“Попит на українські оборонні технології є системним і зростає як у США, так і в Європі”, – Олександр Сорока, Network VC

Олександр Сорока – один із найбільш досвідчених українських інвестменеджерів. Він – засновник фонду Network VC, який вже декілька років інвестує в проєкти на ранній стадії в Україні, США та країнах Європи.

У 2024 році зі структури фонду виділився Network VC Defense — окремий напрям, зосереджений на інвестиціях в оборонні технології. Наразі в портфелі Network VC Defense уже 27 стартапів, серед яких Swarmer, Bavovna.AI, Scopa Industries та інші відомі проєкти.

Для спецпроєкту Defense Tech Investor Playbook, який виходить за підтримки Network VC Defense, Defender Media записав велике інтерв’ю з Олександром.

Ви – засновник і топменеджер декількох проєктів: Network VC, Startup Network, Ukrainian Valley і NETWORK.VC DEFENSE. Розкажіть, будь ласка, чим займається кожна структура – і яка ваша роль у них.

Network VC — це ядро всієї екосистеми, управляюча структура, яка об’єднує різні напрями навколо інвестицій і роботи зі стартапами.

Далі є кілька ключових елементів. Startup Network — це відкрита платформа, де формується великий потік стартапів і угод, фактично одне з наших базових джерел deal flow. Паралельно ми будуємо ком’юніті, зокрема Ukrainian Valley у Кремнієвій долині — це вже про людей, зв’язки і доступ до глобального ринку, що критично важливо для масштабування.

І окремо є NETWORK VC Defense — наш інвестиційний фокус на defense та dual-use технологіях, де ми працюємо як через фонд, так і через синдикати, залучаючи приватних інвесторів і заходячи в стартапи на ранніх стадіях.

По суті, це все одна система: платформа дає нам проєкти, ком’юніті — доступ до ринку і партнерів, а інвестиційні інструменти — можливість заходити в угоди.

Моя роль — тримати цю конструкцію разом: займатися операційним і стратегічним управлінням, розвивати партнерства і вибудовувати ефективну взаємодію між інвесторами та стартапами.

Якщо говорити про defense-напрям – скільки проінвестовано проєктів і на яку суму?

Станом на зараз у портфелі NETWORK VC Defense вже понад 27 оборонних стартапів, і ми продовжуємо активно розширювати цей напрям.

Щодо обсягів інвестицій — ці дані ми публічно не розголошуємо.

Поділіться історією створення NETWORK.VC Defense. Які основні етапи пройшов проєкт і де він зараз?

NETWORK VC Defense ми запустили на початку 2024 року як логічний етап розвитку екосистеми Network VC. У певний момент стало очевидно, що оборонні угоди мають свою специфіку — інші вимоги до структурування, комплаєнсу, роботи з різними юрисдикціями та партнерами. Плюс сам сектор почав дуже швидко розвиватися, і це вимагало окремого, сфокусованого підходу.

За цей час ми сформували команду, побудували пайплайн і вже зібрали портфель defense tech компаній. Також провели перший батч акселераційної програми і зараз запускаємо другий — інтерес з боку стартапів і інвесторів суттєво зріс.

Нещодавно ви провели ребрендинг оборонного напряму. Чому?

Щодо ребрендингу — це був практичний крок. Ми трансформували OPPND у NETWORK VC Defense, щоб інтегрувати напрям у материнський бренд і зробити структуру більш зрозумілою, прозорою та масштабованою для міжнародної роботи.

Фактично, це відображає і наш внутрішній розвиток, і ситуацію на ринку: defense tech сьогодні — це вже не нішевий сегмент, а окрема інвестиційна вертикаль зі стрімкою динамікою і глобальним попитом.

Який обсяг фонду, що інвестує в defense? Який середній чек?

Якщо говорити про обсяг фонду, то ми його публічно не розкриваємо. З точки зору чеків, у нас є дві основні моделі. Коли ми інвестуємо через синдикати, середній чек сьогодні становить приблизно від $100 000 до $500 000 на стартап.

