Чому інвестори Північної Європи підтримують український defence tech: розповідають Front Ventures, Double Tap і Hede Capital

Фокус шведської інвесткомпанії Hede Capital Partners був далеким від оборонних технологій – в її портфоліо є розробник віртуальних світів, medtech-стартап і проєкт, що спеціалізується на здорових снеках. Для засновника компанії Патріка Олсона все змінилося після зустрічі Зеленського та Трампа у Білому домі 2025 року. “Це стало для мене поштовхом вкласти наші кошти, аби хоч трохи полегшити життя Україні та її народу”, – згадує інвестор.

Інша шведська компанія, Front Ventures, також спершу фокусувалася на інвестиціях у цивільні проєкти. А знайомство співзасновника фінської Double Tap Investments Мікко-Пекки Ханскі з Україною відбулося завдяки культурі, а не бізнесу. Втім, кожна компанія з цієї трійки врешті почала активно вкладатися в українські оборонні технології.

Що їх мотивує, скільки вони вклали в українські розробки та що радять європейцям, які лише роздумують над такими інвестиціями? У другій частині матеріалу про найактивніших нордичних інвесторів на ці питання відповідають Патрік Олсон, Мікко-Пекка Ханскі та CEO Front Ventures Йонас Мальмгрен.

В першій частині матеріалу Defender Media публікував відповіді співзасновника і CEO Varangians Пера Лагера, співзасновника данського фонду Final Frontier Нільса Вейрупа Карлсена, а також Ерленда Престгарда та Біргера Стіна з норвезького фонду Gardar.

Йонас Мальмгрен, Front Ventures

Front Ventures переорієнтувався з фінтеху на deftech-галузь у липні 2025 року. Команда шведської інвесткомпанії вирішила, що оборонні технології важливі для безпеки Європи і водночас привабливі для інвестицій.

“Я також є офіцером запасу шведської армії, тому для мене важливо зробити свій внесок, використовуючи свої навички та досвід. Розвиток оборонних стартапів в Україні є правильним кроком як з моральної, так і з фінансової точки зору”, – каже CEO Front Ventures.

Відтоді компанія вклала $4 млн у п’ять українських компаній: Skyhunter, Aeromotors, Black Forest Systems, Molfar Defence Technologies та Trinity Robotics. 

Крім них, Front Ventures інвестувала у шведську компанію, пов’язану з Україною, та шведсько-українське підприємство Scandinavian X. Останнє готове виробляти дрон-перехоплювач компанії “Влучник” у Швеції.

Водночас саме з останнім пов’язана перешкода, з якою Front Ventures зіткнулася в Україні. “Влучник” все ще чекає дозволу на експорт, хоча заявку підтримав уряд Швеції. Мальмгрен вважає, що цей процес міг би стати швидшим.

Водночас нещодавно Scandinavian X оголосила про партнерство з одним із найбільших виробників дронів в Україні. Вони планують разом брати участь у закупівлях НАТО та пропонувати виробництво й обслуговування на шведському заводі.

Назва вітчизняної компанії наразі не розкривається. Відомо лише, що вона є однією з найбільших в Україні та виготовляє дрони-перехоплювачі, ударні та розвідувальні безпілотники. Цей виробник уже має низку експортних дозволів та зарекомендував себе як міжнародний постачальник.

CEO Front Ventures додає, що Європі варто активніше підтримувати українські компанії у відкритті банківських рахунків, необхідних для роботи із закордонними транзакціями та контрагентами. Це досі залишається проблемою, про яку кажуть й інші спікери.

Водночас, попри ці практичні проблеми, майбутнє оборонної промисловості формується в Україні, каже Мальмгрен: “Якщо ви не тут, то робите ставку на застарілі технології”.

Потенційним інвесторам він радить приєднуватися до спільноти державного кластера Brave1, налагодити контакти з уже присутніми інвесторами та залучити до команди експертів з військової сфери.

“Відвідайте команди стартапів, представників уряду України та інших інвесторів в Україні – там проводиться безліч заходів. Якщо у вас немає інвестиційної команди, готова поїхати в Україну, підберіть нову”, – підсумовує CEO Front Ventures.

Його компанія відкрила в Україні власний офіс навесні 2026 року. У Front Ventures вірять, що завдяки цьому зможуть надати кращу підтримку як компаніям, в які вже інвестували, так і новим українським проєктам.

Патрік Олсон, Hede Capital Partners

Hede Capital Partners, заснована у 2024 році, спершу орієнтувалася на medtech, але згодом почала інвестувати й в інші сфери. У її портфоліо є розробники соцмережі для підлітків, аналізатора МРТ-знімків, рішень для “безпілотної торгівлі” тощо.

Олсон вирішив підтримати український deftech у березні 2025 року після “сумнозвісної зустрічі Трампа з президентом Зеленським у Білому домі”.

