Які стартапи шукає в Україні 150-мільйонний чеський фонд Presto Tech Horizons. Інтерв’ю з Матеєм Луховим

Рік тому венчурна фірма Presto Ventures і чеський промисловий гігант CSG уклали партнерство, створивши фонд Presto Tech Horizons. Він передбачає €150 млн євро для інвестицій в європейські стартапи – насамперед, оборонні. За рік фонд проінвестував чотири проєкти, два з яких – представники українського ринку defence tech. На прохання редакції колумніст Defender Media Боян Стойковскі поговорив із resilience-інвестором Presto Ventures Матеєм Луховим про те, як потрапити на радар фонду.

Presto Tech Horizons робить ставку на майбутнє defence tech та технологій подвійного призначення і у країнах НАТО та союзних державах – включно з Україною.

Фонд обсягом €150 млн, створений у рамках стратегічного партнерства між Presto Ventures і промисловим гігантом Czechoslovak Group (CSG), прагне стати одним із найбільших у світі венчурів, що спеціалізується на безпекових і оборонних технологіях.

Presto Tech Horizons інвестує в діапазоні від €500 000 до €5 млн на компанію, зі ‘sweet spot’ в районі €2 млн. За рік з моменту створення у фонду вже є чотири портфельні компанії: український розробник акустичних локаторів Vidar Systems, українська навігаційна платформа Bavovna.ai, платформа для квантового моделювання BlueQubit, а також проєкт DiffuseDrive, який переосмислює штучний інтелект для автомобільної, аерокосмічної, оборонної та робототехнічної індустрій.

Під час конференції Invest in Bravery у Києві Defender Media поговорив з resilience-інвестором Presto Tech Horizons Матєєм Луховим про те, які саме українські стартапи цікавлять фонд – і чому вітчизняні проєкти викликають великий інтерес на Заході, попри численні труднощі, з якими вони стикаються.

Defender Media: Минув рік з моменту запуску Presto Tech Horizons. В чому особливість проєкту і чи задоволені ви своїми першими інвестиціями?

Матей Луховий: Presto Tech Horizons – це вельми унікальна історія для світу венчурного капіталу — спільний проєкт Presto і Czechoslovak Group (CSG), однієї з найбільш динамічних промислових груп Європи. При цьому конкуренція на ринку венчурних інвестицій висока, є багато сильних гравців. Щоб справді вирізнятися, отримувати найкращі угоди та приваблювати перспективні стартапи, потрібно створити для них найкращий продукт, який принесе їм найбільшу цінність.

Ми – венчурний фонд, при цьому наша модель спільного підприємства із CSG створює для портфельних компаній суттєві переваги. Особливо для оборонних проєктів, для яких ми відкриваємо двері у світ бізнесових та державних зв’язків, а також подальших досліджень і розробок. Це дає компаніям авторитет серед оборонних замовників, що критично важливо для отримання перших контрактів.

На сьогодні ми вже оголосили про чотири інвестиції, плюс маємо ще кілька крутих угод, про які ще не заявляли публічно. Сфери, які нам історично близькі — це радіоелектронна боротьба, радари, а також програмні інструменти для квантових технологій. Зараз ми знову дивимось ще й у бік космічних технологій — розробка систем управління і контролю, рішень для РЕБ і систем протидії безпілотникам. Це одні з ключових напрямів.

Що ви думаєте про технології подвійного призначення?

Приблизно 95% угод в оборонній сфері, на які ми дивимося, повинні мати альтернативне застосування в цивільному комерційному секторі — інакше можливості для зростання будуть обмеженими. 

Втім, сам термін dual-use зараз дещо знецінений, його використовують коли треба й коли не треба – і далеко не завжди комерційна адаптація оборонної технології є дійсно життєздатною.

Ще кілька років тому термін defence був майже лайливим в інвестиційному середовищі, особливо серед традиційний інституціональних інвесторів. Але тепер багатьом інвесторам стає очевидно, що вкладати гроші в defence необхідно, інакше ти ризикуєш стати жертвою агресії чи окупації. Якщо не вкладатися в оборону й не закладати витрати на resilience у бюджети, тебе сприйматимуть як слабкого й вразливого. Було б прекрасно, якби зброя не була потрібна — але, на жаль, така реальність людської натури.

Чималу роль у зміні парадигми відіграє Єврокомісія, яка навіть задумується про єдину систему постачання оборонних рішень в ЄС.

Що за цей рік вас найбільше вразило в українському defence tech?

Коли інвестуєш у стартап — наприклад, команду, яка створює ШІ-агентів чи щось подібне — ти питаєш їх, що їх мотивує, чому вони заснували компанію і навіщо хочуть її розвивати. Ти шукаєш ознаки стійкості, щоб переконатися, що вони не здадуться і не підуть на спокійну роботу через п’ять років, коли стане складно.

Але якщо засновник – українець, який працює в обороні, його мотивація на зовсім іншому рівні. Він хоче вижити. Хоче виграти війну. Це зовсім інший рівень мотивації та відданості справі. І це критично важливо – бо на ранніх етапах усе вирішує саме команда і її мотивації. Це має найбільше значення. І саме це робить українські defence-компанії такими привабливими для інвесторів.

Водночас, рівень технологій, рівень hardware-рішень в українських стартапах поки не можна порівняти з тим, що роблять, наприклад, американські проєкти. Тому інвестиції в український defence tech – це радше ставка на засновника, віра в те, що він продовжить вчитися і зростати. Але якщо говорити про системи зв’язку й радіоелектронної боротьби, то тут українці вже зараз – у вищій лізі.

У яких ще вертикалях українського defence tech ви бачите найбільший потенціал і переспективу?

Наприклад, спосіб, у який українські дрони взаємодіють із наземними станціями, технології протидії РЕБ та альтернативні системи навігації, які не дозволяють дрону впасти при джемінгу і спуфінгу — у цих сферах Україна може стати світовим лідером. Ми дуже уважно придивляємось до таких рішень.

Ми бачимо, як американські компанії зі схожими талантами та технологіями отримують у США в 4–5 разів більше інвестицій, ніж українські. Але українські команди зазвичай набагато винахідливіші. Ми вже розглядаємо декілька таких компаній для потенційних інвестицій.

Також нас дуже цікавлять команди, що розробляють лазерні системи протидії БпЛА — здатні збивати ракети, дрони та інші цілі. Що ще може бути перспективним? Наприклад, дешеві крилаті ракети. Є кілька перспективних команд, які починали з ударних дронів, а тепер рухаються саме в цей сегмент.

Боян Стойковскі

Незалежний журналіст. Базується в Скоп’є, Північна Македонія, пише про технології, науку, екологічні проблеми, а також про поствоєнні суспільства країн Західних Балкан. Його роботи публікувались у Foreign Policy, WSJ, ZDNET, New Eastern Europe та Interesting Engineering.

• X
• LinkedIn