Стартап Deftak залучив інвестиції на масове виробництво “розумних” боєприпасів для дронів. Ось його історія

Українські інженери з досвідом роботи у Google, Facebook, Megogo та EPAM вже кілька років працюють над керованими боєприпасами для дронів. Ідея продукту з’явилась у 2022 році, а в 2024-му засновники зареєстрували компанію Deftak. Наступного року стартап залучив інвестиції від Darkstar, а минулого тижня – від Angel One.

Особливість боєприпаса Deftak – ним можна точно влучати з великих висот, залишаючи сам дрон непоміченим. Він кріпиться як до коптерів, так і до “крил”. Потенційно це дозволить навіть розвідувальний дрон перетворити на ударний. 

Defender Media поговорив про еволюцію проєкту з CEO Deftak Андрієм Романенком, а також його інвесторами. 

Невдала поїздка в Буковель і хакатон на 400 тисяч грн

Історія Deftak почалася наприкінці літа 2022 року зі змагання Drone Hackathon 1.0. Засновник компанії не надто збирався йти туди, але його надихнув товариш-волонтер, з яким колись познайомились у Facebook.

“Ми були в груповому чаті, збиралися в Буковель. Туди так і не поїхали, але після повномасштабного вторгнення почали тісніше спілкуватися й обмінюватися інформацією”, – згадує Романенко. 

Разом вони за тиждень продумали концепцію бомби, а на самій події познайомилися зі ще двома інженерами – і виграли хакатон.

За перемогу отримали 400 тис. грн і відтоді взялися за розробку активніше. Вивчали особливості аеродинаміки, запускали макети з сенсорами та збирали з них дані для покращень. Фінансували розробку за рахунок грантів та особистих коштів засновників. До появи робочого прототипу кожен вклав кілька десятків тисяч доларів.

Перша версія бомби використовувала GPS для наведення. На початку 2024 року почалися перші продажі та бойові застосування спільно з військовими. Стартап продав певну кількість виробів, провів кілька модернізацій і заробив 2 млн грн протягом 2024 року, згідно з YouControl. А потім змінив фокус, залишившись майже без доходу протягом всього 2025 року.

До чого перейшов Deftak

Після кількох місяців застосування статистика влучань боєприпасів з наведенням по GPS ставала гіршою через дію РЕБу. Тому команда почала інтенсивніше працювати над технологією комп’ютерного зору, яка дозволила б продукту Deftak наводитися в середовищах, де GPS не працює.

У травні 2025 року венчурний фонд Darkstar інвестував у стартап €600 000. Співзасновник фонду Рагнар Саас тоді писав, що стартап фактично створює нову нішу в сфері озброєнь: “Реалії радіоелектронної боротьби в Україні змінюються кожні три місяці. Deftak – приклад команди та продукту, які здатні в таких умовах забезпечити критичну перевагу для України та НАТО”.

Завдяки інвестиції команда масштабувалася до близько 20 людей. Більша частина – інженери. Розробка поділяється на кілька відділів, які працюють із керуванням боєприпасом, його виготовленням, машинним зором, електронікою тощо.

Для розробників, які працюють із машинним зором, команда створила спеціальну гру для тестування алгоритмів. Система запускає модель на наборі з 20 або 50 тестових відео, зібраних на полігоні, і нараховує бали за точність, якість і швидкість розпізнавання. Бали набивалися всередині системи, потім результат перевіряли на полігоні.

Наприкінці 2025 року стартап почав тестування боєприпаса з “одним із найпопулярніших коптерів в Україні й з одним із найбільших підрозділів”.

Як це працює: боєприпас під’єднується до дрона, і той згодом летить до цілі на безпечній висоті, де його важче збити чи подавити. При наближенні до цілі пілот вмикає бомбу, обирає ціль в окремому інтерфейсі, вражає її і летить назад. Технологія машинного зору дозволяє боєприпасу автоматично супроводжувати ворога в реальному часі. Процес захоплення цілі згодом також планують автоматизувати за допомогою окремого модуля.

Боєприпас кріпиться як до коптерів, так і до безпілотників літакового типу. Це потенційно дозволить навіть розвідувальний дрон перетворити на ударний і вражати ціль одразу після виявлення.

