Інвестиції в defence tech: досвід скандинавських фондів

Чому данці, шведи та норвежці інвестують в український deftech tech: розповідають Gardar, Final Frontier і Varangians

Що мотивує інвесторів із нордичних країн, скільки вони вклали в українські розробки та що радять європейцям, які лише роздумують над вкладенням

Оберіть розмір тексту

A
Маленький
A
Середній
A
Великий
8 хв
Ілюстрація створена за допомогою ШІ

“Наші відносини тривають понад тисячу років”, – каже співзасновник і CEO шведської інвестиційної групи Varangians Пер Лагер. Назва групи відсилає до скандинавів, які подорожували до Київської Русі у IX столітті. 

Тоді вони займалися торгівлею та воювали на боці київських князів. Тепер їхні нащадки, спільно з інвесторами інших країн, підтримують розвиток українського defence tech. Минулого року 49% всього капіталу, залученого вітчизняними оборонними стартапами, надійшло з-за кордону.

Одна з причин такої активної підтримки – бажання переозброїти Європу завдяки українським технологіям та досвіду. Що ще мотивує інвесторів із нордичних країн, скільки вони вклали в українські розробки та що радять європейцям, які лише роздумують над вкладенням?

Defender Media поговорив про це з представниками скандинавських фондів та інвесткомпаній, які є найбільш активними на українському ринку. В першій частині матеріалу публікуємо відповіді співзасновника і CEO Varangians Пера Лагера, співзасновника данського фонду Final Frontier Нільса Вейрупа Карлсена, а також Ерленда Престгарда та Біргера Стіна з норвезького фонду Gardar.

Ерленд Престгард та Біргер Стін, Gardar

Норвезький фонд Gardar запустили у червні 2026 року. Його засновники вже залучили понад €80 млн із запланованих €100 млн, які планують інвестувати в український deftech.

Gardar народився з ініціативи Munkene, в межах якої норвезькі бізнесмени надавали свої знання та кошти на користь української оборонки. Її заснували Торкель Енгенесс, Біргер Стін, Івар Сьоволд та Ерленд Престгард. 

“Багато років тому я проходив підготовку як допитувач і перекладач під час служби в норвезькій армії. Противником була Червона армія. Підтримувати оборону України проти її спадкоємиці відчувається як правильне і доречне рішення”, – згадує мотивацію Біргер Стін.

Україні допомагав кожен із фаундерів Munkene. До прикладу, Престгард збирав гроші на вантажівки та возив автомобілі до України.

“Зрештою, ми зрозуміли, що маємо використовувати той інструментарій, який знаємо найкраще, – венчурний капітал”, – каже Престгард. За його словами, виявлення та масштабування найкращих компаній може мати вирішальне значення у технологічній війні.

Так команда Munkene провела понад 100 зустрічей з українськими розробниками й інвестувала у Pai Defence, Buntar Aerospace та ще кілька неназваних компаній. Загальна сума вкладень становить €7 млн. У вересні Gardar підтримав стартап M-Fly спільно з MITS Capital, Freedom Fund та ще одним анонімним інвестором.

Вкладення все ще супроводжуються дрібними проблемами, як-от довгий переказ коштів в Україну. Але найбільше занепокоєння у іноземних інвесторів викликає корупція, каже Престгард.

Стін коментує, що ключовими напрямками для наступного етапу розвитку української оборонки є ефективний режим експортного ліцензування, захист інтелектуальної власності світового рівня та потужне антикорупційне законодавство.

Водночас масштаб фонду демонструє підтримку України: до нього долучилися понад 30 норвезьких сімейних офісів та компаній. Престгард пояснює, що вони дивляться на війну в Україні як битву всієї Європи за демократію. “Це не ми допомагаємо Україні, а вона зазнає ударів замість нас”, – пояснює керівний партнер.

Для тих, хто досі вагається щодо інвестицій в Україну, Престгард каже: “Вплив на поле бою в перерахунку на кожен інвестований долар в Україні, ймовірно, на один-два порядки більший, ніж середній вплив долара, інвестованого в Європі чи США. 

