Дорозвідка #78: перехоплювачі реактивних “Шахедів”, перший у світі десант НРК, а також Стерненко, Романюков і Бабенко

В новій “Дорозвідці”:

• Третій армійський корпус першим у світі здійснив десантування НРК-камікадзе;
• Стерненко – про реактивні перехоплювачі та роботу з виробниками;
• Романюков – про ключові принципи своєї роботи на чолі АОЗ;
• Зеленський – про перехоплювачі реактивних “Шахедів” та вироби, що атакували Москву;
• Олексій Бабенко на BIHUS Info.

Третій армійський корпус першим у світі здійснив десантування НРК-камікадзе

Українські військові десантували наземні роботизовані комплекси у тил армії РФ під час операції “Вівальді” на півночі Донеччини. Про це розповіли в Третьому армійському корпусі. Завдяки цьому маневру Силам оборони вдалося звільнити два села та зачистити ще одне.

Для доставки НРК-камікадзе у тил окупантів бійці використали важкі дрони-бомбери. За словами бригадного генерала та командира корпусу Андрія Білецького, наземні роботи десантували на понад 10 км у тил армії РФ, а подібну операцію провели “першими у світі”.

Пізніше в “Трійці” також розповіли, що на рахунку НРК корпусу уже 15 700+ успішних місій і близько 3 300 тонн доставлених вантажів. У бригадах працюють цілі підрозділи НРК, які закривають до 80% потреб піхоти та 90% евакуацій на передньому краї.

Стерненко – про реактивні перехоплювачі та роботу з виробниками

Волонтер Сергій Стерненко став гостем недавнього DOU Day Picnic, розповів, зокрема, про нові загрози з повітря та розвиток дронів-перехоплювачів.

За його словами, українські компанії працюють над реактивними перехоплювачами ще з 2025 року. На масове виробництво вони мають вийти до кінця поточного року.

Тепер Україна має готуватися до російських малих крилатих ракет. Для протидії потрібні дешеві масові ракети ППО малої дальності.

Спікер також розповів про особливості роботи “Спільноти Стерненка” з виробниками. У випадку з новими дронами фонд купує тестову партію, відправляє її в кілька підрозділів на різні напрямки, збирає дані, питає операторів, дивиться відео і перевіряє результат. Тільки після цього “Спільнота Стерненка” масштабує закупівлі. Із понад 100 постачальників регулярними лишаються близько 20.

За словами Стерненка, головна проблема українських виробників — слабкий контакт із кінцевим користувачем. Ті, хто не слухають операторів, роблять гірші продукти і перестають покращуватися. “Наша модель: питаємо військових, що їм треба, кажемо виробнику зробити це, а потім купуємо або шукаємо іншого”, – каже волонтер. 

Романюков – про ключові принципи своєї роботи на чолі АОЗ

Артем Романюков, який тимчасово виконує обов’язки директора Агенції оборонних закупівель, розповів про перші три тижні роботи в пості на Facebook. Також він поділився принципами своєї роботи на посаді.  

1. Більше реальної конкуренції там, де вона можлива. 
2. Подальша цифровізація закупівель. Зрозумілі та передбачувані правила для виробників і постачальників.
3. Наскрізна доброчесність і відповідальність. Закупівельні рішення мають ухвалюватися виключно в інтересах війська та держави.

“Держава має ефективно використовувати ресурси, а ринок — розуміти правила, за якими потрібно працювати, – підкреслив Романюков. – Для того, щоб кожен військовий міг вчасно отримати те, що йому потрібно. І за розумні гроші”.

Зеленський – про перехоплювачі реактивних “Шахедів” та вироби, що атакували Москву

19 вересня президент України Володимир Зеленський опублікував відео про те, що спеціалісти СБУ створили перший ефективний безпілотник для протидії реактивним “Шахедам“. 

Того ж дня Зеленський опублікував відео про друге успішне застосування цього виробу – бійці військової контррозвідки СБУ уразили ним російський реактивний дрон “Герань-5”.

В ніч з 19 на 20 вересня відбулася масштабна українська атака на Московський регіон. В публікації про цю подію український президент відзначив ударні засоби, що брали участь в атаці: FP-1, RZ-100, MICH-2000, “Паляниця”, Vendetta, “Лютий”, “Барс”, “Фламінго”, “Січень”, Pelican. Частина з цих виробів добре відома, а про деякі повідомляється вперше.

Олексій Бабенко на BIHUS Info

Журналісти BIHUS Info поспілкувалися з засновником та CEO Vyriy Industries Олексієм Бабенком. Він розповів: 

• Чому звична тактика перехоплення “Шахедів” більше не працює проти нових апаратів зі швидкостями понад 400–500 км/год?
• Чи можливо подолати проблему реактивних дронів – і якщо так, то скільки на це треба часу?
• Що саме пішло не так у комунікації між розробниками, військовими та державою?

В інтервʼю також обговорюються криза інженерних кадрів, специфіка проєкту ZIRKA і особливості defence tech як бізнесу по-українськи.