Чорне дзеркало #38: Starlink на "Геранях", "Орешник" та інше

Чорне дзеркало #38: Starlink на “Геранях”, “Орешник” та навігація без супутників

Огляд російських розробок у сфері військових технологій за третій тиждень грудня

Оберіть розмір тексту

A
Маленький
A
Середній
A
Великий
6 хв

Застосування терміналів супутникового зв’язку Starlink на російських безпілотниках та бронетехніці стає масовим. Також тиждень приніс чергові оновлення у ворожих безпілотних системах – БпЛА, НРК та компонентах для них. Подробиці – в 38-му випуску “Чорного дзеркала”, яке редакція щотижня Defender Media збирає для інформування українських військових та інженерів.

Оновлення каналів зв’язку в безпілотниках та застосування нових модулів

Росіяни значно розширюють і покращують засоби зв’язку та комунікації ударних та розвідувальних безпілотників, відзначає оглядач Сергій “Флеш” Бескрестнов. На передовій фіксують застосування безпілотних літальних апаратів із новим модулем зв’язку “Кузнечик” у діапазоні 220–250 МГц, крім того, значно зросло застосування терміналів супутникового зв’язку Starlink. Як пише оглядач, якщо раніше такі випадки були поодинокими, то зараз термінали виявляють щоденно – як на літальних апаратах, так і на бронетехніці.

Російська "Герань" із терміналом супутникового зв'язку Starlink
Російська “Герань” із терміналом супутникового зв’язку Starlink

В ударних дронах типу Shahed та його різновидах збільшується розмір антен та покращують засоби захисту від РЕБ. Виявлені антени з 16 елементами. Росіяни також опублікували детальну інфографіку лінійки “Гераней”: на останніх моделях монтують уже по два ударні блоки, кожен вагою близько 50 кг.

Лінійка російських "Гераней" - інфографіка
Лінійка російських “Гераней”

Виробництво сервоприводів для БПЛА в Єкатеринбурзі

У Єкатеринбурзі організовано крупносерійне виробництво сервоприводів для безпілотних літальних апаратів. Про це повідомив губернатор регіону Денис Паслер. Проєкт реалізує компанія NewLink, яка спеціалізується на розробці та виготовленні БПЛА і радіоелектронних систем.

NewLink отримала грант у розмірі 300 млн рублів і планує виготовляти “десятки тисяч одиниць” продукції щороку для заміщення імпортних компонентів у безпілотних авіаційних системах. Ця ж компанія є виробником, зокрема, розвідувальних дронів “Скат-10”.

Випробування важкого транспортного безпілотника “БТС ВАБ С‑76”

Конструкторське бюро “Сухого” випробовує важкий транспортний безпілотник БТС ВАБ С‑76. Він має злітну масу близько 1500 кг та вантажність до 300 кг у великій версії, а менша версія – С‑76 МБС – несе до 50 кг.

Відомі габарити дрона: довжина 7,2 м, розмах крила 11 м, висота 2,7 м. Заявлена крейсерська швидкість близько 180 км/год, максимальна висота польоту – до 4000 м, дальність без дозаправки – близько 1000 км для великої версії та близько 400 км для малої.

Зв’язок із оператором відбувається через супутникову систему ГЛОНАСС, і один оператор може контролювати до 12 таких дронів.

“Орешник” перебазували до Білорусі

Російська ракета середньої дальності “Орешник” перебазована до Білорусі та готується до розгортання. Крім того, у Росії сформована нова бригада, оснащена цією ракетою, що свідчить про введення “Орешника” у бойову експлуатацію.

Російська гіперзвукова балістична ракета "Орешник"
Російська гіперзвукова балістична ракета “Орешник”

Незалежно підтверджених даних про характеристики “Орешника” надзвичайно мало. Ракета вважається модернізацією відомих раніше РС-26 “Рубеж” або РС-24 “Ярс”, хоча росіяни заявляють про цілком нову розробку.

У публікаціях кінця 2024 року та на початку 2025 росіяни повідомляли про швидкість польоту “Орешника” до 10 Махів (2,5-3 м/с) та дальність близько 5000 км. Частина відкритих повідомлень вказувала на роздільну головну частину з індивідуальним наведенням (multiple independently targetable reentry vehicles — MIRV). За іншими даними, ракета може нести 6 одиночних блоків або суббоєприпасів.

За останніми публікаціями, “Орешник” відноситься до класу середньої дальності і здатен нести як звичайну, так і ядерну бойові частини. Інформація про успішні випробування чи пуски ракети після листопада 2024 року в відкритих джерелах відсутня.

