Чорне дзекало #82: крилата ракета “Филин”, оновлення “Гераней”, нові дрони-перехоплювачі та інші новинки російського miltech

Минулого тижня росіяни атакували Київ ракетою “Искандер-М” із касетною бойовою частиною, а в зоні бойових дій було зафіксовано застосування крилатої ракети “Филин”. Крім того, стало відомо про два нові дрони-перехоплювачі та антидронові комплекси зі штучним інтелектом для групового запуску дронів. Детально про ці та інші новинки російського військово-промислового комплексу читайте в тижневому огляді Defender Media “Чорне дзеркало”.

Крилата ракета “Филин” дальністю до 1200 км

За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Росія розробила та почала експлуатацію нової крилатої ракети “Филин”, дальність польоту якої може сягати 1200 км.

Заявлена максимальна швидкість ракети становить 800 км/год. За попередніми даними, її довжина — близько 3,5 м, розмах крил — 3 м, а стартова маса — 210 кг. Вона може споряджатися як уламково-фугасною, так і кумулятивною або бо термобаричною бойовою частиною масою 50 чи 100 кг.

Російський військовий експерт Віктор Баранець стверджує, що ракета не містить іноземних комплектуючих. За його словами, для навігації може використовуватися супутникова система ГЛОНАСС.

Водночас інші російські джерела повідомляють, що ракета має інерційну навігаційну систему, супутниковий модуль “Комета” та систему зіставлення зображень місцевості з попередньо завантаженими даними.

За даними українського ГУР, виробником ракети є російське АТ “НПО “Молния”. Двигун ракети — R500 виробництва російського ТОВ “Рейнольдс”, його раніше ідентифікували в авіаційних ракетах С-71К “Ковер” і С-71М “Монохром”.

ГУР також повідомляє, що бортове обладнання ракети виробляє компанія “ПЛАЗ”, а навігаційна система містить компоненти китайського виробництва.

ГУР оприлюднило дані про іноземне обладнання на підприємствах російського ракетного виробництва

Головне управління розвідки Міністерства оборони України опублікувало на порталі War&Sanctions дані про 30 одиниць іноземного технологічного обладнання, яке використовують російські підприємства, залучені до виробництва балістичних ракет та їхніх компонентів.

За інформацією ГУР, обладнання походить із Китаю, Німеччини, Тайваню, США, Туреччини, Швейцарії та Італії. До переліку увійшли верстати й обробні центри, а також вимірювальне обладнання, яке застосовують під час виробництва висотомірів, аеродинамічних рулів, гіроскопів та інших компонентів ракет.

Серед оприлюднених прикладів — п’ятиосьовий обробний центр GX-650 китайського виробництва, який, за даними української розвідки, використовує Воткинський завод. Це підприємство виробляє ракети 9М723 комплексу “Іскандер-М” і ракетну частину аеробалістичної ракети Х-47М2 “Кинжал”.

Також у переліку зазначено токарні та фрезерні обробні центри Shtral китайського виробництва, які використовують на підприємстві АТ “ПЕМЗ “Молот”, що виготовляє блоки електронного обладнання для ракет “Іскандер-М”.

ГУР повідомляє, що обладнання німецького виробника Rohde & Schwarz встановлено на УПКБ “Деталь”, яке виробляє висотоміри для ракет “Циркон”.

Українська розвідка також звертає увагу на те, що китайські верстати можуть містити компоненти європейського, японського й тайванського виробництва — системи числового програмного керування, сервоприводи, шпинделі, підшипники та вимірювальні системи.

На уламках “Герані-5” виявили систему навігації за зображеннями місцевості

На уламках російського безпілотника “Герань-5” виявили оптико-електронний комплекс типу DSMAC (Digital Scene Matching Area Correlator), який дає змогу визначати місце розташування апарата шляхом зіставлення зображень місцевості з попередньо завантаженими даними.

Система DSMAC порівнює зображення, отримані бортовою камерою, з еталонними зображеннями, що зберігаються в базі даних. Такий підхід дає змогу уточнювати навігацію без виняткової залежності від супутникових сигналів.

