Чорне дзеркало #68: антидронова “Паутина”, перехоплювач “Хант”, лазерний “Перун” та інші новинки російського miltech

Минулого тижня росіяни показали нові перехоплювачі з елементами штучного інтелекту, лазерний комплекс ППО, а також захисну конструкцію для об’єктів критичної інфраструктури під назвою “Паутина”. Окрему увагу привернули повідомлення про застосування модернізованих ударних дронів із відеонаведенням та ознаки розвитку систем дистанційного керування БпЛА. Про ці та інші оновлення російського військово-промислового комплексу — в тижневому огляді Defender Media “Чорне дзеркало”.

ZALA представила комплекс “ZOV Карты” для роботи без мобільного зв’язку

Компанія ZALA продемонструвала оновлений мобільний комплекс “ZOV Карты”, який інтегрується із захищеним месенджером “Квант” і безпілотними літальними апаратами ZALA. За даними розробників, “ZOV Карты” мають понад 500 тис. користувачів.

Розробник повідомляє, що система дозволяє за кілька хвилин розгорнути автономний цифровий простір для координації дій і обміну даними в умовах повної відсутності стільникового зв’язку. “ZOV Карты” працює в офлайн-режимі, відображаючи на спільній карті розташування підрозділів, небезпечні зони та поставлені завдання.

Передача інформації здійснюється через месенджер “Квант”, інтегрований із DMR-радіостанціями, що забезпечує обмін голосовими повідомленнями, текстом, координатами та файлами. Для збільшення зони покриття використовується БпЛА ZALA зі штатним ретранслятором, який, за заявою компанії, забезпечує стійкий зв’язок на відстані до 50 км. Мережа побудована за принципом mesh, коли кожен підключений пристрій може одночасно працювати як користувач і як ретранслятор сигналу.

“Депеша-3” розглядають як платформу для логістики та протидії БпЛА

У Росії продовжують розвивати НРК “Депеша-3”, який позиціонується як багатоцільова гусенична платформа для виконання завдань у зоні бойових дій. За заявами російської сторони, комплекс має низький силует, що зменшує ймовірність його виявлення, а конструкція шасі забезпечує рух пересіченою місцевістю, подолання завалів і вузьких проходів.

Нова модифікація НРК – самохідний зенітний комплекс для боротьби з безпілотниками. На базову платформу встановлюють дистанційно керований бойовий модуль із тепловізійною системою спостереження та автоматичним супроводом цілей із використанням алгоритмів машинного зору. За задумом розробників, такі роботизовані комплекси можуть використовуватися як мобільні засоби протиповітряної оборони ближнього радіусу дії.

“Герань-4 Seeker” отримала систему відеонаведення та захищений канал зв’язку

Російські джерела повідомляють про застосування модернізованої версії ударного безпілотника “Герань-4 Seeker”, яка відрізняється від попередніх модифікацій наявністю захищеного командно-телеметричного каналу та системи передачі відео в реальному часі.

За заявленими характеристиками, нова модифікація реалізує принцип man-in-the-loop, коли оператор отримує відеозображення з бортової оптико-електронної системи й може обирати ціль безпосередньо на завершальному етапі польоту. Такий підхід дозволяє коригувати атаку після запуску та застосовувати безпілотник проти мобільних або замаскованих об’єктів.

Для забезпечення стійкого зв’язку на великій відстані, за твердженням російської сторони, використовуються БпЛА-ретранслятори. Заявляється, що така схема дозволяє підтримувати передачу відеосигналу без використання супутникової системи “Рассвет” завдяки спрямованим антенам і динамічній маршрутизації даних.

Дрон-перехоплювач “Хант” із системою наведення на основі штучного інтелекту

Російський дрон-перехоплювач “Хант”, призначений для боротьби з малими безпілотними літальними апаратами, використовує нейромережеву систему для аналізу руху цілі та розрахунку траєкторії перехоплення. Уперше дрон показали в квітні 2026 року.

За оприлюдненими характеристиками, максимальна швидкість дрона становить до 290 км/год, дальність польоту — до 40 км, практична висота — до 2000 метрів, а тривалість польоту — до 17 хвилин. Запуск можливий як із руки, так і з наземної пускової установки.

Ураження цілі здійснюється кінетичним способом без використання бойової частини. За заявою розробників, “Хант” перевершує інший перехоплювач, “Елка”, за швидкістю, дальністю польоту та можливостями системи наведення.

Комплекс “Анклав” отримав нові варіанти озброєння для боротьби з безпілотниками

Російська компанія “Техмет” показала оновлений автоматизований протидроновий комплекс “Анклав”. За заявленими характеристиками, комплекс використовує радіолокаційну станцію та оптико-електронний модуль для автоматичного виявлення, супроводу й наведення на повітряні цілі. Дальність ураження оцінюється приблизно у 1–1,5 км залежно від встановленого озброєння.

Передбачено як стаціонарне застосування комплексу, так і можливість його встановлення на автомобільне шасі. Російська сторона розглядає “Анклав” як доповнення до інших систем протидії безпілотникам ближньої дії, зокрема комплексів “Цитадель” і “Зубр”.

Вперше систему представили на форумі “Армія-2024” у конфігурації з чотирма великокаліберними кулеметами НСВТ, встановленими на платформі від ЗУ-23-2, згодом комплекс отримав власну платформу та модифікацію з чотирма чотириствольними кулеметами ГШГ-7,62.

