TENCORE починає скуповувати інших виробників НРК. CEO компанії Максим Васильченко розповідає про логіку угод

Минулого тижня український розробник та виробник роботизованих комплексів TENCORE оголосив про запуск екосистеми наземних рішень. Окрім продуктів самої компанії, до екосистеми увійшли НРК та компоненти від інших виробників – зокрема, важкий колісний дрон від проєкту TOR і амфібія MAT1LDA від NODRICS.

В TENCORE пояснили, що запуск екосистеми дозволить військовим підрозділам й іншим клієнтам отримувати НРК під будь-які задачі з одних рук – замість того, щоб самостійно збирати “технологічний зоопарк”. Водночас компанія не повідомила, на яких умовах об’єднуються виробники.

Defender Media розпитав про це співзасновника та CEO TENCORE Максима Васильченка. Він пояснив, що компанія купує інших виробників або ж частки в них – та інтегрує їхні продукти в TENCORE Ecosystem.

Детальніше про це Васильченко говорить в інтерв’ю. Також він розповідає про обсяги виробництва НРК TerMIT, експортні активності компанії та свої цілі в новій ролі голови правління Української ради зброярів.

Про стратегію розвитку TENCORE

Наша стратегія – бути №1 щонайменше в Європі в усьому, що стосується наземного домену. Ми прагнемо закривати усі потреби клієнтів у роботизованих рішеннях на землі у сфері оборони та подвійного призначення.

Для цього потрібно будувати цілісну екосистему. Є різні кліматичні зони, різні сфери застосування, різні задачі – і для них потрібні різні рішення. Але клієнти хочуть отримувати їх із одних рук. 

Змоделюємо ситуацію: військовому підрозділу потрібно захистити ділянку фронту довжиною 5 км. Які сухопутні рішення йому для цього потрібні? Ми маємо надати НРК з інтегрованими радарами, НРК з турелями, дронами-перехоплювачами чи навіть ракетами, а також НРК для логістики та евакуації тощо. Ми йдемо в напрямку того, щоб закривати усі ці потреби силами нашої екосистеми. 

Що вже є в TENCORE Ecosystem

Для того, щоб надати подібне готове рішення клієнту, нам необхідно об’єднати найкращих інженерів і найкращі готові рішення в одну консолідовану компанію. Зараз ми вже приєднали команди важкого НРК TOR і амфібії MAT1LDA. Плюс наші власні TerMIT і TRAX.

Таким чином, у нас уже є гусеничний НРК, колесний, амфібія та пожежний дрон. Зараз ми працюємо над приєднанням ряду інших продуктів – будемо оголошувати про це по мірі підписання угод.

В екосистемі все має бути уніфіковано. У всіх виробах мають бути однакові роз’єми, однакові батареї, зв’язок тощо. Це полегшить життя війська, тому що зараз у них зоопарк зарядних пристроїв, конекторів, модулів зв’язку, пультів, кабелів і всього іншого.

Я був присутній на Ставці президента, і там чув про цю проблему безпосередньо від командувачів корпусів. Вони неодноразово порушували це питання, причому не лише щодо НРК. Поки у нас не існує єдиних стандартів, як, скажімо, в автомобільній індустрії, де все плюс-мінус однаково в усьому світі. Ми починаємо впроваджувати таку стандартизацію в наземному домені.

За яким принципом об’єднуються компанії

Наша екосистема — це не асоціація чи будь-яке інше об’єднання компаній. TENCORE входить в акціонерний капітал бізнесів, які ми приєднуємо до екосистеми. Тобто ми або вже придбали ці компанії чи частки в них, або ж перебуваємо в процесі придбання.

Деталі угод не розкриваємо. Зауважу лише, що вони фінансуватимуться за гібридною моделлю. Наразі ми покриваємо їх із власних коштів TENCORE. Але на черзі – угоди ще з низкою виробників, і для цього нам потрібні будуть інвестиції. Про це будемо оголошувати згодом.

Ми не обов’язково викуповуватимемо 100% компанії, що входитиме до нашої екосистеми. Але в нас буде переважне право на купівлю їхніх часток у випадку, якщо їхні акціонери захочуть продати додатковий пакет.