Якщо ж це рання стадія і компанія заходить через нашу акселераційну програму, то перший чек зазвичай менший — у діапазоні $25–50 тисяч. Це дає можливість зайти на самому початку і далі супроводжувати проєкт на наступних раундах.

Хто інвестує в defense разом із вами? Який портрет вашого LP?

Переважну частину наших інвесторів за кількістю сьогодні становлять українці — це приватні інвестори, які проживають як в Україні, так і за кордоном. Водночас, якщо дивитися на обсяг капіталу, більша частка припадає на інвесторів зі США. Це як американці за походженням, так і українці, які живуть і працюють у США.

Як ухвалюються рішення щодо інвестицій у ту чи іншу компанію? Як відбувається відбір?

Ми працюємо з кількома каналами пошуку проєктів: відкрито комунікуємо в медіа, використовуємо власну платформу Startup Network, проводимо спеціалізовані івенти як у Києві, так і в Кремнієвій долині, а також залучаємо партнерів і глобальну мережу скаутів.

Після первинного відбору проєкти потрапляють на інвестиційний комітет, де ми проводимо комплексний аналіз і ухвалюємо рішення. У випадку інвестицій від фонду достатньо внутрішнього рішення команди. Якщо ж мова йде про синдикат, фінальне рішення приймають інвестори, які входять до нашого інвестиційного клубу — вони самостійно визначають, чи долучатися до конкретної угоди.

Розкажіть про портфельні компанії у сфері defense tech. Які з них найбільш цікаві і найбільш зрілі?

Це непросте питання, адже оцінка “зрілості” у defense tech може сильно відрізнятись: є бізнесово успішні компанії з виручкою, а є технологічні стартапи без доходу, але з дуже великим потенціалом.

З одного боку, найбільш привабливими є ті компанії, які вже демонструють стабільну бізнес-динаміку, зростання виручки та здатність масштабуватися. З іншого — часто найбільше вражають проєкти на ранніх стадіях, де ще немає revenue, але є проривна технологія і сильна команда.

Наприклад, серед міжнародних кейсів ми інвестували в Maritime Fusion — проєкт зі створення термоядерного реактора для морських застосувань. Це поки що рання стадія, але команда має глибоку експертизу, сильних інвесторів і потенціал створити технологію нового покоління.

Якщо говорити про більш зрілі історії, варто відзначити кейс Swarmer. Ми зайшли в компанію на ранній стадії (pre-seed), а далі кілька разів доінвестовували на наступних раундах. У підсумку компанія пройшла повний шлях розвитку і вийшла на IPO — її акції сьогодні торгуються на біржі. Це один із показових прикладів того, як український технологічний стартап може масштабуватись до глобального рівня.

Подібні кейси для нас стратегічно важливі, адже вони формують “траєкторію успіху” для інших команд — від ранньої стадії до публічного ринку.

В цілому, у технологічному секторі, і особливо в defense tech, критично важливу роль відіграють інвестиційні раунди. Компанія, яка змогла залучити достатній капітал, отримує суттєву конкурентну перевагу: можливість залучати найкращі таланти, інвестувати в R&D і агресивно масштабуватися. Без цього конкурувати на глобальному ринку практично неможливо.

IPO Swarmer стало одним із найуспішніших за рік. Розкажіть про історію ваших стосунків – як давно знаєте проєкт, чому вирішили інвестувати, чи задоволені їхнім прогресом?

Ми познайомилися зі Swarmer приблизно три роки тому, а першу інвестицію зробили близько 2,5 років тому — на ранній стадії розвитку компанії. З того часу ми кілька разів доінвестовували в наступних раундах. Сьогодні, враховуючи, що компанія вже провела IPO і торгується на біржі, ми безумовно задоволені її прогресом.

Рішення інвестувати базувалося на двох ключових факторах: масштабі проблеми та якості команди. На ранніх стадіях продукт часто ще не сформований — його не можна повноцінно оцінити, оскільки він буде неодноразово змінюватися. Тому фокус зміщується саме на те, наскільки велика проблема, яку вирішує стартап, і чи здатна команда її реалізувати.

