Чорне дзеркало #2. «Хозяйка», «Гортензия», «Кузнечик», «Мираж» та інші новинки російського miltech

В щотижневому «Чорному дзеркалі» Defender Media розповідає про технологічні новинки російського оборонпрому. На початку квітня ворожі державні та приватні конструктори представили декілька розробок, які заслуговують на увагу України та її союзників – антени для пілотованих космічних кораблів, фотонні чипи для оптичного зв’язку, новий вантажний безпілотник, перехоплювач дронів та оптоволоконний БпЛА з котушкою на 30 км.

У Сколтеху розробили фотонні чіпи

Стартап російського технологічного університету Сколтеху «Фистех» сконструював і протестував фотонні інтегральні схеми для роботи з високочастотними сигналами з шириною смуги до 22 ГГц. Такі схеми використовуються в системах оптичного зв’язку з пропускною здатністю до 100 Гбіт/с на одну довжину хвилі у форматі DP-QPSK.

Фотонні чіпи вже протестував «Курчатовский институт». На стадії завершення другий етап тестів – перевірка IQ-модулятора, що підтримує формат QPSK, та когерентного приймача.

«Хозяйка» і «Кузнечик»

В Краснодарі розробили вантажний безпілотник «Хозяйка» та систему зв’язку та управління БпЛА «Кузнечик». Заявлено, що дрон «Хозяйка» вже довів свою ефективність на фронті. Безпілотник використовується для доставки військовим води та продуктів, боєкомплекту та іншого необхідного обладнання – звідси і назва.

Втім, розробники стверджують, що «Хозяйку» можна обладнати для виконання бойових завдань, наприклад, скидання вибухових пристроїв. Також можна закріплювати на дроні димові шашки, щоб створювати завіси, які погіршують видимість переміщення російських військових. Дрон має вантажопідйомність до 15 кг і швидкість до 60 км на годину. «Хозяйка» може перебувати в польоті до 20 хвилин і віддалятися від оператора на відстань до 15 км.

Система зв’язку та управління безпілотниками «Кузнечик» може працювати на будь-яких частотах від 27 МГц до 6,5 ГГц, що дозволяє їй ускладнювати роботу РЕБ супротивника. У цій шифрованій системі зв’язку можна оперативно змінювати частоти в польоті.

Оптоволоконні «Гортензії»

В зоні бойових дій росіяни протестували десятки зразків нових оптоволоконних дронів «Гортензия 7» та «Гортензия 10».

Дрон оснащений гібридним зв’язком – може автоматичного перемикатися між оптоволокном та радіоканалом без затримок для оператора. Якщо відбувається обрив оптоволокна внаслідок механічного пошкодження чи нестачі довжини волокна, то дрон продовжує роботу з радіоканалу. Це дозволяє пілотові після виконання завдання повернути дрон для повторного використання з новою котушкою.

Дальність застосування апарату «Гортензия 7» становить 5-10 км. Заявлено, що апарат зручно використовувати для оперативних завдань. Він компактний, швидкість бойового розгортання становить менше 3 хвилин.

Оптоволоконний дрон «Гортензия 10» вирізняється значною дальністю – до 30 км.

Антени для пілотованих космічних кораблів

Російська компанія «Информационные спутниковые системы», що створює космічні апарати та навігаційні системи, завершує створення антенних систем для забезпечення зв’язку пілотованих космічних кораблів із наземними центрами управління. Пристрої призначені для роботи на різних частотних діапазонах, забезпечуючи стабільну передачу даних в умовах космічних місій.

До складу системи входить антена з рефлектором діаметром 800 мм, датчики контролю температури та кута повороту, а також блоки механіки та електроніки.

Новий метод 3D-друку магнітних матеріалів

Вчені Уральського федерального університету розробили нову технологію 3D-друку магнітних матеріалів. Це може розширити їхні можливості, зокрема, в робототехніці та аерокосмічній галузі. Технологія дозволить створювати вироби із заздалегідь заданими властивостями, що особливо важливо для високотехнологічних індустрій.

Дослідницька команда використовує металевий порошок, який сплавляється пошаровим лазером, щоб сформувати вироби з унікальними характеристиками. Вчені комбінують в одному елементі магнітні та немагнітні матеріали. Вони також можуть створити ділянку, що проводить струм, а поряд — ізолюючу. Ці комбінації досягаються на мікрорівні, чого неможливо досягти традиційними методами виробництва. Впровадження технології у промислове виробництво може зайняти від двох до чотирьох років, залежно від наявності інвестицій.

Нова система шифрування аналогових відеоканалів

Російські війська почали отримувати нову систему шифрування сигналу керування дронами «Мираж». Заявлено, що вона зводить ризики перехоплення БпЛА до мінімуму і не дає супротивнику обчислити маршрут польоту і точне розташування операторів. Сигнал шифрується за допомогою унікального ключа — без нього супротивник побачить лише шум. Існує понад 60 тисяч варіантів ключа кодування.

Здатність «Миража» кодувати будь-який сигнал розширює сферу застосування та дозволяє використовувати шифратор, зокрема, для систем відеоспостереження, включно з кабельними та радіо. Росіяни планують застосовувати цю технологію не лише на передовій, а й на підприємствах ВПК. Це ускладнить підключення до місцевих відеокамер для, наприклад, здійснення диверсій.

Піхотний перехоплювач безпілотників

Росіяни почали використовувати новий піхотний дрон-перехоплювач. Його корпус виготовлений за допомогою 3D-друку. У базовій версії керування здійснюється з виносного пульта, а запуск — з пускової станції на два дрони з біспектральним оптико-електронним модулем наведення. БпЛА зроблений за X-подібною схемою, має чотири двигуни та оснащений тепловізійно-телевізійними головками самонаведення.

Бойовий модуль управляється по провідному командно-телеметричному каналу за допомогою виносного пульта.