Чорне дзеркало #25. “Молния-2”, “Кощей”, Pusher, нові компоненти в “Герань 3” та інші новинки російського мілтеху

Defender Media продовжує публікувати “Чорне дзеркало” – дайджест новинок ворожого miltech, який редакція готує для інформування українських військових та інженерів.

Цього тижня росіяни представили низку нових розробок, спрямованих на посилення своїх військових можливостей. Серед представлених рішень – нові БпЛА, вдосконалення для систем сповіщення та ефективності РЕБ, тактика застосування оптоволоконних та радіокерованих дронів у парі та інше. Водночас починаються обговорення та пошук шляхів імпортозаміщення компонентів.

Деталі – у “Чорному дзеркалі” #25.

Робота оптоволоконних дронів у парі зі радіокерованими

Дальність ворожих оптоволоконних дронів може зрости вчетверо. Російські інженери створили зв’язку БпЛА, яка дозволяє ігнорувати системи РЕБ.

Базовий безпілотник з’єднують оптоволоконним кабелем із бойовим. Під час польоту відстань між ними змінюють так, щоб кожен перебував у потрібній точці. Другий виконує завдання, а перший забезпечує спостереження та зв’язок, залишаючись поза зоною дії РЕБ — очі та руки в одній зв’язці.

Кабель автоматично подовжується і скорочується під час польоту, а при сильному натягу відключається. До базового дрона можна під’єднати одразу кілька бойових. Після завершення місії базовий дрон повертається, а кабель автоматично втягується.

Таким чином ворожі безпілотники зможуть працювати довше та ефективніше, при цьому кабель не заплутується об землю.

“Молния-2”

Російські військові показали прототип ударного безпілотника “Молния-2” із 40-кілометровою котушкою оптоволоконного кабелю. Ворожі оператори дронів досліджують можливість застосування оптоволоконного зв’язку на дронах типу крило. Швидкість їхнього польоту сягає 70-90 км на годину, що суттєво перевищує допустимі межі для оптоволоконних коптерів через ризик обриву кабелю. Звичайна “Молния-2” з радіочастотним зв’язком має радіус польоту до 40-50 км.

Ці дрони використовуються для доставки важких бойових частин вагою до 10 кг, дистанційного мінування протипіхотними та протитанковими мінами, а також як носій коптерних FPV-дронів на великі відстані. Прототип запускається з тієї ж пневматичної катапульти, що і звичайна модель БпЛА.

Пермський центр розвитку БпЛА придбає роботизований комплекс

“Пермский НОЦ “Рациональное недропользование” оголосив конкурс на постачання науково-виробничого роботизованого комплексу для розробки, прототипування, тестування та серійного виготовлення рушіїв-пропелерів і систем їхнього керування для безпілотних авіаційних систем із системою віддаленого моніторингу роботи.

До складу комплексу мають входити роботизовані лінії для виготовлення і виробництва малорозмірних газотурбінних, електро- та імпелерних двигунів, а також автоматизована лінія поверхневого монтажу електронних компонентів для виробництва систем керування рушіями. Максимальна вартість контракту становить 575,8 млн рублів.

Створення центру передбачає організацію в Пермському краї виробничих ліній газотурбінних двигунів для БпЛА літакового типу, лінійки електричних двигунів, силових авіаційних та інтелектуальних конструкцій для безпілотників.

Новий дрон-перехоплювач Pusher

Росіяни анонсували новий перехоплювач Pusher з системою відкатних стволів (без віддачі при пострілі) під патрон 12-го калібру. Дрон оснащений машинним зором, який допомагає оператору виявляти повітряні цілі і автоматично знищувати їх. Судячи з усього, апарат зараз знаходиться на стадії випробувань.

ZALA ZARYA

У російському МЧС почали використовувати БпЛА зі штучним інтелектом для виявлення пожеж від відомої компанії ZALA.

ZALA ZARYA оснащений бортовим штучним інтелектом для виявлення осередків лісових пожеж і вміє в режимі реального часу аналізувати зображення та “підсвічувати” осередки займання, створюючи автоматичні звіти. Зараз співробітники МНС Росії тестують технологію.

Регулювання “глушилок” БпЛА

Засоби придушення дронів в РФ можуть фактично прирівняти до зброї, зобов’язавши власників таких систем погоджувати їх розміщення та застосування з територіальними органами МВС.

