DOT-Chain Defence: як працює платформа, що об’єднала потреби військових та можливості бізнесу

Вітчизняні інженери посилено працюють над пошуком геймчейнджера – технології, здатної змінити баланс сил на фронті на користь України. Йдеться не обов’язково про “вундерваффе” на зразок нового типу дронів чи ракет – ключовим чинником може стати революція в постачанні. Саме запуск платформи DOT-Chain Defenсe, відповідальної за цю революцію в українському війську, засновник роти ударних БпЛА “Шершні Довбуша” Андрій Оністрат називає “головним досягненням української оборонки у 2025 році”.

Стаття про DOT-Chain Defenсe – перший матеріал спецпроєкту “Генерал Канал”, який редакція Defender Media створює в партнерстві з компанією “Генерал Черешня”. Протягом декількох місяців ми будемо разом досліджувати найбільш актуальні теми українського defence tech, а також розбиратися, як влаштований один із ключових гравців цього ринку.

У сфері оборонних закупівель є багато складових, але дві з них критичні: це оперативність постачання та прозорість процедур. Закупівлі, які в мирний час проходять через довгий бюрократичний цикл, можуть тривати до шести місяців – і за цей час запити підрозділів на фронті вже втрачають актуальність. Саме ця проблема стала каталізатором для запуску цифрової платформи DOT-Chain Defence.

DOT-Chain Defence – це пілотний проєкт Державного оператора тилу та Агенції оборонних закупівель, що має на меті скоротити “рукав постачання” та дати військовим інструмент для самостійного вибору необхідної техніки. Щоб оцінити, наскільки успішною виявилася ця ініціатива, Defender Media поговорив із усіма учасниками процесу: адміністрацією платформи в особі директорки департаменту цифровізації АОЗ Альони Жужі, учасниками платформи – виробниками в особі засновника “Генерала Черешні” Ярослава Гришина та представниками військових: заступником командира підрозділу “Фенікс” Андрієм Полторацьким та командиром одного з підрозділів спеціального призначення. Це дозволило зрозуміти, як за три місяці свого існування DOT-Chain Defence змогла перетворити піврічний логістичний марафон на постачання, що займає всього 5–12 днів, і які виклики стоять перед масштабуванням.

Від ідеї до системи

Платформа DOT-Chain Defence задумувалася як внутрішній інструмент, що мав допомогти військовим самостійно обирати необхідні дрони й оперативно отримувати їх.  ІТ-система працює за принципом “маркетплейса зброї”: підрозділи самостійно обирають необхідні їм дрони, а всю бюрократичну частину процесу – від підписання контрактів до оплати – бере на себе АОЗ. Пілотний проєкт виявився настільки ефективним, що швидко розширився й нині охоплює не лише внутрішні, а й зовнішні замовлення  – програму “Армія дронів. Бонус”. Ключова мета — скоротити шлях від виробника до фронту, прибравши непотрібну бюрократію та часові затримки.

За перші три місяці роботи DOT-Chain Defence продемонструвала результати, які ще недавно здавалися недосяжними. На маркетплейсі вже представлено понад 200 видів товарів від більш як 50 постачальників. Мінімальний термін відвантаження для деяких позицій — лише п’ять днів, а максимальний — дванадцять.

Альона Жужа зазначає, що система пришвидшує процес у середньому в п’ять разів, а в окремих випадках — у десятки разів. Там, де раніше узгодження потреби та фінансування тривали до пів року, сьогодні результат досягається за лічені дні.

Підтверджують це і виробники. Компанія-виробник дронів “Генерал Черешня”, один із перших партнерів DOT-Chain Defence, виконала своє перше замовлення за вісім днів. “Чим довший рукав постачання — тим менш актуальним буде запит на момент отримання. Наше завдання — забезпечувати військових швидко й безпечно”, — каже Ярослав Гришин.

І на практиці швидкість, обіцяна системою, повністю виправдана. Андрій Полторацький підтверджує, що перше замовлення підрозділ отримав буквально через 4-5 днів після оформлення. Найголовніший позитив, за його словами, полягає в тому, що зникла необхідність у бюрократичному марафоні: “Не треба збирати купу паперів і чекати пів року, поки воно пройде всі обґрунтування, донесення, погодження з усіма видами й структурами, як ми це робили раніше”.