Відтоді інвесткомпанія вклалася в українські deftech-проєкти Sky Hunter, Aeromotors, Black Forest Systems, “Влучник”, MaXon Systems, Bravo Dynamics та Trinity Robotics. Також вона підтримала шведського розробника систем акустичної детекції Monava та американського виробника НРК Stridar. 

Hede Capital Partners не розкриває суми своїх інвестицій, відома лише сума угоди з Bravo Dynamics – $90 000 Фірма також є одним зі співзасновників шведської компанії Scandinavian X, яка планувала виробляти дрони “Влучник“. Водночас Олсон каже, що обмеження щодо експорту не дають вивести частину продуктів, створених компаніями їхнього портфеля, на міжнародні ринки.

“На жаль, я не бачу суттєвих покращень у цій сфері. Спільні підприємства часто подають як вирішення проблеми, але я не вважаю, що вони мають бути необхідними. Для українських оборонних компаній мають існувати простіші шляхи виходу на міжнародні ринки зі збереженням належного експортного контролю”, – коментує Олсон.

Ще одна проблема, з якою він зіткнувся, — брак прозорості та регулярної звітності в частині компаній. Через це міжнародним інвесторам складно належним чином відстежувати свої інвестиції.

Водночас Патрік Олсон все одно радить європейцям вкладатися в український defence tech. При цьому радить бути обережними з адміністративними процедурами й переконатися, що ви розумієте законодавчі та регуляторні вимоги.

Також закликає стежити за інвестицією – не лише для контролю, а й щоб налагодити зі стартапом відносини й розуміти його потреби. Для побудови довіри також варто провести кілька зустрічей із засновниками, і, якщо можливо, зустрітися особисто.

“Приєднуйтесь до Brave1 – це чудова відправна точка для всіх, хто цікавиться українськими оборонними технологіями. І не обмежуйтеся лише грошима. Пропонуйте щось ще: ділові зв’язки, технічні знання чи доступ до міжнародних ринків”, – завершує Олсон.

Мікко-Пекка Ханскі, Double Tap Investments

Double Tap Investments — інвесткомпанія, що базується у Фінляндії, але інвестує переважно в Україну. У 2023 році її співзаснували Ян-Ерік Саарінен, Олесь Худоба та Мікко-Пекка Ханскі.

Зв’язок Ханскі з Україною почався з людей і культури, а не з бізнесу. Він керує фінсько-українською культурною платформою Solovey Music, яка об’єднує фінських та українських музикантів і митців.

“Через цю роботу Україна стала для мене особистою. А для фіна цей зв’язок ще й історичний: ми знаємо, що означає для маленької нації захищатися від того самого сусіда”, – каже інвестор.

У 1939 році Радянський Союз вторгся у Фінляндію під формальним приводом відсунути кордон від Ленінграда. Червона армія мала перевагу в людях і техніці, однак не змогла подолати опір фінів. У 1940 році країни підписали мирний договір.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Ханскі почав волонтерити й донатити, однак згодом зрозумів – Україні треба не лише допомога, а й капітал та довгострокові партнери. Так він із партнерами створив Double Tap Investments з ідеєю стати мостом між українськими інноваторами та оборонною промисловістю у Північній Європі та НАТО.

Відтоді компанія інвестувала у п’ятьох українських виробників: Hard Cat, The Fourth Law, Griselda, Black Forest Systems і ще одного неназваного розробника. Крім грошей, вона надає консультаційні послуги, поєднуючи українські компанії з фінською та північноєвропейською промисловістю.

Водночас фінським інвесторам довелося зіткнутися з валютними обмеженнями та контролем за капіталом. Структура акціонерного капіталу і практики корпоративного управління поки що не відповідають очікуванням західних інвесторів, а проведення due diligence компаній також ускладнене.

“І, звісно, сам воєнний ризик, який більшість європейських LP досі оцінюють так, ніби Україна непридатна для інвестицій. Але рух однозначно позитивний: IP та холдингові структури дозрівають, уряд відкриває експортні шляхи для оборонних технологій, а це змінює всю інвестиційну логіку”, – продовжує інвестор.

Водночас, на думку Ханскі, ризик полягає не у втраті інвестицій, а в тому, що втратить Європа без них: “Ви інвестуєте не у війну, а в здатність Європи себе захищати і в найефективнішу за капіталовитратами екосистему оборонних інновацій у світі”.

Щоб вкладатися ефективно, інвестор радить особисто зустрічатися із засновниками, партнеритися з українцями, які обізнані з ситуацією, і починати з малого: “Консультаційний проєкт, конвертована позика чи квиток у синдикаті навчать вас ринку швидше, ніж рік звітів”. 

Він також закликає допомагати портфельним компаніям привести cap table, IP та управління до експортної готовності, й одразу думати про подвійне призначення й експорт: “Віддача з’являється тоді, коли перевірена в бою українська технологія виходить на ринки НАТО. Тож обирайте компанії з реалістичним шляхом до західного виробництва та сертифікації”.