“Вже цієї зими наші дрони-перехоплювачі полюватимуть на Шахеди в Україні”: інтерв’ю з Домініком Сурано з NAD

В протиповітряній обороні 2025-й став роком дронів-перехоплювачів. Наразі ця вертикаль бурхливо розвивається не тільки в Україні, а й у Європі – тим паче, що збивати російські дрони тепер доводиться і в деяких країнах ЄС. Один із перспективних гравців цього ринку – шведський стартап Nordic Air Defence (NAD), що розробляє компактні дрони-перехоплювачі Kreuger.

Один із топменеджерів NAD Домінік Сурано нещодавно приїздив до Києва – він був одним із членів журі на European Defence Tech Hackathon, що вперше проходив у столиці України. Для спецпроєкту Rewiring Europrean Defense Tech, який Defender Media створює разом із European Defense Tech Hub (EDTH), Боян Стойковскі поговорив із Сурано про еволюцію дронів-перехоплювачів і роль EDTH у розвитку європейських оборонних технологій.

Американець Домінік Сурано лише нещодавно зайняв посаду директора зі спеціальних проєктів у шведському стартапі Nordic Air Defence, але до цього встиг здобути 15 років досвіду у сфері безпілотних систем. Серед проєктів, де він працював – General Atomics, Insitu і навіть Anduril Industries.

В Anduril Сурано очолював розробку Anvil — квадрокоптера-перехоплювача, який пройшов бойові випробування в гарячих точках Близького Сходу. Його робота охоплювала не лише загальні інженерні питання, а й практичне впровадження багатьох систем – інтеграцію телеметрії, траблшутинг у середовищах без GNSS і адаптацію БпЛА до реальних бойових умов.

Тепер у шведському NAD Сурано застосовує цей досвід у розробці лінійки перехоплювачів Kreuger. Компанія прагне створювати економічно ефективне і надійне в експлуатації програмне й апаратне забезпечення – і швидко масштабувати його виробництво.

В інтерв’ю Defender Media Домінік розповідає про швидкий розвиток оборонних інновацій, еволюцію європейського defence tech та уроки, винесені з роботи з найсучаснішими безпілотними системами на одному з найскладніших театрів бойових дій у світі.

Defender Media: Розкажіть про свій досвід в Anduril і про проєкт Anvil. Які уроки з нього ви принесли в Nordic Air Defence?

Домінік Сурано: Це були шалені часи. Я приєднався до Anduril у 2021 році, коли Командування спеціальних операцій США (SOCOM) стикалося з хвилею атак дронів від ІДІЛ та інших угруповань в Афганістані, Іраку та Сирії. Вони провели конкурс, але готового рішення ніхто не мав, тож за кілька місяців ми створили Anvil — квадрокоптер-перехоплювач. Програма дуже швидко розрослася.

З початком повномасштабного вторгнення в Україну загрози змінилися. Anvil – це один із небагатьох кінетичних перехоплювачів, який довів свою ефективність, має надійну систему техобслуговування та може вироблятися у великих масштабах. Але йому бракує швидкості для переслідування деяких цілей. Я бачу Nordic Air Defenсe як компанію, що створює наступне покоління перехоплювачів — перехід від маневреного квадрокоптера зі швидкістю 60 метрів за секунду до апарата з фіксованим крилом, що здатен літати швидше за 120 м/с.

Ви сказали про можливість виробляти Anvil у великих масштабах. А як із масштабуванням у NAD, зважаючи на швидкість інновацій на полі бою?

Я вважаю так: коли маєш успішне рішення – навіть якщо воно не ідеальне і закриває проблему на 80% – потрібно дуже швидко його масштабувати. У Nordic Air Defence це налагоджено добре: ми мотивуємо наших постачальників, пропонуючи їм відсоток від прибутку по наших контрактах, тож вони безпосередньо зацікавлені в нашому успіху. По найбільш критичних компонентах нашої системи угоди вже підписані. Ми також співпрацюємо зі стелс-стартапом у Стокгольмі, який уже придбав завод, пристосований для виробництва дронів.

За нашим планом, цієї зими наш перехоплювач Kreuger 100 пройде льотні випробування – і ми відправимо його в Україну полювати на “Шахеди”. Потім – збираємо фідбек від українських військових, які сьогодні мають найбільший у світі досвід війни дронів. Мені важливо почути, що працює, що ні, що можна вдосконалити. Зібравши фідбек, ми одразу готові запустити серійне виробництво — тисячі, навіть десятки тисяч дронів на місяць.

Ви часто говорите про розвиток оборонної екосистеми та талантів у Європі. Яку роль тут відіграє Nordic Air Defence?

