“Лелека”, “Булава”, Sokyra. Як Deviro розвиває екосистему своїх продуктів – і що нового в них з’явилося

“Лелека-100” – один з найпоширеніших розвідувальних безпілотників у Силах оборони України. Компанія Deviro розробила його в 2017 році, і з того часу військові вишукують за допомогою дрона позиції ворожих пілотів, техніку, логістичні шляхи тощо.

Для ураження знайдених цілей у виробника є інший безпілотник – мідстрайк “Булава”, який ЗМІ прозвали “українським Ланцетом”. Він б’є на 100+ км, а деяким підрозділам вдалося пролетіти до цілі 120+ км.

Обидва дрони отримали низку змін і покращень за час своєї роботи, а в майбутньому до них має приєднатися Sokyra – автономний дрон-перехоплювач. Defender Media розпитав маркетинг-директора Deviro Романа про еволюцію продуктів компанії, а також поговорив із військовими, які працюють з “Лелекою” і “Булавою”.

Що варто знати про Deviro

Deviro почала роботу в 2014 році – за словами Романа, проєкт заснувала “група ентузіастів, котрі цікавились авіамоделюванням”. Першим продуктом Deviro став розвідувальний безпілотник “Лелека-100”. Його почали застосовувати в 2017 році, а першими користувачами стали Державна прикордонна служба та Головне управління розвідки. Прикордонники періодично публікують кадри роботи з цим дроном.

З 2018 по 2020 рік компанія отримала 9 контрактів з державними структурами, зокрема Міноборони, поліцією та прикордонною службою. А в 2021 році Міністерство оборони офіційно прийняло ”Лелека-100” на озброєння. 

Проте перед повномасштабним вторгненням компанія залишилася без держконтрактів і з 30 людьми в штаті, пише Forbes. Після 24 лютого 2022 року Deviro почала активно масштабуватися, збільшувати та розосереджувати виробництво. Команда теж виросла в рази – на жовтень 2025-го в компанії працювали до 600 людей, пише видання. Поточну кількість співробітників Роман не називає.

Основну частку доходу приносить “Лелека”, однак її наздоганяє “Булава” – ударний дрон компанії. На сайті Deviro заявлено, що вона виготовила 10 тис. безпілотників за час війни, при цьому 93-95% компонентів дронів виробляються наразі в Україні.

Що відомо про “Лелеку” – розвідувальний дрон Deviro

“Лелека-100” – перший дрон компанії, який має 60+ км тактичного радіусу застосування і може проводити в повітрі до трьох годин. Максимальна висота польоту – 3,5 км. 

Основні задачі пілотів “Лелеки” – виявляти противника ще на підходах, знаходити місця його розташування та логістичні шляхи, пояснює “Кінолог”, командир роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 238 обБпС “Чорний Сокіл”.

“Капелан”, командир екіпажу “Лелеки” цього ж батальйону, додає: в першу чергу їх цікавлять ворожі пілоти. Наприклад, цей дрон допоміг “Капелану” знайти злітно-посадковий майданчик російської “Молнії”. За словами бійця, камера “Лелеки” дозволяє вільно проглядати посадки з висоти 1,2-1,4 км.

“Капелан” каже, що засоби РЕБ на “Лелеку” майже не впливають. З 2017 року безпілотник отримав низку модернізацій, зокрема, можливість повноцінної роботи без GPS завдяки інерційній системі. Окрім цього, безпілотник обладнали системою маневрування від дронів-перехоплювачів, яка виявляє ворожі дрони та подає автоматичну команду на ухилення.

У 2025 році система пройшла бета-тест, а в 2026-му вийшла в масове виробництво. Безпілотники, які зараз виходять з конвеєра, за замовчуванням обладнані нею. “Норман”, пілот 21-го полку безпілотних систем “Лава”, тестував цю систему зі своїм екіпажем. За його словами, вона дійсно допомагає ухилятися від дронів-перехоплювачів за певних умов.

Найновіша версія “Лелеки” комплектується камерою R322 власної розробки, для якої покращили стабілізацію, архітектуру, додали перемикання між денним і нічним режимами. Вона вже пройшла бета-тестування і готується до впровадження на всіх нових літаках. Один із недоліків камери, яку використовували в  “Лелеках” раніше, – її вразливість під час посадки в бойових умовах, каже “Норман”. Після 5-6 приземлень на нерівну поверхню з камінням, гілками тощо на корпусі можуть з’являтися тріщини, крізь які потрапляють волога та бруд.

Однак “Норман” додає, що камери страждають першими в багатьох розвідувальних дронах. У “Лаві” 80% пошкоджень ремонтують самі, до сервісу камери передають або при повному руйнуванні, або при відмові електронних компонентів.

При цьому і “Норман”, і “Капелан” хвалять сервіс компанії. Останній говорить, що пошкоджені борти ремонтують і повертають вчасно. Пілот “Лави” тут відзначає лояльність компанії, яка не перекладає провину за ушкодження на військових і не відмовляється від ремонту.