Лазерний комплекс “Перун” пройшов випробування

Російські розробники повідомили про завершення випробувань лазерного комплексу “Перун”, призначеного для захисту стаціонарних об’єктів від атак безпілотників. Серед потенційних об’єктів застосування називають підприємства оборонної промисловості, енергетичну інфраструктуру, транспортні вузли та порти.

За заявою розробників, комплекс використовує спрямований лазерний промінь замість традиційних засобів ураження. Під час випробувань, як стверджується, система уражала різні типи безпілотників — від FPV-коптерів до БпЛА літакового типу. Принцип дії комплексу полягає у впливі лазера на оптичні системи, акумулятори та елементи силової установки дрона.

Заявлена дальність ураження становить до 5 км. Також повідомляється, що енергетична система забезпечує до 15 хвилин безперервного випромінювання, а загальний час роботи комплексу сягає п’яти годин.

Модульна система захиста об’єктів від безпілотників “Паутина”

Російська держкорпорація “Ростех” розробила модульну систему захисту промислових об’єктів “Паутина”. Конструкція являє собою модульний металевий каркас із силовою сіткою для фізичного захисту інфраструктурних об’єктів.

Елементи з’єднуються болтовими кріпленнями, що, за словами розробників, спрощує встановлення на пожежонебезпечних об’єктах. Базова конфігурація витримує удар безпілотника масою до 200 кг на швидкості до 250 км/год і придатна для захисту об’єктів висотою понад 25 метрів незалежно від їхньої площі.

За інформацією “Ростеху”, система вже пройшла випробування на сейсмостійкість і перебуває на етапі дослідної експлуатації на кількох підприємствах паливно-енергетичного комплексу. Наразі тривають випробування щодо стійкості конструкції до прямого влучання безпілотників різних типів.

Міноборони РФ створило “вітрину даних” для навчання нейромереж безпілотників

Міністерство оборони Росії оголосило про запуск так званої “вітрини даних”, призначеної для розробників безпілотних літальних апаратів. За словами міністра оборони РФ Андрєя Бєлоусова, виробники отримають дані для навчання нейромереж. При цьому обробка інформації повинна виконуватися безпосередньо на борту безпілотника, без необхідності передавання даних на зовнішні сервери.

У російському військовому відомстві зазначають, що створення подібної бази даних має прискорити впровадження технологій штучного інтелекту у військові БпЛА та спростити навчання алгоритмів розпізнавання цілей.

Безекіпажний катер із підводними крилами

Російські підприємства “Кольская верфь” і НПП “ЭЛВО” працюють над створенням безекіпажного катера, який поєднуватиме властивості традиційного судна та судна на підводних крилах.

За оприлюдненими характеристиками, довжина корпусу становить 11 метрів, він виготовлений з алюмінієвого сплаву, а максимальна корисна вантажопідйомність досягає 1,3 тонни. Заявлена максимальна швидкість становить приблизно 90 км/год.

За словами розробників, підводні крила автоматично розгортаються після досягнення швидкості близько 30 км/год, що дозволяє істотно зменшити гідродинамічний опір корпусу. При підході до берега крила складаються, що дає змогу використовувати звичайні причали без спеціальної інфраструктури.

Керування положенням крил здійснює цифрова система, яка автоматично змінює їхній кут атаки для компенсації крену та диференту під час руху.

Росіяни скопіювали українську тактику застосування Як-52 як носія дронів-перехоплювачів

Російський підрозділ “Барс-Сармат” використовує навчально-тренувальні літаки Як-52 як платформу для запуску дронів-перехоплювачів. На оприлюднених знімках видно Як-52 із шістьма пусковими вузлами для безпілотників. Під час одного з польотів літак виконував зліт із чотирма встановленими дронами.

Повідомляється про спорядження літаків дронами-ракетами, аналогічними до українських Sting та P1-SUN.

Крім Як-52, як носій використовується літак Ан-2, внутрішній об’єм якого дозволяє розміщувати обладнання для керування безпілотниками безпосередньо на борту.

Комплекс “Сварог-Стрела” отримав систему автоматичного супроводу цілей

Російський НВЦ “Сварог” представив оновлену систему протидії безпілотникам “Сварог-Стрела”. Комплекс призначений для перехоплення безпілотників літакового типу та використовує алгоритми штучного інтелекту для виявлення, захоплення й автоматичного супроводу повітряних цілей.

Після захоплення цілі система допомагає оператору утримувати її в полі прицілу. Керування здійснює один оператор за допомогою штатного пульта. Наразі комплекс проходить польову апробацію.

Атака “Шахеда” по АЗС у Малині

Під час атаки на Малин (Житомирська область) реактивний безпілотник типу “Шахед” уразив автозаправну станцію. Поведінка дрона може свідчити про використання вишок зв’язку на території Білорусі, пише військовий експерт Сергій Бескрестнов.

За даними радіолокаційного спостереження, маршрут безпілотника проходив уздовж українсько-білоруського кордону, після чого дрон долетів до Коростеня над автомобільною трасою, змінив напрямок і продовжив політ над залізницею до Малина, де здійснив атаку.

“Така траєкторія характерна для безпілотників із ручним керуванням за відеосигналом із бортової камери. Водночас відстань від району атаки до російського кордону становить близько 260 км, що перевищує можливості прямого радіоканалу”, – пише Бескрестнов. Крім того, на момент атаки в повітрі не перебувало інших “Шахедів”, які могли б виконувати функцію ретрансляторів.

Раніше українські посадовці повідомляли, що Білорусь відключила вишки зв’язку, які росіяни використовували для атак на західні регіони України.