У випадку зі Swarmer ми бачили велику, ще не вирішену проблему та команду з сильним міжнародним бекграундом. Додатковою перевагою була географічна структура: частина команди знаходиться у США і працює з інвесторами та клієнтами, інша — в Україні, ближче до реальних умов застосування технології, що дозволяє швидко тестувати рішення, отримувати фідбек і ефективно будувати інженерну частину.

Саме поєднання цих факторів і стало основою нашого інвестиційного рішення.

Чи достатньо компанія заробила під час IPO? Чи не вважаєте ви, що акції компанії були ‘mispriced’, як писали багато західних видань?

Передусім, це перше IPO українського стартапу, і вже цей факт робить кейс Swarmer успішним незалежно від нюансів оцінки.

Щодо питання mispricing — такі оцінки дійсно звучали, але це не обов’язково є помилкою. Часто це свідома стратегія: залишити частину потенційної вартості інвесторам після розміщення. Це важливо для формування довіри до компанії на публічному ринку, створення попиту та позитивної динаміки акцій у перші дні торгів.

Крім того, варто враховувати, що це було відносно невелике IPO. Для компанії ключовим було не лише залучити капітал, а й успішно пройти андеррайтинг, залучити міжнародних, зокрема американських, інвесторів і продемонструвати ринку потенціал зростання.

Тому навіть якщо розміщення відбулося з певним дисконтом, це могло бути виправданим кроком з точки зору довгострокової стратегії розвитку компанії.

Чому, на вашу думку, дебют Swarmer на біржі був настільки успішним? Що очікуєте від компанії в найближчі квартали?

Успішний дебют Swarmer на біржі пояснюється поєднанням сильного попиту, правильно вибудованих очікувань під час розміщення та загального інтересу до сектору defense tech. Компанія зайшла на ринок із зрозумілою історією зростання, що додатково підсилило довіру інвесторів.

У найближчі квартали очікую, що компанія продовжить активний розвиток: зростатиме виручка, розширюватиметься портфель технологій як за рахунок власних розробок, так і через можливі придбання інших рішень або команд.

Загалом, є очікування, що Swarmer еволюціонує зі стартапу у велику технологічну компанію з глобальним масштабом.

При високій оцінці компанії та шаленій увазі до нього у Swarmer скромні фінансові показники. Серед засновників українських компаній є опасіння, що компанія overhyped, може не виправдати надій інвесторів і зіпсувати репутацію українського defense tech в США. Що би ви відповіли цим скептикам?

Скепсис у таких кейсах — це нормально. Фондовий ринок завжди працює через різні очікування: в один і той самий момент одні інвестори вірять у зростання, інші — у падіння. І це не проблема конкретної компанії, це природа публічного ринку.

Щодо Swarmer — так, ризики існують. На короткій дистанції фондовий ринок складно передбачити, і будь-яка компанія може не виправдати очікувань. Але важливо дивитися ширше.

Це не просто окремий кейс — це історія прориву українського defense tech на глобальний ринок. Фактично, це перший прецедент, який показав, що українські технологічні компанії можуть проходити повний шлях: від ідеї до публічного ринку в США.

Навіть сам факт цього IPO вже створює ефект для всієї індустрії:

• Відкриває доступ до міжнародного капіталу;
• Формує довіру до українських команд;
• Показує реальний шлях масштабування для інших стартапів.

Щодо репутації українського defense tech у США — вона сьогодні, скоріше, позитивна й зростаюча. Україна сприймається як середовище, де технології проходять реальне випробування в складних умовах, а команди вміють швидко адаптуватися і створювати ефективні рішення.

Тому навіть якщо окремі компанії не виправдають очікувань, це не зруйнує репутацію галузі. Навпаки — поява таких кейсів, як Swarmer, формує нову хвилю інтересу і задає орієнтир для інших українських гравців виходити на глобальні ринки.

На державному рівні стосунки між Україною і США наразі доволі напружені. Чи може це негативно вплинути на інвестиційні та бізнесові стосунки?

Складно дати однозначну оцінку, але наразі я не бачу суттєвого негативного впливу на інвестиційні чи бізнесові відносини. На практиці ринок продовжує працювати, угоди відбуваються, інтерес до українських технологій зберігається.

