Керівник “Альфи” СБУ Євгеній Хмара — про вимоги до виробників та інновації, на які чекає армія
Армії потрібні турелі із автонаведенням, оптоволоконні БпЛА від 20 км і високоточні боєприпаси оперативно-тактичної глибини

Центр “А” Служби безпеки України – один із найбільш ефективних підрозділів Сил оборони за показниками ураження ворога. Керівник “Альфи” генерал-майор Євгеній Хмара став секретним гостем нещодавнього форуму Defense Tech Era, присвяченого двохріччю кластера Brave1. В публічному інтерв’ю “Мілітарному” зі сцені конференції Хмара розповів, як технології, зокрема безпілотники різних типів, допомагають спецпризначенцям виконувати завдання в різних зонах — від фронтової лінії до стратегічної глибини.
Defender Media виокремив із розмови важливі тези про застосування оборонних інновацій, співпрацю військових із виробниками та інновації, яких не вистачає Силам оборони.
Як впроваджуються інновації на фронті
Впровадження інновацій на фронті відбувається за двома основними сценаріями — або коли з’являються нові технології, які впливають на тактику, або коли бойова ситуація змушує розробляти нові засоби.
У першому випадку ініціатива зазвичай походить від компаній або розробників, які пропонують нові рішення на основі власних напрацювань або досвіду з поля бою. Вони звертаються до військових з пропозицією протестувати той чи інший засіб, а у відповідь очікують на підтримку, ресурси та зворотний зв’язок від особового складу. Ключову роль тут відіграє готовність командирів на різних рівнях підтримувати перспективні рішення.
Другий варіант — коли тактика та ситуація на фронті диктують необхідність створення нового інструменту. У таких випадках важлива тісна співпраця між виробниками й бойовими підрозділами, які здатні на місці випробувати й допомогти адаптувати розробки. Водночас це складніше, адже доводиться залучати найефективніші бойові команди, фактично виймаючи їх із поточних бойових завдань.
Приблизно 80% інновацій запроваджуються за першим сценарієм, і лише 20% — у відповідь на тактичну потребу. Однак обидва підходи однаково важливі, оскільки доповнюють один одного та забезпечують гнучкість в адаптації до динамічної ситуації на полі бою.
Як працює взаємодія з виробниками
За словами Хмари, виробники мають бути готові працювати поруч із військовими, — буквально в окопах, і доопрацьовувати свої рішення в реальних бойових умовах. Команди, які показують таку залученість, забезпечують результат, на який очікують обидві сторони. Водночас серед цивільних іноді бракує розуміння, як саме відбувається тестування або чому зворотний зв’язок збирається не так швидко, як хотілося б.
Керівник ЦСО «А» виділив чотири ключові вимоги, яких дотримуються військовій і очікують такого ж від виробників. Перше — це збереження таємниці: усе, що розробляється чи обговорюється, має залишатися в обмеженому колі до відповідного моменту. Друга — порядність: у вчинках, у словах і в питаннях ціноутворення.
Третя вимога — відповідальне ставлення до справи та “включеність” у процес. Четверта — ефективність: те, що обговорено, має бути виконано. Військові очікують від виробників того самого рівня самовіддачі, якого вимагають від себе: щоб кожне слово, кожна дія були спрямовані на досягнення результату. Зі свого боку вони намагаються оперативно комунікувати всі проблемні моменти та разом знаходити рішення, навіть якщо процеси не завжди йдуть ідеально.
Яких технологій потребують Сили оборони України
Наразі не існує однієї “чарівної” технології, яка б докорінно змінила ситуацію на фронті, каже Хмара. Натомість Силам оборони необхідний збалансований набір інструментів, які працюють у різних зонах і на різних глибинах – від передової до стратегічного тилу.
У ближній тиловій зоні одним із ключових напрямків є створення автоматизованих систем протидії тактичним БПЛА противника. Йдеться, зокрема, про турелі з автонаведенням, здатні знищувати FPV-дрони та інші безпілотники. Водночас важливо не лише розробити подібні системи, а й забезпечити їх масове впровадження, підготовку особового складу та налагоджену взаємодію між виробниками й військовими.
На тактичній глибині, за словами Хмари, особливо актуальним є використання оптоволоконних дронів з довжиною котушки не менше 20 км. Це дозволить досягти принаймні паритету з ворогом у буферній зоні. В оперативно-тактичній зоні обороні потрібні засоби доставки потужного боєзаряду з високою точністю — зокрема, для влучання у добре захищені бліндажі або укриття противника.
На стратегічній глибині важливим досягненням стало масове виробництво стратегічних дронів, яких на озброєнні вже десятки тисяч. Однак постає потреба не лише в самих апаратах, а й у супровідних системах — альтернативній навігації, орієнтуванні, картографуванні. Виробники мають враховувати, що ці рішення повинні бути сумісні з різними типами безпілотників і здатні підтримувати роботу в будь-яких умовах.