Жумаділов залишає АОЗ: стан агенції та перспективи закупівель
Повноваження припинено за згодою сторін, АОЗ має отримати нового керівника з 1 вересня

Арсен Жумаділов залишить посаду керівника Агенції оборонних закупівель 31 серпня 2026 року. За повідомленням АОЗ, його повноваження будуть припинені за згодою сторін. Сам Жумаділов заявив, що рішення залишити посаду було його особистим і зваженим, а звільнення не пов’язане з усуненням чи звільненням з боку роботодавця.
Наглядова рада АОЗ повідомила, що найближчим часом визначить, хто виконуватиме обов’язки керівника агенції з 1 вересня. Паралельно рада готує конкурсний відбір нового директора відповідно до затвердженої політики наступництва. У перехідний період Наглядова рада працюватиме спільно з Міністерством оборони, щоб забезпечити безперервність роботи АОЗ.
Defender Media проаналізував заяви Жумаділова і ринкових експертів щодо поточного стану АОЗ та перспектив оборонних закупівель у найближчий період.
Що змінилося в системі оборонних закупівель
Жумаділов очолив систему оборонних закупівель у серпні 2023 року (спочатку був гендиректором “Державного оператора тилу”, а в березні 2025 року став директором АОЗ). За його словами, на той момент закупівлі були розподілені між різними структурами Міністерства оборони, а значна частина процесів здійснювалася за допомогою паперових документів, месенджерів і розрізнених таблиць. За три роки систему перевели на стандартизовані цифрові процеси з використанням програмного менеджменту, ризик-менеджменту, комплаєнсу та внутрішнього контролю.
Одним із ключових результатів цього періоду стало створення цифрової екосистеми DOT-Chain. Зокрема, через DOT-Chain Defence військові отримали можливість самостійно обирати безпілотники, наземні роботизовані комплекси, засоби РЕБ/РЕР та інше обладнання. За останніми даними, через маркетплейс уже поставили понад 1,2 млн засобів для 486 підрозділів Сил оборони. У системі працюють 252 постачальники, середній строк поставки становить близько дев’яти днів, а рекордний — одну добу.
АОЗ також повідомляє про майже чотирикратне зростання кількості українських виробників, з якими працює агенція. Частка українських виробників у закупівлях озброєння та військової техніки, за даними АОЗ, збільшилася з 44% у 2024 році до 82% у 2025-му та 87% у 2026 році. У 2025 році агенція почала використовувати конкурентні тендерні закупівлі озброєння та військової техніки як базовий механізм закупівель.
Окремим напрямом стала цифровізація тилового забезпечення. У 2024 році запустили DOT-Chain Food, який перевів у цифровий формат ключові процеси замовлення та постачання продуктів. У 2025 році АОЗ почала тестувати модель 3PL, за якої закупівля продуктів і логістичних послуг розділяється. У 2026 році цю модель почали впроваджувати.
Тендерна модель і проблеми перехідного періоду
Cаме перехід до нової моделі оборонних закупівель став одним із найбільш проблемних питань останніх місяців роботи Жумаділова. У 2026 році Міністерство оборони почало переводити значну частину закупівель озброєння на конкурентні тендерні процедури. “Цей підхід передбачає, що спочатку система має сформувати чіткі тактико-технічні характеристики необхідної продукції, після чого АОЗ проводить закупівлю, а відповідні структури Міноборони контролюють якість”, – сказав у інтерв’ю виданню РБК-Україна CEO “Української ради зброярів” Ігор Федірко.
Проблема виникла з підготовкою цих ТТХ. Для цього Міноборони у 2026 році почало створювати центри компетенцій за ключовими напрямами оборонних технологій. За словами Федірка, протягом кількох місяців система фактично не запрацювала повноцінно: центри не мали достатньої кількості працівників, керівників та чітко визначених завдань. У результаті за пів року вдалося підготувати лише чотири ТТХ, хоча АОЗ мала провести закупівлі за значно ширшою номенклатурою.
Це створило ризик затримки контрактування та постачання зброї. “АОЗ не може провести тендер без затверджених характеристик продукції, тоді як після оголошення торгів виробникам ще потрібен час на закупівлю комплектуючих, виробництво, випробування та передачу готової продукції війську”, – каже Федірко.
Ризики для ОПК
Як пояснює Федірко, окремим ризиком стала ситуація з українськими виробниками. Частина підприємств, орієнтуючись на заявлені державою потреби, заздалегідь розширювала виробництво, орендувала приміщення та наймала персонал. За відсутності нових контрактів це могло призвести до скорочення виробництва та втрати фахівців, і сама затримка з контрактами у другій половині 2026 року потенційно могла створити дефіцит постачань уже на початку 2027-го.
У середині серпня ситуацію почали оперативно виправляти. Після зустрічі Міноборони з виробниками 14–15 серпня було погоджено значну частину ТТХ, а частину коштів, передбачених для тендерних закупівель, перерозподілили на прямі контракти. За словами Федірка, це має зменшити ризик перебоїв із постачанням, однак частину ТТХ ще доводиться доопрацьовувати. Рада зброярів закликала забезпечити безперервність контрактування під час переходу до нової моделі закупівель.
Таким чином, після відходу Жумаділова АОЗ має зберегти напрацьовані за останні три роки механізми та одночасно завершити перебудову системи закупівель. Ключовими питаннями залишаються безперервність постачання зброї війську та збереження виробничої спроможності українського ОПК.