Механізми кодифікації озброєння: що варто врахувати виробнику. Колонка юристки ADVANQ Яни Свідерської

Питання кодифікації оборонної продукції – одне з найважливіших для українських зброярів. Від того, яким шляхом рухається виробник, залежить не лише швидкість виходу на ринок, а й сама можливість реалізовувати товар.

Юристка практики оборонних закупівель ADVANQ Яна Свідерська пояснює, що сьогодні в Україні діють три механізми кодифікації. Кожен орієнтований на певний тип виробів і передбачає власну логіку проходження усього процесу. Детальніше про кожен із механізмів – в колонці Яни для Defender Media. 

Постанова №1275: зрозумілий і прогнозований шлях

Постанова КМУ №1275 регулює кодифікацію безпілотних систем та засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва в умовах воєнного стану.

Головна перевага цього механізму – прогнозований порядок як кодифікації, так і реалізації товару після. Вона чітко визначає перелік документів (технічні умови, випробування, програма та методики), порядок проходження процедури та етапність кодифікації. 

Після отримання кодифікації виробник може реалізовувати свій товар як і раніше через військові частини, так і відкрити для себе новий канал збуту, наприклад, вихід на платформу DOT-Chain Defence, державні контракти. 

Саме ця передбачуваність і робить постанову №1275 такою привабливою для виробників.

Постанова №345: будь-яке озброєння, проте врахуйте нюанси

Постанова №345 охоплює всі види озброєння та військової техніки (найчастіше ті, що не підпадають під дію постанови №1275). На перший погляд – більш універсальний інструмент. Однак на практиці не завжди означає простіший шлях до контракту.

Де саме виникає проблема? Уявімо ситуацію: виробник засобу радіоелектронної боротьби (далі – РЕБ) не може скористатися постановою №1275, бо його продукт виходить за межі виробу тактичного рівня. Логічний крок – звернутися до постанови №345 і пройти кодифікацію за нею.

Проте після успішної кодифікації постачальник стикається з наступним практичним питанням: як реалізувати вже кодифікований товар? 

Тому що постанова №1275 щодо окремого порядку закупівлі безпілотних систем та засобів РЕБ на цей вид озброєння не поширюється. Отже, виробнику необхідно шукати інші механізми продажу та вирішувати складні операційні питання (необхідні документи для продажу, обмеження прибутку тощо).

Таким чином, постанова №345 може виявитися проблемою не на етапі кодифікації, а на етапі збуту, що є не менш критичним ризиком для виробника.

Постанова №489: інноваційний трек для нових розробок

Окремий механізм – постанова №489. Використовується для принципово нової або суттєво модернізованої продукції. Критерії: виріб новостворений або вдосконалений (модифікований, модернізований, дообладнаний); аналогів немає у силах безпеки і оборони, або Міноборони їх не закуповує. 

На практиці питання щодо належності конкретного виробу до оборонної інноваційної продукції вирішується індивідуально з урахуванням його технічних характеристик, ступеня новизни, наявності або відсутності аналогів. 

До прикладу, якщо це засіб РЕБ, то щодо нього повинні бути відсутні затверджені технічні вимоги Міноборони, інакше його кодифікація буде здійснювати за постановою №1275.

Якщо коротко та спрощено, то процедура передбачає кілька кроків. Міноборони збирає дані про інноваційну продукцію та обґрунтування потреби в ній, після чого приймається рішення про закупівлю з визначенням обсягу й переліку суб’єктів для тестування. Укладається контракт з виконавцем, продукцію передають суб’єктам експериментального бойового застосування, і вона йде у реальні бойові завдання, щоб встановити фактичні ТТХ і перевірити здатність вирішувати конкретні проблемні питання. 

Підрозділ складає звіт про результати застосування, зокрема доцільність кодифікації, і на підставі цього звіту та заяви виконавця Міноборони ухвалює рішення про кодифікацію. До пакету документів виконавець додає технічні умови, акт і програму заводських (попередніх) випробувань.

Основна перевага постанови – можливість легалізувати продукт, який не вписується в жоден інший механізм, і підтвердити реальні ТТХ у бойових умовах.

Основний недолік – наразі практично невипробуваний та невідпрацьований механізм. В процесі якого можуть виникати додаткові перешкоди. 

Замість висновку

Три описані механізми існують паралельно і формально доступні широкому колу виробників. Однак вибір між ними – це не технічне, а стратегічне рішення, яке визначає не лише можливість кодифікації, а й реальну комерційну долю продукту.

Помилка у виборі механізму може коштувати місяців роботи і призвести до ситуації, коли кодифікований товар просто неможливо продати.

Яна Свідерська

Юристка практики оборонних закупівель ADVANQ з трирічним досвідом та експертизою у сфері оборонних закупівель, кодифікації озброєння та комплексного юридичного супроводу діяльності компаній ОПК.

• Пошта
• LinkedIn