Чорне дзеркало #57: поширення MESH-мереж, крилата ракета, зенітний дрон та інші новинки російського miltech

За останній тиждень росіяни показали чимало розробок ВПК, серед яких – перший зенітний дрон-ракета, подібний до українських “Стінгів”, нова крилата ракета з компонентами світових виробників, та низка виробів, що зазнали оновлень у відповідь на зміни на полі бою. Крім того, виробники дронів та НРК пишаються тим, що досі не потрапили під міжнародні санкції – дані про це містить аналітичний звіт StateWatch. Більше про новинки російського військово-промислового комплексу — в тижневому огляді “Чорне дзеркало”.

Керовані БпЛА з MESH-модемами розширюють зону застосування

Дистанційне керування та розвідувальна діяльність БПЛА типу Shahed і “Гербера” за допомогою MESH-модемів стають дедалі поширенішими, пише радник міністра оборони Сергій Бескрестнов. Фіксуються прольоти таких апаратів на значну глибину тилу. За наявними даними, зона дії керованих Shahed із півночі сягає Києва, із заходу — Полтави, а з півдня — Дніпра, Кривого Рогу, Одеси та Миколаєва.

Технологія MESH дозволяє формувати ланцюжок із БпЛА з радіомодемами, через який у повітрі передається сигнал. Наземна частина системи включає антени далекого зв’язку, розміщені на високих точках і щоглах. Дальність зв’язку з одним безпілотником може досягати 220 км, однак для цього апарат має перебувати на значній висоті через кривизну земної поверхні.

За спостереженнями Бескрестнова, на практиці росіяни застосовують ланцюжки з кількох БпЛА: частина апаратів працює на великій висоті як ретранслятори, передаючи сигнал іншим, які знижуються для виконання удару. Кількість ретрансляцій зазвичай обмежується двома-трьома через зростання затримки сигналу та зниження швидкості передачі. Також під час атак БпЛА намагаються перебувати поблизу один одного, формуючи більш стійкий до придушення радіосигнал.

БПЛА “Молния” використовує MESH-модем у режимі прямого зв’язку

Також, за повідомленням Бескрестнова, зафіксовано конфігурацію БПЛА “Молния”, оснащеного MESH-модемом, який працює в режимі “точка-точка”. Бортовий модем функціонує в діапазоні 1300–1500 МГц, використовує дві вертикальні антени з підсиленням 2 дБі та має вихідну потужність 2 Вт на кожен канал. За таких параметрів дальність керування апаратом може досягати 50 км.

Наземна станція управління оснащена ручною MESH-радіостанцією XK-F357 китайського виробництва, яка працює з потужністю двох каналів по 10 Вт. В якості антени використовується спрямована модель у тому ж діапазоні з підсиленням 12 дБі, підключена у двох поляризаціях — вертикальній та горизонтальній. Антена встановлена на поворотному механізмі з сервоприводом, який, імовірно, керується вручну.

Зазначається, що наземна станція може бути ефективно придушена засобами РЕБ за умови створення перешкод у всьому діапазоні 1300–1500 МГц, використання спрямованої антени та розміщення засобів придушення на висоті не нижче 70 метрів.

БПЛА-імітатори “Пародія” застосовані під час атаки на Київську область

Під час атаки БпЛА на Київську область минулого тижня зафіксовано використання імітаторів “Пародія” — це перше масове застосування після кількамісячної перерви.

Використання імітаторів супроводжувалося характерними звуковими ефектами, що створювали враження наближення ударних БпЛА. Такі апарати не призначені для ураження цілей, а використовуються для перевантаження та дезорієнтації систем ППО.

Російські виробники наземних роботів залишаються поза санкціями

У Росії сформувалася галузь наземної робототехніки, значна частина якої не охоплена міжнародними санкціями. Про це повідомляє Defence Blog із посиланням на аналітику StateWatch.

За наведеними даними, у збройних силах РФ застосовують щонайменше 32 моделі наземних роботизованих систем, з яких 29 перебувають у серійному виробництві. Станом на 2025 рік у галузі працює 563 компанії, що на 21,5% більше порівняно з 2021 роком.

Серед виробників, продукція яких використовується у військах, згадуються НРТК “Капс” (платформа “Курьер”), “Агентство цифрового развития” (“Варан”), Гумич-РТК (“Импульс-М”) та Омський автобронетанковий інженерний інститут (“Омич”).

