Чорне дзеркало #60: ретранслятори для роїв, важкі безпілотники, оновлений КУБ та інші новинки російського miltech

Цього тижня російські військові показали нові важкі дрони, що можуть переносити кілька снарядів або обладнання РЕБ, а також приділили увагу збільшенню дальності роботи дронів завдяки ретрансляторам. Крім того, у медіа з’явилися супутникові знімки, що свідчать про розширення пускових зон для ударних “Гераней”, і відео з новими захисними спорудами для авіації. Про ці та інші оновлення російського військово-промислового комплексу – в тижневому огляді Defender Media “Чорне дзеркало”.

Важкий дрон “Муравей” адаптували під РЕБ і бойове застосування

Російська компанія “Лаборатория будущего” оновила важкий мультироторний безпілотник “Муравей” як носій боєприпасів і засобів радіоелектронної боротьби.

Безпілотник здатний перевозити до 15 кг корисного навантаження, розвивати швидкість до 100 км/год і працювати на дальності до 13 км. Максимальна висота польоту заявлена на рівні 1000 метрів.

Спочатку платформу створювали для аерофотозйомки, доставки вантажів і роботи в районах надзвичайних ситуацій. Згодом дрон адаптували для військового використання.

Завдяки великій вантажопідйомності “Муравей” може нести осколково-фугасні та кумулятивні боєприпаси, обладнання РЕБ, а також освітлювальні системи. Поворотна оптико-електронна камера забезпечує спостереження та коригування в будь-який час доби.

Бомбардувальний дрон “Голубь”

Російське конструкторське бюро “Стратим” показало мультироторний безпілотник “Голубь”, призначений для скидання боєприпасів. Дрон здатний нести до 12 пострілів ВОГ або одну 82-мм міну. Боєприпаси розміщуються у барабанному модулі під фюзеляжем.

Заявлено, що система з використанням нейромережі може автоматично розпізнавати людей у військовій формі та зі зброєю. БпЛА оснащений системою командного зв’язку, яка працює у частотному діапазоні, стійкому до впливу засобів радіоелектронної боротьби.

Дрон має дальність польоту до 10 км, піднімається до 500 м і може нести до 6 кг корисного навантаження.

РЛС “Снайпер” для автоматичного наведення дронів-перехоплювачів

Смоленський центр радіоелектронних систем “Завант” розробив нову автоматичну радіолокаційну станцію “Снайпер”, призначену для наведення дронів-перехоплювачів. За словами представників компанії, система здатна без участі оператора запускати дрон-перехоплювач і автоматично наводити його на ціль.

У компанії також повідомили про розробку малогабаритної РЛС без обертової антени. Система забезпечує кругове сканування простору та здатна виявляти повітряні, наземні й надводні цілі.

У “Заванті” заявляють, що новинка є унікальною для класу компактних радарів, оскільки традиційні станції з фазованими антенними решітками або мають обмежений сектор огляду, або використовують рухомі елементи.

У Росії розширюють інфраструктуру для запуску реактивних дронів “Герань-5”

У мережі з’явилися нові супутникові знімки дронопорту в селі Цимбулова Орловської області РФ, де триває розширення інфраструктури для запуску реактивних ударних дронів “Герань-5”.

На кадрах видно будівництво десяти додаткових пускових установок. Поруч із уже готовими позиціями споруджують ще чотири майданчики для нових пускових систем. У південній частині об’єкта також ведеться будівництво ще шести позицій для пускових установок і восьми бетонних споруд, які, ймовірно, використовуватимуться для зберігання безпілотників.

У Жуковському помітили будівництво нових укриттів для стратегічної авіації

На території аеродрому Льотно-дослідного інституту імені Громова в Жуковському, імовірно, розпочалося будівництво нових ангарів або захищених укриттів для стратегічної авіації РФ. Об’єкти потрапили в кадр під час першого льотного випробування Су-57Д. На знімках видно кілька великих споруд, які зовні нагадують захищені авіаційні укриття.

За попередніми оцінками, об’єкти можуть використовуватися для розміщення, технічного обслуговування та підготовки літаків дальньої авіації. Офіційного підтвердження їхнього призначення наразі немає.

Патент РЛС для управління й наведення роїв дронів

У Росії зареєстровано патент на РЛС, здатну наводити безпілотники-перехоплювачі з використанням радіолокаційних даних та елементів штучного інтелекту. Наземна РЛС передає дані безпосередньо на борт перехоплювача. Дрон отримує координати цілі, швидкість, параметри руху, а також інформацію з власних датчиків — гіроскопа й акселерометра.

Подальший аналіз виконує нейромережа. Алгоритм у режимі реального часу прогнозує траєкторію цілі, оцінює ймовірність успішного перехоплення та розраховує оптимальний маневр зближення.

Росіяни показали концепцію колони наземних роботів для дій під контролем дронів

У російському телесюжеті продемонстрували варіант тактичної побудови колони наземних роботизованих платформ, призначеної для роботи в умовах постійного спостереження з повітря. Конфігурація передбачає послідовне використання спеціалізованих машин із різними функціями.

Попереду колони рухається робот для розмінування та прокладання маршруту. За ним розташовується вогнева платформа з гранатометним озброєнням. Далі йде машина радіоелектронної підтримки для придушення безпілотників, а в хвості — система димової завіси, яка використовується для маскування та дезорієнтації противника.

Представлена схема розглядається як адаптивний шаблон, а не жорстко визначений бойовий порядок. Склад і послідовність платформ можуть змінюватися залежно від рельєфу, рівня загрози та конкретного завдання.

