Як працює оборонна стартап-студія. Інтерв’ю з Ніколасом МакГованом фон Голштайном із Bifrost Defence

Розмова з засновником данської венчурної студії Bifrost Defence Ніколасом МакГованом фон Голштайном – перше інтерв’ю в межах спецпроєкту Rewiring European Defense Tech, який Defender Media робить у партнерстві з European Defense Tech Hub.

У 2025 року EDTH нарешті провів свій перший івент в Україні – так зустрілися найбільший оборонний хакатон Європи і країна, де оборонні інновації розвиваються найшвидше серед усіх країн континенту (хоч і не від хорошого життя). Травнений львівський івент наробив багато галасу і затвердив EDTH як провідного екосистемного гравця, який з’єднує учасників ринку з різних країн і сегментів.

Спільний проєкт стартує напередобні другого українського хакатону EDTH, який вперше пройде в українській столиці. До, під час і після івенту ми будемо публікувати інтерв’ю з партнерами хабу, фаундерами з їхньої екосистеми та іншими спікерами, які добре розуміють цінність EDTH для розвитку оборонних технологій у Європі.

Bifrost Defence – компанія, що відкрилася у Копенгагені в 2025 році й швидко зарекомендувала себе як перспективний гравець у європейській екосистемі оборонних інновацій. Це венчурна студія, яка створює стартапи з нуля, а не лише фінансує їх.

На старті проєкт акумулював €2 млн і наразі вже має в портфелі декілька проєктів. Студія співпрацює з засновниками, інженерами, військовослужбовцями та хакерами, щоб перетворювати ідеї на масштабовані технології, готові до застосування.

В інтерв’ю для Defender Media співзасновник та директор Bifrost Defence Ніколас МакГован фон Голштайн пояснює, чим модель роботи компанії відрізняється від традиційних венчурних фондів чи оборонних акселераторів у сфері оборони і як EDTH допомагає будувати стійку загальноєвропейську екосистему оборони.

Defender Media: Bifrost Defence позиціонує себе як “оборонна венчурна студія”. Чим ця модель відрізняється від традиційного венчурного фонду або оборонного акселератора?

Ніколас МакГован фон Голштайн: У нас є Bifrost Studios – по суті, материнська компанія, до складу якої входять декілька стартап-студій, сфокусованих на різних вертикалях. Серед цих вертикалей – фінанси, криптовалюти, кіберспорт, маркетинг. Найновішою з них є Bifrost Defence – як випливає з назви, вона сфокусована саме на стартапах, ідеях та технологіях, пов’язаних з обороною. Надалі ми плануємо розширитися й на технології подвійного призначення, з основним акцентом на розвідці та спостереженні.

Моє завдання як керівника цієї студії – використати власний досвід заснування та масштабування кількох компаній, щоб допомогти новим фаундерам зростати. У Bifrost Defence ми зібрали команду, яка поєднує експертизу як з військового, так і з підприємницького середовища. Наприклад, засновник Bifrost Studios служив у армії Данії, а нещодавно до нас приєднався колега, який має досвід служби в армії США.

Наша місія — поєднувати оборонну експертизу з практиками венчур-білдингу. Наприклад, ми тісно співпрацюємо з українськими військовими та університетськими дослідниками. Разом ми виявляємо реальні проблеми, розробляємо практичні рішення і трансформуємо їх у життєздатні стартапи.

Наскільки важливо для венчурної студії тримати зв’язок з передовою?

Дуже. Зараз є нагальна потреба допомогти Україні перемогти у війні. Не лише тому, що це правильно, а й тому, що якщо Україна програє, це матиме серйозні наслідки для всієї Європи. Підтримка України — це не лише моральна відповідальність, але й питання спільної безпеки.

У Bifrost Defence ми інвестуємо в технології та стартапи, які можуть реально змінити ситуацію на передовій. Наприклад, працюємо з компанією, яка розробляє мобільні медичні модулі. Інфраструктурні рішення — один із наших пріоритетів.

Чого ми уникаємо – це FPV-дрони або БпЛА-перехоплювачі, хіба що у проєкта винятковий засновник чи дійсно проривна ідея. Значно більше нас цікавлять НРК, морські дрони, ракети, керовані боєприпаси та все, що підтримує роботу військових – інфраструктура, енергетика, зв’язок. Також – технології розпізнавання об’єктів, оборонний штучний інтелект, технології спостереження і так далі.

