Що таке технології dual-use і хто розвиває їх в Україні

В березні 2025 року у Києві пройшов перший Dual-Use Invest Demo Day, організований Ukrainian Startup Fund (USF) і державним кластером оборонних технологій Brave1. Мета заходу – залучити західні інвестиції та партнерства для українських розробок подвійного призначення, що пройшли випробування на полі бою і тепер готові до цивільних ринків. Під час заходу дев’ять перспективних українських стартапів пітчили інновації з цивільним і військовим потенціалом. А представники Avellum, Rovertech, D3 та Green Flag поговорили на панельній дискусії про те, що таке технології dual-use, наскільки вони перспективні і який потенціал мають українські розробки в цій сфері. Defender переповідає найцікавіше.

На межі війни й миру

Один із найбільш перспективних напрямів розвитку технологій dual-use в Україні – безпілотні наземні машини для виявлення мін та розмінування територій. Через війну Україна стала однією з найбільш замінованих країн світу, і роботи-розміновувачі уже рятують життя солдатам, виконуючи небезпечні операції дистанційно. Але цінність таких проєктів не обмежується полем бою. В Україні наразі заміновано понад 174 тисячі квадратних кілометрів, а у світі чимало інших конфліктних зон, де бойові дії то затухають, то розгораються знов. У таких умовах роботи-розміновувачі можуть зіграти ключову роль у гуманітарному розмінуванні та відновленні сільського господарства.

Один із таких проєктів – українська компанія Rovertech, що розробляє наземні роботизовані комплекси. «Спочатку ми думали лише про бойову машину для розмінування, а потім побачили і можливості для цивільного застосування», – каже засновник проєкту Борис Дрожак. Система дистанційного розмінування «Змій», яка активно застосовується в Силах оборони і нещодавно «засвітилася» на сторінках The Telegraph, у майбутньому може допомогти фермерам та будівельникам безпечно повернутися на власні робочі місця. Цей подвійний підхід – військова безпека і цивільна відбудова – робить Rovertech зразковим dual-use стартапом.

Втім, не кожен проект так чітко вписується у мирну складову dual-use. Учасники дискусії на заході від USF та Brave1 обговорили зокрема й те, що деяки суто військові проєкти маскуються під технології подвійного призначення і вимагають більш ретельної перевірки на відповідність нормам.  Однак головний меседж українських інноваторів полягає в тому, що dual-use –  це не розбавлення військових розробок, аби догодити цивільному сектору, а визнання того, що сучасні інновації часто однаково корисні і для війни, і для миру.

Переосмислюючи dual-use в часи війни

Найжвавіша дискусія заходу точилася навколо питання: що сьогодні взагалі означає термін dual-use? Історично це були комерційні технології з військовим потенціалом, які дозволяли стартапам виживати до того, як їх придбає армія. Деякі країни настільки затягують військові закупівлі, що, за словами учасників панелі, “до моменту підписання контракту ви вже тричі збанкрутували”. Тому стартапам часто радять починати з цивільних клієнтів.

Втім, через війну в Україні ця динаміка кардинально змінилася. Міноборони, а особливо окремі підрозділи Сил оборони, перетворилося на швидких та платоспроможних клієнтів. Лише за минулий рік витрати України на безпілотники перевищили $2,5 млрд. Війна створила потужний внутрішній ринок, де стартап, що розробляє військові дрони чи сенсорні системи, може дуже швидко знайти покупця у Збройних Силах, не потребуючи (принаймні на початковому етапі) пошуку подвійного призначення.

«Ми зараз не бачимо, щоб українські компанії спочатку обирали стратегію dual-use або виключно цивільні технології, а вже потім адаптували їх під оборону. Бо тут існує реальний ринок із досить швидкими процедурами, де не потрібно чекати роками на підписання контракту. Це ринок, де швидкість впровадження інновацій просто неймовірна,» — наголосив Антон Верховодов із D3 VC.

Водночас він відзначив, що і в Європі інтерес до військових технологій стрімко зростає. «Донедавна дуже мирне об’єднання європейських держав нині вирішує, як витратити 800 млрд євро на оборону», – нагадує Верховодов. Країни НАТО та ЄС рекордно нарощують оборонні бюджети. В таких умовах традиційна етична межа dual-use стирається.