Використання подібної технології наближає “Герань-5” за окремими функціями до крилатих ракет великої дальності, зокрема Х-101, у яких також застосовують системи зіставлення зображень місцевості. Виявлення такого обладнання може свідчити про подальшу модернізацію бортових систем “Герані-5”.

“Герань-4” подолала понад 1400 км із мінімальним бойовим навантаженням

Російський реактивний дрон-камікадзе “Герань-4” уперше подолав відстань понад 1400 км. Для збільшення дальності польоту безпілотник спорядили “мінімальним бойовим навантаженням”, пишуть російські оглядачі.

За даними відкритих джерел, “Герань-4” може нести бойове навантаження масою від 50 до 90 кг і розвивати швидкість до 500 км/год на висоті до 6 км.

Раніше повідомлялося про політ безпілотника на відстань 960 км. Імовірно, такого показника вдалося досягти завдяки використанню нових двигунів Telefly LX-WP-160 і Telefly TF-TJ2000A.

Після модернізації апарат отримав змінену аеродинамічну схему та посилену конструкцію. Зокрема, крила більше не від’єднуються від центроплана, а кількість технологічних люків у корпусі скоротили для зменшення аеродинамічного опору.

“Герань-4 Seeker” з’явилася на озброєнні “Рубикона”

Російський підрозділ “Рубикон” почав використовувати ударні безпілотники “Герань-4 Seeker”, оснащені оптико-електронними головками самонаведення та каналами передавання команд і телеметрії.

За заявами російських ЗМІ, система дає змогу оператору спостерігати за ціллю та коригувати наведення на кінцевому етапі польоту. Такий спосіб керування може зменшувати залежність безпілотника від супутникової навігації, на яку впливають засоби радіоелектронної боротьби.

“Призрак” представив концепцію багаторівневого перехоплення БпЛА

Проєкт “Призрак” представив систему AI Armor v.77, призначену для виявлення та перехоплення безпілотників. За описом розробників, вона поєднує обробку даних за допомогою штучного інтелекту, акустичне й оптичне виявлення цілей та FPV-дрони-перехоплювачі.

Система передбачає використання мобільних пускових установок, інтегрованих із радарами та засобами виявлення. За заявою розробників, це дає змогу керувати мережею перехоплювачів і розподіляти цілі між установками.

Алгоритми штучного інтелекту мають автоматизувати захоплення та супроводження цілей, а також вибір установки для запуску перехоплювача. Оператор, за описом системи, може коригувати політ безпілотника або повертати його на базу.

Розробники також заявляють про можливість розгортання комплексу з транспортних засобів і використання його для прикриття колон техніки під час руху.

“Гарпия-А1” отримала реактивний двигун

Російські військові почали застосовувати безпілотник “Гарпия-А1” із реактивним двигуном.

Офіційні характеристики базової версії безпілотника не розкриті. Раніше апарат мав трикутне крило та невеликий фюзеляж із видовженою носовою частиною. Його оснащували поршневим двигуном із штовхальним повітряним гвинтом.

Як стало відомо тепер, експортна версія “Гарпии” має швидкість до 170 км/ч, може перебувати в повітрі до 6 годин та літати на висоті від 5 до 2500 м. Безпілотник запускається з багатозарядної установки на вантажівках.

Росія застосувала ракету “Іскандер-М” із касетною бойовою частиною по Києву

У ніч проти 22 жовтня Росія атакувала історичний центр Києва балістичною ракетою “Іскандер-М”. Як повідомив радник президента Сергій “Флеш” Бескрестнов”, ракета мала касетну бойову частину К5, призначену для ураження людей і техніки на значній площі. Її суббоєприпаси вибухають у повітрі, розкидаючи уламки.

За даними російських джерел, ракета 9М723 комплексу “Іскандер-М” із касетною бойовою частиною містить до 58 осколкових суббоєприпасів.

Дрон-перехоплювач “Ф-1”

Міністерство оборони Росії заявило, що дрон-перехоплювач “Ф-1” за чотири дні допоміг знищити понад 20 українських ударних безпілотників різних типів. Відомство опублікувало відео підготовки апарата до запуску та перехоплення повітряних цілей.

На кадрах показано безпілотник літакового типу, який запускають із руки без використання складної пускової установки.