Водночас значна частина виробників не перебуває під санкціями: станом на березень 2026 року лише близько половини з них включено до обмежувальних списків США або ЄС.

Аналітики також зазначають, що до 90% електронних компонентів для таких систем постачаються з Китаю. У митній документації вони можуть декларуватися як цивільна продукція, зокрема запасні частини для квадрокоптерів або обладнання для обробки пластмас.

Лінійка камер для БпЛА отримала функції розпізнавання об’єктів

Холдинг “Росэл”, що входить до складу “Ростеху”, представив лінійку камер для наземних, повітряних і надводних безпілотників. Розробка включає сім моделей, які відрізняються за масою, габаритами та дальністю виявлення.

Камери виконані на гіростабілізованій платформі з поворотом по двох осях, що забезпечує стабільне зображення під час руху носія. Вони працюють у видимому діапазоні, а частина модифікацій додатково оснащена інфрачервоними каналами для нічного спостереження з виведенням зображення у стандартному відеоформаті. У двох модифікаціях реалізовано використання нейромереж для розпізнавання типів об’єктів.

Комплекс “Стрибог” передбачає використання дронів-“авіаматок”

Росіяни розробили антидроновий комплекс “Стрибог”, що працюватиме на дронах-матках. Заявлено, що комплекс зможе вражати різні типи цілей — як БпЛА, так і наземні комплекси чи катери. Перехоплення може здійснюватися кількома способами, зокрема підривом бойової частини, кінетичним ураженням, розпиленням речовин, що виводять з ладу оптику, або скиданням сітки. Комплекс може працювати в ручному, автоматизованому або повністю автоматичному режимі.

Передбачено як автономний політ, так і режим “квазі-мачти” з прив’язкою. Як носій передбачено використання мультикоптерів (у тому числі на базі агродронів) або VTOL-апаратів.

Баражуючий боєприпас “Клин” із підсанкційною електронікою

За даними ГУР МО України, оприлюдненими на порталі War&Sanctions, російський баражуючий боєприпас “Клин” має фюзеляж типу “дельта-крило” довжиною 1,6 м і розмахом крил 1,9 м. Як силову установку використано безколекторний електродвигун китайського виробництва, який живиться від двох полегшених акумуляторних батарей типу 6S Li-AFB.

Ключовою особливістю апарата є застосування системи машинного зору з функцією автоматичного захоплення цілі, реалізованої на базі обчислювального модуля NVIDIA Jetson TX2 американського виробництва.

У якості польотного контролера використовується комерційне рішення Cube Orange (Австралія), а навігація реалізована модулем Holybro F9P (КНР) з підтримкою режиму RTK для підвищення точності. Зв’язок забезпечує LoRa-модем на базі радіомодуля Ra-01H виробництва Ai-Thinker (КНР). Інші плати містять компоненти американських, швейцарських, тайванських і південнокорейських виробників.

БПЛА може нести кумулятивну або фугасну бойову частину масою до 5 кг. Конструкція також включає розвинуте переднє керуюче оперення, що дозволяє коригувати траєкторію заходу на ціль при різних кутах атаки та швидкостях. Заявлена максимальна швидкість під час атаки становить до 300 км/год. Противник також декларує наявність морської та сухопутної модифікацій, де для дистанційного підриву використовуються відповідно радар і лідар.

Модуль живлення для важких безпілотників

Російська компанія CSKY представила модуль моніторингу та управління живленням GaN PMU, призначений для важких БпЛА з вантажопідйомністю від 12–15 кг і більше. Заявлено про підготовку модуля до випробувань на реальних безпілотниках.

Пристрій побудований на базі мікроконтролера STM32F4 та включає два понижувальні перетворювачі на основі транзисторів з нітриду галію. Один із каналів забезпечує вихідну напругу 12 В із силою струму до 10 А, другий — 5 В із силою струму до 3 А. Модуль виконує функцію центрального елемента енергосистеми безпілотника, забезпечуючи розподіл струмів, які можуть перевищувати 200 А, а також стабільне живлення чутливої електроніки, включно з навігаційними системами, телеметрією та корисним навантаженням.