Крім того, засновники, з якими ми зустрічаємося, демонструють хоробрість, чесність та винахідливість – і саме вони виступають проти корупції, коли це необхідно. Меседж простий: саме тут ви отримуєте найбільшу безпеку на кожен вкладений долар”.

Біргер Стін же коротко каже, що вагання щодо інвестицій в український deftech – це помилка, яка може обійтися дуже дорого.

Нільс Вейруп Карлсен, Final Frontier

До заснування Final Frontier Нільс Вейруп Карлсен 17 років пропрацював в одній із провідних данських венчурних компаній – Seed Capital.

Вона фокусувалася на стартапах у сфері B2B- та споживчого софту. Однак інвестор відчув потребу працювати з компаніями, які створюють цінність на глибшому рівні. 

Так у 2024 році з’явився Final Frontier — фонд із гаслом “Європа знову має лідирувати”. Крім Карлсена, до ключової команди ввійшли Мартін Маєрсін та Йонас Бесен Рой.

Вони зосередилися на оборонних технологіях, щоби допомогти регіону переозброїтися й відновити військову спроможність. Водночас для інвесторів це можливість не лише зробити добру справу, а й отримати дохід, додає Карлсен.

Перший фонд на €4,5 млн Final Frontier закрив у 2025 році. Його середній чек – €250 000. Інвестор підтримав 12 європейських компаній, серед яких є дансько-українська Dropla Tech, естонсько-українська Farsight Vision, чесько-українська Angler Drones та вітчизняна G-Next Intelligence.

“Поки що такий розподіл капіталу виявився результативним та фінансово привабливим”, – додає спікер. Ще до заснування Final Frontier Fund I він також інвестував у Dropla Tech як бізнес-ангел.

Інші команди з портфоліо фонду, хоч і розташовані в інших країнах Європи, теж працюють в Україні. До прикладу, данська Robotto продає тут своє ПЗ і відкрила представництво.

Цього року Final Frontier об’єднався з іншим данським фондом, Myriad Defence. Разом вони збирають Fund II на €100 млн, які вкладуть у deftech-стартапи на pre-seed і seed стадіях.

Об'єднана команда Myriad Defence і Final Frontier, портрети учасників
Об’єднана команда Myriad Defence і Final Frontier

Нільс Вейруп Карлсен відвідував Україну протягом кількох років й каже, що відчув спорідненість між північними, балтійськими країнами й Україною. “Як європейцеві, мені також очевидно, що ми маємо підтримувати Україну наскільки можемо. На кону наші демократії та наш спосіб життя”, – пояснює він свою мотивацію.

Його команда прагне підтримувати засновників, які будують нових гігантів європейської оборонної індустрії, розвиваються зі швидкістю, необхідною в Україні, і доводять свої продукти в реальних бойових умовах. 

Як і інші інвестори, Final Frontier помітив кілька перешкод для інвестицій в Україну. Деякі є очевидними: безпека пересування чи проведення due diligence у зоні бойових дій.

Крім того, є проблеми із захистом прав акціонерів, обігом коштів, експортним регулюванням і прозорістю, через що іноземцям складно інвестувати в українські компанії. Тому багато компаній, що шукають інвестиції, вирішують зареєструвати головну компанію за межами України, пояснює Карлсен.

При цьому він продовжує працювати на цьому ринку, оскільки “жоден інший сектор зараз і в найближчі роки не буде настільки важливим для фінансування”. Без цього Європа ризикує втратити стратегічну автономію та здатність інвестувати в зміцнення демократичних суспільств і боротьбу зі зміною клімату.

Крім того, це ще й спосіб заробити. У середньому портфель Final Frontier зріс у вартості на 50%.

Карслен радить починати з малого – інвестувати можна напряму в компанії або через венчурні чи приватні інвестиційні фонди. “Однак як європейський інвестор, я був би обережним із самостійними ангельськими інвестиціями, якщо не об’єднатися з іншими досвідченими ангелами”, – каже він.

Також радить працювати над побудовою мережі контактів, щоб здобути досвід і знання, потрібні для пошуку, перевірки та роботи з компаніями.

