Як застосовують НРК у підрозділі «Вовки да Вінчі»
Сценарії застосування наземних роботів із інтерв’ю Олександра Ябчанки

На лінії бойового зіткнення у 2025 році суттєво зросла роль наземних роботизованих комплексів (НРК). Все частіше вони стають критично важливою частиною ведення бойових дій. Про те, як саме вони застосовуються, на YouTube-каналі «Сил безпілотних систем» розповів Олександр Ябчанка — керівник служби роботизованих систем підрозділу «Вовки Да Вінчі» 59-ї бригади «Степові хижаки».
«Моя зона відповідальності — це наземні роботизовані комплекси і все, що супроводжує їхню роботу», — зазначає військовий. За його словами, НРК мають потенціал закривати одразу кілька бойових функцій: логістику, евакуацію, мінування, розмінування, спостереження за ворогом і вогневе ураження. Підрозділ має успішні приклади реалізації щонайменше чотирьох із них.
Конкретні кейси: логістика, евакуація, камікадзе
НРК вже демонструють стабільні результати у логістиці. Її здійснюють регулярно, коли цього вимагає ситуація. Евакуація — менш поширений, але не менш важливий напрям. «Є ситуації, коли ти просто не можеш туди нікого відправити. Якщо це евакуаційна група — це дорога в один кінець. А от НРК має шанс. Немає такого НРК, який був би дорожчий за життя нашого бійця», — пояснює Ябчанка.
За допомогою НРК «Вовки Да Вінчі» зуміли евакуювати загиблого побратима. В інших випадках йшлося про порятунок поранених, яких наземні роботи буквально витягували з-під обстрілів. Один із таких прикладів — евакуація пораненого з лісосмуги. Ябчанка розповідає, що дороги були заблоковані ворогом і не було іншого шансу врятувати бійця. «Але НРК із евакуаційним причепом зміг це зробити», – каже командир.
Серед успішних функцій НРК Ябчанка також називає їхнє застосування як дронів-камікадзе. В одному з випадків наземний робот знищив бліндаж противника, що стало відповіддю на поранення двох українських бійців. Обоє вижили і вже одужують.
Інженерна робота і вогневе ураження
Ще один напрямок — інженерно-саперні завдання. Також активно застосовують турелі — стаціонарні НРК для вогневого ураження. «Успішні кейси вже є. Вони поки не масові, але я вірю, що за ними — майбутнє», — каже Ябчанка.
В одному з боїв турель «Шабля» з кулеметом калібру 12,7 мм зупинила ворожий штурм, знищивши щонайменше двох окупантів і FPV-дрон. «Це була феєрична робота. Ми не дали їм підійти до наших бліндажів», — згадує командир.
Хибні мішені і плани на майбутнє
Окремим напрямком розглядається створення НРК як хибних цілей. Такі дрони змушують ворога витрачати ресурси — спостереження, FPV-дрони, скиди. Навіть якщо НРК знищують, це вважається виправданим, бо він таким чином рятує життя українських військових і витрачає ресурси росіян.
У перспективі підрозділ хоче поєднати концепцію хибної мішені з ударною силою: перетворити НРК на «мобільні бомби» з великим зарядом, які йтимуть у тил ворога. Цей проєкт поки не реалізований, але, за словами командира, він має великі перспективи.
Приклади застосування НРК досі є радше поодинокими, ніж постійною практикою. Підрозділ «Вовків да Вінчі» працює у форматі експериментальної команди: тестує нові розробки й намагається масштабувати отримані знання, щойно це стає можливим. Такий підхід дозволяє бути на крок попереду ворога — щоправда, ненадовго. За словами Ябчанки, російські війська швидко переймають українські інновації завдяки більшій кількості ресурсів і централізованій системі.
«Ми придумуємо — вони швидко беруть наш досвід і намагаються нас догнати. Тому наше вікно можливостей дуже вузьке. Треба вигадувати, масштабувати — і знову вигадувати», — каже він.