Дрон-перехоплювач “Болт” інтегрований у систему “Площадь-ПВО”

У Росії розроблено дрон-перехоплювач “Болт”, який входить до складу інтегрованої системи “Площадь-ПВО”. За інформацією розробників, безпілотник працює у повністю автоматичному режимі та запускається з транспортно-пускового контейнера після отримання сигналу від радіолокаційних станцій.

Після старту апарат самостійно виходить у заданий район, де оптична головка самонаведення здійснює захоплення цілі. Ураження може виконуватися як кінетичним способом, так і за допомогою бойової частини. Із технічних даних відома тільки орієнтовна швидкість дрона (до 250 км/год), а дальність і висота польоту публічно не розкриваються.

Модернізований БПЛА “Куб-2-2” отримав зміни у конструкції та системах наведення

Концерн “Калашников” представив оновлену версію ударного безпілотника “Куб-2” під позначенням “Куб-2-2”. Візуальний аналіз свідчить про суттєві зміни у конструкції фюзеляжу, зокрема подовження кіля, що може бути спрямоване на покращення аеродинамічних характеристик і стійкості під час польоту на великих дистанціях.

Модернізація також торкнулася систем наведення, що може вказувати на інтеграцію більш досконалих оптико-електронних модулів або підвищення точності навігації. Розробка спрямована на усунення обмежень базової моделі.

Боєприпас “Лампочка-Н” використовує магнітометричний датчик цілі

Представлено серійний неконтактний боєприпас “Лампочка-Н”, який має осколкову дію з круговою зоною ураження. Корпус виконаний зі сталевих дисків із насічками у формі зірки, а замість стандартного підривника використовується відрізок сталевої шпильки.

Боєприпас оснащений стабілізатором із відсіком для датчика цілі. У якості датчика застосовується магнітометричний сенсор МАГ-2. Частина виробів може постачатися без встановленого датчика, але конструкція дозволяє швидко інтегрувати інші типи безконтактних сенсорів або використовувати боєприпас як контактний.

Як вибухову речовину застосовано дві тротилові шашки масою по 75 г. За польовими оцінками, зона суцільного ураження становить до 10 метрів, а ефективного — 15–18 метрів.

Ракета “Бандероль” поєднує ознаки крилатої ракети та реактивного дрона

У відкритому доступі з’явилася схема виробу, який пов’язують із новою російською розробкою “Бандероль”. За наявними даними, швидкість апарата може досягати 450–500 км/год.

За компоновкою виріб поєднує ознаки керованого боєприпасу та реактивного безпілотника. Він має компактний корпус і, ймовірно, оснащений малогабаритним турбореактивним двигуном. Орієнтовна довжина фюзеляжу становить близько 5 метрів, розмах крила — близько 2,2 метра, а запас пального — 50–65 кг.

Система наведення базується на супутниковій навігації із використанням восьмиканального приймача сигналів ГЛОНАСС/GPS “Комета-М8”. Остаточні характеристики виробу не розкриваються.

Наземний безпілотник “Штурмовик” використовує оптоволоконний канал зв’язку

Російська компанія Dron Force Aero повідомила про випробування наземного безпілотника “Штурмовик”, здатного транспортувати до 20 кг корисного навантаження на відстань до 30 км.

Ключовим технічним рішенням є використання оптоволоконного каналу зв’язку, що забезпечує стійкість до впливу засобів радіоелектронної боротьби. У разі пошкодження оптоволокна активується резервний цифровий канал управління.

Конструкція апарата передбачає високу прохідність за рахунок великих коліс і дозволяє використовувати його як платформу для засідок. Зараз тривають польові випробування з оцінкою ефективності у взаємодії з піхотними підрозділами.

Бойовий модуль із програмованим підривом, що працює без радіолокації

ЦНДІ “Буревестник” розробив дистанційно керований бойовий модуль для боротьби з БпЛА, який використовує програмований підрив боєприпасів у повітрі. Система розраховує параметри пострілу та задає момент підриву снаряда, формуючи спрямоване осколкове поле. Це дозволяє ефективно уражати малорозмірні та швидкі цілі.

Модуль встановлюється на поворотну платформу і підтримує озброєння калібром до 30 мм. У його склад входять система подачі боєкомплекту, цифрове управління та виносний пульт оператора. Наведення повністю автоматизоване, а відмова від використання РЛС і лазерних далекомірів зменшує демаскувальні ознаки та підвищує живучість системи.