Зброярі закликали уряд допрацювати постанову про оборонний експорт: ключові проблеми

Українська рада зброярів, Технологічні сили України, NAUDI та кілька інших об’єднань defence-виробників закликали допрацювати постанову Кабінету Міністрів про оборонний експорт. Мова йде про документ №875, який набрав чинності 1 липня, але за більш ніж два місяці не дав майже жодних результатів.

Defender отримав від Ради зброярів перелік проблем, які потребують розв’язання, а також звернувся по коментарі до виробників.

Авансова плата за експортний дозвіл

Ключовим зауваженням виробники називають завеликий розмір плати за експортний дозвіл. Згідно з постановою №875, компанія має сплатити 20% вартості готових товарів або 30% вартості складових, які експортує.

У ТСУ кажуть, що додатковий платіж погіршує конкурентоспроможність української продукції та створює цінову перевагу для іноземних конкурентів. Тому об’єднання пропонують зробити ставку нульовою. А до встановлення будь-якої ненульової ставки радять провести моделювання економічних ефектів від сценаріїв з 0%, 5%, 10% та 20%.

Водночас оплатити дозвіл виробник має ще до експорту товарів. Михайло Дяченко, CBDO компанії TAF Industries, каже, що такий підхід створює додаткове фінансове навантаження та ризики для виробника.

“Якщо контракт не буде реалізований з незалежних від виробника причин, сплачені наперед кошти можуть не відповідати фактичним результатам”, – пояснює він.

У Раді зброярів натомість пропонують стягувати гроші після фактичного виконання контракту або щонайменше після отримання виробником коштів за ним. Якщо ж контракт у результаті не відбувається з незалежних від компанії причин, має діяти чіткий механізм повернення сплаченої суми.

Прозоре інформування про критичні товари

Ще одна проблема в теперішній моделі – контракт може зірватися, якщо у держави з’явиться намір закупити товар. В такому випадку у дозволі на експорт можуть відмовити чи зупинити його. “Постанова не визначає достатньо чітко, яким документом такий намір підтверджується, у який строк він має бути оформлений у закупівлю та що відбувається, якщо закупівля не здійснюється”, – кажуть в об’єднаннях.

Наразі в документі йдеться, що Міноборони або інший державний замовник, який повідомив про намір закупити товари, має протягом 30 календарних днів “вжити заходів до укладення із суб’єктом державного контракту на закупівлю”.

Якщо ж контракт врешті не підпишуть, виробник може знову звернутися за отриманням експортного дозволу. При цьому вдруге йому не зможуть відмовити з цієї ж причини. Також у Раді зброярів закликають створити прозорий механізм інформування про перелік критичних товарів, які не підлягають експорту.

Зараз цей перелік затверджується Міноборони щокварталу, враховуючи пропозиції Генштабу, СБУ тощо. Після цього його подають на погодження до Міжвідомчої комісії з експортного контролю.

Крім цього, об’єднання зброярів закликають знизити мінімальну суму контракту з 15 млн грн. Вона, за їхніми словами, створює бар’єр для тестових і демонстраційних поставок, з яких часто починається робота з новим замовником. Водночас у постанові йдеться, що таке обмеження не поширюється на складові частини товарів.