Систему розробляли під більшість безпілотників, які вже є на ринку, каже Романенко. Стартап має кілька завершених інтеграцій з коптерами та літаками, деякі ще в процесі.

Нові версії боєприпаса

Протягом II кварталу 2026 року команда допрацьовує продукт і готує його до масового виробництва. “Зараз здебільшого все працює гладко, – каже Романенко. – Але іноді виникають дрібні інженерні задачі: незручно підключений конектор, незручно брати в руки, не продумали елемент конструкції”.

Зокрема, фідбек військових розходиться щодо розміру – комусь хочеться менший боєприпас, комусь – більший. Але замість змінювати габарити в цій версії, стартап швидше за все розширить лінійку боєприпасів: “Зараз збираємо перелік, щоб пріоритизувати нові функції: чи це буде версія з іншою вагою, іншою системою наведення, з тягою, іншим принципом бойової частини тощо”.

Стартап вже працює над версією боєприпаса з лазерним наведенням. Вона відстає на один рівень готовності від бомби з машинним зором. Технологія полягає в тому, що боєприпас обладнано сенсором, який бачить лазерне випромінювання і летить туди, куди воно вказує.

Систему наведення розробила інша компанія, а Deftak адаптує її під свій продукт. “Подружити дві системи та організувати спільні випробування – завдання з зірочкою, але успішно цим займаємося”, – каже співзасновник.

Систему лазерного наведення в Україні розробляє, зокрема, M-Fly. Компанія раніше представила багатофункціональну камеру RB-220, яка лазером підсвічує цілі на дистанції 2–3 км. Виробники з FRDM Group також представили свій безпілотник R-34-T, головною функцією якого є лазерне цілевказання.

Стартап лише починає заробляти

За оцінками співрозмовника, в Україні зараз є 3-4 конкурентні компанії, які теж дійшли до бойових випробувань. Якщо ж враховувати виробників “розумних” боєприпасів із нижчим TRL, то їх є близько десяти.

У 2024 році Ігор Федірко, CEO Української ради зброярів, казав, що майже всі виробники дронів та боєприпасів для БпЛА активно працюють над керованими боєприпасами. Серед технологій управління: оптичні, лазерні, тепловізійні, оптоволоконні канали передачі даних, дротові, GPS, комбіновані системи.

За кордоном керовані боєприпаси виробляє турецька Roketsan. Саме ними оснащується безпілотник Bayraktar. Також свою Hatchet представила американська Northrop Grumman. Бомба кріпиться до безпілотників, використовує GPS/INS-наведення на середині траєкторії та напівактивне лазерне наведення на кінцевому етапі.

Ще одна американська компанія, Aeon, вже запартнерилась з українським виробником безпілотників й інтегрує в його коптери керовану ракету Zeus. Конкурентним недоліком західних систем традиційно є ціна. Zeus коштує $50 тис., вартість бомб MAM-L від Roketsan – $60-100 тис. 

Ціна боєприпаса Deftak відповідає середній ціні FPV-дрона, каже Романенко. Зазвичай це $400-600. Зараз компанія продовжує фінансуватися з інвестицій та грантів, поступово нарощує продажі завдяки тестовим партіям. 

Наприкінці квітня 2026-го бізнес залучив чергову інвестицію, цього разу від венчурного фонду Angel One. Керівний партнер Іван Петренко каже, що їх зачепила не просто технологія, а підхід до задачі.

“Deftak фактично прибирає один із ключових “вузьких моментів” сучасної війни – час і складність між виявленням цілі і ураженням. Це не про “кращу зброю”, а про зміну логіки використання платформ, що вже існують”, – додає Петренко.

У фонді кажуть, що сьогодні виграють рішення, які працюють в умовах РЕБу,  не залежать від інфраструктури (GPS, зв’язок) і масштабуються через інтеграцію з масовими платформами. Своєю чергою, Deftak відповідає всім трьом характеристикам.

“Якщо коротко, це не нішеве рішення, а частина нового стандарту того, як виглядатиме сучасна війна”, – підсумовує інвестор.

Deftak також заснувала юрособу в Естонії, щоб спростити роботу з іноземними партнерами, інвесторами та потенційними клієнтами. Зокрема, розглядає цивільне застосування – наприклад, високоточно гасити пожежі за допомогою скидів спеціальних засобів з дрона.