Дрони як об’єкти інтелектуальної власності: що потрібно знати розробникам. Колонка юристки Juscutum
Юристка практики супроводу бізнесу Juscutum Ольга Завʼязун відповідає на поширені питання щодо IP в оборонній сфері

Починаючи з кінця 2025 року, держава активізувалася в питаннях, пов’язаних з інтелектуальною власністю у сфері оборонних розробок. Без чіткої IP-стратегії навіть приватні виробники ризикують втратити права на продукт, який вони самі фінансували або створювали разом із військовими.
Спеціально для Defender Media юристка практики супроводу бізнесу Juscutum Ольга Завʼязун пояснює, в яких випадках права на винахід переходять до держави, що саме у безпілотнику є об’єктом інтелектуальної власності та як розробникам дронів оформити й захистити права на технології.
У часи, коли українські технології, випробувані на полі бою, стають ключем до національної безпеки, питання захисту інтелектуальної власності (ІВ) набуває стратегічного значення. Крім усього іншого, це стосується дронів – від FPV-камікадзе та дронів-перехоплювачів до розвідувальних БпЛА з елементами штучного інтелекту, систем наведення та іншими особливостями. Кожна інновація в цій сфері може стати об’єктом як інвестицій, так і ворожого копіювання.
Якщо складні системи озброєння традиційно вироблялися державними підприємствами або великими оборонними компаніями, то ринок дронів фактично сформувався з нуля, адже його створили інженери, стартапи, волонтерські команди та військові підрозділи самостійно.
На сьогоднішній день дрони є найбільш масовим і динамічним напрямом українського defence tech. Рада національної безпеки і оборони заявляла, що потенційні виробничі потужності можуть сягати понад 8 млн FPV-дронів на рік, а Міністерство оборони України – що в планах на 2026 рік виробити понад 7 млн дронів різних типів. Дрони завдають до 60% втрат російській армії, а майже 95 % БпЛА, які застосовують Сили оборони, — українського виробництва.
За оцінкою виконавчого директора Української ради зброярів Ігоря Федірка, у 2026 році виробництво дронів в Україні продовжить зростати. Водночас подальше масштабування галузі залежатиме від доступності фінансування, а вимоги до продукції з боку держави та війська стануть жорсткішими й технологічно складнішими.
Нові правила гри: держава стала повноцінним суб’єктом IP у військовій сфері
12 грудня 2025 року стали чинними зміни до законодавства про інтелектуальну власність, які закріпили особливий статус прав на об’єкти інтелектуальної власності, створені у сфері оборони. Якщо раніше система спиралася на загальні норми про службові твори, то зараз уперше закріплено, що певні результати інтелектуальної діяльності у військовій сфері можуть належати державі як замовнику.
На прикладі дронів це виглядає так:
- Якщо військовий або команда військових за наказом розробляє алгоритм автономного польоту, систему РЕБ-стійкості чи софт для наведення, то первинним власником майнових прав може стати держава (Міноборони, СБУ, ДПСУ, НГУ). Розробник залишається автором і може отримати винагороду.
- Держава отримує право визначати порядок передачі, комерціалізації та експортного контролю технології.
Для приватних розробників дронів це означає: без чіткої IP-стратегії компанія ризикує втратити права на продукт, який сама фінансувала або створювала разом із військовими.
Коли права переходять до держави?
- Якщо виріб створено у звʼязку з виконанням державного контракту або у зв’язку з виконанням службових обов’язків: за наказом/посадовою інструкцією може бути покладено обов’язок щодо здійснення інтелектуальної, творчої, зокрема наукової, науково-технічної, інноваційної, винахідницької або раціоналізаторської, діяльності. (ст. 43-1 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII “Про військовий обов’язок і військову службу”).
- Військовослужбовець, який створив об’єкт права інтелектуальної власності, направляє письмове повідомлення командиру військової частини з зазначенням опису, авторів та завдання, за яким створювався обʼєкт, а держава, в особі відповідних уповноважених органів (СБУ, Міністерство оборони України, Державна прикордонна служба України, Національна гвардія України) приймає такий обʼєкт ІР (ст.16-1 Закону України від 24.03.1999 № 548-XIV “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України”).
