Дорозвідка #16: скільки заробляють виробники БпЛА, нова дронова доктрина США, два інтерв’ю Жумаділова і "Лютік"

Дорозвідка #16: скільки заробляють виробники БпЛА, нова дронова доктрина США, два інтерв’ю Жумаділова і “Лютік”

А також Федоров про BraveTech EU і Зеленський, Сирський та Мироненко – про дрони-перехоплювачі “Шахедів”

Оберіть розмір тексту

A
Маленький
A
Середній
A
Великий
6 хв
Фото АОЗ

Скільки заробили за минулий рік найбільші виробники дронів серед резидентів Дія.City? Як тендери на основі тактико-технічних характеристик змінять закупівлі дронів в Україні? Які розробки, на думку Михайла Федорова, в першу чергу фінансуватиме нова 100-мільйонна ініціатива BraveTech EU? І як українська війна впливає на американську військову доктрину? 

Це був насичений тиждень, переварити який допоможе “Дорозвідка” #16. 

Оборонні компанії – серед лідерів за доходами в Дія.City 

Офіс ефективного регулювання BRDO проаналізував фінансову звітність компаній-резидентів правового режиму Дія.City за 2024 рік. Станом на кінець минулого року Дія.City об’єднувала 1396 компаній, а одним із головних драйверів зростання стало розширення переліку допустимих видів діяльності, що дозволило залучити виробників БпЛА та іншого військового обладнання.

Аналіз BRDO виявив, що в топ-5 учасників Дія.City за доходами увійшли три оборонних компанії. Місця з третього по п’яте зайняли:

  • ТОВ «Скрінтек» (постачальник БпЛА) – 6,5 млрд грн;
  • ТОВ «Техавтофарт Південь» (виробник БпЛА) – 5,4 млрд грн;
  • ТОВ «Укрспецсистемс» (виробник БпЛА) – 5,2 млрд грн.

В BRDO зазначають, що дві з трьох компаній розпочали виробляти та постачати БпЛА лише у 2023 році. До цього «Скрінтекс» спеціалізувався на продажах тестів на COVID-19, а «Техавтофарт Південь» – на постачанні автозапчастин, автотранспорту й торгівлі іншими товарами.

Михайло Федоров – про BraveTech EU

Минулого тижня Україна та ЄС оголосили про запуск ініціативи BraveTech EU, яка акумулює €100 млн на пошук технологічних геймченджерів для війни. В інтерв’ю РБК-Україна міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповів про деталі цього проєкту. 

За словами Федорова, нова ініціатива займатиметься приблизно такою ж діяльністю, як український кластер Brave1, але фінансуватиме не тільки українські стартапи, а і європейські.

Михайло Федоров
Михайло Федоров на брифінгу у Римі під час конференції URC. Фото пресслужби Мінцифри

“Ми створюємо окремий ринок defenсe-стартапів. Наприклад, є рішення, які стосуються CRPA-антен або автономних дронів, і ці рішення є в європейських компаній, але не було платформи, як з ними співпрацювати. Тепер ми зможемо провести хакатон, видати гранти переможцю, а потім тестувати все на полі бою в Україні”, – каже Федоров. 

За його словами, насамперед засновники ініціативи зацікавлені в продуктах з високим рівнем автономності, проєктах проти КАБів, а також оптоволоконних дронів. 

Начальник ЦІРОТ МОУ – про дрони-перехоплювачі проти “Шахедів”

Юрій Мироненко, начальник Центру інновацій та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони України, розповів Forbes, як Україна розвиває технології дронів-перехоплювачів. За його словами, в основі українських рішень – штучний інтелект, який відповідає за їх наведення та адаптацію до змін у тактиці противника. Росія постійно змінює маршрути, висоту, швидкість польоту своїх дронів-камікадзе, тому сили ППО змушені швидко адаптуватися. 

Мироненко зазначає, що дронів-перехоплювачів, які зараз перебувають на фінальній стадії випробувань, більше ніж один. “Це кілька рішень різного класу, які адаптовані до різних сценаріїв атак. Частину з них уже випробувано в бойових умовах, інші готуються до запуску серійного виробництва”, – пише начальник ЦІРОТ МОУ. 

Водночас Мироненко наголошує, що розповідати про дрони-перехоплювачі детальніше – небезпечно. “Кожне відео, кожна публікація про роботу перехоплювача, що зʼявляються у відкритому доступі – це орієнтир для ворога”, – пише він. 

Нова дронова доктрина США

Минулого тижня Пентагон оголосив про масштабні нововведення, спрямовані на масове впровадження малих дронів у всіх видах Збройних сил США. Деталі нової політики міністра оборони США Піта Хегсета викладено в меморандумі під назвою “Розкриття домінування військових дронів США”.

