Чорне дзеркало #46: стратосферна платформа, нові перехоплювачі, артилерія та інші новинки російського miltech

Минулого тижня росіяни продовжували показ нових озброєнь на міжнародних виставках (цього разу – World Defense Show в Саудівській Аравії), а також шукали способи замінити супутниковий зв’язок і покращити захист техніки від українських дронів. Про ці та інші новинки російського ВПК – у тижневому огляді Defender Media.

Дистанційна станція “Баллиста”

На а міжнародній виставці World Defense Show 2026 росіяни представили дистанційно керовану бойову станцію Ballista RCWS, або ж “Баллиста”, для модернізації озброєння бронетехніки. Станція призначена для збільшення вогневої потужності 30‑мм гармат та інтеграції з сучасними цифровими каналами керування вогнем.

“Баллиста” обладнана стабілізованими прицільними системами та можливістю встановлення автоматичної гармати калібру 30 мм. Це посилює вогневі можливості без зміни ходової частини чи конструкції корпусу. Система сумісна з існуючими бойовими платформами і може працювати в автономному або напівавтоматичному режимі прицілювання.

Конкретні тактико‑технічні дані (вага, дальність пострілу, темп стрільби) не були детально оприлюднені у відкритих джерелах, але продукт позиціонується як модернізаційний модуль для бронемашин різного класу.

Артилерійська система управління “Планшет‑А”

На World Defense Show 2026 Росія також презентувала артилерійську систему управління “Планшет‑А”, змонтовану на базі шасі Atlet‑4×4. Система призначена для виконання 30‑секундних вогневих місій та координації огневих підрозділів.

“Планшет‑А” — це комплекс управління артилерією й ракетними системами, який інтегрує цифрові канали звʼязку, позиційні дані й автоматизоване прицілювання для забезпечення високої швидкості реагування на цілі. Рішення створено для підвищення ефективності спільної роботи автоматизованих артилерійських підрозділів.

Система дозволяє отримувати, обробляти та передавати задачі стрільби за 30‑секундними профілями. За даними виробника, “Планшет-А” інтегрується з існуючою технікою й може діяти в мережах із рішеннями протидії РЕБ.

Стратосферна платформа “Барраж‑1”

Росія успішно запустила стратосферну безпілотну платформу “Барраж‑1”, що може піднімати до 100 кг корисного навантаження на висоту до 20 км.

“Барраж‑1” використовує систему пневматичного баластування для зміни висоти польоту й може утримувати позицію або маневрувати за рахунок повітряних течій. Ця особливість дає змогу проводити довготривалі польоти в стратосфері без постійної тяги двигуна.

Платформа розглядається як альтернатива LEO‑супутниковим мережам, зокрема для реалізації 5G‑передавачів на висоті до 20 км, щоб забезпечувати покриття великих територій, недоступних для наземних станцій.

За словами розробників, “Барраж‑1” може стати доступнішою і дешевшою альтернативою для широкомасштабного покриття звʼязку та інтернету на великих просторах.

“Молния”, споряджена протипіхотними мінами

Російський багатофункціональний безпілотник “Молния” тепер може переносити й скидати протипіхотні міни.

У дрона з’явилася додаткова камера для контролю процесу мінування та два відсіки для скидання. Кожен відсік може вміщувати по 3 кг небезпечного вантажу, що дозволяє дрону скидати до 24 невеликих протипіхотних мін і близько 50–60 шипів.

РЛС “Роднік 3Д”

Радіолокаційна станція “Роднік 3Д” підтвердила свої ТТХ на етапі випробувань у складних умовах, повідомляють російські джерела. Це трьохкоординатна РЛС, створена ОАО “КБ Радар”, що здатна автоматично виявляти та супроводжувати низьковисотні малопомітні БПЛА з ефективною площиною розсіювання від ~0,001 м². Підтверджений діапазон роботи включає:

• до 20 км для малих і малопомітних цілей (FPV‑дрони, малі БПЛА),
• до 60 км для більших повітряних об’єктів.

