Чорне дзеркало #45: носії дронів у повітрі й на воді, системи моніторингу, керовані снаряди та інші новинки російського miltech
Огляд новинок російського військово-промислового комплексу за перший тиждень лютого

У перший тиждень лютого російські військові оглядачі приділяли багато уваги тому, як обійти обмеження на роботу Starlink та бідкалися, що в Росії досі не розробили власну технологію супутникового зв’язку, яка б перевершувала американську. Поза тим, значна кількість публікацій була присвячена виставці військових технологій “Дронтех-2026” у Москві. Про побачене там та про інші розробки – у щотижневому огляді Defender Media.
Платформа зв’язку та навігації “Геокосмос”
На “Дронтех-2026” показали платформу “Геокосмос” від компанії ZALA. Вона призначена для забезпечення зв’язку та навігації й має в основі наземні комплекси зв’язку та бортове обладнання, які формують власну розподілену захищену мережу. Кожен елемент системи виконує функцію ретранслятора сигналу для інших учасників мережі, що забезпечує розширення зони покриття та підвищення стійкості зв’язку.
Заявлено, що система підтримує спільне використання як безпілотних, так і пілотованих літальних апаратів в єдиному повітряному просторі. Платформа призначена для роботи без прямої залежності від супутникових навігаційних систем GPS/ГЛОНАСС і мереж стільникового зв’язку.
Окремо зазначається, що в “Геокосмосі” реалізований алгоритм визначення місцеположення учасників системи навіть за сигналом однієї базової станції. Також система забезпечує автоматичне виявлення та підтримку робочих каналів зв’язку в межах власної мережі.
Комплекс моніторингу повіторяного простору “Часовой нейро”
Нова система безпекового призначення під назвою “Часовой нейро” — це комплекс для автоматичного моніторингу повітряного простору і захисту територій від дрібних повітряних загроз, зокрема БПЛА.
Опис системи в російських джерелах вказує, що “Часовой нейро” здатен автоматично виявляти та супроводжувати безпілотні апарати без постійної участі людини, що, за задумом розробників, може полегшити охорону як критичної інфраструктури, так і об’єктів з підвищеними вимогами безпеки.

Система складається з поворотного тепловізора, модуля ШІ та планшета керування на базі Android. Відстань розпізнавання людини – близько 1400 м, автомобіля – близько 1800 м. Розробник заявляє, що система ефективна у темряві, тумані та складних погодних умовах.
Перехоплювач дронів “Квантум”
На “Дронтех-2026” також показали платформу-носій “Квантум”, що оснащена дронами‑перехоплювачами та працює з елементами штучного інтелекту. ШІ нібито допомагає виявляти ціль, а дрони‑перехоплювачі здатні розвивати швидкість до 350 км/год. Інші характеристики виробу не оприлюднені.

Виробник оцінює ймовірність ураження малих БПЛА та FPV‑дронів у 99 %. Вартість системи становить десятки мільйонів рублів, а її щомісячне обслуговування — 1–1,5 млн рублів.
“Ушкуйник” запустив оптоволоконні дрони з безекіпажного катера
В акваторії Чорного моря відбулися перші випробування запуску оптоволоконного дрона “Князь Вандал Новогородский” з безекіпажного катера “Скорлупа”. Сама “Скорлупа” позиціонується як перший у Росії серійний безекіпажний катер з оптоволоконним каналом управління.
Катер може застосовуватися як самостійна платформа для розвідки, патрулювання та інших завдань на воді, а також як мобільна база для запуску й управління іншими засобами, збільшуючи їхній радіус дії в морській акваторії.