Про застосування перехоплювача літакового типу з V-подібним хвостовим оперенням повідомлялося ще в серпні. Тепер відомо, що цей дрон несе до 800 г вибухівки, розвиває швидкість до 150 км/год і має робочу висоту близько 5000 м.

Дрон-перехоплювач “Кащей”

Російська компанія “Защита от дронов” представила дрон-перехоплювач “Кащей” на виставці в Москві.

За словами засновника Ільдара Алмазова, безпілотник випускають у двох модифікаціях — із п’яти- та семидюймовими пропелерами. Обидві версії можуть розвивати швидкість до 320 км/год і комплектуватися денними або нічними засобами спостереження.

Розробник заявляє, що система штучного інтелекту дає змогу дрону автономно переслідувати повітряні цілі навіть в умовах дії засобів радіоелектронної боротьби. За словами Алмазова, “Кащей” може перехоплювати цілі, що летять зі швидкістю до 220 км/год.

Семидюймова модифікація може нести бойову частину масою 400 г. Максимальна висота польоту становить 4 км, а тривалість польоту на максимальній швидкості обмежена вісьмома хвилинами.

Мобільний антидроновий комплекс “Ястреб”

Російські військові розробили мобільний комплекс “Ястреб” для протидії безпілотникам. Його основним засобом ураження є швидкісні дрони-перехоплювачі, які можуть знищувати цілі тараном або підривом бойової частини.

Комплекс встановлюється на повнопривідний пікап, обладнаний засобами РЕБ, а також радіолокаційною, акустичною та оптичною системами виявлення безпілотників.

За даними розробників, перехоплювачі можуть розвивати швидкість від 350 до 400 км/год. Вони оснащуються осколково-фугасними бойовими частинами масою 0,8 або 1,5 кг.

Керівник проєкту Алєксандр Таваліка заявив, що комплекс призначений для боротьби не лише з безпілотними літальними апаратами, а й із безекіпажними катерами. За його словами, “Ястреб” пройшов спільні випробування з представниками Військово-морського флоту Росії та був рекомендований до застосування в діючих підрозділах.

“Ростех” розповів про нічні застосування НРК “Депеша-3”

Російська державна корпорація “Ростех” заявила, що НРК “Депеша-3” може виконувати нічні завдання з використанням маскувальної сітки, низького профілю та малошумного руху.

За даними корпорації, під час нічних рейдів оператор отримує чорно-біле зображення з камери, яке складніше інтерпретувати, ніж денне. Тому керування роботом передбачає попереднє вивчення маршруту, зокрема особливостей рельєфу.

Раніше НРК обладнали “поліекраном” для кругового огляду, завдяки якому оператор отримує зображення одразу з усіх напрямків.

Із відкритих джерел відомо, що “Депеша-3” може перевозити до 150 кг вантажу в гусеничній модифікації і близько 200 кг – у колісній; також НРК здатен буксирувати причіп вагою до 500 кг.

Вантажний дрон “Добрыня Никитич” майже повністю перевели на місцеві комплектуючі

Російський науково-виробничий центр “Сварог” заявив про майже повну локалізацію 15-дюймового вантажного безпілотника “Добрыня Никитич”. За заявою центру, дрон має вітчизняну раму, двигуни, пропелери, польотний контролер. Наступним етапом має стати локалізація цифрової системи зв’язку.

Модернізована модель має пульт керування зі збільшеним екраном. Він дає змогу планувати польотні завдання, задавати маршрут і проміжні точки без підключення окремого комп’ютера.

За інформацією розробника, “Добрыня Никитич” може перевозити вантажі масою до 10 кг на відстань до 12 км.

Випробування детектора відеосигналів FPV-дронів “Дроноскоп 6”

Російське конструкторське бюро “Дроноскоп” випробовує мобільну систему перехоплення відеосигналів FPV-дронів “Дроноскоп 6”. Пристрій приймає сигнали в діапазоні від 800 МГц до понад 12 ГГц. Почати виробництво першої партії розробники планують у листопаді 2026 року.

Пристрій призначений для пасивного моніторингу радіоефіру та приймання відеосигналу, який камера FPV-дрона передає на пульт оператора. Отримані дані можуть допомогти виявити безпілотник і визначити засоби протидії.