“Роднік 3Д” визначає азимут, дальність, кут місця, курс, швидкість і висоту цілей, а також має оптимізовані сектори огляду до 45°. Станція здатна автоматично розпізнавати класи цілей без участі оператора.

Заявлено, що модулі станції мають високу стійкість до активних і пасивних перешкод, а розміщення антени на мачтах до 30 м дозволяє ефективно контролювати простір над лісистою місцевістю та складним рельєфом.

Захист від дронів на НРК типу “Курьер”

У російських джерелах зʼявилися повідомлення про експериментальні засоби фізичної протидії малим дронам, встановлені на базі наземної платформи “Курьер”. Новинка використовує обертові сталеві троси, розташовані по периметру НРК, які повинні фізично відбивати або збивати FPV‑дрони.

Цей механізм приводиться в дію мотором, а конструкція з кількома дисками з тросами створює барʼєр, здатний перешкоджати безпілотникам, що наближаються з різних напрямків. За даними демонстраційних матеріалів, система працює в польових умовах і призначена для захисту безекіпажних наземних платформ і техніки від атак дронів.

Дрон‑перехоплювач близької дії “Шершень”

У російських джерелах повідомляється про завершення випробувань нових дронів‑перехоплювачів “Шершень”, призначених для прикриття позицій важких вогнеметних систем (тяжелая огнеметная система – ТОС) і стратегічно важливих обʼєктів.

Платформа існує в двох варіантах:

• компактний дрон для знищення цілей на дальності до ~50 м,
• більша машина для ураження цілей на відстані до ~200 м.

“Шершень” оснащений відеокамерами високої роздільної, як денними, так і тепловізійними та нічними. Система може бути встановлена на верхню поверхню пускової установки ТОС, забезпечуючи 360° огляд і оборону без “сліпих зон”.

Принцип дії — кінетичне зіткнення; дрон руйнує пропелери або спричиняє замикання контактного детонатора FPV‑камікадзе, що призводить до самопідриву ворога.

Антидроновий комплекс “Молот”

Російська компанія NOVA LABS розробляє комплекс “Молот” для ураження безпілотних цілей. У оновленій переносній версії система може вражати дрони на висоті до 2 км та перехоплювати цілі зі швидкістю до 200 км/год.

Перехоплювач оснащено тепловізійною головкою самонаведення з масою бойової частини близько 3,5 кг. Стаціонарна версія має радіокомандне або лазерне наведення для збільшеної дальності.

ЕРА‑ГЛОНАСС і контроль цивільних БПЛА

Уряд Росії затвердив обов’язкове підключення цивільних безпілотних апаратів до системи “ЕРА‑ГЛОНАСС” з 1 березня 2026 року. За новими правилами, кожний дрон має передавати до системи ідентифікаційний індекс, категорію борту, точні координати та висоту польоту, іншу телеметрію.

Власники дронів мають встановити відповідні модеми та сплачувати щомісячний платіж за обслуговування. Виробників зобов’язують інтегрувати сумісні модулі в нові моделі або розробити сертифіковані зовнішні рішення для існуючих дронів, що відкриває новий сегмент ринку обладнання та ПЗ для БПЛА. При цьому в Росії продовжує діяти заборона на польоти цивільних БПЛА.

БПЛА “Аэроскоп‑120”: новий літаковий дрон для охорони інфраструктури

Компанія “Аэроскоп” представила новий безпілотник літакового типу “Аэроскоп‑120”. Дрон призначений для охорони об’єктів критичної інфраструктури, включно з нафтовими заводами, газопроводами та електромережами, а також для моніторингу периметрів та територій.

За заявою виробника, максимальна швидкість БПЛА досягає 307 км/год, а крейсерська швидкість становить близько 200 км/год. Дальність польоту оцінюється до 100 км, а автономність — до 60 хвилин, що дозволяє виконувати тривалі патрульні місії в повітрі.

Для запуску дрон використовує універсальну катапульту “Аэроскоп‑КП34”, здатну викидати апарати масою до 15 кг, а зв’язок та управління забезпечує станція “Аэроскоп‑ВС2” потужністю 80 Вт, що підтримує одночасну роботу на двох частотах.