Заявлено, що виробництво “Скорлупи” сягає сотень одиниць на місяць.
ПЗ для для виявлення та протидії БПЛА
Програмне забезпечення “Спектроскоп”, розроблене ОКБ “Дроноскоп”, призначене для інтеграції модулів радіоелектронної розвідки (РЕР), радіоелектронної боротьби (РЕБ) і розподілених сенсорів. За повідомленнями, архітектура системи за концепцією подібна до інтегрованої системи захисту НАТО “Стіна дронів”.
Заявлено, що система складається з мережі радіоканальних, оптичних і акустичних датчиків, а також спеціалізованих РЛС. “Спектроскоп” дозволяє аналізувати сигнали дронів та інших джерел радіовипромінювання на доступному обладнанні в зоні бойових дій, вимірювати параметри сигналів і визначати їхній тип для раннього виявлення БПЛА.
Окрема функція системи — аналіз “радіопогоди”, тобто частотних діапазонів, у яких працює РЕБ противника, що дає змогу операторам БПЛА обирати ділянки спектра, не придушені засобами радіоелектронної боротьби.
“Ростех” представив морський роботизований комплекс R-SAVER-1
На виставці World Defense Show в Ер-Ріяді вперше була представлена модель рятувального роботизованого морського комплексу R-SAVER-1. Комплекс призначений для оперативної доставки рятувального обладнання та спеціальних засобів до місця надзвичайних ситуацій.
Зокрема, комплекс може використовуватися для доставки вантажів до суден, що зазнали аварії, або до об’єктів нафтогазовидобутку. Повідомляється, що безекіпажний катер здатний перевозити вантажі масою до 600 кг на відстань до 800 км зі швидкістю до 50 км/год.

Інтелектуальна гарнітура “Гаруда”
У Росії повідомили про розробку нової “інтелектуальної активної гарнітури” під назвою “Гаруда”. За заявами розробників, перший дослідний зразок уже передано на випробування військовим та силовим структурам.
Гарнітура забезпечує захист слуху від імпульсних шумів (постріли, вибухи), одночасно підсилюючи корисні звуки навколишнього середовища. Також декларується підтримка двостороннього зв’язку з радіостанціями, сумісність із шоломами та робота в умовах підвищеної вологості, пилу й екстремальних температур.
Важкий ударний дрон “Провод” на оптоволоконному зв’язку
Тульські інженери створили та налагодили серійний випуск важкого ударного дрона на оптоволоконному зв’язку під назвою “Провод” (“Овод-Про”). За словами розробників, дрон має котушку 25-30 км й може нести корисне навантаження масою до 4,5 кг. Для роботи на великих дистанціях застосовуються власні програмні рішення: сигнал обробляється через медіаконвертер і передається оптоволоконним каналом.

Переносна система “РУС-ПЭ” з керованими боєприпасами
Концерн “Калашников” представив переносну розвідувально-ударну систему “РУС-ПЭ” для високоточного ураження одиночних нерухомих і рухомих цілей або груп цілей за допомогою керованого боєприпасу.
Керований боєприпас являє собою носій з Х-подібною схемою кріплення аеродинамічних поверхонь, оснащений бойовою частиною, апаратурою управління та головкою самонаведення.

Запуск боєприпасу здійснюється з переносного транспортно-пускового контейнера шляхом пневматичного старту. Система може працювати в автономному, напівавтономному та ручному режимах. Двоканальна гіростабілізована оптична система дозволяє виявляти й ідентифікувати цілі в автоматичному режимі з використанням технологій штучного інтелекту.
Тривалість польоту виробу становить до 30 хвилин, крейсерська швидкість — близько 140 км/год.
Китайські вчені створили мікрохвильовий пристрій для знищення супутників
Китайські науковці Північно-Західного інституту ядерних технологій у місті Сіань (провінція Шеньсі) повідомили про створення компактного пристрою для потужної мікрохвильової зброї, здатної впливати на супутники на низькій навколоземній орбіті, зокрема на апарати системи Starlink. Розробка отримала назву TPG1000Cs.
За даними дослідників, пристрій здатен генерувати мікрохвильові імпульси потужністю до 20 гігаватів протягом 60 секунд, що може призводити до порушення роботи або пошкодження навігаційних і телекомунікаційних супутників.
Китайські експерти зазначають, що для впливу на супутники на низькій орбіті достатньо наземної мікрохвильової установки потужністю понад 1 ГВт, тоді як TPG1000Cs перевищує цей показник у 20 разів і здатен працювати значно довше, ніж відомі раніше системи.

За оприлюдненими характеристиками, довжина пристрою становить близько 4 метрів, а маса — приблизно 5 тонн. Це дозволяє розміщувати його на мобільних платформах, зокрема на вантажівках, військових кораблях, літаках або навіть на космічних апаратах.
Для порівняння, попередні аналоги мікрохвильових систем могли працювати безперервно лише кілька секунд і мали значно більші габарити. Зокрема, російська система Sinus‑7, за відкритими даними, забезпечувала близько 100 імпульсів за один цикл, працювала приблизно одну секунду та важила близько 10 тонн.