“Є вісім спільних підприємств, п’ять уже постачають продукцію в Україну”. Ігор Федірко – про рік експорту зброї

За рік після оголошення про відновлення контрольованого експорту української зброї спеціальний механізм досі фактично не працює. Про це пише CEO Української ради зброярів Ігор Федірко, проаналізувавши основні рішення та результати за цей період.

Він закликав державу оприлюднити зведені дані про те, скільки додаткових коштів експорт приніс обороні та скільки озброєння завдяки цьому отримало військо.

Хронологія відновлення експорту

• Жовтень 2025 року — президент оголосив про відновлення експорту української зброї на DFNC³.
• 3 листопада — серед перших міст для експортних офісів назвали Берлін і Копенгаген. У грудні президент знову повідомив про підготовку офісу в Берліні.
• 12 лютого 2026 року — РНБО повідомила про засідання Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.
• У лютому також повідомлялося про плани створити протягом 2026 року десять спільних підприємств у Європі. Того ж місяця офіційно оголосили про початок роботи Quantum Frontline Industries у Німеччині, яка планує виробляти для України 10 000 дронів на рік.
• 4 червня президент доручив забезпечити проходження нормативних змін щодо експорту.
• 1 липня Кабмін ухвалив постанову №875. Вона скоротила строк розгляду документів із 90 до 30 днів і запровадила принцип мовчазної згоди під час міжвідомчого погодження.
• 31 липня F-Drones повідомила про доставку до США 2000 дронів F10. Компанія отримала дозвіл за загальною процедурою.
• У вересні Українська рада зброярів разом з іншими асоціаціями запропонувала змінити умови спеціального механізму.
• На початку жовтня РНБО повідомила про понад 400 розглянутих заявок, більш як 90% погоджень і понад 18 дозволів на експорт готової продукції.
• 2 жовтня голова Міжвідомчої комісії Давид Алоян заявив, що перелік критичного озброєння ще формують, а постанова №875 фактично не запрацювала.
• 12 жовтня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №15400, який визначає використання платежів від експорту.

Які умови передбачає спеціальний експортний порядок

Постанова №875 встановлює плату в розмірі 20% для готових виробів і технологій та 30% для компонентів. Мінімальна вартість контракту на готову продукцію за цим порядком становить 15 млн грн.

Українська рада зброярів пропонує значно знизити ставку, стягувати платіж після виконання контракту й отримання коштів виробником, передбачити повернення грошей за нереалізованими угодами та спростити постачання невеликих тестових партій.

Законопроєкт №15400 передбачає спрямування експортних платежів до спеціального фонду державного бюджету. Половину надходжень пропонують витрачати на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і техніки, ще половину — на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.

Спільні виробництво за кордоном

Федірко зазначає, що уже створено вісім спільних підприємств, п’ять із яких постачають продукцію в Україну.

Водночас, за його оцінкою, умови програми Build with Ukraine потребують уточнення: виробникам необхідно розуміти, хто приймає заявки, за якими критеріями їх оцінюють і яку підтримку можуть отримати компанії.

“Головне питання до річниці: скільки додаткового ресурсу експорт уже приніс обороні та скільки додаткової зброї отримало військо?” — підсумував CEO Української ради зброярів.