Чорне дзеркало #84

Чорне дзеркало #84: самонаведення в “Искандерах”, “Герань-5 К5-К”, “Кокошник”, “Сосиска” та інші новинки російського miltech

Огляд новинок російського військово-промислового комплексу за перший тиждень листопада

Оберіть розмір тексту

A
Маленький
A
Середній
A
Великий
6 хв
Запуск невідомого російського супутника з космодрому Плесецк

Минулого тижня Головне управління розвідки дослідило модель оновленого російського безпілотника “Герань-5” та опублікувало перелік компонентів, що походять із європейських країн. Російські оглядачі розповіли про два нові дрони-перехоплювачі, що мають розвивати швидкість понад 400 км/год. Крім того, стало відомо про застосування двох систем самонаведення у балістичних ракетах “Искандер-М”. Більше про ці та інші оновлення російського військово-промислового комплексу читайте в тижневому огляді Defender Media “Чорне дзеркало“.

Ракети “Искандер-М” отримала оптичну та радіолокаційну системи самонаведення

Балістична ракета 9М723 оперативно-тактичного комплексу “Искандер-М” оснащена двома системами самонаведення — оптичною кореляційною 9Е436 та активною радіолокаційною 9Б918. Цю інформацію підтвердив радник президента Сергій “Флеш” Бескрестнов.

Оптична головка визначає положення ракети шляхом зіставлення зображення місцевості з попередньо підготовленими даними. Такий принцип навігації дає змогу використовувати особливості земної поверхні для коригування польоту без постійної залежності від супутникових навігаційних сигналів.

Радіолокаційна головка “Искандера” використовує власний активний радіолокаційний канал для отримання інформації про ціль.

ГУР розкрило складові нової модифікації російського БпЛА “Герань-5 К5-К”

Головне управління розвідки Міноборони України опублікувало на порталі War&Sanctions інтерактивну 3D-модель нової модифікації російського реактивного безпілотника “Герань-5 К5-К”, а також інформацію про її конструкцію та електронну компонентну базу. За результатами дослідження одного з майже неушкоджених зразків фахівці ідентифікували 93 електронні компоненти іноземного виробництва.

Модель оновленої "Герані-5". Ілюстрація ГУР
Модель оновленої “Герані-5”. Ілюстрація ГУР

К5-К дещо менша за “Герань-5” і має змінений фюзеляж. Заявлена максимальна висота польоту зросла з 5 до 6 км, крейсерська швидкість перевищує 450 км/год, а під час окремих маневрів може сягати 1000 км/год. Дальність польоту — до 1000 км, маса бойової частини — 90 кг. У дослідженому екземплярі ГУР виявило термобаричну бойову частину ТББЧ-90.

Бортова авіоніка К5-К загалом відповідає обладнанню останніх версій реактивного БпЛА “Герань-4 Сікер”. Зокрема, безпілотник оснащений польотним контролером, інерціальною навігаційною системою SADRA Seeker із модулем МОХ, 16-елементною антеною CRPA — локалізованою копією Harxon GI-006, трекером і mesh-модемом.

Також у конструкції виявили оптико-електронну кореляційну систему “Сусанин”, яка зіставляє зображення з камери з еталонними зображеннями, збереженими в пам’яті мікрокомп’ютера, щоб контролювати відповідність заданому маршруту. У К5-К система використовує камеру подвійного діапазону замість окремих оптичних датчиків. Обробку зображень забезпечує мікрокомп’ютер Coke Pi — китайський аналог Raspberry Pi.

Силова установка — турбореактивний двигун ТРД-200, який збирають в особливій економічній зоні “Алабуга” з китайських комплектуючих.

Росія запустила з Плесецька супутник невідомого призначення

7 листопада Росія здійснила запуск ракети-носія “Союз-2.1б” із космодрому Плесецьк. Вона вивела на орбіту космічний апарат, офіційне призначення якого не розкривається.

Запуск невідомого російського супутника з космодрому Плесецк
Запуск невідомого російського супутника з космодрому Плесецьк

За повідомленням Міністерства оборони РФ, апарат вивели на розрахункову орбіту, після чого наземні засоби управління встановили з ним стійкий телеметричний зв’язок.

Російські оглядачі припускають, що супутник може спостерігати за іншими супутниками, оцінювати їхній технічний стан та аналізувати операції на орбіті.

У Росії заявили про перехоплення 100-кілограмового безпілотника за допомогою аеростата

Російський аеростат, оснащений захисними тросами, перехопив безпілотник літакового типу масою близько 100 кг із розмахом крил приблизно 4 м. Про цей випадок розповіла засновниця авіаційного конструкторського бюро “Первый дирижабль” Поліна Албек.

За описом розробниці, система використовує повітряну платформу зі спеціальними тросами, які створюють фізичну перешкоду на шляху безпілотника.

