Українські морські дрони: як зародився цей сегмент, скільки компаній в ньому працює і як вони готуються до експорту

Новини про успіхи українських морських дронів з’являються регулярно, відколи сегмент виник у 2022 році. Ці безпілотники допомогли Україні витіснити російський флот з акваторії Чорного моря, а зараз вражають судна тіньового нафтового флоту та атакують позиції ворожих військових. 

Зважаючи на це, не дивно, що сегмент зацікавив союзників. Наразі Україна відкрито каже, що морські дрони – один із видів безпілотників, які вона готова експортувати через надлишок виробництва. Країни Європи бачать в них потенційну заміну дорогому й вразливому флоту.

Сам ринок в Україні при цьому залишається малодослідженим. Defender Media поговорив з директором Асоціації морських дронів Денисом Каніним, щоб зібрати докупи інформацію про основних виробників, користувачів та перспективи сфери.

Як народжувалася сфера морських дронів в Україні

Ідеологом створення морських дронів називають Івана Лукашевича – бригадного генерала військової контррозвідки СБУ з позивним “Хантер”. Спільно з СБУ над проєктом працювали ВМС та ГУР. Врешті у вересні 2022-го вони провели першу операцію проти Чорноморського флоту РФ за допомогою морських дронів. 

Хоча сама місія не принесла бажаних результатів, вже за місяць, у жовтні 2022-го, Україна організувала комбінований удар із використанням БпЛА та БЕКів по Севастопольській бухті. Два великі російські військові кораблі тоді дістали значні пошкодження.

Відтоді морські дрони атакували низку російських кораблів, а в 2023 році пошкодили Кримський міст, що з’єднує український півострів з Росією. Стало відомо, що це зробили за допомогою Sea Baby – таку назву дали безпілотнику, розробленому СБУ. 

Врешті, у 2023 році постійні атаки морських дронів змусили Росію перебазувати флот до Новоросійська. Спойлер: там українські безпілотники його дістануть також.

Денис Канін доповнює, що Sea Baby наразі не є комерційним проєктом, оскільки це внутрішній продукт Служби безпеки України. Водночас дрон Magura, який розробила компанія Uforce спільно із ГУР, називає одним із головних претендентів на експорт.

Deftech-компанія UForce базується у Великій Британії та має українське коріння – до керівництва входять серійний підприємець Олег Рогинський, колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук та екс-міністр оборони Великої Британії Бен Воллес. Цього року виробник залучив $50 млн інвестицій і наразі оцінюється в $1 млрд. 

Використовуючи Magura, розвідники впровадили тактику групових атак. Протягом 2024 року таким чином вони потопили ракетний катер “Івановєц”, десантний корабель “Цезарь Куніков”, патрульне судно “Сергєй Котов”.

За допомогою Magura розвідники знищували не лише російські кораблі, а й повітряний флот. У 2025-му вперше в історії ударом з морського дрона вони збили два винищувачі Су-30. Раніше дрон Sea Baby також збив гелікоптер Мі-8 вогнем калібру 12,7 мм.

Таким чином, морські дрони перейшли від ролі камікадзе до повноцінних бойових платформ. Їх перетворили на носіїв не лише ракет, а й FPV-дронів і дронів-перехоплювачів. У 2026 році Сили безпілотних систем вперше збили “Шахед” дроном, запущеним із надводного безпілотника.

Крім того, Sea Baby оснастили системою залпового вогню “Град”, яка відпрацювала по позиціях росіян на Кінбурнській косі. Також СБУ задокументувала перше успішне бойове використання підводного варіанту дрона, Sub Sea Baby. Ним атакували російський підводний човен “Варшавянка”. 

Витіснивши з Чорного моря бойовий флот, дрони почали атакувати тіньовий нафтовий флот, який Росія використовує для обходу санкцій. Безпілотники вражали танкери в Чорному та, ймовірно, у Середземному морях. Зазвичай Україна не каже відкрито, хто стоїть за атаками. Однак у квітні 2026-го Військово-морські сили заявили, що за допомогою двох БЕКів уразили підсанкційне судно MARQUISE, яке дрейфувало за 210 км від Туапсе.

Скільки компаній виробляють морські дрони і хто ними користується

Зараз в Україні є 20-25 компаній, що виробляють надводні й підводні дрони. Денис Канін називає приблизну кількість, бо деякі маленькі виробники працюють не щодня через відсутність замовлень.

Кількість виробників зросте до 25-30, якщо додати до переліку системи озброєння, які використовуються виключно на воді. Наприклад, пускові установки для ракет Р-73 і AIM-9.