Європа дуже відкрита до внутрішніх колаборацій — це її велика перевага. У США, як правило, тримають інтелектуальну власність “під замком”, а угоди між великими підрядниками й стартапами трапляються рідко. Європа ж навпаки — тут багато відкритих ініціатив, співпраці в межах ЄС, НАТО тощо.

Наприклад, на нещодавньому конкурсі Frontex усі команди — навіть конкуренти — активно шукали можливості співпраці. Представники MBDA підійшли до нас із пропозицією об’єднати зусилля. Це дуже нетипово для оборонної сфери.

Ми в NAD вирішили сфокусуватися на кінетичних системах перехоплення. Можливо, згодом ми розробимо наземну систему виявлення, але цей сегмент уже насичений. Ми не намагаємося охопити все — наша стратегія полягає в тому, щоб стати найкращими у своєму вузькому сегменті та інтегруватися з партнерами в загальну багаторівневу систему ППО.

Nordic Air Defence є партнером European Defense Tech Hub. Як ви бачите роль хабу в розвитку європейських оборонних стартапів?

Зайду трохи здалеку. Протягом попередніх 20–30 років сфера оборони не вважалася привабливою — всі хотіли працювати в Google чи Facebook, будувати хмарні проєкти тощо. Але війна в Україні стала потужним сигналом: суверенітет не дається раз і назавжди. Тепер молоді талановиті інженери застосовують сучасні технологічні підходи до оборонних задач.

Що робить Nordic Air Defence у межах European Defense Tech Hub – це допомагає сформувати правильне бачення проблем і необхідних спроможностей. По суті, у сучасній війні є два найскладніші завдання: таймінг і локалізація — комп’ютери мають працювати синхронно, а всі системи повинні точно знати, де вони перебувають. Ми навчаємо новачків реальним викликам, пояснюємо, що ми вже пробували, що спрацювало, а що ні, і таким чином залучаємо цей пул талантів.

Завдяки хакатонам і спільним “джем-сесіям” ми можемо створювати реальні рішення всього за кілька днів. Найкраще те, що ці знання не залишаються закритими — ми прагнемо максимально їх демократизувати. А якщо бачимо талановитих і мотивованих інженерів, то допомагаємо їм переїхати до Стокгольма, знайти житло та отримати доступ до цікавих можливостей.

Які ваші очікування від зустрічі з українським defence tech?

Хочу бачити, над чим працюють люди, і ділитися з ними нашими викликами та задачами. Я також хочу надати тестові дані з польотів, які ми виконували для Frontex. Зрештою, я передусім інженер із інтеграції та тестування систем — мені подобається засиджуватися в лабораторії допізна, під’єднувати плати, запускати софт і дивитися, що працює, а що ні. Хакатони — це фактично пришвидшена версія цього процесу.

Енергія на таких заходах завжди феноменальна. Люди можуть провести кілька днів, глибоко занурившись у конкретні теми та потенційні ідеї. У компаніях часто є критичний шлях до випуску продукту, і це залишає дуже мало простору для дослідження нестандартних концепцій. Навіть якщо 90% ідей не спрацьовують, зазвичай є три-чотири, які справді чіпляють. Ідеї, що на початку здавалися абсурдними, після кількох днів сфокусованої спільної роботи можуть виявитися надзвичайно перспективними.

Україна зараз фактично є лабораторією оборонних інновацій у реальному часі. Чи бачите ви це на власні очі?

Так, абсолютно. Я багато разів працював в Україні ще під час роботи в Anduril. В 2022 році я перейшов з Anvil в проєкт розвідувальних БпЛА Ghost, і ми розгорнули 40 таких систем у різних українських підрозділах. По суті, я був інженером розгортання: постійно їздив в Україну і назад, працював з різними підрозділами, вирішував задачі в умовах блокування GNSS, інтегрував телеметрію та відео Ghost з іншими системами — і все це в режимі реального часу, усуваючи проблеми на місці.

На початку війни українці літали зі Starlink, а я сидів у своїй квартирі на півночі Швеції і прямо в своїй вітальні дивився, як вони завдають ворогу втрат. Усі кажуть “майбутнє вже настало”, але тоді це справді так відчувалося. Я також бачив, як Ghost виходив з ладу з різних причин — західні технології часто мали труднощі на цьому театрі бойових дій, і на це впливали об’єктивні чинники. Ми провели місяці безсонних ночей, аналізуючи телеметрію, тестуючи нові технології, постійно їздили в Україну й назад. Ми впровадили навігацію на основі комп’ютерного зору для Ghost, змусили працювати контролери Xbox для ручного пілотування та усунули проблеми із затримкою, щоб створити чутливий HUD у реальному часі.

Це було неймовірно — бачити, що працює, а що ні. Українці — з усіх клієнтів, з якими я працював — надзвичайно розумні та віддані своїй справі. На відміну від інших клієнтів, яким доводиться пояснювати буквально все про динаміку польоту, ці команди працювали на дуже високому рівні. Це було неймовірне відчуття — ніби ти працюєш зі злагодженим екіпажем, майже як у “11 друзів Оушена”.