З нами гарно поєднуються геніальні “технарі” або досвідчені солдати, які розуміють проблему на практиці, але не мають бізнес-знань, щоб запустити та масштабувати компанію. Тут ми вступаємо в гру. Ми надаємо їм повну інфраструктуру побудови стартапу — від маркетингу, брендингу та юридичної підтримки до фінансів, стратегій масштабування та залучення інвестицій.

Крім того, ми працюємо і як фонд, тобто інвестуємо в ці компанії самі. І активно співпрацюємо з фондами в Україні, які спеціалізуються на підтримці місцевих стартапів. Часто вони інвестують в наші портфельні компанії на наступному етапі, коли наша наша початкова підтримка і перша фаза розвитку проєктів добігають кінця. 

В перший рік ви берете в роботу три проєкти? 

Насправді їх буде трохи більше. Наразі ми залучені в кілька проєктів — один НРК, один безпілотний катер, ще один стартап, який створює міні-завод, а також четвертий, що розвиває підземні акустичні технології. Тобто їх вже більше ніж три. 

Ми також активно беремо участь у оборонних хакатонах. Такі заходи чудово нам підходять, бо ми інвестуємо на дуже ранньому етапі — нам потрібні сирі технічні інновації, навіть якщо це лише ідея в голові засновника. Хакатони для цього ідеальні – вони збирають студентів та молодих інженерів, які продукують творчі рішення на реальні проблеми.

Ми також підтримуємо ініціативи на кшталт Combat Innovation Showcase від Women in Defence, де солдати презентують інновації, які вони створили в полі. Саме там ми знаходимо ранній, необроблений талант і ідеї, що відповідають нашій місії.

Нещодавно я сам брав участь у заході, організованому European Defense Tech Hub (EDTH) у Мюнхені. Це було чудово — майже 300 осіб і 50 команд презентували свої концепти. Для нас це ідеальне середовище, щоб вивчати перспективних засновників і проривні ідеї.

Як вам українські стартапи й інженери?

Я справді вражений тим, що створили українські солдати, засновники та хакери. У Європі часто є уявлення, що апаратне забезпечення — особливо у поєднанні з програмним — надзвичайно складна задача. Але в Україні ви бачите людей, які чітко ідентифікують проблеми на полі бою і створюють рішення прямо там. Вони не чекають дозволу чи вказівки – просто будують те, що потрібно.

Багато НРК та безпілотних човнів навіть починалися не як стартапи, а солдатські розробки для вирішення нагальних проблем. Гарний приклад – українські морські дрони. Ці рішення надзвичайно ефективні, бо народжені у відповідь на реальні потреби.

Такий рівень інновацій і прагнення діяти вражає. Це саме той менталітет, який ми шукаємо: замість місяців роботи з NDA, дослідженнями й бюрократією, ці команди розуміють, що в війні рішення потрібні вже сьогодні або завтра, а не за чотири-п’ять місяців. Ця терміновість і практична винахідливість роблять українські стартапи настільки вражаючими.

В останні роки Європа бачить, як інновації вриваються в оборону – дрони, штучний інтелект, автономні системи і так далі. Як це вплине на європейський оборонний сектор?

Ми бачимо, що технології розгортаються хвилями. Перші інновації були дуже сирими – був миттєвий попит на дрони, які спочатку використовувалися для ISR-місій, а потім розвились у примітивні форми дронів-камікадзе. І з часом ця технологія ставала дедалі професійнішою.

Люди збирали дрони на колінці, але потім включилися висококваліфіковані розробники програмного забезпечення (в Україні вони традиційно сильні). Зараз вони працюють над такими складними проблемами, як автономія та робота в середовищах без GPS. Ми бачимо зростання повноцінних компаній, зокрема Farsight Vision, Swarmer та інші. Екосистема оборонних технологій України швидко дозріла.

Я щиро вірю, що українські компанії, отримавши міжнародну підтримку та фінансування, зараз готові скористатися своїм фронтовим досвідом і вивести ці інновації на європейський ринок. Багато з цих компаній мають реальний шанс поставляти передові рішення силам НАТО.

