Чорне дзеркало #28. Баражуючий боєприпас “Ассоль”, “Шахеди” з напалмом і FPV-дрон із супутниковим зв’язком

Серед “Шахедів”, які атакують Україну, зафіксовані дрони-камікадзе із бойовою частиною з повітряним підривом та напалмом. Вони здатні наносити ураження з більшою шкодою, ніж безпілотники попередніх версій. Крім того, російські розробники працюють над гібридними угруповання супутників для управління БпЛА, матрицями нового покоління для інфрачервоних камер безпілотників, FPV-дронами з супутниковим зв’язком і новими баражуючими боєприпасами.

Детальніше про ці та інші військові інновації супротивника читайте в “Чорному дзеркалі” #28.

Біржа безпілотних проєктів

На базі цифрового реєстру кадрів для ринку безпілотних авіаційних систем росіяни планують запустити біржу проєктів. Крім цього, на платформі мають з’явитися рейтинги навчальних закладів, освітніх програм і роботодавців, а також центр експертизи БАС (безпілотних авіаційних систем).

Запуск біржі дасть змогу росіянам, які мають досвід і певні знання в цій сфері, шукати можливості для застосування свого досвіду та навичок серед замовників, які публікують свої проєкти.

Новий російський дрон-перехоплювач

“НПЦ-БАСиРТК” продемонстрував випробування нового російського дрона-перехоплювача. Заявлено, що такі апарати будуть використовуватися зокрема в складі розподіленої системи з гетерогенними робототехнічними комплексами для моніторингу морської обстановки та інфраструктури.

Дрон виконаний за типовою схемою для перехоплювачів: чотири двигуни й вертикальний зліт. На опублікованому відео показано лише його польоти — зокрема горизонтальний політ і зависання в повітрі.

“Шахед” з бойовою частиною з повітряним підривом та напалмом

Росіяни почали встановлювати нову уламково-фугасну бойову частину з можливістю повітряного підриву на дрони-камікадзе “Шахед”. Конструкція корпусу бойової частини має діаметр 300 мм і довжину 375 мм, на зовнішній поверхні видно маркування партії, позначення заводу-виробника та жовту лінію. Готові уражаючі елементи розташовані в верхній частині корпусу. У нижній частині помітні три горловини та шість різьбових болтів для кріплення донного підривача інерційної дії типу 493М. Як вибухову речовину використовують пластизольний заряд — ймовірно ОЛА або ЛП-30Т — проте точна маса та вага заряду наразі невідомі.

Окрім того, у корпусі виявлено датчик LiDAR, що може свідчити про можливість повітряного підриву над ціллю на заданій висоті. Ймовірно, нова бойова частина розрахована не лише на контактне ураження, а й на підвищення ефективності уламково-фугасного ураження шляхом детонації на заданій висоті. Використання таких бойових частин може бути зумовлене потребою в ураженні об’єктів, захищених антидроновими конструкціями по типу сіток. Крім того, це може використовуватися для ударів з максимальною шкоди для людей, будівель, автотехніки та інших об’єктів.

Також було виявлено бойову частину “Шахеда” із напалмом. Вона начинена рідкою запальною сумішшю червоно-коричневого відтінку. Особливістю конструкції є нестандартний спосіб ініціації: розривний заряд виконаний на базі ОФБЧ-2 із підривачем УЗ-2. За маркуванням на борту безпілотника, загальна маса бойової частини становить близько 90 кг. У носовій частині виявлено додатковий резервуар із запальною сумішшю — схоже, що противник використовує ємність, аналогічну паливному баку в БпЛА типу “Гербера”.

Дирижаблі зі змінною конфігурацією

На базі Федерального інституту промислової власності Росія стоврила патент на промисловий зразок “дирижабля зі змінною конфігурацією” від науково‑виробничого підприємства “Спец-Радио”. Ззовні він нагадує транспортно‑вантажні та патрульно‑круїзні дирижаблі серії АТЛА.

Це підприємство можна назвати найбільш компетентним і технологічно підготовленим до серійного випуску аеростатної техніки, зокрема аеростатів, здатних забезпечувати потреби ППО при захисті від атак БпЛА.

Для запуску у серійне виробництво підприємство підготувало кілька невеликих тактичних аеростатів.

Гібридні угруповання супутників для управління БпЛА

У фонді НТИ (Національної технологічної ініціативи) Дмітрія Пєскова опрацьовують питання створення гібридних угруповань для управління дронами, причому “гібридних” не з точки зору мережі зв’язку між супутниками та наземними системами, а з точки зору встановлення цілі: зв’язок, навігація та оптика буде в одному апараті для управління угрупованнями дронів.

Завод акумуляторів для БпЛА

Відкрите в “Иннополисе” підприємство буде виробляти літій-іонні акумулятори для 30 галузей промисловості — від робототехніки до БпЛА. У цей проєкт компанія “Батареон” інвестувала 1,5 млрд рублів, а для закупівлі обладнання використали кошти Фонду розвитку промисловості.

