Відповіді на найпоширеніші питання про кодифікацію озброєння: колонка юристки ADVANQ Яни Свідерської

В партнерському матеріалі юристка практики оборонних закупівель ADVANQ Яна Свідерська розповідає, які документи потрібні для кодифікації озброєнь в Україні, чому ця процедура триває так довго, з ким можна провести спільні відомчі випробування, а також відповідає на інші популярні питання про кодифікацію.

Кодифікація – це не формальність, а частина життєвого циклу озброєння. Вона відкриває шлях до державних закупівель, допомагає розширити ринки збуту та швидше масштабуватись.

Сьогодні кодифікація є обов’язковою умовою для співпраці з централізованими замовниками. Таких, як, наприклад, Агенція оборонних закупівель.

Попри те, що після змін до постанови КМУ №1275 (далі — Постанова) вимога кодифікації для постачання безпосередньо до військових частин була скасована, на практиці ситуація виглядає інакше. Більшість військових частин усе одно надають перевагу закупівлі саме кодифікованих виробів, обґрунтовуючи це гарантією якості, відповідності вимогам та уже проведених тестувань.

Відтак, кодифікація є одним з ключових етапів виробників озброєння. Як наслідок, за час роботи у цьому напрямку ми помітили: більшість запитань щодо кодифікації повторюються.

Саме тому команда ADVANQ зібрала основні з них – ті, що найчастіше виникають у компаній, які виготовляють БпАК, РЕБ, НРК та іншу військову техніку аби поділитись власною експертизою.

1. Строки. Чому кодифікація триває так довго?

В мережі Інтернеті розміщено багато публікацій, де стверджується, що «кодифікація триває 10 днів». На практиці це нереально.

Реальний строк становить від 2–3 місяці до року. Залежно від типу виробу та готовності документів.

Питання «чому так довго?» справедливе. Але важливо розуміти, що цей процес не може бути коротким. До прикладу, нижче описано лише основні етапи, які необхідно пройти при кодифікації.

Спочатку розробка тактико-технічних характеристик (далі – ТТХ).

Далі написання та затвердження технічних умов. Наступним етапом є створення програми та методик випробувань.

Потім проведення випробувань (власних або спільних відомчих з Державним замовником (пояснення дивитись у п.3 нижче) та як наслідок складання протоколів і актів випробувань.

І це лише етап подачі документів до МОУ.

Далі вас чекатимуть: випробування у МОУ, можливі коригування ТТХ, редагування та реєстрація змін до ТУ тощо. Усе це займає додатковий час.

2. Які документи потрібні?

Для зручності наведемо узагальнений та спрощений перелік:

• тактико-технічні характеристики;
• технічні умови, затверджені виробником та зареєстровані у базі даних «Технічні умови України» (ДП «Укрметртестстандарт»);
• програма та методики випробувань;
• акт і протоколи попередніх випробувань;
• лист-опис виробу.

Якщо виріб проходить спільні відомчі випробування, до переліку додається відповідний акт.

В окремих випадках деякі з документів можуть бути замінені або не вимагатися. Детальніше про це ви можете почитати у Постанові або на профільному веб-сайті МінОборони.

Матеріал створено за підтримки ADVANQ

3. З ким можна провести спільні відомчі випробування?

Найчастіше державними органами, з якими проводяться спільні випробування, є:

• Головне управління розвідки Міністерства оборони України;
• Збройні сили України (в частині командувань, до прикладу Командування Сил безпілотних систем);
• Національна гвардія України;
• Служба безпеки України;
• Національна поліція України.

Повний перелік шукайте у пункті 7 Порядку здійснення закупівлі … за Постановою та у пункті 2 постанови КабМіну від 3 березня 2021 р. № 363 «Питання оборонних закупівель».

4. Чи можливо кодифікувати кілька комплектацій або модифікацій виробу?

Так, це дозволено.

Але важливо врахувати, що кожна комплектація/модифікація призводить до зміни ТТХ і вимагає додаткових випробувань. Зміна характеристик означає новий набір параметрів, які необхідно підтвердити.

Відповідно Вам потрібно: зазначити усі комплектації/модифікації виробу у ТУ, визначити їх ТТХ та підготувати випробування для вказаних комплектацій.

5. Чи можна вносити зміни до виробу (покращувати)?

Так, оскільки це невідворотний процес доопрацювання виробу. Проте важливо розуміти як це відбувається на різних етапах життєвого циклу озброєння:

До моменту кодифікації: зміни можна вносити шляхом їх простої реєстрації до Технічних умов.

Після кодифікації: якщо зміни впливають на ТТХ – обов’язковими є типові випробування кожної нової характеристики за порядком, визначеним у ваших ТУ та МінОборони.

У разі наявності державного контракту: усі оновлення додатково необхідно погоджувати з замовником.

Наведений порядок є спрощеним: на практиці процедура зазвичай включає додаткові погодження, уточнення з боку уповноважених органів і надання додаткових документів.

Як бачимо, кодифікація – це не про «подав документи й забув», а тривалий процес, який іноді йде швидко, а іноді супроводжується класичними бюрократичними перепонами.

Усе залежить від підготовки, типу виробу та злагодженої роботи всіх учасників.

Проте в будь-якому випадку кодифікація додає вашому виробу вартості – не лише у фінансовому, а й у стратегічному сенсі.

Наявність коду – це підтвердження того, що виріб відповідає мінімальним вимогам МінОборони, має робочо-конструкторську документацію та пройшов випробування. Для потенційних інвесторів це важливий маркер “зрілості” виробу та готовності компанії до масштабування.

Якщо ви вже проходили цей шлях поділіться досвідом або враженнями ваших колег по ринку.

А якщо тільки плануєте розпочати – будемо раді супроводити вказаний процес.

Яна Свідерська

Юристка практики оборонних закупівель ADVANQ з трирічним досвідом та експертизою у сфері оборонних закупівель, кодифікації озброєння та комплексного юридичного супроводу діяльності компаній ОПК.

• Mail
• LinkedIn