Якою ви бачите співпрацю Bifrost Defence із українськими оборонними стартапами чи інституціями найближчим часом?

Типові венчурні фонди дотримуються стандартного процесу due diligence: вони зустрічаються із засновниками, перевіряють технології. Це необхідно і правильно, бо вони зазвичай інвестують великі суми. Ми працюємо по-іншому. Нам не потрібні відшліфовані пітч-деки або навіть прототипи. Іноді ми інвестуємо лише в ідею, надаючи €10 000-15 000, щоб розробити прототип і допомогти засновнику перейти від нього до продукту та виробництва.

Наш фокус – бути дуже близько до засновників і технологій, у які ми віримо. Якщо хтось має фантастичну ідею – особливо вже протестовану на полі бою – ми підтримаємо його в запуску. Ми також прагнемо безпосередньо працювати з підрозділами на передовій, допомагаючи їм перетворювати рішення, які вони розробляли, на стартапи. Правова база для народжених у війську проєктів ще не повністю сформована, але коли вона з’явиться – готові підтримати та масштабувати такі компанії. Готові робити це в тісному діалозі з кластером Brave1, який ми дуже поважаємо.

Можливо зарано прогнозувати, що буде після війни, але критичною частиною відновлення буде створення компаній, робочих місць і масштабування інновацій. Україна має надзвичайні технології та продукти — подібні до того, що ми бачимо в німецьких Helsing, Quantum Systems чи ARX Robotics — але з геть іншою капіталізацією. Наша мета — допомогти українським засновникам розповісти свої історії, покращити їхній маркетинг, досягти вищих оцінок і вийти на європейські ринки, і продавати свої продукти — що буде критично важливо для післявоєнного відновлення України.

Щодо EDTH – яким ви бачите внесок хабу у розвиток європейської оборонної екосистеми?

Хаб працює приблизно 16 місяців, і за цей час він вже допоміг розвинути дві-три компанії, які залучили інвестиції – це відчутний результат. Окрім того, вони сприяють ширшому розумінню і визнанню того, що університети мають вирішальну роль у секторі оборони. Вони можуть брати дослідження та інновації і трансформувати їх у практичні оборонні рішення.

В Європі не всі повною мірою усвідомлюють гібридну природу сучасної війни. Ми говоримо про провокації у Балтійському морі, атаки дронами і розвідувальні місії, які здійснюють наші вороги. Часто виникає відчуття заперечення цих загроз. EDTH допомагає подолати цей розрив, наближаючи ці проблеми до суспільства та каналізуючи великі уми і дослідження в оборонну сферу. Для нас їхня робота виглядає фантастичною, тому ми пишаємося співпрацею.

У цьому сенсі, наскільки важливе пан-європейське співробітництво, включно з Україною та країнами на східному фронті?

Це надзвичайно важливо. В Європі ми схильні забувати або недооцінювати потужні IT-таланти Східної Європи. Але такі країни як Польща і Латвія вже усвідомили, що загроза – на їхньому порозі, і вони розуміють необхідність створення сильних оборонних екосистем у себе. Польща, зокрема, зробила великі кроки в цьому напрямку.

Ми б хотіли бачити більше хакатонів і інноваційних ініціатив у цих країнах, особливо в партнерстві з університетами та місцевими збройними силами. Серед студентів і дослідників є багатий резерв талантів, який не варто ігнорувати. Інновація не має приходити лише з Німеччини, Британії чи Данії — чудові уми є по всій Європі, і їм потрібні правильні платформи, щоб розвивати свої ідеї.

Якщо університети чи компанії бажають спонсорувати хакатони чи подібні ініціативи, ми заохочуємо їх звертатися до European Defense Tech Hub, і ми із задоволенням підтримаємо ці зусилля.

Боян Стойковскі

Незалежний журналіст. Базується в Скоп’є, Північна Македонія, пише про технології, науку, екологічні проблеми, а також про поствоєнні суспільства країн Західних Балкан. Його роботи публікувались у Foreign Policy, WSJ, ZDNET, New Eastern Europe та Interesting Engineering.

• X
• LinkedIn