Дорозвідка #23: Жумаділов, Сілі, Буданов, Поульсен, “Генерал Черешня”, а також три підходи до “Фламінго”

Минулого тижня українська крилата ракета “Фламінго” продовжувала бентежити медійників в Україні та світі. Три найбільш резонансні публікації про неї вийшли в The Economist, Kyiv Independent і Telegram-каналі “Николаевский Ванёк”. 

Найцікавіше з цих матеріалів переповідає “Дорозвідка” #23, в яку також потрапили: 

• Інтерв’ю директора зі стратегії Trypillian Боба Сілі;
• Колонка Арсена Жумаділова про розвиток DOT-Chain Defence;
• Репортаж британського Sky News з виробництва дронів “Генерал Черешня”;
• Цитати з виступів керівника ГУР Кирила Буданова і міністра оборони Данії Троельса Лунда Поульсена.

Репортаж Sky News із виробництва “Генерала Черешні”

Минулого тижня британське видання Sky News опублікувало резонансний матеріал про дронову війну між Росією і Україною. В центрі статті – репортаж із виробництва дронів компанії “Генерал Черешня”. 

Місцезнаходження заводу суворо охороняється і часто змінюється, оскільки Росія постійно намагається вражати виробничі потужності. Журналісти Sky News спостерігали, як у звичайному офісному приміщенні дрони збираються та складаються тисячами – вони виготовляються вручну та налаштовуються індивідуально.

Арсен Жумаділов – про те, як працює маркетплейс DOT-Chain Defence

Директор Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Арсен Жумаділов написав колонку для “Української правди”, де поділився першими результатами роботи маркетплейсу зброї DOT-Chain Defence, а також планами щодо масштабування платформи. Її головне завдання Жумаділов формулює так: дати військовим можливість швидко й зручно отримувати саме ті дрони, які потрібні їм тут і зараз.

Голова АОЗ розповів, що в пілоті системи DOT-Chain Defence взяли участь 12 бойових бригад, які воюють на різних напрямках: Херсонському, Запорізькому, Донецькому та Харківському. Вони замовляють дрони напряму через маркетплейс, а поставка відбувається від виробника до підрозділу. В кожної бригади є певний ліміт, в межах цього ліміту підрозділ розміщує замовлення, а всім іншим (зокрема й оплатою замовлення) займається АОЗ.  

“Результати говорять самі за себе: понад 3000 дронів на фронті за перші тижні, найшвидше замовлення – всього 5 днів від оформлення замовлення до доставки до бойового підрозділу, – пише Жумаділов. – У середньому FPV доходять за 7-10 днів, бомбери – за два тижні. Це у понад п’ять разів швидше, ніж за стандартної процедури закупівель, до моменту коли БПЛА потрапляють на логістичні склади”.

Жумаділов підкреслює, що DOT-Chain Defence змінює логіку постачання. Підрозділ сам формує заявку, обирає потрібні моделі і отримує їх у найкоротші строки. “Це не просто про швидкість – це про те, що саме військовий стає головним у процесі”, – пише голова АОЗ.

“Ця логіка впливає і на ринок. Коли військовий диктує потребу, виробник зацікавлений давати якісний і актуальний продукт – інакше він просто не буде замовлений. Чим краще твій продукт і твій сервіс по супроводу клієнтів, тим більші і прогнозованіші твої продажі, а отже і виробництво. Таким чином, DOT-Chain Defence не лише робить постачання гнучким і сучасним, а й стимулює розвиток відповідного сегменту ринку оборонних технологій”.

Інтерв’ю зі співзасновником Trypillian Бобом Сілі

Боб Сілі — британський політик і військовий, який воював в Іраку та Афганістані, працював кореспондентом The Times у країнах колишнього СРСР, очолював українську групу в парламенті Великої Британії та одним із перших на Заході послідовно попереджав про російську загрозу. Також він – директор зі стратегії у британсько-українському оборонному стартапі Trypillian, що розробляє deep strike-системи та інші оборонні технології.

Цього тижня портал DOU опублікував інтерв’ю з Бобом Сілі. Він розповів про те, як Україна змінює правила сучасної війни, чому західна оборонна модель потребує радикальних змін і як виглядатиме війна майбутнього.

“Фламінго”: стаття в The Economist, розслідування Kyiv Independent і відео бойових пусків

Журналісти The Economist вважають, що виробничий процес крилатої ракети FP-5 “Фламінго” принаймні частково здійснюється за кордоном. Також видання дізналося вартість ракет – трохи менше мільйона євро за штуку. The Economist вважає, що така ціна може виявитися зависокою, зважаючи на обсяги, що потрібні Україні, а також сумніви у реальній ефективності ракети.  “Ракета є громіздкою і під час запуску різко підіймається вгору, що робить її більш помітною для ворожих радарів. Тому припускається, що значна частина з них буде виявлена та перехоплена”, — йдеться в матеріалі.

Тим часом, Kyiv Independent з посиланням на власні джерела пише, що Національне антикорупційне бюро України розслідує діяльність компанії Fire Point, яка виробляє “Фламінго” і “діпстрайк” FP-1. Виробника підозрюють у завищенні вартості компонентів до БпЛА. В своїх соцмережах НАБУ вже встигло спростувати факт розслідування щодо “Фламінго”, але про дрони в оприлюдненій заяві нічого не сказано. 

А 31 серпня популярний Telegram-канал “Николаевский Ванёк” опублікував відео, на яких імовірно здійснюються бойові пуски ракет “Фламінго” з морського узбережжя. Джерела “Мілітарного” у військових колах повідомляють, що за допомогою ракет FP-5 вже була уражена застава та патрульні катери ФСБ у Криму поблизу Армянська.

До кінця 2025 року Данія інвестує в українську оборонку 1,4 млрд євро

До кінця 2025 року Данія планує інвестувати близько 1,4 млрд євро безпосередньо в українські оборонні компанії. Про це заявив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен під час пресконференції за підсумками неформального засідання міністрів оборони ЄС у Копенгагені, передає “Суспільне”. 

За його словами, наразі Україна потребує більшої військової підтримки, і будь-яке затягування може призвести до того, що “в довгостроковій перспективі витрати будуть набагато більшими”.

“Оборонна промисловість України виробляє дуже швидко порівняно з європейськими компаніями. Вони здатні виробляти за місяці, а не роки. І, по-друге, це також дуже економічно ефективна модель”, — сказав Поульсен.

Крім того, посадовець сподівається, що за кілька тижнів перша українська оборонна компанія розпочне виробництво в Данії, а згодом до неї приєднаються й інші підприємства оборонного сектору України.

Буданов про штучний інтелект в оборонній сфері

Українська воєнна розвідка використовує штучний інтелект для опрацювання великих масивів інформації. Про це повідомив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов на міжнародному форумі «Інформаційна війна: від спротиву до стійкості», передає Укрінформ.

“Ми штучний інтелект здебільшого використовуємо в контексті обробки великих масивів інформації. Це стосується роботи з базами даних. Мільйони гігабайтів цієї інформації, і можна просто не знайти те, що тобі потрібно. Штучний інтелект справляється з цим питанням більш-менш”, – сказав Буданов.

Глава воєнної розвідки зауважив, що поки що не бачить «серйозного прогресу» у використанні штучного інтелекту у системах озброєнь. “Я вірю, що він буде, але поки його немає. Те, що стосується окремих елементів, які застосовують в дронах, це донаведення та інше – так, але це далеко не те, про що всі думають”, – додав Буданов.