За даними ГУР МОУ, станом на літо 2025 року в Росії діяло шість підприємств, залучених до виробництва балістичної ракети середньої дальності “Орешник”: “Московский институт теплотехники”, федеральний науково-виробничий центр “Титанбаррикады”, конструкторське бюро “Прожектор”, концерн “Созвездие”, НПВ “Спецэнергомеханика”, НДЦ “Континент”.

Випробування та перспективи системи навігації “Ариадна” без супутників

Прототип навігаційної системи “Ариадна”, за заявою розробників, досягає точності позиціювання 15-20 см й може використовуватися для управління безпілотниками. Система використовує наземні радіомаяки (базові станції), що передають координати приймачам на борту БПЛА та інших технічних платформ.

Система призначена для аерологістики, керування роєм БПЛА, організації автономної доставки і для точної навігації “у промислових та сільськогосподарських застосуваннях”. Відомо, що перші випробування пройшли успішно, але сама система ще проходить реєстраці. Заявляється, що пілотний запуск системи “Ариадна” відбудеться в 2026 році.

Модернізація робототехнічного комплексу “Курьер” та випробування РЕБ‑станції

Російський багатоцільовий НРК “Курьер” отримав модернізовану версію 2.0 із новим шасі та підвищеною прохідністю.

Випробування РЕБ-станції на базі НРК "Курьер"
Випробування РЕБ-станції на базі НРК “Курьер”

У грудні було представлено модифікації НРК: із захисною решіткою проти безпілотників; із інженерним тралом для розмінування; із автоматичним гранатометом АГС-17 для дистанційного вогню на відстань до 1,7 км. Також відомо про створення оптоволоконної версії НРК та про застосування “Курьера” для створення димових завіс.

У звітах із останніх випробувань ідеться про пересувну станцію радіоперешкод на шасі “Курьера” – ця модифікація призначена для придушення роботи FPV поблизу лінії фронту.

Серійне виробництво та застосування розвідувального БПЛА “Форс”

Російська компанія Drone Force розпочала серійне виробництво розвідувального безпілотного літального апарата “Форс” діаметром 15 дюймів. Дрон має зміщені частоти управління та власні алгоритми для протидії РЕБ. Повідомляється, що дрон уже використовується на війні проти України.

“Форс”заявлений як “функціональний аналог FPV-дрона, що випереджає рішення Maviс”. Дистанція дії дрона – близько 35 км, він має тепловізійну камеру і підтримує зв’язок на 16 каналах. Дрон може нести до 10 кг вантажу, тому заявляється, що його використовують як для розвідки, так і для завдання ударів.

Виробник декларує виготовлення близько 600 дронів на місяць.

Розвідувальна модифікація безпілотника‑камікадзе “Молния‑2Р”

Російський дрон-камікадзе “Молния” отримав розвідувальну модифікацію “Молния-2Р”. Ця весрія має підвісну камеру та обладнується терміналами супутникового зв’язку, зокрема Starlink. Детальних характеристик дрона росіяни ще не опублікували; відомо, що ударна “Молния” має дальність польоту 40-50 км і може нести до 10 кг бойової частини. Ймовірно, версія без ударного вантажу має більшу дальність та тривалість польоту.

Розвідувальна модифікація російського дрона "Молния"
Розвідувальна модифікація російського дрона “Молния”

Підтверджене застосування НРК “Нерехта”

Збройні сили України знищили російський НРК, який згодом ідентифікували як “Нерехта”. Про розробку цього комплексу повідомляли ще в 2021 році, але досі не було жодних підтверджень його застосування.

НРК "Нерехта" під час випробувань у попередні роки.
НРК “Нерехта” під час випробувань у попередні роки.

Дрон позиціонують як багатофункціональний НРК для розвідувальних, патрульних, логістичних та бойових завдань. За відкритими даними, платформа має модульну архітектуру, що дозволяє встановлення різних корисних навантажень, зокрема озброєних модулів або спеціалізованого обладнання.

У публічних технічних описах зазначається, що “Нерехта” має комбіновану силову установку, систему відеоспостереження з інфрачервоною і денною камерами, розганяється “до кількох десятків кілометрів на годину”. У різні періоди комплекс демонструвався з кулеметними та гранатометними бойовими модулями, а також у варіантах для транспортування вантажів і підтримки підрозділів. Військові випробування проводилися, зокрема, в зимових умовах, що розглядалося як перевірка придатності платформи до експлуатації в різних кліматичних середовищах.

Разом із тим, детальних даних про серійне виробництво та обсяги постачання на цей час немає.