- Військовий може отримати винагороду за створення обʼєкту ІР як “авторська винагорода”.
Коли це творча діяльність людини без майнових прав держави?
Якщо об’єкти права інтелектуальної власності, створені поза виконанням державного контракту чи службових обов’язків під час проходження військової служби в результаті здійснення наукової, технічної та художньої творчості. У такому разі права – повністю у автора, держава не претендує на такі обʼєкти. Критерій поки що розмитий, але основне — це доведення відсутності зв’язку з обов’язками (за наказом, специфікою посади, контрактом або договором).
Саме тому на практиці дуже важливо правильно оформлювати відносини між компанією, розробниками, військовими підрозділами та державними органами ще на етапі початку розробки.
Що саме у дроні є об’єктом інтелектуальної власності
Одна з поширених помилок – думати, що інтелектуальна власність у дроні обмежується одним патентом на винахід. Насправді, один безпілотник може містити багато об’єктів інтелектуальної власності. Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) зазначає, що у дроні можуть охоронятися:
- Конструкція дрона або його частин – як винахід або корисна модель;
- Зовнішній вигляд дрона або його частини – як промисловий зразок;
- Програмне забезпечення, конструкторська документація – як об’єкт авторського права або шляхом захисту як комерційна таємниця;
- Конфігурація створеного напівпровідникового виробу може охоронятися свідоцтвом на компонування;
- Назва та/або логотип виробника, моделі дрону може охоронятися як торговельна марка.
Таким чином, один продукт може одночасно захищатися патентами, авторським правом, торговельними марками та режимом комерційної таємниці.
Крім цього, в оборонній сфері існує окрема категорія – секретні винаходи та корисні моделі, які дозволяють захистити технологію без її публічного розкриття. Їх оформлення здійснюється за спеціальною процедурою, а доступ до інформації обмежений відповідно до законодавства про державну таємницю. Якщо винахід (корисну модель) створено з використанням інформації, зареєстрованої у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю України, чи цей винахід (корисна модель) згідно із Законом України “Про державну таємницю” може бути віднесений до державної таємниці, то заявка подається до УКРНОІВІ через режимно-секретний орган заявника чи через компетентний орган місцевої державної адміністрації за місцем знаходження (для юридичних осіб) або місцем проживання (для фізичних осіб). До заявки додається пропозиція заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці з посиланням на відповідні положення Закону України “Про державну таємницю”.
При цьому важливо брати до уваги, що використання секретного винаходу (корисної моделі) та розпоряджання правами (можливість передати/ укласти ліцензійний договір) володільцем патенту має здійснюватися з додержанням вимог Закону України “Про державну таємницю” та за погодженням з Державним експертом з питань таємниці.
У випадках, коли патентування небажане або неможливе, розробники часто застосовують режим комерційної таємниці. Для цього необхідно встановити внутрішні правила обмеження доступу: визначити перелік інформації, яка є комерційною таємницею, запровадити внутрішні політики, погодити процедури обміну даними, вести журнали доступу, контролювати передачу інформації поза межами команди.
Як розробникам дронів оформити та захистити права на технологію
Важливим елементом захисту, крім реєстрації, є правильні договори та документування створення технології.
У більшості випадків компанії повинні мати:
- договори про передачу виключних майнових прав;
- договори з ФОП або підрядниками;
- угоду між співзасновниками щодо прав на IP;
- NDA (договори про нерозголошення);
- договори з військовими підрозділами;
- договори про створення на замовлення;
- ліцензійні договори;
- політики комерційної таємниці.
Також важливо документувати процес створення, а саме зберігати креслення, репозиторії коду, протоколи випробувань, фіксувати авторів розробок та зберігати проміжні версії. Це формує доказову базу щодо авторства та прав на технологію.
Юридичний захист оборонних дронів — це не опція, а необхідність
Інтелектуальна власність у сфері безпілотників сьогодні — це не лише юридичне питання. Це питання контролю над технологіями, їх захисту, інвестицій, масштабування виробництва і, звичайно, національної безпеки. Тому для розробників дронів і оборонних технологій правильне оформлення прав інтелектуальної власності має стати частиною стратегії розвитку технології з самого початку її створення.
