Українські асоціації шкіл БпЛА та морських дронів: чим вони займаються і що планують на 2026 рік

На початку квітня до Української ради зброярів приєдналися дві нові профільні асоціації: Незалежна асоціація шкіл БпЛА України та Асоціація морських дронів. Представники обох асоціацій також увійдуть до правління об’єднання.

“Морські дрони в Україні виросли в окремий напрям оборонної індустрії з власною технологічною специфікою, запитом з боку військових і міжнародним інтересом, – прокоментував розширення спілки СЕО Ради зброярів Ігор Федірко. – Водночас підготовка операторів дронів і формування єдиних підходів до навчання вже давно стали окремою важливою частиною оборонної екосистеми”.

Defender Media розпитав голів Незалежної асоціації шкіл БпЛА України та Асоціації морських дронів про те, чим вони займаються і які їхні плани на поточний рік.

Виконавчий директор Незалежної асоціації шкіл БпЛА України Артем Платоненко – про спільноту та виклики для неї

Профільних проєктів в Україні наразі досить багато, зокрема, в нашій асоціації є 28 шкіл. Загалом, згідно з постановою №1129, сертифікацію пройшли близько 70 шкіл, але, на жаль, не всі вони є діючими. Більшість шкіл існує за рахунок донатів, волонтерських проєктів або співпраці з виробниками засобів. Держава, на жаль, не підтримує цивільні школи, хоча та ж сама постанова передбачала ваучери для силових структур на безкоштовне навчання.

Основний виклик для індустрії — це продовжувати якісно навчати попри фінансові труднощі та знецінення нашої діяльності. Важливою є участь у випробуваннях і змаганнях для популяризації діяльності асоціації та її шкіл. Ми плануємо продовжувати роботу як саморегулівна організація, сертифікувати інструкторів і вдосконалювати програми підготовки.

Також плануємо внести зміни щодо умови критичності для шкіл та доповнити їх новими вимогами відповідно до умов сьогодення.

Крім того, окремий вектор — це легалізація експорту навчання (відкриття шкіл спільно з країнами-партнерами). Запити є, зокрема, з Польщі та країн Балтії. Є школи, що вже запустили там курси, спільно з існуючими організаціями в тих країнах, але, на жаль, є значний ризик потрапити під 333 ст. ККУ, щодо експорту послуг “подвійного призначення”, тому спільно з колегами із Української ради зброярів та найбільшими школами зібрали робочу групу з легалізації даних питань.

Директор Асоціації морських дронів Денис Канін – про те, як розвивається цей сегмент в Україні

Скільки виробників є на ринку. Наразі Асоціацією морських дронів було повністю досліджено всіх учасників ринку морських безпілотних систем в Україні. І ми з колегами вважаємо, що на сьогоднішній день загальна кількість команд — близько 27. До цих 27 проєктів належать виробники комплексних засобів, таких як Magura, Sargan, Sea Baby тощо, тобто морські дрони, які є або камікадзе, або носіями різного типу озброєння. Також до цього списку ми відносимо виробників річкових, логістичних та евакуаційних безпілотних дронів. 

Окрім того, у нас також присутня значна частка виробників підводних систем. Більшість цих виробників є непублічними та вкрай закритими через специфіку своїх кінцевих користувачів. І також ми виділяємо окрему групу — це виробники супутніх систем, наприклад, систем керування, зв’язку, які, власне, використовуються великими гравцями. 

Про еволюцію морських дронів. Засоби, які з’являються у нас на озброєнні, є відповіддю на виклики, які ми бачимо на полі бою. Відповідно, індустрія морських дронів пройшла кілька етапів трансформації.

Як ми пам’ятаємо, на самому початку мова йшла про якісь одиничні удари камікадзе, потім ми перейшли до атак, коли застосовували одразу багато засобів на одну або кілька цілей. А після цього ми відійшли від камікадзе, стали шукати засоби для знищення повітряних цілей, навчилися знищувати гвинтокрили, літаки. Наразі активно боремося із БпЛА — FPV-мультикоптерами, а також “Ланцетами”, які запускаються з коригування з “Орлана” з лазерним прицілом. 

Загалом, більшість нашої роботи — це реагування на виклики, які ми бачимо. Але разом з тим, це і певні кроки, щоб попередити якісь дзеркальні дії зі сторони нашого ворога. Окрім того, не менш важлива складова морських безпілотних систем — це не лише offence-операції, а й defence-напрям. Мало хто про це каже, але саме завдяки безекіпажним катерам (БЕКам) нам вдалося значною мірою розблокувати наш зерновий коридор. І саме завдяки вітчизняним БЕКам у нас, в принципі, майже немає повідомлень про успішні ворожі атаки БЕКами. Дуже багато роботи виконують підрозділи, які менш відомі та менш медійні. Це і угрупування ВМС, річкова флотилія, це також наші прикордонники та інші служби і відомства. 

