Яким буде контрольований експорт української зброї: роз’яснення від Умерова, Камишина, Цільвіка та Федірка

6 листопада в РНБО відбулася зустріч, присвячена контрольованому експорту української зброї. З журналістами спілкувалися секретар РНБО Рустем Умєров, радник президента України зі стратегічних питань Олександр Камишин, т.в.о. голови Держекспортконтролю Олег Цільвік та виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко. Defender Media побував на зустрічі і розповідає головне.

TL;DR

• На експорт підуть передусім українські безпілотні системи – повітряні, наземні та морські. І лише ті, де є надлишок виробництва.
• Перші реальні контракти очікуються не раніше другої половини 2026 року.
• З понад тисячі українських оборонних компаній наразі готові пройти необхідні технічні процедури й отримати експортні дозволи менше половини.
• Зброю можна буде експортувати лише в країни з переліку, затвердженого РНБО. Першими туди увійдуть ті, з якими Україна підписала безпекові угоди.
• Якщо Силам безпеки та оборони терміново знадобиться схвалена до продажу за кордон зброя, дозвіл на експорт може бути зупинений або скасований.
• Резиденти Defence City отримають спрощений доступ до процедур експорту, міжнародних передач і спільного виробництва.

Чому відкривають експорт

На зустрічі в РНБО оголосили, що в 2025 році український ОПК здатний виробити оборонної продукції на $35 млрд, але фінансування покриє максимум половину цього обсягу. В 2026 році потенціал галузі може сягнути $60 млрд.

Стільки грошей Україна не зможе зібрати ані з бюджету, ані за рахунок допомоги партнерів, відзначили спікери. Тому частина виробництва працюватиме на контрольований експорт до дружніх країн. Це дозволить зберегти виробничі темпи, робочі місця та залучити валютну виручку у сектор оборони.

На думку спікерів, надлишкові спроможності не повинні простоювати: частина продукції піде на фронт, частина – на експорт. Отримані мита та податки стануть ресурсом для нових контрактів на користь Сил безпеки та оборони.

Що і як експортуватимуть

На зустрічі відзначили, що на експорт підуть передусім українські безпілотні системи – повітряні, наземні та морські. Для посилення експортного потенціалу створюються спільні проєкти за “данською моделлю”, а також у межах ініціатив Build in Ukraine та Build with Ukraine. Це означає, що партнери інвестують у виробництво зброї в Україні або у спільні виробничі потужності на своїй території.

Спікери зазначили, що перші реальні контракти очікуються не раніше другої половини 2026 року: потрібен час на тести, сертифікацію та закупівельні процедури партнерів. Вони додали, що можливість виходу на експорт відкривається для всього ринку, однак з понад тисячі оборонних компаній в Україні наразі готові пройти необхідні технічні процедури й отримати експортні дозволи менше половини.

Якщо компанія підпадає під визначені критерії допуску до експорту та має надлишкові виробничі спроможності, не затребувані Силами безпеки та оборони, то вона може подати заявку на експорт до Державної служби експортного контролю. Протягом 90 днів ДСЕК верифікує усі дані та надає дозвіл.

Визначення надлишкових спроможностей відбувається так:

1. ДСЕК робить міжвідомчий запит;
2. Міноборони консолідує потреби;
3. Рішення/рекомендації ухвалюються колегіально на Міжвідомчій комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, із залученням усіх Сил безпеки та оборони;
4. Дозвіл на експорт видається після погодження з Державною службою експортного контролю та Міжвідомчою комісією при РНБО.

На думку спікерів, така процедура забезпечить подвійний рівень контролю – технічний і безпековий.

В подальшому держава зберігає повний контроль за кінцевим користувачем зброї. Жодна одиниця продукції не може бути перепродана без відома України – діє післяекспортний контроль, в тому числі із залученням розвідки.

РНБО формує та оновлює вичерпний перелік країн, до яких дозволено експортувати зброю. Першими до переліку увійдуть країни, з якими Україна підписала безпекові угоди.

Якщо Силам безпеки та оборони терміново знадобиться певна зброя, дозвіл на її експорт може бути зупинений або скасований.

Резиденти Defence City отримують спрощений доступ до процедур експорту, міжнародних передач і спільного виробництва.

Чим займатимуться представницькі офіси в Європі

Раніше Defender Media повідомляв, що Україна відкриває у Берліні та Копенгагені перші представницькі офіси оборонної промисловості. На зустрічі пояснили, що саме Німеччина і Данія найбільше інвестували у розвиток українського ВПК.

Спікери відзначили, що представницькі офіси передбачають не лише шоу-руми, а й платформи для співпраці з урядами, арміями й бізнесом. Кожен офіс матиме три зони: відкриту (для демонстрацій і громадськості), закриту (для військових планувальників) та офісну (для переговорів і контрактів).

Офіси планують відкривати і в інших країнах, зокрема в США та країнах Глобального Півдня. Мета – донести український оборонний досвід до всіх регіонів світу і закріпити його як стратегічний бренд.