Скільки НРК виробляє TENCORE

TENCORE наразі може виробляти від 500 НРК на місяць. Можемо робити і більше, але тут треба працювати в тандемі з державою. Ми не можемо за один місяць збільшити виробництво до тисячі виробів. В порівнянні з тими самими FPV-дронами в нас набагато довший цикл доставки компонентів та самого виробництва.

Шлях компонентів – на сьогодні десь від трьох до чотирьох місяців. Тобто, якщо нам сьогодні скажуть, що треба робити 1000 НРК замість 500, ми зможемо вийти на таку кількість лише на п’ятий місяць. Скажуть 2000 — теж тільки на п’ятий місяць, 3000 — аналогічно. 

Масштабування для нас – не проблема. Наші НРК модульні, різні частини робляться в різних містах, виробництво не сконцентроване в одному регіоні. Є налагоджені процедури і процеси, які дозволяють доволі швидко запустити виробництво тих чи інших модулів. Питання лише в циклі закупівлі та доставки компонентів.

Більшість виробників НРК на ринку наразі завантажені приблизно на 90%. Майже всі готові робити більше, але не можуть цього робити без попередніх контрактів і авансових платежів. Матеріали коштують дорого. Витрати на R&D ми закладати у вартість виробу не можемо, тобто подальші розробки фінансуються виключно з чистого прибутку.

Тому в нас залишається кілька шляхів залучення коштів. Перший — це державні програми кредитування, які ми успішно використовуємо, зокрема кредити “5-7-9”. Друге — це залучення іноземних венчурних інвестицій. 

Про експорт

Ми створили спільне підприємство з німецькою компанією Quantum Systems у межах програми Build with Ukraine. Воно вже працює. Частину дозвольних документів ми вже отримали, а частину ще очікуємо. 

Наскільки я знаю, ми перша компанія, яка не просто збирає виріб за кордоном із готових компонентів, а й здійснює трансфер технологій. Ми передаємо технологію на виробництво самих металовиробів і залучаємо локальних партнерів з металообробки: зокрема, для лазерної різки, фарбування та гнуття металу. 

На трансфер технологій потрібен окремий дозвіл. На цьому шляху нема нічого нереального, просто необхідно правильно готувати документи. Але цей шлях з низки причин доволі повільний. Першопроходцем бути завжди непросто. Плюс у Держекспортконтролі банально не вистачає людей, бо криза з кадрами стосується всього ринку.

Тим не менш, ми очікуємо, що вже до кінця року перші НРК TerMIT зійдуть з конвеєра нашого спільного підприємства Quantum Systems у Німеччині. 

Також у нас є підписані схожі меморандуми з партнерами у Фінляндії та Данії. Фінські партнери дуже класні, і фіни самі добре знають, що таке Росія і чому потрібно завжди бути готовими до військового протистояння. В межах Build with Ukraine будемо виробляти в Фінляндії НРК для Збройних сил України. По Данії – зараз м’яч на їхній стороні, чекаємо на інформацію від партнерів. 

Про призначення на посаду голови правління Української ради зброярів

Наразі ми будуємо стратегію на 2027 рік. Я приймаю справи від попереднього голови правління, вивчаю оргструктуру і те, як усе влаштовано всередині, які проєкти вже є в роботі. Моя задача — зробити Раду зброярів ще більш дієвою і результативною для приватного оборонного бізнесу України. 

Якщо проводити паралелі, то, наприклад, в Японії є компанія Toyota, яка пише “Білу книгу” розвитку автоіндустрії в країні. І держава прислуховується до думки цієї компанії, керується цією “Білою книгою”. Ми прагнемо створити “Білу книгу” оборонної індустрії в Україні.  Щоб усі процеси були прозорі та зрозумілі для бізнесів, які заходять в індустрію.

Ми вже маємо великий досвід у створенні нормативно-правової бази. Допомогли підготувати багато законопроєктів, які вже прийняті і допомагають defence-ринку. Зокрема що стосується безпеки оборонних підприємств. 

Зараз дуже потужно розвивається міжнародний трек. Ми хочемо залучати якомога більше грошей в Україну, щоб спеціалісти залишалися тут, і щоб Україна на ринку ставала більш потужною не як сировинна країна, а як технологічна країна.

Отже, зробимо стратегію, погодимо її серед членів борда і почнемо впроваджувати.