Минулого року росіяни вже розширили вимоги до користувачів глушилок: тепер будь-хто, хто запитує частоти для них, зобов’язаний додати до заявки письмову згоду Міноборони на придбання засобу радіоелектронного придушення, призначеного для протидії БпЛА з метою захисту окремих об’єктів.

Однак на практиці багато хто просто ігнорує закон і використовує пристрої без будь-яких дозволів. У результаті в багатьох регіонах робота навігаційних систем порушується системами РЕБ.

Імпортозаміщення компонентів для безпілотників

Перехід на російські компоненти – дилема технологічного розвитку ворожого ВПК. На казанській виставці ДронЭкспо розповіли про розроблюваний на замовлення Минпромторга виробничо-експлуатаційний каталог, який допоможе визначити ступінь локалізації створюваних у Росії безпілотних апаратів.

Наразі РФ має 19 компаній, що виготовляють електродвигуни, 20 компаній, що виробляють польотні контролери, а також деякі виробництва акумуляторів, камер, систем зв`язку.

У Казані учасники ринку говорили, що високий рівень локалізації є умовою отримання держпідтримки, але об’єкти та критерії оцінки вимагають глибокої кооперації підприємств і безперервного аналізу з використанням спеціалізованих інформаційних систем.

Начинка російського реактивного БпЛА “Герань-3” серії “У”

ГУР МО України розкрило секрети російського БпЛА “Герань-3” з турбореактивним двигуном: 

• У БпЛА “Герань-3” серії “У” використовується китайський турбореактивний двигун Telefly JT80, завдяки якому безпілотник здатен рухатися зі швидкістю від 300 до 370 км/год; 
• Орієнтовна операційна дальність застосування – до 1000 км;
• Максимальну швидкість до 370 км/год “Герань-3” набирає переважно в зонах дії українських засобів ППО та РЕБ, у зонах застосування БпЛА-перехоплювачів та на кінцевих етапах польоту при зниженні на ціль.
• Компоновка модулів та електронних блоків здебільшого не відрізняється від бензинових версій “Герань-2” серії “Ы”: зокрема, включає стандартну інерційно-навігаційну систему SADRA, блок вимірювання повітряного тиску (ADC), блок розподілу потужності (PDU) тощо. 
• Для забезпечення захисту супутникової навігації від засобів РЕБ в “Герань-3” використовується завадозахищена супутникова навігаційна система з адаптивною антенною решіткою (CRPA) на 12 елементів – “Комета-М12”.

Загалом із 45 ідентифікованих іноземних компонентів – половина від американських виробників, вісім від китайських, сім швейцарських, три німецьких, два британських та один від японського виробника.

Дрон-бомбардувальник “Кощей”

Росіяни почали застосовувати дрон-бомбардувальник “Кощей” в зоні бойових дій. Він створений компанією-розробником ООО “Доминанта”. Цей дрон – аналог української “Баби-яги”, хоча технічно це зовсім інший апарат. “Кощей” здатен нести від трьох до шести зарядів. Дрон уже застосовується у зоні бойових дій в Україні.

Корисне навантаження апарату – до 15 кг. Дрон може також застосовуватися для доставки в важкодоступні зони, де солдати з тієї чи іншої причини виявились відсіченими від звичайних способів постачання.

В компанії уточнили, що дальність застосування “Кощея” – до 30 км. 

Нова технологія проти обмерзання в БпЛА 

У Росії запатентували нову технологію для боротьби з обмерзанням БпЛА літакового типу – спеціальну тканину на основі електропровідної полімерної нитки, здатної нагріватися. Використання такої тканини допоможе боротися з кригоутворенням, яке заважає польоту.

Тканину розробили за підтримки НТИ у калінінградській компанії “Ампертекс”, яка вже виробляє матеріали для обігріву лопатей вітрогенераторів, підігріву в машинах тощо.

У безпілотних системах її застосування вирішує відразу кілька завдань: нагрівання, захист від обмерзання, зняття статичної електрики та екранування радіохвиль. За словами представників “Флай Дрон”, технологія забезпечить підвищення енергоефективності та екологічності БПЛА, що стане їхньою конкурентною перевагою.