Гегсет зазначив, що США планують суттєво посилити власну виробничу базу дронів, випустивши тисячі одиниць американського виробництва з акцентом на програму ”Купуй американське”.

Відео заяви Хегсета на каналі New York Post

Командирам нижчого рівня надано право самостійно закуповувати малі дрони. А деякі типи малих безпілотних літальних апаратів тепер вважатимуться “витратними матеріалами” — подібними до ручних гранат та інших видів боєприпасів, а не повноцінними літальними апаратами.

Крім того, Пентагон озброїть бойові підрозділи різними недорогими дронами американського виробництва. 

АОЗ оголосила тендери на закупівлю FPV-дронів за ТТХ на понад 3,3 млрд грн

“Агенція оборонних закупівель” Міноборони України розпочала перші закупівлі FPV-дронів у межах рамкових угод. Загальна очікувана вартість двох тендерів – понад 3.3 млрд грн. Відповідні закупівлі опубліковано в закритому модулі на платформі Prozorro. 

Закупівлі вперше відбуватимуться не за назвами моделей, а на основі тактико-технічних характеристик (ТТХ). «Це принципово новий підхід, який відкриває ринок для ширшого кола виробників, дозволяє закуповувати військовим потрібне озброєння, зберігаючи конкуренцію і прозорість. А механізм рамкових угод дозволяє нам проводити закупівлю швидше серед вже кваліфікованих виробників», – прокоментував директор АОЗ Арсен Жумаділов.

Рамкова угода – це процедура державних закупівель, що передбачає попередній відбір постачальників. Спочатку компанії проходять кваліфікацію за базовими критеріями. Після цього АОЗ проводить серед них конкретні тендери з чітко визначеними вимогами до продукції. Наразі кваліфікацію до рамкових угод пройшли 19 виробників.  

Два інтерв’ю Жумаділова

Також керівник АОЗ Арсен Жумаділов дав два великі інтерв’ю українським виданням Forbes і “Бабель”. 

В розмові з “Бабелем” він пояснив, чому дронів не вистачає, хто винен у тому, що в плануванні і закупівлях Україна на кілька кроків позаду, і чи встигла агенція законтрактувати дрони-перехоплювачі “Шахедів”. 

This image has an empty alt attribute; its file name is tpjr4aisjizctxeulrb0-1-1024x682.webp
Арсен Жумаділов, фото АОЗ

А в інтерв’ю Forbes Жумаділов розказав, коли усі виробники дронів, РЕБ і наземних роботів зʼявляться на маркетплейсі DOT-Chain Defence від АОЗ, чи буде збільшуватися бюджет агенції у 2025 році та як відсоток локалізації виробів впливатиме на закупівлі. 

Зеленський і Сирський про дрони-перехоплювачі

12 липня президент України Володимир Зеленський заявив, що за тиждень Росія атакувала Україну 1800 дронами, більш ніж 1200 керованими авіабомбами та 83 ракетами різних типів. 

Водночас Зеленський відзначив хороші результати роботи сил ППО. “Особливо добре показують себе дрони-перехоплювачі – вже сотні збиттів російсько-іранських «Шахедів» за цей тиждень, – відзначив він. –  І кожна зустріч із партнерами на цьому тижні була про масштабування цієї технології”. 

За декілька днів до того Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський теж торкнувся теми зенітних дронів. “Тримаю на контролі розвиток напрямку дронів-перехоплювачів. Формуються нові екіпажі, навчаються винищувачі. Війську потрібно якомога більше таких високотехнологічних БпЛА”, – написав він. 

Міноборони кодифікувало НРК “Лютік”

Міністерство оборони кодифікувало та допустило до експлуатації у Збройних силах України наземний роботизований комплекс “Лютік”. Ця українська розробка має компактні розміри: його можна транспортувати на автомобільному причепі або навіть у кузові військового пікапа чи мікроавтобуса. Попри компактні габарити, може перевозити до чверті тонни вантажу.

This image has an empty alt attribute; its file name is xsosk9uiophfl4oh6ukh-1024x577.webp
НРК “Лютік”, фото виробника

“Лютік” має герметичний корпус, ізольований від впливу пилу та вологи. НРК може працювати за широкого діапазону температур навколишнього середовища. Тяглове зусилля електродвигуна та гусеничне шасі наземного робота дозволяють йому рухатись бездоріжжям, трясовинами, піщаними насипами, долати неглибокі канави та невисокі вертикальні перешкоди.

Компактний «Лютік» може виконувати широкий спектр завдань. Зокрема, логістичних: перевезення вантажів, особового складу, евакуації поранених тощо. Водночас його можна використовувати і як рухому платформу для бойових модулів.