Часто доводиться чути, що в оборонній індустрії Європи – занадто довгі цикли розробки. Як це можна змінити?

Так, це те, над чим ми працюємо. Коли я приєднався до NAD, ми замість довгих циклів розробки перейшли до використання так званих “сурогатних літальних апаратів”. Ми купуємо комерційні пінопластові літаки “з полички”, що по авіоніці дуже подібні до Kreuger, але коштують сотні євро замість тисяч. Ми інтегрували в робочий процес понад 70 пінопластових літаків Talon з усією електронікою Kreuger, и це дозволяє нам проводити випробування надзвичайно швидко і дешево.

Це може виглядати кумедно — на заході Frontex запускати пінопластові літаки, коли поруч європейські оборонні гіганти демонструють обладнання на мільйони євро. Але такий підхід різко знижує ціну помилки, дозволяє нам значно більше ризикувати та швидко відкидати те, що не працює, зосереджуючись на тому, що працює.

Одна зі стратегій, яку я впровадив у Nordic Air Defenсe, — це майже щотижневі льотні випробування. Уже в понеділок ми плануємо, яке програмне забезпечення та які системи нам потрібні для тесту в четвер. Чи буде тест успішним, чи ні — ми завжди отримуємо нові знання, збираємо дані та повертаємося з ними до наступного тесту наступного тижня. Замість того щоб роками розробляти один продукт, ми створюємо конвеєр продуктів — переходимо від дизайну до виробництва й польових випробувань за шість тижнів, а не за три-чотири роки.

Які основні культурні відмінності між США та Європою у підходах до оборони?

В США є схожі труднощі. Великі оборонні підрядники — Raytheon, Lockheed, Boeing — мали невеликі внутрішні команди у стилі Skunk Works, які працювали швидко, але загалом ці компанії були повільними. Коли я приєднався до Anduril після General Atomics, то процеси там здалися мені доволі швидкими – цикли розробки тривали від шести тижнів до шести місяців.

Спочатку багато хто сміявся з Anduril, вважаючи компанію дилетантською, доки вона не почала вигравати контракти. Європа спостерігала за цим і усвідомила, що її власні процеси та цикли розробки надто повільні. Nordic Air Defenсe разом із багатьма іншими європейськими стартапами змінює цю парадигму.

Одним із ключових уроків, які США довелося засвоїти, було те, що система закупівель і тендери мають підтримувати швидкі цикли розробки. Європа зараз проходить той самий шлях. У Nordic Air Defenсe ми активно взаємодіємо з Frontex, Єврокомісією та іншими структурами, показуючи, чому нинішні цикли закупівель не працюють, як слід структурувати тендери та чому інвестування в компанії, здатні швидко створювати продукт, значно ефективніше, ніж просто формулювати вимоги й чекати, що хтось зробить правильне рішення.

Що вас найбільше надихає в новій хвилі європейських оборонних стартапів?

Це неймовірний рух. Я переїхав до Європи, тому що ціную європейську демократію, Швецію та скандинавський підхід до організації суспільства. Було дуже тривожно, коли Трамп знову став президентом і почав віддалятися від НАТО — але водночас це створило величезне вікно можливостей для Європи, щоб модернізувати свій оборонно-промисловий комплекс.

В США вистачає блискучих інженерів, які хочуть переїхати до Європи й долучитися до роботи, а якщо поєднати їх з великою кількістю талановитих молодих інженерів у Швеції та інших країнах, потенціал для розвитку суверенної оборонної спроможності стає колосальним. Нині надзвичайно захопливий час працювати в цій сфері — і прямо зараз, і в найближчі роки.

Як ви бачите місію Nordic Air Defence у контексті European Defense Tech Hub?

EDTH завжди буде для нас сильним партнером. Вони запалюють інтерес до оборони й знайомлять молодих, талановитих інженерів із новими компаніями в цій сфері, що робить їх неймовірно цінним каналом для рекрутингу. Ми зобов’язуємося підтримувати їхню роботу, спонсорувати хакатони, коли це можливо. Їхня пристрасть вражає, а той факт, що вони проводять заходи в таких місцях, як Київ, демонструє неймовірну відданість та зосередженість. Ми й надалі тісно співпрацюватимемо з ними по мірі нашого зростання.

Боян Стойковскі

Незалежний журналіст. Базується в Скоп’є, Північна Македонія, пише про технології, науку, екологічні проблеми, а також про поствоєнні суспільства країн Західних Балкан. Його роботи публікувались у Foreign Policy, WSJ, ZDNET, New Eastern Europe та Interesting Engineering.

• X
• LinkedIn