Судячи з набору модулів, така конфігурація орієнтована на збереження мобільності під час роботи в зоні дії розвідувальних дронів і має підвищити живучість роботизованих систем завдяки взаємодії самих роботів між собою.

Розвідувальний дрон “Мерлин-ВР” заявлено як стійкий до РЕБ

Розвідувальний безпілотник “Мерлин-ВР”, розроблений смоленським АТ “НИИ СТТ”, здатний підтримувати зв’язок на дистанції до 150 км та має підвищену стійкість до засобів радіоелектронної боротьби.

Апарат оснащений бортовою системою захисту від ударних дронів, а також системою ухилення. Заявлено, що “Мерлин” здатний придушувати сигнал перехоплювачів. Безпілотник обладнаний оптичною системою зі 90-кратним оптичним і 200-кратним цифровим збільшенням. Заявлено, що оператор може спостерігати об’єкти на відстані до 30 км від самого дрона.

Безпілотник здатний працювати в автоматичному та напівавтоматичному режимах, виконувати завдання в будь-який час доби та за різних погодних умов. Корисне навантаження апарата становить до 6,5 кг, а максимальна висота польоту — до 5 км. Запуск здійснюється з катапульти, транспортування — у металевому контейнері.

У РФ випробовують колісні роботизовані платформи “Сварог” на газі та дизелі

Російський НПЦ “Сварог” представив логістичні НРК “Сварог 1000” і “Сварог 500”, призначені для виконання логістичних завдань.

Під час випробувань розробники планують оцінити ефективність колісної платформи в умовах бездоріжжя та пересіченої місцевості. Особливістю проєкту стала наявність двох модифікацій — із газовим та дизельним двигунами. Розробники пояснюють це тим, що більшість сучасних наземних роботизованих платформ використовують акумулятори, заряджання яких у польових умовах може бути проблематичним.

Комплекси підтримують автономний рух маршрутом із використанням супутникової навігації та зв’язку на базі mesh-мережі, у якій кілька вузлів формують єдину бездротову систему передачі даних.

Лазерний комплекс для боротьби з дронами

На конференції ЦИПР-2026 у Нижньому Новгороді представили лазерний комплекс для протидії безпілотникам, який позиціонують як повністю російську розробку.

Систему продемонструвала компанія “Инферит Безопасность”. Комплекс змонтований на шасі пікапа та призначений для виявлення, супроводу й ураження дронів у межах прямої видимості на дистанції до одного кілометра.

Технічні характеристики комплексу й офіційну назву поки не розкривають.

Дрон-ретранслятор “Одиссей” для збільшення дальності ударних БпЛА

Конструкторське бюро “Авиатехнолаб” розробило дрон-ретранслятор “Одиссей”, призначений для збільшення радіуса дії ударних безпілотників. За словами розробників, використання ретранслятора дозволило ударному дрону діяти на дистанції до 70 км без втрати зв’язку.

Технічні характеристики комплексу наразі не розкриваються. Водночас повідомляється, що “Одиссей” працює як повітряний вузол передачі сигналу, компенсуючи втрату зв’язку через рельєф місцевості, будівлі чи лісові масиви.

У компанії також заявили про проходження апробаційних заходів і тестових поставок у війська.

Захисний кожух для систем дистанційного мінування на роботизованих платформах

У РФ створили захисний кожух для транспортно-видавальних контейнерів наземних роботизованих комплексів дистанційного мінування.

За даними розробників, під час роботи бойових модулів стріляні гільзи нерідко потрапляли всередину контейнерів і блокували механізм подачі мін. Це могло призводити до зупинки системи та зриву виконання завдання.

Для усунення проблеми інженери запропонували трапецієподібний кожух із полікарбонату, який кріпиться до контейнера за допомогою шарнірів і натяжних замків. Під час стрільби гільзи мають скочуватися поверхнею конструкції на землю, не потрапляючи всередину механізму.

Баражувальний боєприпас КУБ-10МЭ з дальністю понад 100 км

Концерн “Калашников” продемонстрував керований баражувальний боєприпас тактичного класу КУБ-10МЭ. Головною особливістю КУБ-10МЭ стала оптико-електронна система наведення, яка дозволяє уражати стаціонарні та рухомі цілі. Також заявлено підвищену стійкість до засобів радіоелектронної боротьби та протиповітряної оборони. Безпілотник оснащений системою аерофото- та відеофіксації із записом даних на борту.

Дальність польоту комплексу перевищує 100 км. Він здатний працювати на висотах від 80 до 1800 метрів із крейсерською швидкістю близько 120 км/год. Заявлено можливість застосування вдень і вночі, у складних метеоумовах, за температур від –30 до +40 градусів Цельсія та поривів вітру до 10 м/с.

Російський детектор дронів “Юрка 1.2” протестували в бойових умовах

Російський пасивний детектор дронів “Юрка 1.2” пройшов перевірку в умовах бойового застосування.

Пристрій призначений для пасивного виявлення безпілотників і працює з відеосигналами комерційних дронів DJI та FPV-систем у діапазонах 1,2 ГГц, 2,4 ГГц і 5,8 ГГц. Дальність виявлення у прямій видимості заявлена на рівні до одного кілометра. Також система здатна перехоплювати аналогове відео в підтримуваних діапазонах.

“Юрка 1.2” може працювати автономно до 8 годин, має кольоровий дисплей, звукову та відросигналізацію, налаштування чутливості та фільтрації перешкод. Також заявлена підтримка направлених антен для точнішого визначення джерела сигналу.