Лінійка “Лелек” наразі доступна на Brave1 Market, її також можна купити за еБали. “Кінолог” з 238 батальйону каже, що хоча “Лелека” – не найдорожчий комплекс, кожна втрата все одно відчутна. Оскільки противник активно полює на розвідувальні БпЛА, військовим знадобилися б більш дешеві й масові платформи. Виробник вважає продукти конкурентними в ціні у своєму класі і з наявним рівнем звʼязку, дальністю дії, технологічними рішеннями та рівнем сервісу. Тому можливе здешевлення розглядають як втрату котроїсь вагомої складової, натомість працюють над тим, щоб мінімізувати втрати.

Модифікації, які отримала “Лелека”

В лінійці Deviro також є версія “Лелека-100 M2”, яка витримує 5 годин польоту. Її почали виготовляти для екіпажів, що працюють з “Булавою” і мають збільшені вимоги до часу розвідувального “крила” в повітрі. Завдяки новій батареї, крім часу в польоті, збільшився і тактичний радіус – досяг 55 км.

“Тобі треба відлетіти на 100 км, знайти ціль, почекати, поки долетить “Булава”, зафіксувати ураження, повернутися додому”, – пояснює логіку роботи маркетинг-директор Deviro. 

У квітні виробник анонсував ще одну функцію для своїх безпілотників – віддалене керування. Вона вже протестована і доступна для охочих екіпажів. Завдяки стабільному інтернету оператори можуть керувати дронами з будь-якої точки України.

Однак запуск все одно здебільшого відбувається за 15-20 км від лінії фронту. Польова команда під’єднує станцію зв’язку до інтернету, запускає БпЛА і переміщується в безпечне місце.

Еволюція мідстрайка “Булава”

Крім коригування і розвідки, “Лелека” виконує ще одну роль – ретранслятора для ударного мідстрайк-дрона “Булава”. Таким чином, компанія будує власну екосистему, де один дрон знаходить ціль, а інший вражає її. Цілями “Булави” стають логістика, засоби ураження типу гармат чи РСЗВ, радіолокаційні системи тощо.

На розробку “Булави” пішло 2 роки. Вперше цей дрон застосували у 2024-му з одиничними екіпажами, а в 2025-му кількість масштабували. Зараз безпілотник має дві версії. Перша отримала бойову частину вагою 3,6 кг, гарантовано летить 50 хвилин на 80+ кілометрів.

Оновлена “Булава” несе до 5 кг корисного навантаження і має гарантовані 100+ км польоту. Ця версія наразі перебуває на етапі тестування в бойових умовах. 

При цьому деякі екіпажі вражають росіян і на більшій відстані. Наприклад, стандартна “Булава” змогла пролетіти 128 км з точки запуску під керуванням 422-го полку Luftwaffe. Однак у таких рекордах роль грають погода, навички екіпажу, зустрічний вітер, уникнення дронів-перехоплювачів тощо.

Екіпаж “Нормана” вразив мідстрайком Deviro стаціонарну ціль на відстані 110-120 км. Військовий каже, що основна навичка, яку необхідно випрацювати з “Булавою” – останні секунди під час доведення до цілі, коли пілоту заважає вітер, РЕБ тощо. Щоб полегшити це, Deviro додала до дрона систему донаведення.

За період розробки змінили також спосіб запуску. Спершу дрон стартував з рельсової катапульти, час на збирання якої врешті виявився задовгим. Врешті її змінили на пневмокатапульту вагою до 10 кг, яку руками можна винести в поле і сховати після запуску, або ж встановити на пікап. 

“Для катапульти є спеціальний кейс, змінне обладнання, каністри, лійки, якими заправляють компресор – весь спектр того, що треба на позиції”, – доповнює пілот “Лави”.

Що відомо про альфа-тест перехоплювача

Свій дрон-перехоплювач літакового типу Sokyra компанія представила в березні 2026 року. Тоді заявлялося, що він розганяється до 240 км/год, має дальність 45 км і може перебувати в повітрі до 30 хвилин. При цьому бойова частина важить 750 грамів. 

Дрон проходить альфа-тести, і в Deviro кажуть, що це “не основний їхній продукт”. Він не має бути конкурентом Sting чи P1-Sun, оскільки коштуватиме дорожче і розробляється для допомоги цих перехоплювачам: “Під час масованої дронової атаки наші безпілотники намагатимуться розрядити рої “Шахедів”, і вже залишок добиватимуть умовні Sting`и”, – пояснюють логіку роботи.

Ціна Sokyra буде вищою через деякі елементи, як-от наземна станція керування чи інерційна система навігації. Однак остаточно вона ще не сформована, оскільки компоненти можуть змінюватися. 

Вже зараз у компанії кажуть, що їхній перехоплювач буде автономним. ПЗ дрона інтегроване з радаром, відповідно, після виявлення ворожого безпілотника оператор натискає кнопку і чекає, доки Sokyra наблизиться до цілі. Після візуального підтвердження, пілот натискає ще одну кнопку і перехоплювач розпочинає атаку.

Також розробники планують реалізувати автопідрив, задіявши для цього радар. Sokyra вибухатиме, наблизившись до цілі на визначену відстань.