Українська MaXon Systems створила рішення для автономного перехоплення “Шахедів”. Як команда прийшла до цього – і що далі

Український deftech-стартап MaXon Systems створив технологію, яка автоматизує 95% всього процесу перехоплення “Шахедів” — від запуску інтерсептора до збиття цілі. Ця розробка вже успішно пройшла бойове випробування на Харківщині.

Збиття здійснив 12-й окремий центр спеціального призначення (12 ОСЦП). Відеопідтвердження опублікував сьогодні державний кластер Brave1, учасником якого є MaXon Systems.

Напередодні оприлюднення відео Defender Media поспілкувався зі співзасновником та CEO MaXon Олексієм Солнцевим. Він розповів, як змінився проєкт з минулого року, завдяки чому вдалося автоматизувати перехоплення “Шахедів” і які подальші плани команди.

Як змінився MaXon з минулого року 

Defender Media вперше спілкувався з Солнцевим у серпні 2025 року, коли компанія розробляла систему перехоплення “повітря-повітря”. В тій конфігурації дрони-перехоплювачі мали запускатися з аеростатів. Зрештою, реалізацію цієї концепції команда відклала на майбутнє, зосередевшись на більш актуальних викликах. У відповідь на них новий перехоплювач розробили фактично з нуля, а запускається він наразі з землі.

До цього MaXon підштовхнули минулорічні бойові випробування, під час яких команда чітко побачила ключову проблему перехоплювачів. В хорошу погоду і в руках вправного пілота вони показують хорошу результативність, за інших умов – ефективність падає в рази. Ще одна проблема — все більша кількість “зграй” “Шахедів”, коли вони залітають у сектор роями, і навіть вправний екіпаж не може одночасно перехоплювати декілька в ручному режимі. Саме тому MaXon вирішив робити ставку на автономну систему, де залізо і софт майже повністю нівелюють чинники погоди і скілів оператора.

Під цю задачу створили новий перехоплювач, адаптований під потреби системи. Солнцев описує ключові вимоги: це мав бути невеликий автономний дрон літакового типу, здатний нести кілограм БЧ, літати протягом години і тримати швидкість 300 км/год протягом декількох хвилин. Ця задача команді зрештою підкорилася.

“На нинішній версії ми можемо літати і 70 хвилин в круїзному режимі, якщо треба просто патрулювати простір. Водночас можемо спокійно летіти 200–250 км/год за ціллю, — розповідає CEO проєкту. — У нас навіть були моменти, коли ми йшли за однією ціллю, потім змінювали її, і нам вистачало ефективності поганятися ще за одною. При цьому можемо розігнатися до 300 км/год і тримати цю швидкість кілька хвилин”. Робочий радіус перехоплювача – наразі 30 км, відповідно до сектора, який він має закривати.

Автономність на трьох етапах

Перехоплювач – важлива частина системи MaXon, але головний прорив відбувся не на рівні характеристик дрона. Команді вдалося автоматизувати кожен із етапів перехоплення, розповідає Солнцев. За його словами, перехоплення поділяється на три основні стадії. Перша — пуск, друга — вихід на ціль, третя — захоплення та донаведення. 

Чимало українських виробників досягли успіхів у автоматизації третьої фази – так званої “останньої милі”. Минулого тижня Defender Media публікував великий огляд подібних рішень. Коментуючи роботу систем донаведення, головний сержант взводу зенітних дронів 413-го полку СБС “Рейд” з позивним “Пегас” казав: “Якщо розділити всю задачу на етапи, то значно більше часу займає вихід в район цілі і її пошук ще до моменту, коли автодоведення зможе працювати”.

Солнцев каже, що MaXon вдалося автоматизувати всі три фази. Пуск і вихід перехоплювача на висоту відбуваються  за натисканням однієї кнопки. Оператору дрона не потрібно нічого робити: безпілотник сам виходить на передзадану висоту. Стабілізувавшись, він очікує визначення цілі або іншої команди оператора.

Далі починається найцікавіше – той самий етап, про який казав “Пегас” із “Рейда”. Солнцев каже, що після автоматичного злету, виходу на висоту і стабілізації, перехоплювач потрапляє в середовище, де радар видає йому цілі. Задача оператора – обрати на екрані станції керування потрібну ціль – і натиснути кнопку “Старт”. Після цього дрон рухається до цілі на автопілоті. Оператор може обрати швидкість і метод заходу на ціль.

На останній милі підключається донаведення, яке теж розбивається на три фази: детекція за допомогою AI, трекінг і доведення до цілі у зону підриву. За словами Солнцева, у цього рішення вже є декілька підтверджених уражень “Шахедів” під час бойових випробувань. Він додає, що пілоти могли трохи коригувати політ перехоплювачів, але на 90–95% це були автономні збиття.

Таким чином, в MaXon Systems створили full chain-рішення, де перехоплювач злітає по натисканню кнопки, автономно летить до обраної на екрані цілі, захоплює і вражає її. Важливість подібного рішення CEO проєкту пояснює тим, що воно дозволяє одному екіпажу піднімати в повітря декілька перехоплювачів і розподіляти між ними доступні цілі, якщо в секторі їх декілька. “Також це значно збільшує вірогідність збиття за поганих погодних умов, адже ми усуваємо роль пілота та видимості у режимі FPV за рахунок автоматизації пуску і виведення на ціль”, – додає CEO MaXon Systems. 

Він розповідає, що навігація в системі працює по маяках та внутрішніх сенсорах перехоплювача. Це означає, що в умовах, де відсутній сигнал GPS, екіпаж все одно знає, де знаходиться перехоплювач і куди він рухається.

MaXon використовує маяки від компанії-партнера, але сам розробив рішення, яке робить можливим автопілот, поєднуючи дані з маяків із даними сенсорів борта. Ще одне інтегроване в систему рішення – AI-розробка нідерландського партнера. Вона відповідає за детекцію та донаведення на “останній милі”.

Що далі

Солнцев каже, що станом на зараз MaXon має стабільний продукт, протестований з Brave1 та бойовими підрозділами. Команда переходить до стадії раннього масштабування – готується виконати перше замовлення від одного з підрозділів. Вартість одного перехоплювача – близько $3,5 тис.

Наразі компанія почала процес кодифікації системи і готується до залучення наступного раунду інвестицій. Нещодавно MaXon закрив раунд pre-seed. Окрім оголошених ще минулого року Defence Builder Fund, Freedom Fund і ангельських інвесторів, пізніше на цій стадії приєдналися американський Green Flag Ventures, шведський фонд Hede Capital і фінський Big Defence. 

Солнцев не уточнив фінальний обсяг раунду pre-seed, але зазначив, що на посівній стадії компанія планує залучити більше мільйона доларів.

Нові гроші компанії потрібні на масштабування команди та виробництва. А також на реалізацію концепції, яка ще цікавіша за те, що є у MaXon зараз. “Наш шлях в R&D лежить в площині multi-target remote control – багатоцільового віддаленого керування”, – каже Солнцев. На практиці це означає, що один оператор зможе керувати пусковими станціями перехоплювачів, розташованими в різних місцях. 

Водночас, сам екіпаж може знаходитися взагалі за десятки чи сотні кілометрів від місця пусків. Солнцев порівнює свою систему з тим, як працюють американські системи ППО Patriot: один командний центр і кілька пускових установок. 

Також у планах MaXon – апгрейд перехоплювачів для ефективної боротьби з реактивними “Шахедами”.