Чорне дзеркало #55: “рій” для дронів Supercam, статистика “Рубикона” та інші новинки російського miltech

Росіяни розгортають більше перехоплювачів “Елка” для протидії українським безпілотникам, розробляють систему ППО, що може нести до 17 перехоплювачів одночасно, а також уніфікують і стандартизують попередні розробки. Про нові вироби російського військово-промислового комплексу — у тижневому огляді Defender Media “Чорне дзеркало”.

Уніфіковані скиди від “Ростеху”

Російська державна військова корпорація “Ростех” заявила про розробку лінійки бойових частин для різних типів безпілотних літальних апаратів. Ці скиди вже застосовуються у складі FPV-дронів, баражуючих боєприпасів, мультикоптерів та ударних платформ.

У лінійці представлені осколково-фугасні та запалювальні бойові частини. Частина виробів має комбінований ефект ураження, поєднуючи кумулятивну, осколкову та фугасну дію, що дозволяє використовувати один тип носія для різних бойових задач залежно від ситуації.

Електромагнітні фільтри “Подорожник” для захисту електроніки дронів

Холдинг “Росел” розпочав випробування електромагнітних чип-фільтрів “Подорожник”. Вони призначені для захисту польової електроніки, радіостанцій і бортових систем безпілотників від впливу електромагнітних імпульсів.

Згідно з описом розробки, пристрої встановлюються безпосередньо на чутливі електронні компоненти та знижують вплив імпульсних перешкод, які можуть спричиняти перенапругу в ланцюгах живлення. “Подорожник” розрахований на роботу в діапазоні температур від -60 до +125 °C та має ресурс експлуатації до 20 000 годин у складі апаратури.

“Ростех” заявив про створення системи групової взаємодії ударних дронів

“Ростех” повідомив про розробку системи “рою” для координації групових дій ударних безпілотників на базі розвідувальної платформи Supercam. За заявою компанії, модернізовані дрони отримали вдосконалені канали передачі даних, що дозволяє апаратам обмінюватися інформацією про виявлені цілі в межах єдиної мережі.

У рамках випробувань групи БПЛА діяли в режимі патрулювання, скануючи визначені райони. Після виявлення цілі один із дронів передавав координати іншим апаратам, а після підтвердження оператором здійснювали синхронізовану атаку.

Також заявляється використання елементів нейромереж для розпізнавання цілей, розподілу завдань і оцінки результатів ураження.

НРК “Челнок” доставили на Харківщину

Наземний роботизований комплекс “Челнок” зафіксовано у зоні бойових дій як багатоцільову платформу, що поєднує функції інженерної машини та логістичного транспорту. Розроблений як засіб дистанційного розмінування, комплекс спочатку позиціонувався для прокладання проходів у мінних полях без участі екіпажу, однак з часом його застосування розширилося до перевезення вантажів і виконання допоміжних завдань у небезпечних районах.

За наявними відкритими даними, “Челнок” є важкою платформою масою близько 1,3 т із довжиною приблизно 3,8 м і шириною до 2,5 м. Заявлена швидкість руху на суші становить до 50 км/год, також декларуються обмежені амфібійні можливості зі швидкістю до 5 км/год на воді. У базовій конфігурації комплекс може оснащуватися установкою розмінування, здатною створювати прохід у мінному полі шириною до 6 м і довжиною до 100 м.

“Челнок” може буксирувати важке озброєння, зокрема артилерійські системи, однак його значні габарити ускладнюють маскування та підвищують вразливість у відкритій місцевості.

Українські фахівці проаналізували ракети КНДР KN-23 та KN-24

Під час масованих атак по українських містах російські сили неодноразово застосовували північнокорейські балістичні ракети KN-23 та KN-24. Фахівці Міністерства оборони України дослідили уламки цих ракет, зібрані після ударів, та виявили сім ключових подібностей: від кількості отворів під болтові кріплення сопла до наявності специфічних ніш під приймачі супутникової навігації.

Аналіз показав відповідність частини параметрів технічним кресленням, опублікованим у південнокорейських наукових джерелах. Експерти зазначають, що ракети не є прямими копіями російських “Іскандерів”, однак можуть базуватися на адаптованих технологічних рішеннях із використанням менш досконалих матеріалів і компонентів цивільного походження.

Ракети з КНДР використовують менш енергетичне паливо, тому північнокорейські двигуни більші та довші за російські аналоги (приблизно в 1,5 раза), щоб забезпечити аналогічну дальність. У блоках керування знайдено компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Щоб забезпечити термостійкість ракети під час руху в атмосфері, поряд із застосуванням теплозахисного покриття на головній частині встановлено обтікач із графітових матеріалів.

“Рубікон” оприлюднив статистику уражень цілей дронами

За даними аналітичної системи LostArmour, більшість цілей, уражених підрозділами російських операторів дронів, є безпілотні системи, НРК, засоби зв’язку та спостереження — вони складають понад 50% усіх уражень. Із понад 24 000 задокументованих епізодів лише близько 6,6% припадає на ураження піхоти, яка перебувала поза укриттями.

Використання SIM-карт Tele2 у безпілотниках

За повідомленнями радника міністра оборони Сергія Бескрестнова, у російських ударних безпілотниках типу “Шахед” використовуються SIM-карти оператора Tele2. Зазначається, що ці картки можуть застосовуватися для передачі даних і навігаційного зв’язку.

У районах поблизу кордонів безпілотники здатні використовувати роумінг через мережі інших країн. Такі ж рішення, ймовірно, використовують у БпЛА, що фіксуються в європейському повітряному просторі.

Система перехоплення дронів “Архангел” заявлена як мережевий комплекс

У Росії представлено систему моніторингу та перехоплення повітряних цілей “Архангел”, яка, за заявами розробників, здатна одночасно координувати до 17 дронів-перехоплювачів.

Комплекс включає систему спостереження “Слоненок” і ударні дрони “Архангел”. Система виявляє цілі за допомогою радіолокаційних засобів, після чого передає координати для автоматизованого наведення перехоплювачів. Заявляється можливість контролю повітряного простору в радіусі до 15 км.

Дрони-перехоплювачі “Елка” інтегрували з РЛС

У Росії протестовано інтеграцію дронів-перехоплювачів “Елка” з радіолокаційною станцією компанії “Юмирс”. Система реалізована у форматі мобільного комплексу, розміщеного на буксованій платформі.

За наявними даними, РЛС здійснює виявлення повітряних цілей, після чого дані передаються на дрони-перехоплювачі для ураження. Комплекс наразі проходить етап випробувань, і його ефективність у реальних умовах ще оцінюється.