Окрім того, варто сказати про Сили безпілотних систем, які також активно долучилися до розбудови морської компоненти. Всі активно працюють, незважаючи на те, що операційна зона обмежена. Все одно викликів доволі багато: з кожним днем з’являються нові, але ми намагаємося бути попереду і прогнозувати подальші кроки ворога для того, щоб мати ініціативу, а не відповідати на їхні дії.

Про головні виклики для галузі на 2026 рік — і задачі асоціації. Я б виділив кілька ключових викликів на поточний рік. По-перше, це збереження нашого потенціалу – як науково-технічного, так і потенціалу домасштабування виробництва. Справа в тому, що виробництво будь-яких морських систем є дуже дороговартісним. Воно потребує великої кількості обладнання, великої кількості дуже фахових спеціалістів. Зазвичай площі, на яких воно виробляється, також є значними. Ми не можемо це робити в гаражах або в маленьких підземних приміщеннях. Саме тому дуже важливим аспектом для нас є співпраця з нашими іноземними партнерами. Мова йде про організацію спільних виробництв на території країн-партнерів. Це дозволить багато в чому пришвидшити роботу над створенням нових безпілотних морських систем, далі масштабувати їх, аби зробити їх ще дешевшими та кращими. Також така співпраця з партнерами — це хороша можливість для нас отримувати озброєння, яке нам підходить і точно потрібно, за рахунок наших партнерів. 

Виклик номер два — це протидія. Ми показали, що багато вміємо в діпстрайк-атаках. Ми маємо вже неоднократні досягнення на території Новоросійська, ми маємо досягнення на території, скажімо так, інших світових акваторій. І дуже важливо зберігати цю ініціативу, але водночас бути впевненими, що ми також захищаємо наші акваторії від ворожих дій. Прикладом можна назвати трагедію, що сталася на Дунаї. Це був дуже болісний удар і яскравий приклад того, що може статися, якщо ми не будемо приділяти цьому достатньо часу. Тому наша асоціація все ж таки вважає, що ми маємо приділяти дуже багато часу, виділяти фінансові й людські ресурси для того, щоб забезпечувати захист нашої території. Мова йде як про пасивні засоби захисту, на кшталт сіток, бонових загороджень, так і про системи ідентифікації локацій цілей, РЛС, акустичні системи, засоби супутникового спостереження тощо.

І окремим викликом або, скоріше, логічним продовженням того, що ми почали робити минулого року, є цілеспрямована побудова безпілотного флоту. Класичний флот зазвичай складається із декількох видів кораблів, це можуть бути фрегати, ракетні носії, це можуть бути БДК, ВДК, великі десантні катери, авіаносці і інші види озброєння. Ми всі розуміємо, що всі ці засоби і необхідність їх у морській війні формувалися століттями. І саме тому ми завжди знали, що для того, щоб будь-яка країна була успішною на морі, вона має мати певні кораблі у своєму флоті.

Україна не має флоту як такого. Ми на сьогоднішній день маємо, скоріше, флотилію, але водночас маємо всі шанси розбудувати повноцінний безпілотний флот. І все, що до цього треба, — це фактично замінити всі компоненти традиційного флоту їхніми безпілотними аналогами. Зрозуміло, що ми не можемо зробити безпілотний авіаносець, який буде переносити F-16, але концептуально ми можемо досягти чогось схожого, якщо у нас буде можливість мати носії діпстрайк-камікадзе дронів, які зможуть вільно пересуватися по акваторії Чорного моря і несподівано наносити удари по нашому ворогу зі сторон, де у нього немає відповідного ППО.

Саме тому нам дуже варто зосередитися на тому, щоб концептуально зрозуміти, яких елементів традиційного флоту нам у такій новій генерації все ще не вистачає і, відповідно, дообладнати наші Збройні Сили всіма необхідними засобами. В тому числі, засобами ППО, і дуже непоганий приклад тут ми можемо бачити, це наші морські дрони, які є носіями перехоплювачів, які, ми абсолютно впевнені, в найближчий час будуть збивати переважну кількість сил над Чорним морем і відігравати значну роль у безпеці нашої країни, особливо у містах, які стоять на морі або близько нього.