Деякі фонди досі категорично забороняють інвестувати в технології, призначені для ураження живої сили — і це породжує, за висловом Верховодова, «абсурдні вимоги до так званих ‘вегетаріанських’ технологій», коли фонди готові вкладати лише в нелетальні оборонні продукти. Інші ж, навпаки, бачать підтримку української оборони як моральний обов’язок. В таких умовах українським стартаперам доводиться балансувати між громадським сприйняттям та власною місією.

«Ці визначення зараз стали справді шкідливими. Те, що починалося як хороша стратегія виживання стартапів у США, де на військові контракти чекали роками через бюрократію, перетворилося на цілий ліс визначень,» — наголошує Верховодов.

Він також порадив стартапам не змінювати чітко сформовану військову стратегію тільки для того, щоб задовольнити вимоги занадто обережних інвесторів. «Це ваша компанія, а не компанія інвестора. Не змінюйте стратегію під тих, кого навіть немає у вашому капіталі. Будьте собою», — підсумував він.

Для українських інноваторів його теза проста — автентичність є частиною вашої історії. Незалежно від того, чи технологія летальна, нелетальна, чи щось посередині — треба пишатися своєю розробкою і вміло показувати її широкі можливості для суспільства.

Довгий шлях до міжнародних закупівель

Попри зростання західного інтересу, українські стартапи стикаються з реальними бюрократичними перепонами при виході на глобальні ринки. Одним із серйозних викликів залишається регуляторна документація, яку Україна зараз вчиться спрощувати для швидкого впровадження нових технологій. Уряд України вже суттєво прискорив деякі процеси. Наприклад, українським оборонним компаніям тепер значно швидше, ніж у НАТО, видають каталожний номер НАТО (NSN) — критично важливий ідентифікатор, необхідний для закупівель продуктів країнами Альянсу. Якщо зазвичай цей процес у країнах НАТО може тривати до трьох років, то в Україні — від трьох тижнів до трьох місяців.

Як результат: ви уважно ставитесь до всіх вимог, проходите через всі процеси зтиснувши зуби, та пишаєтесь пройденим як відзнакою серйозності вашого виробу. В кінці-кінців, в країнах НАТО або в офісах західних клієнтів не очікують нічого меншого.

Українські dual-use технології на міжнародній арені

Дебора Фейрлемб, Founding Partner в Green Flag Ventures, нагадала, що значну кількість оборонних стартапів зрештою поглинають велики компанії. Це, за її словами, не погано, а навпаки — є ефективним способом масштабування й виходу на глобальні ринки. 

Такі перспективи українських оборонних стартапів, на її думку, багато в чому залежатимуть від розвитку подій на фронті та державної політики. Але, як зазначає Фейрлемб, цивільні застосування українських технологій теж будуть розвиватися. Вона нагадує, що навіть мікрохвильова піч свого часу народилася з військових розробок часів Другої світової.

«Подивіться на технології, що прийшли з Ізраїлю за останні 20 років — більшість із них початково були створені для армії, але сьогодні успішно працюють і на цивільному ринку. Це природна еволюція, коли військові винаходи згодом стають корисними і цивільним», — підсумувала Фейрлемб.

Сьогоднішні українські інновації також можуть стати буденністю. Цілком імовірно, що концепція dual-use згодом взагалі втратить свою актуальність. Як зазначила Фейрлемб, може настати час, коли ми перестанемо використовувати цей термін, оскільки “ми побачимо так багато інновацій, що ця відмінність більше не матиме значення.” Військове чи цивільне — це просто якісна технологія.

Поки ж українські підприємці у сфері defence tech рухаються вперед із почуттям нагальності та відповідальності. Сьогодні вони ведуть дзвінки з інвесторами у Каліфорнії, а завтра — тестують свої винаходи під Харковом. І мотивацією для них є не лише прибуток чи дух новаторства, а щось значно важливіше — безпека та захист їхніх родин. Українські новатори на власному досвіді переконалися, що відстань від поля бою до корпоративних офісів може бути дуже короткою, а технології, перевірені війною, здатні захистити життя людей як у воєнні, так і в мирні часи. Зараз, коли західні ринки відкриваються для цих технологій, перевірених у бою, світ бачить, на що дійсно здатна нова хвиля українських dual-use інноваторів.

Віктор Харитон

Колумніст Defender Media, який пише про українські оборонні технології на перетині з міжнародними відносинами, стратегічними комунікаціями та штучним інтелектом. Віктор консультує організації, що працюють у сферах оборони та безпеки, енергетики, сільського господарства та охорони здоров’я.

• LinkedIn