Більшість всього обсягу бортів виготовляють дві компанії: UForce, що робить дрони Magura, та Scorpaena, що виробляє Sargan. До найбільших також входить Military Armored Company HUB з дроном “Катран”. Деталі про нього розкрив Михайло Федоров у березні 2025 року.

“Катран” може оснащуватися торпедами, мініганом, кулеметом, ПЗРК та іншою зброєю. Відповідно, підходить для знищення морських, наземних і повітряних цілей, а також для розвідки. Дальність дрона – понад 1000 км. 

Директор Асоціації Морських Дронів також згадує про Naval Industries. Вона розробила дрон “Дельфін” – саме з нього бригада Nemesis запускала перехоплювач, який збив російський “Шахед” у квітні 2026-го. Компанія вийшла на серійне виробництво лише в 2025 році, але зараз активно нарощує масштаби. 

Одним із найвідоміших виробників підводних дронів є Toloka. В продуктовій лінійці компанії є автономні безпілотники довжиною від 2,5 м до 12 м, які підходять для логістики, розвідки, а деякі – і для ударних операцій. На початку травня 2026-го виробник залучив інвестиції від NETWORK.VC DEFENSE, які підуть на розвиток технологій, масштабування виробництва та вихід на закордонні ринки.

“Багатьом виглядає, що ринок перенасичений і все давно поділено. Але насправді молоді компанії з’являються, працюють і мають успіхи. Так само з’являються нові кінцеві користувачі, як, наприклад, морські дивізіони СБС”, – додає голова асоціації.

За його словами, Сили безпілотних систем скоро стануть найактивнішими користувачами. У складі 412-ї бригади Nemesis з’явився дивізіон безпілотних надводних комплексів. Аналогічний розгортається у інших бригадах Сил безпілотних систем. Історично ГУР і СБУ активно користувалися морськими дронами, але наразі менше комунікують про свої успіхи.

Військово-морські сили також є одними з найактивніших користувачів, додатково вони працюють над захистом від російських безекіпажних катерів. Сили спеціальних операцій також проводять точкові операції.

Як іде підготовка до експорту

Говорячи про експорт зброї, голова ОП Кирило Буданов казав – вільно продавати можна лише те, що є в достатньому надлишку, як-от морські дрони. Причина цього надлишку — не в браку цілей, а в браку коштів для закупівлі безпілотників, пояснює Денис Канін.

“Якщо говоримо про стандартну трійцю – Magura, Sargan, Sea Baby – ціна стартує від $250 тисяч доларів за одиницю”, – каже спікер. Держава не може закуповувати велику кількість цих дронів, водночас виробники вже масштабувались і готові виготовляти більше.

Для союзників ця сфера цікава тим, що, зокрема, дозволяє зекономити на утриманні флоту. Адже морські дрони не потребують великої кількості екіпажу, постійного ремонту і при цьому коштують набагато дешевше за корабель.

Наприклад, вартість одного есмінця наступного покоління складе $4,4 млрд, підраховували в Конгресі США. Крім того, держави побачили вразливість флоту, де порівняно дешевий дрон може знищити в рази дорожчий корабель. 

Найбільш активно українськими БЕКами цікавляться країни Північної Європи: Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Латвія, Литва, Естонія та Велика Британія. Також є інтерес від США та Німеччини. Серед сценаріїв, які розглядають: винесена на воду мала ППО, човни з радарами для патрулювання, дрони для протидії незаконній міграції та наркоперевезенням. 

Зараз кілька компаній перебувають в процесі отримання експортних ліцензій. Мова йде і про спільне виробництво, де Україна отримає певну кількість дронів за гроші партнера, і про продаж виробів. 

В чому майбутнє сфери

“Торпедне озброєння в певному виконанні ми точно маємо побачити”, – прогнозує Денис Канін. Досі Україна не використовувала торпеди через їхню високу ціну, але зараз місцеві розробники шукають дешевші рішення. Зараз Україна вже використовує катери як пускові платформи для ракет та дипстрайків.

Також голова асоціації пророкує подальший розвиток сегменту підводних безпілотників. Крім Toloka, в Україні є ще кілька компаній, які розвиваються в цьому напрямку. Водночас він є складнішим і дорожчим, ніж надводний сегмент. Лише інерційна система навігації, яка працює під водою, може коштувати $150-200 тис.

Інтерес до цієї технології у партнерів також високий: “Зазвичай в усіх запитах від союзників Toloka стоїть в одному рядку з Magura та Sea Baby”.

Врешті дрони можуть перейти і в цивільне застосування. Замість наймати охорону від морських піратів, власники торговельних суден зможуть захищати кораблі безпілотниками. Хоча, визнає Денис Канін, пірати так само почнуть використовувати морські дрони. Лишається питання, хто зробить це першим.