Підприємство буде випускати акумулятори, акумуляторні елементи, зарядні пристрої та BMS‑плати — електронні контролери, що керують роботою акумуляторної батареї.

Передача даних на малих космічних апаратах

“Геоскан” і “Спутниковая система “Гонец” з Роскосмосу успішно випробували високошвидкісну передачу даних на малих космічних апаратах.

Тестування проходило на апаратах “Геоскан-4” і “Геоскан-5” з приймачами “Гонца”: проведели сеанси зв’язку в S-діапазоні (2–4 ГГц) у різних режимах і зі швидкістю передачі даних до 1 Мбіт/с.

Саме S-діапазон вважається оптимальним для контролю та управління супутниками на орбіті, а також для організації мобільного супутникового зв’язку. Апаратам вдалося передати технічні дані, тестові масиви та відеофайли, отримані з бортової камери, а наземна інфраструктура прийняла всю інформацію в повному обсязі.

У подальшому представники розраховують отримати також статистичні дані, які можна буде використати для моделювання перспективних супутникових систем.

Дрони на виставці “ПМГФ-2025”

БпЛА та засоби боротьби з ними стали постійними гостями на російських індустріальних виставках. На Петербурзькому міжнародному газовому форумі продемонстрували пожежні дрони КВВ від Ростеха і роботизовані платформи з дронами-перехоплювачами, які нагадують про складну ситуацію з атаками на російську інфраструктуру саме зараз. 

Пристрій пасивного виявлення “Огонек”

Холдинг “Росэл” (Ростех) спроєктував портативний пристрій пасивного виявлення “Огонек”, який перехоплює відеосигнал з ворожих дронів. Апарат вже пройшов випробування в зоні бойових дій.

“Огонек” сканує простір у радіусі 360 градусів на наявність радіосигналів у широкому діапазоні частот. При виявленні радіопотоку дрона він виділяє з нього саме відеосигнали, класифікуючи різні FPV-дрони, безпілотники DJI та Autel. Пристрій можна живити від звичайної автомобільної розетки, а в якості дисплея оператора використовувати будь-який пристрій на Android.

Нова модель баражуючого боєприпасу “Ассоль”

Російські спеціалісти завершили розробку та випробування нового ударного дрона-камікадзе. Комплекс створено з урахуванням тактичних пропозицій, отриманих від операторів БпЛА в зоні бойових дій на території України.

Тактико-технічні характеристики комплексу:

• Корисне навантаження — до 3 кг
• Дальність застосування — до 15 км
• Ключова особливість — технологія “Plug-and-Strike”, яка забезпечує максимальне спрощення процедури застосування.

Ця система включає контактний детонатор голчастого типу у носовій частині апарата; механізм гарантованої активації бойової частини при зіткненні під будь-яким кутом; автоматизацію передстартової підготовки, яка виключає необхідність додаткових налаштувань; функцію дистанційного підриву в повітрі.

В результаті експлуатація БпЛА зведена до мінімальних дій: заряджання акумулятора, встановлення детонатора та висунення на стартову позицію.

Матриці нового покоління для інфрачервоних камер БпЛА

Холдинг “Швабе” держкорпорації “Ростех” розробив перший російських матричний фотоприймач на основі колоїдних квантових точок. Технологія дозволить масово виробляти доступні малогабаритні камери з розширеним спектральним діапазоном.

Використання колоїдних квантових точок відкриває великі перспективи для створення нового покоління фотоприймальних матриць. Структури на їх основі істотно дешевші та простіші у виробництві і мають широкий діапазон чутливості. Вони забезпечать ефективне керування безпілотними транспортними засобами, зокрема в складних метеоумовах та при низькій освітленості.

FPV-дрон із супутниковим зв’язком

У Росії повідомляють про перший дрон, який полетів, передаючи інформацію через суто російський супутниковий інтернет.

Для цих цілей використовують супутники на геостаціонарній орбіті. Такий супутник висить над землею на висоті 36 тисяч кілометрів і обертається разом із Землею. Для спостерігача з Землі він весь час перебуває в одній точці.

Для того, щоб покривати сигналом різні частини Землі, такі супутники розміщуються в різних точках орбіти. У цьому випадку мова йде про Супутник “Ямал 601”, який знаходиться на орбіті на позиції 49 градусів східної довготи і покриває Землю 32 променями. Україну він покриває лише частково.

Тримати зв’язок під час руху можна двома способами:

• Перший – це плоска антена, як у Starlink. Промінь на супутник у такій антені формується завдяки масиву фазованих елементів.
• Другий тип антени – це маленька “тарілочка”, яка обертається всередині кулі. Куля виконує функцію захисту від вітру і опадів.

У першому варіанті промінь на супутник формується електрично, а в другому – механічно.

Так, як супутник один, то будь-яка перешкода між терміналом і супутником обірве зв’язок. Сама антенна система має вагу до 3 кг і розмір кулі 30-40 см, що підходить для морських катерів, але забагато для БпЛА. Найбільша проблема таких систем – це велика затримка сигналу через велику відстань між терміналом і супутником на геостаціонарній орбіті.