження рухомих об’єктів. Поблизу землі апарат розганяється до швидкості понад 200 км/год і втрачає ефективну керованість.

Наземні комплекси “Богомол” і “Муравей” показали на параді в Татарстані

На параді 9 травня в Нижньокамську продемонстрували наземні робототехнічні комплекси “Богомол Б3”, “Богомол В5” і “Муравей”. У колоні брали участь гусеничні роботизовані платформи в ударних і транспортних конфігураціях.

“Богомол Б3” оснащений автоматичним гранатометом калібру 30 мм і призначений для вогневої підтримки та ураження живої сили й легкої бронетехніки. Версія “Богомол В5” виконує транспортно-бойові завдання, зокрема перевезення вантажів і евакуацію поранених. Комплекси також можуть застосовуватися для дистанційного мінування та постановки димових завіс.

Роботизована платформа “Муравей” використовується для доставки боєприпасів і підтримки підрозділів на важкопрохідних або замінованих ділянках.

Російські лазерні комплекси ППО залишаються експериментальними через проблеми з охолодженням

Російські військові почали застосовувати експериментальні лазерні комплекси протиповітряної оборони LaserBuzz проти безпілотників. Водночас телеканал РЕН ТВ повідомляє про суттєві технічні обмеження таких систем.

Головною проблемою називають необхідність охолодження після кожного пострілу. На відміну від класичних систем ППО, лазерні установки не здатні вести тривалий безперервний вогонь по великій кількості цілей. Також ефективність лазерної зброї різко падає під час дощу, туману або щільної диму. Атмосферні перешкоди знижують дальність і точність ураження.

Росіяни заявляють, що лазер потужністю 32 мегавати здатний знищувати цілі на відстані до 4 км, фокусуючи кілька променів на одному об’єкті. Водночас він визнав, що системи поки використовуються лише епізодично як експериментальна база. Для підвищення ефективності його інтегрували з радіолокаційними засобами, що дозволяє точніше виявляти та супроводжувати повітряні цілі. За останніми даними, під час випробувань вдалося досягти дальності застосування до 1,5 км.

У РФ планують застосовувати мережу “Дарвин” для захисту від морських дронів

Компанія “Системы механической защиты” повідомила про підготовку до використання захисної мережі “Дарвин” проти безекіпажних катерів.

Система представляє собою пасивний бар’єр із високоміцного синтетичного матеріалу, який обтягує корпус морського дрона і блокує гвинт. На відміну від бонових загороджень, “Дарвин” не розрахований на прямий таран.

Розробники заявляють, що мережа здатна перехоплювати об’єкти незалежно від їхньої радіолокаційної помітності та створювати “м’яку” лінію оборони навколо критично важливих об’єктів.

Систему пропонують використовувати в портах, на мостових переходах, біля причалів атомних криголамів і в акваторіях із небезпечними вантажами. Бар’єри на плавучих понтонах мають формувати буферну захисну зону по периметру рейду.

Росія застосовує дрони-приманки з лінзами Люнеберга для перевантаження ППО

Російські війська почали активніше використовувати дешеві безпілотники-приманки, які імітують ударні БПЛА типу “Герань” за радіолокаційною сигнатурою. Головним елементом таких апаратів є лінза Люнеберга, яка змушує компактний дрон виглядати на радарах як велика повітряна ціль.

Корпус приманок виготовляють із фанери та пінопласту. Усередині відсутня бойова частина, а як силову установку використовують недорогі двигуни для авіамоделей. При цьому лінза Люнеберга створює потужне радіолокаційне відбиття, що ускладнює ідентифікацію справжніх ударних БпЛА.

В окремих випадках частка хибних цілей може становити близько половини всієї групи.

Комплекс РЕБ “СЕРП-FPV” для захисту колон і бронетехніки

Холдинг “Росэл” представив мобільний комплекс радіоелектронної боротьби “СЕРП-FPV”, призначений для протидії масованим атакам FPV-дронів.

Систему створили для захисту рухомих об’єктів — бронеавтомобілів, транспортних колон і польових штабів. Комплекс здатний працювати без зупинки техніки та швидко розгортатися у польових умовах.

Заявлено, що “СЕРП-FPV” генерує направлені та всеспрямовані перешкоди у діапазонах, які найчастіше використовують оператори FPV-дронів, зокрема на цивільних частотах. Завдяки круговому покриттю за азимутом система має однаково ефективно відбивати атаки з будь-якого напрямку — як одиночних безпілотників, так і групових нальотів.

За даними розробників, комплекс пригнічує канали керування та відеопередачі, змушуючи дрони втрачати контроль, здійснювати посадку або повертатися до точки запуску.