Звичайно, геополітичний контекст завжди має значення і може впливати на настрої інвесторів, особливо в довгостроковій перспективі. Але в короткостроковому горизонті ключову роль все ж відіграють якість команд, технологій і ринковий потенціал проєктів.

Як війна на Близькому Сході вплине на оборонний ринок та інвестиції в defense tech? 

Війна на Близькому Сході вже зараз підсилює попит на оборонні технології. Ми бачимо, що регіон активно виходить на ринок: з’являється інтерес до закупівель, нових технологій і швидких рішень “тут і зараз”. Багато гравців не встигли підготуватися до ескалації, тому зараз діють досить агресивно — шукають готові продукти, запускають партнерства, розглядають локалізацію виробництва.

У цілому це призведе до подальшого зростання defense-ринку і збільшення інвестицій у defense tech. Такі конфлікти прискорюють цикл ухвалення рішень: те, що раніше могло тривати роками, зараз відбувається значно швидше.

Для України це відкриває окреме вікно можливостей. Українські компанії вже мають унікальний досвід створення та тестування технологій у реальних умовах, тому можуть виступати не лише як постачальники рішень, а і як партнери для розробки та інтеграції нових систем.

Фактично, за таких умов Україна має шанс закріпитися як один із ключових глобальних хабів у сфері defense tech, якщо зможе правильно використати цей попит і масштабувати свої рішення.

Нещодавно ви брали участь у роадшоу Brave1 в США. Поділіться, будь ласка, враженнями?

Інтерес був дуже високий. Найбільш інтенсивна взаємодія відбулася у Вашингтоні, де зосереджено багато державних структур і профільних агентств. Водночас з точки зору інвесторів найсильніша активність була в Silicon Valley, де зосереджена значна кількість фондів.

Важливо, що сьогодні український defense tech вже сприймається як сформований бренд. Інтерес проявляється не лише з боку інвесторів, а й з боку корпорацій — вони розглядають можливості спільних підприємств, ліцензування технологій та інтеграції українських рішень у свої продукти.

Загалом Roadshow Brave1 показало, що попит на українські технології є системним і зростає як у США, так і в Європі.

Як розвивається ваш проєкт синдикативних інвестицій?

Проєкт синдикативних інвестицій зараз активно розвивається. Нещодавно ми закрили дві нові угоди — з Toloka та Panoptes, обидві компанії демонструють хорошу динаміку розвитку.

Також ми перебуваємо на фінальній стадії закриття ще однієї угоди, яку плануємо оголосити найближчим часом.

Паралельно активно аналізуємо нові можливості — дивимось на різні технологічні напрями та стартапи, які можуть посилити портфель.

Важливо, що ми бачимо зростання інтересу до синдикативних інвестицій не лише у США, а й у Європі та Україні. Це поступово розширює пул інвесторів і створює додаткові можливості для угод.

Які напрями в defense tech вважаєте найбільш перспективними зараз? У що Network VC хоче інвестувати цього року? Скільки інвестицій плануєте здійснити? На яку суму?

Ключовий фокус зараз — це автономні системи. Ми віримо, що розвиток оборонних технологій рухається саме в напрямку автономності: на першому етапі сучасних конфліктів все більше задач виконуватимуть дрони та роботизовані системи — повітряні, наземні, надводні й підводні.

Тому серед пріоритетних напрямів для інвестицій:

• автономні безпілотні системи
• AI та алгоритми управління і навігації
• swarm-рішення (координація груп дронів)
• сенсори, виявлення та target detection
• системи зв’язку та стійкі до РЕБ рішення

Щодо інвестиційної активності — ми орієнтуємось на максимально можливу кількість угод у межах якісного пайплайну. Працюємо як через синдикати, так і через тематичні фонди, тому обсяг і кількість інвестицій можуть варіюватися залежно від доступних можливостей.

Загальна стратегія — активно заходити в проєкти на різних стадіях, формуючи портфель у найбільш перспективних технологічних нішах defense tech.