Як перший крок, Карлсен пропонує інвестувати в кілька фондів, щоб отримати доступ до сектору. Згодом ви зможете перейти до спільного інвестування в компанії. Наразі кілька фондів залучають капітал, хоча перешкодою є те, що мінімальний розмір інвестиції з регуляторних причин становить €100 000, а часто й більше.

“Звісно, якщо ви сімейний офіс із достатнім масштабом, ви можете побудувати команду для інвестування. Але я все одно порадив би і зробити це, й інвестувати в кілька фондів на старті, щоб набути досвіду значно швидше й дешевше”, – підсумовує Нільс Вейруп Карлсен.

Людина у костюмі стоїть на фоні танку взимку

Пер Лагер, Varangians

Назва шведської інвестгрупи Varangians сама по собі натякає на зв’язок з Україною – так називають вікінгів, що подорожували до Київської Русі. “Тож наші відносини тривають понад тисячу років”, – каже співзасновник і CEO групи Пер Лагер.

Він досліджував український досвід війни, щоб адаптувати навчальні програми для шведських офіцерів. Інший співзасновник Андреас Флодстрьом заснував в Україні IT-компанію Beetroot, а третій кофаундер Йонас Ридін заснував благодійну організацію Quartermaster for Ukraine, яка за останні роки надала ЗСУ допомоги на понад $20 млн.

Лагер із партнерами побачив, що Україні бракувало інвестицій, зокрема на ранніх етапах розвитку deftech-стартапів. Відтак навесні 2025 року створили Varangians, яка вже закрила фонд на €10 млн.

Першочергове завдання інвесторів – допомогти Україні виграти війну. Водночас Європі також потрібно здобувати знання та досвід, і налагоджувати співпрацю з Україною щодо сучасної зброї.

Для цього “Варяги” вже здійснили три публічні інвестиції в Sine Engineering, Himera, Norda Dynamics та одну анонімну. Ще два вкладення група зробила влітку, однак оголосила їх нещодавно. Один із розробників працює над ШІ-розпізнаванням цілей в повітряній розвідці, а інший виробляє mid- і deep-strike дрони. Лагер називає обидві компанії лідерами у своїх сферах.

Паралельно “варяги” працюють над follow-on інвестиціями у три компанії з їхнього портфеля і проводять комплексну перевірку для близько п’яти компаній, які можуть потенційно отримати гроші від шведів. Розмір чека становить від $100 тисяч до $1 млн.

За словами CEO, інвестиційний клімат в Україні досить сприятливий. Хоча через війну виникають проблеми з пошуком інформації щодо розробок. Крім того, він підтверджує слова інших спікерів – українським компаніям важко відкрити банківський рахунок за межами України.

Varangians співпрацюють з єдиним шведським банком, що має представництво в Україні, – SEB, але інвесторам потрібно більше таких установ.

Співзасновники Varangians (Фото з Linkedin-сторінки)
Співзасновники Varangians (Фото з Linkedin-сторінки)

Також група хотіла б більше співпрацювати з європейськими інвесторами. Лагер каже, що нас об’єднує спільна загроза з боку Росії, тому потрібно разом будувати сильнішу Європу. 

“Я думаю, що країни Північної Європи, Естонія, Латвія та Литва зараз показують шлях. І вже чимало інвесторів почали вкладати кошти в Україну – це фантастична тенденція”, – додає CEO. За його словами, цей ринок зростає найшвидше у світі, тож щоб залишатися конкурентоспроможними, інвесторам необхідно вкладатися в нього.

Новим інвесторам Пер Лагер дає п’ять порад:

  1. Об’єднуйтеся з тими, хто вже має досвід роботи в Україні та в оборонній сфері
  2. Переконайтеся, що ваша команда володіє українським досвідом та військовими знаннями
  3. Співпрацюйте з Brave1, IRON та іншими кластерами, вони можуть підтримати у питаннях інвестицій і допомогти визначити, чого насправді потребують військові
  4. Часто відвідуйте Україну. Інвестувати, перебуваючи лише за кордоном, дуже складно
  5. Якщо ви вирішили інвестувати в Україну, вам потрібно діяти швидко. Швидше, ніж ви коли-небудь діяли раніше.