Принципи нової конкуренції

DOT-Chain Defence принципово змінила механізм взаємовідносин між державою та виробником, стимулюючи реальну ринкову конкуренцію. Альона Жужа пояснює: на відміну від традиційного держконтракту, який дозволяв виробнику “розслабитися” після отримання передоплати, договір із постачальником у DOT-Chain Defence не створює фінансових зобов’язань, доки його товар не замовили. Кошти бронюються лише після оформлення замовлення військовою частиною та підписання додаткової угоди.

Таким чином, виробник постійно мотивований підвищувати якість: чим кращі вироби він виробляє і чим якісніший сервіс надає, тим більша ймовірність отримати замовлення. Це змушує його працювати “наперед”, відображаючи товари, готові до відвантаження, у системі. Ярослав Гришин погоджується, що це є стимулом до здорової конкуренції і дозволяє компанії отримувати своєчасний зворотний зв’язок для модернізації продукції.

Для підтримки цієї прозорості та конкуренції введено механізми контролю. По-перше, передбачені штрафні санкції за невиконання термінів поставок. По-друге, запущений функціонал оцінювання, де військові можуть залишити коментар та оцінку щодо виробу, створюючи умовний рейтинг. Це безпосередньо впливатиме на вибір та замовлення від інших підрозділів.

Полторацький також виокремлює свободу вибору, яка з’явилася у військових. Якщо раніше під час децентралізованих закупівель підрозділ не міг придбати потрібний засіб через тендер, через те що ціна була вищою за очікувану, то зараз цієї проблеми немає. Тепер, як свідчить досвід військових, ситуація змінилася. “Ніхто не питає, яка ціна, не треба нічого доводити й порівнювати: ми просто вибрали, домовилися і замовили, без зайвих перерахунків і погоджень”, – каже Полторацький.

Верифікація і здоровий діалог

На платформу допускаються лише перевірені виробники. Процедура приєднання до DOT-Chain Defence включає подання інформації до АОЗ, перевірку фінансової стабільності, репутації, ліцензій та відсутності зв’язків із країнами-агресорами. Після позитивного висновку служби комплаєнсу і підписання контракту компанія може долучитися до системи.

У бесіді з Defender Media командир одного із підрозділів спеціального призначення розповів, що уже активно користується системою DOT-Chain Defenсe. За його словами, платформа виявилася дуже зручним інструментом, зокрема у двох сценаріях. “По-перше, вона замінила швидкі замовлення, які раніше робилися через волонтерів. Очевидно, що волонтерська допомога зараз просіла, а ми тепер можемо закривати свої нагальні потреби за допомогою е-балів”, — пояснює командир.

Другий сценарій використання, за словами офіцера, — це тестування нових зразків техніки. “Ми можемо взяти, скажімо, по сотні одиниць різних виробів — одних, других, третіх — щоб перевірити, який найкраще відповідає нашим потребам. І вже потім замовляти велику партію саме того, що працює найкраще”, – каже він.

Попри високу ефективність самої системи DOT-Chain Defence, на етапі підключення нових виробників адміністратори стикаються з операційним “підводним каменем”, який істотно сповільнює процес. Альона Жужа не приховує: хоча очікування щодо кількості постачальників були вищими, команда зіткнулася з низкою проблем, що значно збільшили її навантаження.

Ці труднощі виникають саме тоді, коли компанії подають документи для внесення на маркетплейс. “Ми можемо зустрітися з якимись невідповідностями, і внесення змін, виправлення цих документів забирає досить багато часу,” — пояснює Альона. Вона уточнює, що зауваження до поданих паперів, хоча і є чітко визначеними, мають переважно бюрократичний характер.

Фактично, операційна команда АОЗ витрачає значний ресурс на доведення документів до ладу, перш ніж товар зможе з’явитися у віртуальній “вітрині”. Проте, зважаючи на те, що значний пул постачальників уже пройшов “перше коло” зауважень, очікується, що найближчим часом це вузьке місце буде подолано, і темпи контрактування значно прискоряться.