Аеростати також розглядають як платформи для розміщення обладнання протиповітряного захисту об’єктів. За словами Албек, на них можна встановлювати радіолокаційні станції, комплекси радіоелектронної боротьби та конструкції для фізичного перехоплення безпілотників.

Деталі заявленого перехоплення не оприлюднені. Зокрема, невідомі висота польоту аеростата, конструкція тросової системи та об’єкт, який вона захищала.

Зенітний комплекс “Цитадель” отримав мобільну версію на автомобільному шасі

Російська державна корпорація “Ростех” розробила мобільну версію зенітного артилерійського комплексу “Цитадель”. У новій конфігурації бойовий модуль, радіолокаційні та оптичні системи виявлення цілей розмістили на автомобільному шасі.

Мобільна версія призначена для оперативного переміщення між об’єктами, які потребують захисту від засобів повітряного нападу. Комплекс також планують використовувати у складі мобільних вогневих груп.

Дрон-перехоплювач “Черный сокол-3” розвиває швидкість до 400 км/год

Російські військові випробовують третю модифікацію безпілотника-перехоплювача “Черный сокол”, максимальна швидкість якого, за заявами оператора, становить 360–400 км/год.

Попередня модифікація могла розвивати до 270 км/год та застосовувалася проти безпілотників на лінії фронту. Третю модель, як заявлено, готують для перехоплення реактивних дронів.

Заявлені характеристики нової версії ще не підтверджені незалежними випробуваннями.

Російський НРК “Депеша-3” використовують для інженерних задач

НРК “Депеша-3” російського холдингу “Высокоточные комплексы” використали для транспортування металевої переправи в зоні бойових дій. Про це повідомила державна корпорація “Ростех”.

На оприлюдненому відео гусенична платформа буксирує причіп з інженерною конструкцією складним маршрутом, зокрема ділянками з розмоклим ґрунтом.

Російський НРК “Депеша-3” виконує інженерні завдання

За інформацією розробника, “Депеша-3” призначена для роботи в умовах обмеженої видимості, зокрема вночі, а також на пересіченій місцевості. Платформа може буксирувати причепи масою понад 500 кг.

“Герберу-2” оснастили системою виявлення дронів-перехоплювачів

Російський безпілотник “Гербера-2” отримав блок обробки відеоінформації під назвою “Сосиска”. За повідомленнями російських оглядачів, система призначена для виявлення безпілотників-перехоплювачів і виконання маневрів ухилення.

Оновлена версія “Гербери-2” має збільшені габарити та паливний бак об’ємом 63 л.

Дрон-перехоплювач “Кокошник” із бойовою частиною масою 400 г

Російська компанія EDgun представила новий безпілотник-перехоплювач “Кокошник” із ручним запуском. За заявленими характеристиками, дрон здатний самостійно захоплювати повітряну ціль на відстані до 1,2 км і розвивати швидкість до 300 км/год. Маса бойової частини становить 0,4 кг.

Розробники планують збільшити максимальну швидкість апарата до 450 км/год, а масу бойової частини — до 1 кг.

Ударний дрон “Воган-15” оснастили бойовою частиною ПТУР “Малютка”

Російські військові адаптували кумулятивну бойову частину радянської протитанкової керованої ракети “Малютка” для використання на ударному безпілотнику “Воган-15”.

Маса кумулятивного заряду становить 2,6 кг. Заявлена бронепробивність бойової частини — до 400 мм.

Радянська ПТУР "Малютка"
Радянська ПТУР “Малютка”

Ракету “Малютка” розробили в СРСР у 1960-х роках для боротьби з бронетехнікою. Комплекс використовував дротову систему керування, за допомогою якої оператор коригував політ ракети. У новій конфігурації бойову частину адаптували для скидання з безпілотника і застосовують як авіаційний боєприпас для ураження наземних об’єктів.

Мобільний зенітний комплекс “Кочевник” із дальністю ураження до 4 км

У Росії представили модель мобільного зенітного ракетного комплексу “Кочевник”, призначеного для боротьби з повітряними цілями, зокрема безпілотниками. За оприлюдненими даними, комплекс планують розмістити на повнопривідному двовісному шасі КамАЗ із броньованою кабіною. На вантажній платформі передбачено встановлення радіолокаційної станції, тепловізійної камери та інших елементів системи.

Як озброєння заявлені ракети С-8ВЦ, призначені для застосування з вертольотів Ка-52 та Мі-8АМТШ-В. Заявлена дальність ураження цілей становить до 4 км.

Комплекс зможе одночасно супроводжувати до восьми повітряних цілей, але вести вогонь лише по одній із них. Заявлені характеристики систем виявлення тепловізійним каналом – на відстані до 1000 м, телевізійним каналом – до 2000 м.