Mesh-зв’язок: як його використовують російські “Шахеди” і яку протидію знайшла Україна

“Кажучи просто, mesh-зв’язок дозволяє безпосередньо керувати “Шахедом”, майже як FPV-дроном”, – пояснює Сергій Скорик, комерційний директор компанії Kvertus.

Mesh-мережа – це децентралізована система зв’язку, яку використовують як російська, так і українська сторона. У ній дрони не лише приймають сигнал, а й передають його далі. Завдяки цьому ними можна, зокрема, керувати безпілотниками вручну на великих відстанях.

Радник президента України Сергій “Флеш” Бескрестнов додає, що російських дронів із mesh-модемами щодня стає дедалі більше. Як працює такий зв’язок, як йому протидіяти і хто розробляє mesh-мережі в Україні – в статті Defender Media.

Як працює mesh-зв’язок

У класичній схемі радіозв’язку використовується пряме з’єднання між передавачем і приймачем, пояснює Бескрестнов. Водночас у mesh-мережі кожен модем, який встановлюється на дрон, може не лише отримувати сигнал, а й підсилювати та передавати його далі.

Так можна будувати розтягнуті в довжину ланцюжки, де безпілотники йдуть один за одним і передають сигнал далі. “Другий варіант – резервування. Наприклад, якщо в повітрі кілька дронів і котрийсь зникне, то зв’язок із ними далі працюватиме”, – додає радник президента. 

Mesh-технологія дозволяє дронам передавати між собою різні типи даних, зокрема відео, яке врешті отримує оператор. Таким чином, росіяни проводять розвідку на землі, а також спостерігають за дронами-перехоплювачами в небі. Це допомагає будувати коридори для наступних безпілотників.

Інформація з модемів потрапляє до оператора, який знаходиться в глибині Росії, завдяки віддаленим точкам зв’язку, пояснює CEO Bravo Dynamics Богдан Тринька. Його команда розробляє mesh-систему для НРК. Точки, про які каже Тринька, працювали в Білорусі, є в Курській області, на окупованих територіях України тощо.

Крім того, завдяки mesh-зв’язку оператор може вручну керувати тим чи іншим безпілотником з території Росії. Це дозволяє атакувати рухомі цілі: потяги, мобільно-вогневі групи тощо. Якщо один із дронів побачить роботу протиповітряної оборони, то наступний в режимі ручного керування може знайти і знищити точку ППО.

Так росіяни можуть ефективніше атакувати і критичну інфраструктуру. Перший дрон знаходить найвразливішу точку і вдаряє туди, а всі наступні повторюють за ним.

“Удар 10 “Шахедами” в одну точку дорівнює ефекту від прильоту “Іскандера”, але коштує дешевше”, – каже Скорик із Kvertus.

Чим користуються сторони

Співрозмовники Defender Media кажуть, що росіяни використовують китайські mesh-системи через їхню доступність. За даними ГУР, на “Герберах” та деяких “Геранях” встановлюють модеми XK-F358, який коштує близько $8000.

Американські та європейські аналоги дорожчі, найвідомішою з них співрозмовники називають Silvus. “Ціна коливається від $16 тис. до $20-30 тис. за одну точку зв’язку, а для місії переважно потрібно щонайменше три”, – каже Тринька з Bravo Dynamics.

Водночас в Україні західні системи не прижилися через ціну, додає він. Натомість своє місце знайшов Starlink.

Але все ж існують ситуації, де термінали Маска не працюють. Наприклад, сигнал зникає, коли зникає його пряма видимість із небом. Тому Тринька каже, що для зв’язку повинна використовуватися екосистема з різних засобів.

Зараз, за його даними, в Україні є 4 компанії, які розробляють власні mesh-системи:

• Bravo Dynamics;
• Sine Engineering;
• Himera;
• Teletactika.

Богдан Тринька пояснює таку кількість тим, що технологія досить складна і вимагає кваліфікованих кадрів, які важко знайти.

Рішення Bravo Dynamics підходить для керування наземними роботизованими комплексами. У червні 2026 року компанія провела випробування і заявила, що мережа одночасно підтримує роботу до трьох НРК. Такий зв’язок допомагає їм працювати на складному рельєфі, в густій рослинності та під впливом РЕБу.

Teletactica також розробляє захищене обладнання, адаптоване до роботи в умовах інтенсивної роботи засобів РЕБ і відсутності GPS. Крім НРК, її розробки інтегруються в БпЛА та інші малі безпілотні платформи. Тоді як рішення Sine Engineering орієнтоване на літальні дрони. Як раніше писав Defender, компанія співпрацює з понад 150 українськими та зарубіжними виробниками.

Мережа, яку розробляє Himera, підходить для зв’язку тактичних груп і обміну повідомленнями. Як розповідав її CEO Михайло Рудомінський, зараз компанія працює над Comprehensive Resilient Network: захищеною, єдиною мережею, яка дозволяє всім пристроям, дронам, військовим, ПЗ, сенсорам передавати дані в одній системі зв’язку.

Який спосіб протидії знайшла Україна

Сергій Скорик із Kvertus згадує, що до середини 2025 року “Шахеди” в основному керувалися за допомогою супутників. Коли ж Україна почала пригнічувати цей спосіб, а також використання дронами мобільного зв’язку, росіяни почали активніше застосовувати mesh.

Бескрестнов пояснює, що існують два шляхи протидії mesh-системам: відключати точки зв’язку, які отримують дані з модемів, або ж глушити самі модеми, які встановлені на дронах.

Таку точку, зокрема, знищили в Білорусі у лютому 2026 року. Згодом mesh-мережа там відновила свою роботу, аж доки Зеленський у червні не поставив Лукашенку ультиматум відімкнути ретранслятори.

Це спрацювало, але 15 липня “Флеш” заявив, що, можливо, ретранслятори в Білорусі час від часу продовжують використовуватися для атак на Україну. 15 липня керований “Шахед” пролетів уздовж кордону з Білоруссю, а згодом вдарив по АЗС у Житомирській області.

“Відстань від точки атаки до кордонів РФ становить 260 кілометрів. Це занадто далеко для роботи прямого радіоканалу. Інших “Шахедів” (можливих ретрансляторів) у цей час у повітрі не було”, – додав Бескрестнов.

Пригнічувати окремі модеми на дронах можливо завдяки засобам РЕБ. Скорик пояснює, що їхнє обладнання може виявити дрон на відстані до 110 км і подавити його на відстані від 20 км.

Завдяки цьому “Шахед” втрачає зв’язок і починає виконувати стандартні маневри: літати колом чи “вісімкою”. Далі його збивають дрони-перехоплювачі чи МВГ.

Росіяни адаптуються до цього: встановлюють декілька модемів на один дрон і змінюють частоти зв’язку. Зараз популярними є 1300-1500 і 3200-3400 МГц. Близько місяця тому з’явилася частота 3900-4100 МГц, додає Скорик. 

“Флеш” також каже, що росіяни швидко змінюватимуть частоти, якщо бачитимуть нашу протидію. Тому як стратегію пропонує будувати систему засобів на майбутнє, яка захищатиме не в одній смузі частот.

У 2025 році український ринок засобів РЕБ оцінили в $220 млн. Його найбільшу частину займають системи малої дальності – 36%. Меншу частку мають засоби радіоелектронної боротьби проти безпілотників та системи, призначені для протидії високоточній зброї.