Ярослав Гришин відзначає, що цей процес супроводжується діалогом між державним замовником і ринком. Перш за все, верифікація компаній у АОЗ стала зручним інструментом і для постачальників: перевірка компанії відбувається лише один раз, а не при кожній закупівлі, і це суттєво пришвидшує всі наступні процеси.

Ще до публічного запуску команда АОЗ активно консультувалася з виробниками. “Ми також долучалися до обговорень архітектури платформи, консультували, зокрема щодо інтеграції технічних специфікацій продукції, категоризації товарів і логіки ланцюгів постачання. І саме такий підхід забезпечив якісний та швидкий старт”, – каже Гришин.

Виклики й проблеми

Попри успіхи, фінансування DOT-Chain Defence залишається проблемним місцем. За словами Ярослава Гришина, чверть коштів, виділених для перших 12 бригад, було використано лише за два тижні. З огляду на те, що нині в системі — близько 180 бригад, питання масштабування потребує додаткових рішень.

“Якщо фінансування суттєво не буде збільшено, виробники можуть зіштовхнутися з ситуацією, коли військові хочуть купити їхню продукцію через систему, але бюджет тимчасово “вичерпано”. Це створює ризики для планування виробництва: компанія бачить можливість потенційних замовлень, але не отримує їх через вичерпання ресурсу. Для бізнесу це додаткова невизначеність, яка потребує чіткого діалогу зі сторони держави про перспективи збільшення фінансування”, – каже засновник “Генерала Черешні”.

Обмежений бюджет бригади виокремлює і Андрій Полторацький. “Придбання (дронів, – ред.) за бонусними “е-балами” – це зараз чи не єдиний спосіб для нас отримати якесь майно. І хоча розрахунки підняли, тобто за знищену техніку ми отримуємо більше балів, вартість кожного бала стала вдвічі меншою – зараз це еквівалент 5 тисяч гривень. Для нас дуже важливо, щоб ця вартість не зменшувалася”, – каже Андрій.

Всеохопний розвиток і масштабування

У 2026 році через платформу планується здійснювати до 70% усіх закупівель безпілотників для Збройних Сил України. За останній тиждень через DOT-Chain Defence додали можливість закупівлі стаціонарних та окопних РЕБ, попереду – закупівлі НРК.

“Це стане основним каналом постачання дронів. І якщо виробники хочуть розвиватися й працювати з державними контрактами, то їм варто бути саме тут”, — говорить Альона.

У найближчих планах команди DOT-Chain Defence — впровадження сервісу звернень, де військові зможуть повідомляти про несправності або залишати запити на перепрошивку чи ремонт дронів. Також планується розширення кола користувачів — до системи мають приєднатися перші підрозділи інших Сил оборони, зокрема МВС.

Ще один крок — надати постачальникам більше автономії, щоб вони могли самостійно оновлювати асортимент і матеріали, зменшуючи навантаження на операційну команду. Стратегічно команда АОЗ готує “конструктор дронів” — інструмент, який дозволить військовим формувати індивідуальні запити, обираючи параметри на кшталт тепловізійних камер, батарей, частот чи вказання типів підвісу.

Військові ж із нетерпінням очікують на появу в маркетплейсі окремих комплектуючих. Хоча дрони закуповуються успішно, для їхнього функціонування потрібні некодифіковані засоби: ретранслятори, антени, приймачі, передавачі. За словами Полторацького, ці комплектуючі не передбачені ні коштами підрозділу, ні системою, тож зараз військові вирішують ці питання самотужки.

Виробники також не поспішають відмовлятися від інших каналів постачання, хоча і розглядають DOT-Chain Defence як стратегічний напрямок, який забезпечить більшість поставок у майбутньому. “Ми працюємо відразу по всіх каналах, зокрема працюємо напряму з бригадами, адже це можливість отримувати зворотний звʼязок від безпосередньо тих, хто дронами користується та відповідно вдосконалювати продукцію”, – говорить Ярослав Гришин.